Постанова
Іменем України
23 квітня 2019 року
м. Київ
справа № 541/571/17
провадження № 51-4136км18
Верховний Суд колегією суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого Марчука О. П.,
суддів Могильного О. П., Наставного В. В.,
за участю:
секретаря судового засідання Анзійчук Ю.В..,
прокурора Гладкого О.Є.
засудженого ОСОБА_1,
захисника Могуренка М.В.,
розглянувши в судовому засіданні касаційні скарги прокурора та засудженого ОСОБА_1 на вирок Апеляційного суду Полтавської області від 18 січня 2018 року у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12017170260000101, за обвинуваченням
ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця та жителя АДРЕСА_1, громадянина України, раніше судимого вироком Миргородського міськрайонного суду Полтавської області від 17 лютого 2017 року за ч. 1 ст. 185 КК України до покарання у виді штрафу у розмірі 850 грн,
у вчиненні злочинів, передбачених ч. 2 ст. 185, ч. 3 ст. 185 КК України.
Зміст оскаржуваного судового рішення і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини
За вироком Миргородського міськрайонного суду Полтавської області від 30 червня 2017 року ОСОБА_1 засуджено: за ч. 2 ст. 185 КК України (за злочини вчиненні до ухвалення вироку Миргородського міськрайонного суду Полтавської області від 17 лютого 2017 року) до покарання у виді арешту строком на 5 місяців.
На підставі ч. 4 ст. 70 КК України, за сукупністю злочинів, шляхом поглинення менш суворого покарання за вироком Миргородського міськрайонного суду Полтавської області від 17 лютого 2017 року більш суворим покаранням, визначено ОСОБА_1 покарання у виді арешту строком на 5 місяців.
- за ч. 2 ст. 185 КК України (за злочини, вчинені після ухвалення вироку Миргородського міськрайонного суду Полтавської області від 17 лютою 2017 року) до покарання у виді арешту строком на 6 місяців.
- за ч. 3 ст. 185 КК України (за злочини, вчинені після ухвалення вироку Миргородського міськрайонного суду Полтавської області від 17 лютого 2017 року ) до покарання у виді позбавлення волі строком на 3 роки 3 місяці.
Відповідно до ч. 1 ст. 70 КК України, за сукупністю злочинів, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим визначено ОСОБА_1 покарання у виді позбавлення волі строком на 3 роки 3 місяці.
Згідно з ч. 1 ст. 71 КК України, за сукупністю вироків, до покарання, призначеного за цим вироком, частково приєднана невідбута частина покарання, визначеного на підставі ч. 4 ст. 70 КК України за сукупністю злочинів, та остаточно визначено ОСОБА_1 покарання у виді позбавлення волі строком на 3 роки 6 місяців.
На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_1 звільнено від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком тривалістю 2 роки з покладенням певних обовʼязків, передбачених ст. 76 цього Кодексу.
За цим же вироком засуджено ОСОБА_3, судові рішення щодо якого не оскаржуються.
Згідно з вироком суду ОСОБА_1 визнано винним у тому, що він 30 січня 2017 року приблизно о 13:00, перебуваючи в адміністративному приміщенні ТОВ "Компанія метал сервіс" у м. Миргороді Полтавської області, розташованого за адресою вул. Раскова, 65, таємно, повторно, викрав пластикову коробку з набором інструментів вартістю 190 грн., що належить потерпілому ОСОБА_4
В кінці січня 2017 року ОСОБА_1, перебуваючи на території домоволодіння за адресою: АДРЕСА_2, таємно, повторно, викрав належні потерпілому ОСОБА_5 металеві грати загальною вартістю 638,10 грн.
22 лютого 2017 року приблизно о 15:00, ОСОБА_1, перебуваючи у гуртожитку на АДРЕСА_1, таємно, повторно, викрав мікрохвильову піч "LG" вартістю 1736 грн., що належить потерпілій ОСОБА_6
11 квітня 2017 року ОСОБА_1 повторно та ОСОБА_3, за попередньою змовою групою осіб, через вікно проникли до будинку №62 на вул. Вокзальна у м. Миргороді, звідки таємно викрали вироби з чорного металу загальною вартістю 1104, 17 грн., що належать потерпілій ОСОБА_7
Вироком Апеляційного суду Полтавської області від 18 січня 2018 року вирок місцевого суду в частині призначеного покарання ОСОБА_1 скасовано та ухвалено свій. Постановлено вважати ОСОБА_1 засудженим за ч. 2 ст. 185 КК України, за вчинення злочину до ухвалення вироку Миргородського міськрайонного суду Полтавської області від 17 лютого 2017 року, до покарання у виді арешту строком на 5 місяців.
На підставі ч. 4 ст.70 КК України, за сукупністю злочинів, шляхом поглинення менш суворого покарання за вироком Миргородського міськрайонного суду Полтавської області від 17 лютого 2017 року більш суворим покаранням, призначеним за даним вироком, постановлено вважати ОСОБА_1 засудженим до покарання у виді арешту строком на 5 місяців.
Постановлено вважати ОСОБА_1 засудженим:
- за ч. 2 ст. 185 КК України, за вчинення злочину після ухвалення вироку Миргородського міськрайонного суду Полтавської області від 17 лютого 2017 року, до покарання у виді арешту строком на 6 місяців;
- за ч. 3 ст.185 КК України за вчинення злочину після ухвалення вироку Миргородського міськрайонного суду Полтавської області від 17 лютого 2017 року, до покарання у виді позбавлення волі строком на 3 роки 3 місяці.
Відповідно до ч. 1 ст. 70 КК України, за сукупністю злочинів, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, постановлено вважати ОСОБА_1 засудженим до покарання у виді позбавлення волі строком на 3 роки 3 місяці.
На підставі ч. 1 ст.71 КК України за сукупністю вироків, до покарання, призначеного за цим вироком, частково приєднано невідбуту частину покарання, визначеного на підставі ч. 4 ст.70 КК України за сукупністю злочинів у виді 3 місяців позбавлення волі, та остаточно призначено ОСОБА_1 покарання у виді позбавлення волі строком на 3 роки 6 місяців.
В іншій частині вирок міськрайонного суду залишено без зміни.
Вимоги касаційної скарги та узагальнені доводи особи, яка її подала
У касаційній скарзі засуджений просить скасувати вирок апеляційного суду, а кримінальне провадження направити на новий розгляд до суду апеляційної інстанції. Стверджує про невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінальних правопорушень та його особі через суворість та вважає, що судами не враховано в достатній мірі дані про його особу. Зазначає про порушення його права на захист при розгляді кримінального провадження у судді апеляційної інстанції, оскільки апеляційним судом не забезпечено його захисником.