ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
22 квітня 2019 року
м. Київ
справа № 213/1425/17
провадження № 51-7003кмо18
Обʼєднана палата Касаційного кримінального суду Верховного Суду у складі:
головуючої Григорʼєвої І. В.,
суддів Кравченка С. І., Мазура М. В., Огурецького В. П., Щепоткіної В. В.,
за участю:
секретаря судового засідання Зінорук В. В.,
прокурора Чупринської Є. М.,
розглянула у відкритому судовому засіданні за касаційною скаргою засудженого ОСОБА_1 на вирок Інгулецького районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 31 січня 2018 року та ухвалу Апеляційного суду Дніпропетровської області від 3 квітня 2018 року кримінальне провадження щодо
ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця та жителя АДРЕСА_1
засудженого за вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 309, ч. 2 ст. 309 Кримінального кодексу України (далі - КК).
Короткий зміст оскаржених судових рішень та встановлені фактичні обставини
За вироком Інгулецького районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 31 січня 2018 року, залишеним без змін апеляційним судом, ОСОБА_1 засуджено до покарання у виді позбавлення волі: за ч. 1 ст. 309 КК - на строк 1 рік; за ч. 2 ст. 309 КК - на строк 2 роки, а на підставі ч. 1 ст. 70 КК за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим йому визначено остаточне - у виді позбавлення волі на строк 2 роки.
Вирішено питання щодо процесуальних витрат та речових доказів у кримінальному провадженні.
Суд визнав ОСОБА_1 винуватим у незаконному придбанні, зберіганні психотропних речовин без мети збуту, а також у незаконному придбанні, зберіганні наркотичних засобів без мети збуту, вчиненому повторно за обставин, викладених у вироку.
Як установив суд, 2 березня 2017 року о 14:00 у занедбаній будівлі біля будинку № 10 на просп. Південному в м. Кривому Розі ОСОБА_1 знайшов пакет, у якому виявив 9 трубок із кристалічною порошкоподібною речовиною. Зрозумівши, що це метамфетамін, ОСОБА_1 забрав (незаконно придбав) указану психотропну речовину для особистого вживання, а потім зберігав її при собі.
У той же день о 22:00 біля будинку № 10 за згаданою адресою ОСОБА_1 був зупинений працівниками поліції, які під час проведення огляду вилучили в нього 9 зазначених трубок із метамфетаміном загальною вагою 0,2814 г.
Крім того, 18 квітня 2017 року о 16:30 біля будинку № 9 на вул. Груні Романової в м. Кривому Розі ОСОБА_1 у невстановленої слідством особи повторно придбав 50 мікропробірок з особливо небезпечним наркотичним засобом - опієм ацетильованим, який надалі зберігав при собі для особистого вживання.
Того ж дня о 16:37 у підʼїзді № 2 цього будинку ОСОБА_1 був зупинений працівниками поліції, які під час проведення огляду вилучили в нього вказані 50 мікропробірок з опієм ацетильованим загальною вагою 0,8334 г.
Вимоги касаційної скарги та узагальнені доводи особи, яка її подала
У касаційній скарзі засуджений ОСОБА_1 просить скасувати на підставах, передбачених ч. 1 ст. 438 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК), судові рішення щодо нього і призначити новий розгляд у суді першої інстанції, звільнивши його з-під варти. За твердженням засудженого, він як особа з психічними вадами мав бути в обовʼязковому порядку забезпечений захисником, а місцевий суд цього не зробив і, таким чином, порушив його право на захист. Крім того, засуджений вважає, що суди нижчих інстанцій усупереч приписам ч. 4 ст. 309 КК не звільнили його від кримінальної відповідальності за предʼявленим йому обвинуваченням за ч. 1 вказаної статті. Також ОСОБА_1 заперечує справедливість призначеного покарання, яке, на його думку, є надмірно суворим, не відповідає вимогам ст. 65 КК і вважає, що є підстави для застосування інституту умовного звільнення. На переконання скаржника, суд апеляційної інстанції, не усунувши допущених порушень і не розглянувши клопотання про витребування медичної документації, постановив незаконну ухвалу. Разом із цим, ОСОБА_1 ставить під сумнів повноваження прокурора, який брав участь у судовому розгляді кримінального провадження.
Крім цього, ОСОБА_1 та його захисник надіслали до Верховного Суду заяви про здійснення процедури касаційного перегляду без їх участі.
Учасникам кримінального провадження було належним чином повідомлено про дату, час та місце касаційного розгляду, клопотань про його відкладення до суду касаційної інстанції не надходило.
Підстави розгляду кримінального провадження обʼєднаною палатою Касаційного кримінального суду Верховного Суду (далі - Суд)
Колегія суддів Першої судової палати Суду ухвалою від 28 лютого 2019 року кримінальне провадження щодо ОСОБА_1 передала на розгляд обʼєднаної палати Суду на підставі ч. 2 ст. 434-1 КПК.
