ПОСТАНОВА
Іменем України
24 квітня 2019 року
Київ
справа №821/3564/15-а
адміністративне провадження №К/9901/46/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого судді - Гімона М.М. (суддя-доповідач),
суддів: Мороз Л.Л., Бучик А.Ю.,
розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 12 грудня 2017 року (головуючий суддя Танасогло Т.М., судді: Федусик А.Г., Яковлєв О.В.) у справі № 821/3564/15-а за позовом ОСОБА_1 до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" Кадирова Владислава Володимировича, Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, про зобовʼязання вчинити певні дії,-
ВСТАНОВИВ:
У листопаді 2015 року ОСОБА_1 (далі по тексту - позивач) звернувся до суду з позовом до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (далі по тексту - відповідач-1, Фонд), Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" Кадирова Владислава Володимировича (далі по тексту - відповідач-2, Уповноважена особа), в якому просила:
- визнати протиправними дії та рішення, а саме наказ відповідача-2 №813 від 16 вересня 2015 року про визнання нікчемним договору банківського вкладу (депозиту) "Найкращий від Миколая" у доларах США №017-21061-270215 від 27 лютого 2015 року, укладеного між ПАТ "Дельта Банк" та ОСОБА_1, та операції з внесення та перерахування грошових коштів з рахунку НОМЕР_1, відкритому на виконання вказаного договору на рахунок НОМЕР_2;
- зобовʼязати відповідача-2 подати до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб додаткову інформацію щодо виплати відшкодування у розмірі 152 697,16 грн. за рахунок коштів Фонду гарантування вкладів фізичних осіб ОСОБА_1 за договором банківського вкладу (депозиту) "Найкращий від Миколая" у доларах США №017-21061-270215 від 27 лютого 2015 року, укладеного між ПАТ "Дельта Банк" та ОСОБА_1;
зобовʼязати відповідача-1 на підставі додаткової (уточнюючої) інформації про вкладників, які мають право на відшкодування, внести до Загального реєстру вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, виплати відшкодування у розмірі 152 697,16 грн. за рахунок коштів Фонду ОСОБА_1 за договором банківського вкладу (депозиту) "Найкращий від Миколая" у доларах США №017-21061-270215 від 27 лютого 2015 року, укладеного між ПАТ "Дельта Банк" та ОСОБА_1
Постановою Херсонського окружного адміністративного суду від 25 січня 2016 року позов задоволено частково. Визнано протиправними дії Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації ПАТ "Дельта Банк" Кадирова В.В. щодо застосування наслідків нікчемності договору банківського вкладу (депозиту) "Найкращий від Миколая" у доларах США №017-21061-270215 від 27 лютого 2015 року, укладеного між ПАТ "Дельта Банк" та ОСОБА_1 Визнано протиправною бездіяльність Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації ПАТ "Дельта Банк" Кадирова В.В. щодо не включення ОСОБА_1 до переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами в ПАТ "Дельта Банк" за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, відповідно до договору банківського вкладу (депозиту) "Найкращий від Миколая" у доларах США №017-21061-270215 від 27 лютого 2015 року. Зобовʼязано Уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації ПАТ "Дельта Банк" Кадирова В.В. подати до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб додаткову інформацію стосовно вкладника ОСОБА_1, якій необхідно здійснити відшкодування коштів за вкладом за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Постановою Одеського апеляційного адміністративного суду від 12 грудня 2017 року апеляційну скаргу Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації ПАТ "Дельта Банк" Кадирова В.В. задоволено. Постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 25 січня 2016 року скасовано. Прийнято нову постанову, якою позов ОСОБА_1 до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації ПАТ "Дельта Банк" Кадирова В.В., Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, про зобовʼязання вчинити певні дії, залишено без задоволення.
Вирішуючи спір між сторонами, суди встановили, що 27 лютого 2015 року між ПАТ "Дельта Банк" та ОСОБА_1 було укладено договір банківського вкладу (депозиту) "Найкращий від Миколая" у доларах США № 017-21061-270215, предметом якого є розміщення вкладу в сумі 5500,00 доларів США, на строк до 28 травня 2015 року із виплатою відсотків. Відповідно до пункту 1.8 договору зарахування вкладу на рахунок здійснюється з власного поточного (депозитного) рахунку, відкритого в Банку, або готівкою через касу Банку в день укладання цього договору.
27 лютого 2015 року між ПАТ "Дельта Банк" та ОСОБА_1 укладена додаткова угода №1 до Договору №017-21061-270215 від 27 лютого 2015 року, відповідно до якого сторони домовились викласти пункт 1.8 договору в наступній редакції: "зарахування вкладу на рахунок здійснюється з власного поточного або вкладного (депозитного) рахунку Вкладника, відкритого в Банку, або шляхом перерахування з поточного рахунку іншої фізичної особи - резидента, або готівкою через касу Банку в день укладання Сторонами цього договору".
Відповідно до платіжного доручення від 27 лютого 2015 року №4 на депозитний рахунок позивача були перераховані кошти у сумі 5500 доларів США від Костікова Р.Р.
На підставі постанови правління Національного банку України від 02 березня 2015 року № 150 "Про віднесення ПАТ "Дельта Банк" до категорії неплатоспроможних", виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб 02 березня 2015 року прийнято рішення за №51 про запровадження з 03 березня 2015 року по 02 червня 2015 року тимчасової адміністрації та призначення уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на тимчасову адміністрацію в ПАТ "Дельта Банк" Кадирова В.В.
За рішенням виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб № 147 від 03 серпня 2015 року строк здійснення тимчасової адміністрації в ПАТ "Дельта Банк" продовжено до 02 жовтня 2015 року включно.
За наслідками засідання комісії перевірки правочинів за вкладними операціями ПАТ "Дельта Банк", оформленого протоколом від 15 вересня 2015 року, та відповідно до наказу відповідача від 16 вересня 2015 року №813 застосовано наслідки нікчемності договорів банківського вкладу, за якими здійснено перерахування коштів на вклади як третім особам, так і власникам депозитних рахунків з підстав, визначених пунктом 7 частини 3 статті 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" від 23 лютого 2012 року №4452-VI (далі - Закон №4452-VI).
Постановою Правління Національного банку України від 02 жовтня 2015 року № 664 прийнято рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію ПАТ "Дельта Банк".
На виконання вказаної постанови виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб було прийнято рішення від 02 жовтня 2015 року № 181 "Про початок процедури ліквідації ПАТ "Дельта Банк" та делегування повноважень ліквідатора банку", яким розпочато процедуру ліквідації банку та призначено уповноважену особу Фонду гарантування з делегуванням їй всіх повноважень ліквідатора АТ "Дельта Банк", Кадирова В.В. на два роки з 05 жовтня 2015 року по 04 жовтня 2017 року включно.
Позивач отримала повідомлення про нікчемність правочину від 23 вересня 2015 року №8821/1205, яким ОСОБА_1 повідомлено про нікчемність договору банківського вкладу (депозиту) №017-21061-270215 від 27 лютого 2015 року згідно пункту 7 частини 3 статті 38 Закону №4452-VI.
Задовольняючи вимоги адміністративного позову, суд першої інстанції дійшов висновку, що відповідачем не було доведено належними доказами того, що укладений між позивачем та банком договір містить ознаки нікчемності у розумінні приписів частини 3 статті 38 Закону №4452-VI. Суд визнав безпідставними посилання відповідача на дроблення депозиту з метою отримання відшкодування коштів за рахунок Фонду, оскільки жодних доказів на підтвердження такого Уповноваженою особою надано не було. При цьому суд вказав на те, що і додатковою угодою до договору банківського вкладу, і положеннями чинного законодавства передбачено можливість зарахування коштів на депозитний рахунок фізичної особи від іншої особи. Разом з тим, суд вказав на те, що наказ відповідача від 16 вересня 2015 року №813 не є рішенням субʼєкта владних повноважень, яке впливає на позивача, а тому відсутні підстав для його скасування. Крім того, позовні вимоги до Фонду заявлені передчасно, а тому також не підлягають задоволенню.
Скасовуючи постанову суду першої інстанції та приймаючи нову про відмову в задоволенні позовних вимог, апеляційний суд вказав на те, що договір банківського вкладу між позивачем та банком було укладено в період дії обмежень, встановлених постановою Правління НБУ від 30 жовтня 2014 року №592/БТ. Крім того, суд вважав, що шляхом перерахування коштів на депозитний рахунок позивача власник великого вкладу мав на меті отримати кошти при ліквідації банку не в порядку черговості, а за рахунок коштів Фонду, що свідчить про надання банком переваг (пільг) кредитору, прямо не встановлених для нього законодавством чи внутрішніми документами банку.
Не погодившись з рішенням суду апеляційної інстанції, ОСОБА_1 подала касаційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення апеляційним судом норм матеріального і процесуального права, просить скасувати постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 12 грудня 2017 року і залишити в силі постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 25 січня 2016 року.
В обґрунтування вимог касаційної скарги заявником зазначено, що законом не встановлено обмежень в частині походження коштів вкладу. Зарахування коштів на депозитний рахунок позивача з рахунку іншої фізичної особи відбулось у відповідності до чинного законодавства та приписів договору банківського вкладу. Крім того, скаржник вказує на те, що постанова Правління НБУ від 30 жовтня 2014 року №692/БТ є банківською таємницею, і позивачу не було нічого відомо про її існування. При цьому укладення договору у період дії таких обмежень не може свідчити про намір позивача отримати переваги, прямо не встановлені для нього законом.
У поданому відзиві на касаційну скаргу відповідач-2 просив залишити її без задоволення, а рішення суду апеляційної інстанції - без змін, як законне та обґрунтоване. Вказано на правильність застосування Уповноваженою особою наслідків нікчемності укладеного позивачем із банком правочину, оскільки вказаний договір був укладений у період проблемності ПАТ "Дельта Банк". Переваги від укладення договору банківського вкладу полягають в можливості отримання за рахунок позивача суми відшкодування більшої, ніж передбачено законом, а також отриманні платником - ініціатором перерахунку коштів, як кредитором, грошових коштів позачергово та раніше за інших кредиторів банку. Також наголошено на тому, що укладення позивачем із банком договору банківського вкладу було здійснено всупереч приписам Правил банківського обслуговування фізичних осіб в ПАТ "Дельта Банк".
