1. Правова система ipLex360
  2. Судові прецеденти
  3. Постанова суду




Постанова

Іменем України

23 квітня 2019 року

м. Київ

справа № 766/2191/16-к

провадження № 51-8605км18

Верховний Суд колегією суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:

головуючого Марчука О.П.,

суддів Могильного О.П., Наставного В.В.,

за участю:

секретаря судового засідання Анзійчук Ю.В.,

прокурора Гаврилюка С.М.,

розглянув у відкритому судовому засіданні касаційні скарги засудженого

ОСОБА_1 на вирок Херсонського міського суду Херсонської області від

30 жовтня 2017 року та прокурора на ухвалу Апеляційного суду Херсонської області від 02 серпня 2018 року у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12015230030002253, за обвинуваченням

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, уродженця та жителя АДРЕСА_1, в силу

ст. 89 КК України такого, що не має судимості,

у вчиненні злочинів, передбачених ч. 1 ст. 186, ч. 2 ст. 289 КК України.

Зміст оскаржених судових рішень і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини

За вироком Херсонського міського суду Херсонської області від 30 жовтня

2017 року ОСОБА_1 засуджено до покарання у виді позбавлення волі за:

- ч. 1 ст. 186 КК України строком - 3 роки;

- ч. 2 ст. 289 КК України строком - 5 років з конфіскацією всього належного

ОСОБА_1 майна.

На підставі ч. 1 ст. 70 КК України призначено ОСОБА_1 остаточне покарання за сукупністю злочинів, шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим у виді позбавлення волі строком на 5 років з конфіскацією всього належного йому майна. На підставі ч. 5 ст. 72 КК України в строк відбування покарання за цим вироком зараховано строк попереднього увʼязнення

ОСОБА_1 з дня взяття його під варту - з 13 квітня 2016 року по 21 червня

2017 року, а також перебування його під вартою з 08 квітня 2016 року по 11 квітня

2016 року, із розрахунку один день попереднього увʼязнення за два дні позбавлення волі.

Строк відбування покарання засудженому ОСОБА_1 ухвалено рахувати з дня взяття його під варту, тобто з 13 квітня 2016 року.

Згідно з вироком суду ОСОБА_1 визнано винним у тому, що він 12 червня

2015 року, приблизно о 14:00, умисно, керуючись корисливим мотивом направленим на відкрите заволодіння чужим майном, перебуваючи на

вул. Кримській у м. Херсоні, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, відкрито, без застосування насильства, шляхом ривку з шиї потерпілої ОСОБА_2, незаконно заволодів належним останній золотим ланцюжком, вагою 7, 20 г, вартістю 3289,03 грн, після чого з викраденим майном залишив місце злочину та розпорядився викраденим на власний розсуд, своїми діями заподіяв потерпілій матеріальну шкоду на вказану суму.

Крім цього, 08 жовтня 2015 року ОСОБА_1, приблизно о 19:45, перебуваючи на парковці ТРЦ "Фабрика", яка розташована у м. Херсоні на вул. Залаегерсег,18, умисно, керуючись корисливим мотивом, протиправно, всупереч волі власника, незаконно заволодів мопедом "Honda Lead 48", який належить ОСОБА_3, вартістю 7766,33 грн, після чого з викраденим залишив місце вчинення злочину та розпорядився викраденим майном на власний розсуд, в результаті чого заподіяв потерпілому матеріальну шкоду на вказану суму.

Ухвалою Апеляційного суду Херсонської області від 02 серпня 2018 року вирок місцевого суду в частині призначеного ОСОБА_1 додаткового покарання змінено. Постановлено вважати ОСОБА_1 засудженим до покарання у виді позбавлення волі за:

- ч. 1 ст. 186 КК України строком - 3 роки;

- ч. 2 ст. 289 КК України строком - 5 років без конфіскації майна.

На підставі ч. 1 ст. 70 КК України призначено ОСОБА_1 остаточне покарання за сукупністю злочинів, шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим у виді позбавлення волі строком на 5 років без конфіскації майна.

В решті вирок місцевого суду залишено без зміни.

Вимоги касаційної скарги і узагальнені доводи особи, яка її подала

У касаційній скарзі засуджений просить змінити рішення суду першої інстанції у звʼязку з неправильним застосуванням судом закону України про кримінальну відповідальність та зарахувати йому у строк покарання строк попереднього увʼязнення з 13 квітня 2016 року по 14 серпня 2018 року з розрахунку один день попереднього увʼязнення за два дні позбавлення волі, відповідно до вимог ч. 5

ст. 72 КК України в редакції Закону України від 26 листопада 2015 року № 838-VIII "Про внесення зміни до Кримінального кодексу України щодо удосконалення порядку зарахування судом строку попереднього увʼязнення у строк покарання" (далі - Закон №838-VIII).

У своїй касаційній скарзі прокурор ставить питання про зміну ухвали апеляційного суду у звʼязку з неправильним застосуванням судом закону України про кримінальну відповідальність та просить зарахувати засудженому у строк покарання строк попереднього увʼязнення з 21 червня 2017 року до набуття вироком законної сили, тобто по 02 серпня 2018 року з розрахунку один день попереднього увʼязнення за два дні позбавлення волі, відповідно до вимог ч. 5

ст. 72 КК України в редакції Закону №838-VIII. Обґрунтовуючи свої вимоги, зазначає, що апеляційний суд, застосувавши положення ч. 5 ст. 72 КК України у редакції Закону № 838-VIII лише до 21 червня 2017 року, погіршив в такий спосіб становище засудженого, чим порушив його права.

Також посилається на те, що вказаний Закон, на його думку, відповідно до ст. 5 КК України має зворотну дію у часі.

Позиції інших учасників судового провадження

Від учасників судового провадження заперечення на касаційні скарги засудженого та прокурора не подавалися.

У судовому засіданні прокурор виступив проти задоволення касаційних скарг засудженого та прокурора.

Заслухавши суддю-доповідача, думку прокурора, перевіривши матеріали кримінального провадження, наведені у касаційних скаргах доводи, колегія суддів дійшла висновку, що скарги засудженого та прокурора підлягають частковому задоволенню з таких підстав.

Мотиви Суду

Відповідно до вимог ст. 438 КПК України підставами для скасування або зміни судових рішень при розгляді справи в суді касаційної інстанції є істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність та невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення й особі засудженого.

Згідно зі ст. 433 КПК України суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального й процесуального права при ухваленні судових рішень у тій частині, в якій їх було оскаржено.


................
Перейти до повного тексту