Таке рішення колегія суддів прийняла у звʼязку з тим, що вважала за необхідне відступити від висновку щодо застосування п. 3 ч. 2 ст. 52 КПК у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Суду від 2 серпня 2018 року (справа № 734/3015/15-к, провадження № 51-2862км18).
Зокрема, у цій постанові колегія суддів Другої судової палати Суду дійшла висновку, що в силу п. 3 ч. 2 ст. 52 КПК участь захисника є обовʼязковою в кримінальному провадженні стосовно особи, яка в ході його розгляду тричі перебувала на стаціонарному лікуванні у психоневрологічній лікарні з діагнозом "психічні та поведінкові розлади".
Натомість у постанові від 5 квітня 2018 року (справа № 753/17924/16-к, провадження № 51-1429км18)колегія суддів Другої судової палати Суду зазначила, що за відсутності підтвердження експертним шляхом нездатності особи повною мірою реалізувати свої права внаслідок психічних чи фізичних вад як результату вживання опіоїдів твердження про необхідність обовʼязкової участі захисника на підставі п. 3 ч. 2 ст. 52 КПК є передчасним, отже, і неприйнятним.
З огляду на викладене та нормативне розуміння положень ст. 434-2 КПК обʼєднана палата здійснює розгляд цього кримінального провадження за процедурою, визначеною законом.
Позиції учасників судового провадження
У суді касаційної прокурор заперечив обґрунтованість касаційних вимог засудженого.
Мотиви Суду
Заслухавши доповідь судді, пояснення прокурора, перевіривши матеріали кримінального провадження та доводи, викладені в касаційній скарзі, обʼєднана палата дійшла висновку, що подана скарга не підлягає задоволенню на таких підставах.
Висновки суду про доведеність винуватості ОСОБА_1 у вчиненні кримінальних правопорушень проти здоровʼя населення у касаційній скарзі не заперечуються. Тому згідно зі ст. 433 КПК у зазначеній частині оспорювані судові рішення в касаційному порядку не перевіряються.
За змістом п. 3 ч. 2 ст. 52 КПК у кримінальному провадженні обовʼязкова участь захисника забезпечується щодо осіб, які внаслідок психічних чи фізичних вад (німі, глухі, сліпі тощо) не здатні повною мірою реалізувати свої права, з моменту встановлення наявності цих вад.
Як випливає із законодавчих положень, під особами, які через свої фізичні або психічні вади не можуть самі реалізувати право на захист, необхідно розуміти, зокрема, осіб з істотними дефектами мови, зору, слуху тощо, а також осіб, які хоча і визнані осудними, але мають психічні вади, що перешкоджають самостійно захищатися від обвинувачення.
Проте у своїй скарзі засуджений ОСОБА_1 не наводить аргументів, які би свідчили про наявність у нього саме істотних вад і не зазначає, яким чином поведінкові розлади, відображені у медичній довідці при формулюванні діагнозу, перешкодили йому самостійно захищатися від обвинувачення в суді першої інстанції.
Самі собою факти перебування особи на спеціальному обліку та проходження курсу лікування у звʼязку з притягненням до кримінальної відповідальності свідчать лише про наявність у особи окремих поведінкових розладів, однак це автоматично не вказує на нездатність такої особи повною мірою реалізувати свої права і не може слугувати безумовною підставою для обовʼязкового залучення захисника. Для вчинення такої процесуальної дії має бути встановлено, що певна психічна вада, наявна у конкретної особи, перешкоджає їй реалізувати свої права.
Крім того, КПК не передбачає обовʼязкового залучення експерта для визначення здатності/нездатності особи повною мірою реалізувати свої права внаслідок фізичних чи психічних вад. Лише у разі наявності у слідчого, прокурора, слідчого судді, суду обґрунтованих сумнівів у тому, що особа здатна або не здатна повною мірою реалізувати свої права (у силу характеру захворювання, поведінки під час кримінального провадження, наданих нею показань), та за необхідності використання спеціальних знань має бути залучено експерта.
Натомість у цьому кримінальному провадженні не міститься даних, які би слугували достатніми підставами для суду ставити під сумнів здатність ОСОБА_1 повною мірою реалізувати свої права. Як убачається з матеріалів провадження, на стадії судового розгляду ОСОБА_1 не перебував під вартою, отже, і мав можливість самостійно залучити захисника. Після вручення ОСОБА_1 памʼятки про його процесуальні права та обовʼязки останній повідомив суду, що вони йому зрозумілі. Суд також розʼяснив ОСОБА_1 право мати захисника, клопотань про залучення якого засуджений не заявляв і не заперечував щодо здійснення провадження в порядку, передбаченому ч. 3 ст. 349 КПК. Будучи допитаним у місцевому суді, ОСОБА_1 визнав повністю свою провину, дав конкретні та логічні показання щодо предʼявленого йому обвинувачення, зміст яких свідчить про усвідомлення ним характеру інкримінованих йому діянь та правових наслідків їх вчинення. Упродовж розгляду справи місцевий суд не встановив фактів виявлення ОСОБА_1 ознак порушень мислення, які б указували на такий хворобливий стан психіки, що ускладнює здатність повноцінно брати участь у провадженні.