Від Фонду відзив на касаційну скаргу не надходив.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, обговоривши доводи касаційної скарги та відзиву на неї, перевіривши правильність застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з огляду на таке.
Правові, фінансові та організаційні засади функціонування системи гарантування вкладів фізичних осіб, повноваження Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, порядок виплати Фондом відшкодування за вкладами встановлені, зокрема, Законом України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" (тут і далі - у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин; Закон № 4452-VI).
Пунктом 3 та 4 частини першої статті 2 Закону № 4452-VI визначено, що вклад - кошти в готівковій або безготівковій формі у валюті України або в іноземній валюті, які залучені банком від вкладника (або які надійшли для вкладника) на умовах договору банківського вкладу (депозиту), банківського рахунку або шляхом видачі іменного депозитного сертифіката, включаючи нараховані відсотки на такі кошти;
вкладник - фізична особа (крім фізичних осіб - субʼєктів підприємницької діяльності), яка уклала або на користь якої укладено договір банківського вкладу (депозиту), банківського рахунку або яка є власником іменного депозитного сертифіката.
Частиною першою статті 3 Закону № 4452-VI визначено, що Фонд є установою, що виконує спеціальні функції у сфері гарантування вкладів фізичних осіб та виведення неплатоспроможних банків з ринку.
Відповідно до частини першої статті 26 Закону № 4452-VI Фонд гарантує кожному вкладнику банку відшкодування коштів за його вкладом. Фонд відшкодовує кошти в розмірі вкладу, включаючи відсотки, нараховані на день початку процедури виведення Фондом банку з ринку, але не більше суми граничного розміру відшкодування коштів за вкладами, встановленого на дату прийняття такого рішення, незалежно від кількості вкладів в одному банку. Сума граничного розміру відшкодування коштів за вкладами не може бути меншою 200000 гривень. Адміністративна рада Фонду не має права приймати рішення про зменшення граничної суми відшкодування коштів за вкладами.
Виконання зобовʼязань Фонду перед вкладниками здійснюється Фондом з дотриманням вимог щодо найменших витрат Фонду та збитків для вкладників у спосіб, визначений цим Законом, у тому числі шляхом передачі активів і зобовʼязань банку приймаючому банку, продажу банку, створення перехідного банку протягом дії тимчасової адміністрації або виплати відшкодування вкладникам після ухвалення рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідації банку.
Відповідно до частини 1 статті 27 Закону № 4452-VI уповноважена особа Фонду складає перелік вкладників та визначає розрахункові суми відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду відповідно до вимог цього Закону і нормативно-правових актів Фонду станом на день отримання рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.
Згідно з пунктом 6 розділу ІІІ Положення про порядок відшкодування Фондом гарантування вкладів фізичних осіб коштів за вкладами, затвердженого рішенням виконавчої дирекції Фонду від 09 серпня 2012 року № 14 (далі - Положення), передбачено, що протягом процедури ліквідації уповноважена особа Фонду може надавати до Фонду додаткову інформацію про вкладників стосовно: зменшення (збільшення) кількості вкладників, яким необхідно здійснити виплати відшкодування; зміни розміру належних їм сум; зміни особи вкладника; змін реквізитів вкладників.
Суд зауважує, що підставою для поширення на особу гарантій, передбачених Законом №4452-VI щодо відшкодування вкладу, є наявність у такої особи залишку коштів на банківському рахунку, що відкритий на її імʼя, тобто наявність вкладу та статусу вкладника у особи. При цьому вкладниками є особи, які уклали або на користь яких укладено або договір банківського вкладу (депозиту), або банківського рахунку, або які є власниками іменного депозитного сертифіката. Слід зазначити, що положення чинного законодавства не повʼязують визначення статусу вкладника банку та виникнення у нього права на отримання гарантованої суми відшкодування вкладу із походженням на відповідному вкладному (депозитному, поточному) рахунку коштів.
Отже, під дію гарантій відшкодування коштів за вкладом на підставі статті 26 Закону №4452-VI підпадають особи, які є вкладниками у розумінні приписів статті 2 Закону №4452-VI, вклади яких розміщено на рахунку у відповідному банку до запровадження у ньому тимчасової адміністрації.
Аналогічна правова позиція викладена і в постанові Великої Палати Верховного Суду від 31 жовтня 2018 року у справі № 802/351/16-а.
Відповідно до положень статей 37, 38 Закону № 4452-VI Фонд або його уповноважена особа наділені повноваженнями щодо виявлення факту нікчемності правочинів, тобто мають право здійснити перевірку таких правочинів стосовно їх нікчемності, прийняти відповідне рішення про виявлення факту нікчемності правочину і повідомити про це сторін правочину, а також вчиняти дії щодо застосування наслідків нікчемності правочинів.