Постанова
Іменем України
24 квітня 2019 року
м. Київ
справа № 0308/18539/12
провадження № 61-15164св18
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Висоцької В. С.,
суддів: Лесько А. О., Мартєва С. Ю., Пророка В. В., Штелик С. П. (суддя-доповідач)
розглянув в порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу представника ОСОБА_1 - ОСОБА_7 - на заочне рішення Луцького міськрайонного суду Волинської області від 01 жовтня 2013 року у складі судді Пушкарчук В. П. та ухвалу апеляційного суду Волинської області від 13 грудня 2016 року у складі суддів: Здрилюк О. І., Стрільчука В. А., Бовчалюк З. А.,
учасники справи:
позивач - публічне акціонерне товариство "Універсал Банк",
відповідачі: ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_1, ОСОБА_5, ОСОБА_6,
ІСТОРІЯ СПРАВИ
Короткий зміст позовних вимог
У жовтні 2010 року публічне акціонерне товариство "Універсал Банк" (далі - ПАТ "Універсал Банк") звернулося до суду із позовом до ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_1, ОСОБА_5, ОСОБА_6 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
Позовні вимоги обґрунтовано тим, що 19 вересня 2008 року між банком і ОСОБА_3 укладений кредитний договір № 121-2008-2759, відповідно до умов якого банк надав позичальнику кредит у розмірі 93 тис. доларів США зі сплатою 16,45% річних та терміном повернення до 10 вересня 2019 року. З метою забезпечення виконання зобовʼязань за цим кредитним договором між банком і ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_1, ОСОБА_6 19 вересня 2008 року укладені окремі договори поруки, за умовами яких поручителі зобовʼязалися відповідати за невиконання позичальником ОСОБА_3 усіх зобовʼязань, що виникли за кредитним договором. 29 квітня 2009 року між банком та відповідачами укладені додаткові угоди б/н до кредитного договору та договорів поруки, якими узгоджено питання щомісячних платежів та графік їх погашення.
Внаслідок порушення позичальником строку та порядку погашення кредиту станом на 03 вересня 2010 року утворилася заборгованість у розмірі 101 178 доларів 27 центів США, що еквівалентно 790 758 грн 77 коп., з яких 1 644 долари 21 цент США, що еквівалентно 12 850 грн 32 коп. - прострочена заборгованість за кредитом; 89 585 доларів 27 центів США, що еквівалентно 700 153 грн 68 коп. - сума дострокового стягнення кредиту; 9 888 доларів 13 центів США, що еквівалентно 77 280 грн 68 коп. - проценти; 60 доларів США, що еквівалентно 474 грн - підвищені проценти. Оскільки відповідачі є солідарними боржниками і не виконують умови договору, позивач просив стягнути з відповідачів солідарно на користь банку зазначену вище заборгованість та відшкодувати судові витрати.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Заочним рішенням Луцького міськрайонного суду Волинської області від 01 жовтня 2013 року позов задоволено. Стягнуто солідарно з ОСОБА_3 та ОСОБА_4 на користь ПАТ "Універсал Банк" кредитну заборгованість у розмірі - 101 178 доларів 27 центів США, що еквівалентно 790 758 грн 77 коп. Стягнуто солідарно з ОСОБА_3 та ОСОБА_1 на користь ПАТ "Універсал Банк" кредитну заборгованість у розмірі - 101 178 доларів 27 центів США, що еквівалентно 790 758 грн 77 коп. Стягнуто солідарно з ОСОБА_3 та ОСОБА_5 на користь ПАТ "Універсал Банк" кредитну заборгованість у розмірі - 101 178 доларів 27 центів США, що еквівалентно 790 758 грн 77 коп. Стягнуто солідарно з ОСОБА_3 та ОСОБА_6 на користь ПАТ "Універсал Банк" кредитну заборгованість у розмірі - 101 178 доларів 27 центів США, що еквівалентно 790 758 грн 77 коп. Вирішено питання про судові витрати.
Рішення суду мотивовано тим, що внаслідок порушення позичальником строку та порядку погашення кредиту станом на 03 вересня 2010 року утворилася заборгованість у розмірі 101 178 доларів 27 центів США, що еквівалентно 790 758 грн 77 коп., яка підлягає стягненню із солідарних боржників.
Короткий зміст ухвали суду апеляційної інстанції
Ухвалою апеляційного суду Волинської області від 13 грудня 2016 року рішення суду першої інстанції залишено без змін.
Ухвала апеляційного суду мотивована тим, що посилання ОСОБА_1 на те, що судом проведено стягнення коштів без урахування того, що банк його заздалегідь не повідомив про наявність у позичальника заборгованості, у звʼязку із чим право на дострокове стягнення кредитних коштів у банку не настало - не заслуговують на увагу, оскільки вимога банку від 19 березня 2009 року про наявність заборгованості за кредитом, необхідність її погасити та попередження про можливість дострокового стягнення усіх кредитних коштів була попередньо вручена усім відповідачам цього ж числа, після чого 29 квітня 2009 року усі відповідачі уклали із банком додаткові угоди б/н до кредитного договору та договорів поруки, але і надалі належним чином свої зобовʼязання не виконували, у результаті чого у банку настало право дострокової вимоги стягнення усіх кредитних коштів, як це і передбачено статтями 1048, 1050, 1054 ЦК України. Крім того, вимога щодо попереднього повідомлення поручителя про невиконання позичальником свого зобовʼязання не передбачена нормами законодавства. Посилання заявника на те, що після укладення додаткових угод до кредитного договору та договорів поруки почали діяти нові умови кредитного договору - не заслуговують на увагу, оскільки зазначені додаткові угоди є невідʼємними частинами самих кредитного договору та договорів поруки і ними не відмінено положення щодо погашення кредиту щомісячними платежами відповідно до графіка платежів. А відповідачами порушено зазначені умови договорів. Письмові пояснення відповідача ОСОБА_4 про відсутність підстав для стягнення коштів, оскільки позивачем не підтверджена видача кредиту в іноземній валюті - не заслуговують на увагу, оскільки кредитний договір із зазначеної підстави жоден з відповідачів не оспорював, а до позовної заяви приєднано копію виписки по рахунку, якою підтверджується надання такого кредиту. Письмові пояснення відповідача ОСОБА_4 про припинення поруки на підставі частини четвертої статті 559 ЦК України не заслуговують на увагу, оскільки зобовʼязання за кредитним договором не припинилися. Кредитним договором та договорами поруки із додатковими угодами до них встановлено строк виконання зобовʼязання до 10 вересня 2019 року.
АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
У касаційній скарзі, поданій у січні 2017 рокудо Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, представник ОСОБА_1 - ОСОБА_7. - просить скасувати судові рішення та відмовити у позові, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права.
Підстави касаційного оскарження обґрунтовано тим, що позивач звернувся до суду із цим позовом передчасно, оскільки не виконав вимог пункту 5.2.5 кредитного договору щодо надсилання позичальнику та поручителями повідомлення (вимоги) про дострокове повернення кредиту у досудовому порядку.
27 березня 2018 року справу передано до Верховного Суду.
Відповідно до пункту 4 розділу XIII Перехідні положення ЦПК України у редакції Закону України № 2147-VIII від 03 жовтня 2017 року "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів" касаційні скарги (подання) на судові рішення у цивільних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного цивільного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Згідно частини третьої статті 3 ЦПК України провадження у цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Згідно статті 388 ЦПК України судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.
Відповідно до частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Відповідно до статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції. Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, які є обовʼязковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
За частиною першою статті 402 ЦПК України у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу.