Постанова
Іменем України
24 квітня 2019 року
м. Київ
справа № 462/5064/16-к
провадження № 51-618км17
Верховний Суд колегією суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого Яковлєвої С. В.,
суддів Мазура М. В., Наставного В. В.,
за участю:
секретаря судового засідання Матвєєвої Н. В.,
прокурора Шевченко О. О.,
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу прокурора, який брав участь у розгляді кримінального провадження в судах першої та апеляційної інстанцій, на ухвалу Апеляційного суду Львівської області від 10 жовтня 2017 року в кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 2201514000000186, за обвинуваченням
ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця та жителя АДРЕСА_1 зареєстрованого у тому ж місті (АДРЕСА_2), раніше не судимого,
у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 305, ч. 3 ст. 309 Кримінального кодексу України (далі - КК).
Рух справи, зміст судових рішень і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини
За вироком Залізничного районного суду м. Львова ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні злочинів, передбачених ч. 2 ст. 305, ч. 3 ст. 309 КК, та призначено покарання: за ч. 2 ст. 305 КК із застосуванням ст. 69 КК - у виді позбавлення волі на строк 5 років; за ч. 3 ст. 309 КК із застосуванням ст. 69 КК -у виді позбавлення волі на строк 4 роки. На підставі ст. 70 КК за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, ОСОБА_1 визначено остаточне покарання у виді позбавлення волі із застосуванням ст. 69 КК на строк 5 років без конфіскації майна. На підставі ст. 75 КК ОСОБА_1 звільнено від відбування призначеного покарання з випробуванням з іспитовим строком тривалістю 3 роки та покладено на нього обовʼязки, передбачені ст. 76 КК. Вирішено питання щодо процесуальних витрат та речових доказів у провадженні.
Згідно з вироком суду ОСОБА_1 визнано винуватим у тому, що він 9 грудня 2015 року близько 14:30, прямуючи з Арабської Республіки Єгипет в Україну, авіарейсом UTN-3222 сполученням Хургада-Львів, приховавши від митного контролю, у валізі серед особистих речей, перемістив через митний кордон України в міжнародному пункті пропуску "Львів-аеропорт" Львівської митниці ДФС наркотичні засоби (метадон, бупренорфін), особливо небезпечні наркотичні засоби (канабіс), психотропні речовини (амфетамін) та особливо небезпечні психотропні речовини (4-FA, MDPPP, ?-PHP, PVP), де вказані речовини були в нього виявлені та вилучені під час проведення митного контролю співробітниками Служби безпеки України.
Крім того, 31 травня 2016 року в ході досудового розслідування кримінального провадження № 2201514000000186 під час проведення обшуку за місцем проживання ОСОБА_1 (на АДРЕСА_1) було виявлено особливо небезпечні психотропні речовини - PVP (масою 2,8233 г), 4-MMC (масою 0,2705 г) таMEP (масою 34,8575 г), які засуджений незаконно зберігав без мети збуту
Апеляційний суд Львівської області ухвалою від 10 жовтня 2017 року залишив вирок місцевого суду без змін, а апеляційну скаргу прокурора - без задоволення.
Вимоги касаційної скарги та узагальнені доводи особи, яка її подала
У касаційній скарзі прокурор порушує питання про скасування ухвали апеляційного суду та призначення нового розгляду в суді апеляційної інстанції на підставах істотного порушення вимог кримінального процесуального закону, неправильного застосування закону України про кримінальну відповідальність, невідповідності призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення й особі засудженого через мʼякість. Обґрунтовуючи заявлені вимоги, прокурор зазначає, що апеляційний суд не перевірив доводів, викладених в апеляційній скарзі сторони обвинувачення, про безпідставність призначення ОСОБА_1 покарання із застосуванням ст. 69 КК та звільнення від його відбування на підставі ст. 75 КК й у своєму рішенні не дав відповідей на них. За твердженням скаржника, згаданий суд повною мірою не врахував тяжкості вчинених злочинів, обставини, яка обтяжує покарання, - вчинення злочинів особою, що перебувала у стані, викликаному вживанням наркотичних засобів, а також необґрунтовано погодився з висновком місцевого суду щодо визнання активного сприяння розкриттю злочинів помʼякшуючою покарання обставиною.
На касаційну скаргу засуджений ОСОБА_1 подав заперечення, в яких, посилаючись на необґрунтованість заявлених прокурором вимог, просить залишити їх без задоволення, а постановлені судові рішення щодо нього - без зміни.
Учасникам кримінального провадження було належним чином повідомлено про дату, час та місце касаційного розгляду. Клопотань про його відкладення не надходило.
Від захисника ОСОБА_2 надійшло клопотання про здійснення касаційного розгляду без його участі та засудженого.
Позиції учасників судового провадження
Прокурор, яка взяла участь у судовому засіданні, підтримала касаційну скаргу, просила ухвалу апеляційного суду скасувати й призначити новий розгляд у суді апеляційної інстанції.
Мотиви Суду
Згідно з ч. 2 ст. 433 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК) суд касаційної інстанції переглядає рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги.
Висновок суду про доведеність винуватості ОСОБА_1 у вчиненні кримінальних правопорушень, за які його засуджено, та правильність кваліфікації його дій за ч. 2 ст. 305, ч. 3 ст. 309 КК в касаційній скарзі прокурора не оспорюються, тому Верховний Суд судових рішень у цій частині не переглядає.
Згідно зі ст. 370 КПК судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Умотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.
Відповідно до положень ст. 419 КПК в ухвалі апеляційного суду мають бути зазначені мотиви, з яких суд апеляційної інстанції виходив при постановленні ухвали, і положення закону, яким він керувався. При залишенні заявлених вимог без задоволення в ухвалі має бути зазначено підстави, на яких апеляційну скаргу визнано необґрунтованою.
Апеляційний суд при перегляді вироку місцевого суду ОСОБА_1 вказаних вимог кримінального процесуального закону не дотримався.