1. Правова система ipLex360
  2. Судові прецеденти
  3. Постанова суду



Постанова

Іменем України

25 квітня 2019 року, 10 год 57 хв

м. Київ

справа № 774/64/18

провадження № 61-46196ав18

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого

-

Пророка В. В. (суддя-доповідач)

суддів:

Висоцької В. С., Фаловської І. М.

за участю секретаря судового засідання

-

Сименюк С. Ю.,

учасники (сторони третейського розгляду):

заінтересована особа (позивач в третейському спорі) -Публічне акціонерне товариство Комерційний банк "ПРИВАТБАНК", представник заінтересованої особи -адвокат Куценко Олексій Володимирович (зʼявився в судове засідання), заявник (відповідач в третейському спорі) -ОСОБА_6 (не зʼявився в судове засідання), представник заявника -адвокат Семиполець Віталій Вікторович (зʼявився в судове засідання),

розглянув у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням учасників справу, відкриту за заявою ОСОБА_6 про скасування рішення Постійно діючого третейського суду при Асоціації "Дніпровський Банківський Союз" від 23 січня 2015 року в справі № 269/2015 за позовом Публічного акціонерного товариства Комерційний банк "ПРИВАТБАНК" до ОСОБА_6 про стягнення заборгованості за кредитним договором, за апеляційною скаргою Публічного акціонерного товариства Комерційний банк "ПРИВАТБАНК" на ухвалу Апеляційного суду Дніпропетровської області від 21 серпня 2018 року, постановлену у складі судді Куценко Т. Р., в місті Дніпро, дата складення повного тексту не вказана,

ІСТОРІЯ СПРАВИ


Короткий зміст вимог заявника

1. У квітні 2018 року ОСОБА_6 звернувся до Апеляційного суду Дніпропетровської області із заявою, в якій просить скасувати рішення Постійно діючого третейського суду при Асоціації "Дніпровський Банківський Союз" (далі - третейський суд АДБС) від 23 січня 2015 року в справі за позовом Публічного акціонерного товариства Комерційний банк "ПРИВАТБАНК" (далі - ПАТ КБ "ПРИВАТБАНК") до ОСОБА_6 про стягнення заборгованості за кредитним договором (далі - рішення третейського суду від 23 січня 2015 року).


2. Свою заяву ОСОБА_6 обґрунтовував тим, що в ПАТ КБ "Приватбанк" у нього був відкритий лише зарплатний рахунок, по якому відсутній овердрафт. Будь-яких кредитних договорів з ПАТ КБ "Приватбанк" укладено не було. Відсутні належні та допустимі докази наявності у ОСОБА_6 кредитних зобовʼязань перед ПАТ КБ "Приватбанк".


3. Рішенням третейського суду від 23 січня 2015 року стягнуто з ОСОБА_6 на користь ПАТ КБ "ПриватБанк" заборгованість за кредитним договором від 04 липня 2013 року в сумі 21 563,21 грн та третейській збір в сумі 500,00 грн.


4. Третейським судом АДБС відповідну справу було розглянуто без участі ОСОБА_6, про прийняте рішення третейського суду від 23 січня 2015 року він дізнався після відкриття виконавчого провадження державним виконавцем Бориспільського ВДВС ГТУЮ у Київській області.


5. Отже, рішення третейського суду від 23 січня 2015 року не відповідає закону та має бути скасованим.

6. Ухвалою Апеляційного суду Дніпропетровської області від 27 квітня 2018 року ОСОБА_6поновлений строк на оскарження рішення третейського суду від 23 січня 2015 року, відкрите провадження за заявою ОСОБА_6 про скасування рішення третейського суду від 23 січня 2015 року.

Короткий зміст судового рішення, прийнятого апеляційним судом як судом першої інстанції

7. Ухвалою Апеляційного суду Дніпропетровської області від 21 серпня 2018 року задоволена заява ОСОБА_6 про скасування рішення третейського суду від 23 січня 2015 року.


8. Судове рішення апеляційного суду, прийняте ним як судом першої інстанції, мотивоване тим, що спір щодо кредитного договору від 04 липня 2013 року підпадає під дію пункту 14 частини першої статті 6 Закону України від 11 травня 2004 року № 1701-IV "Про третейські суди" (в редакції, чинній на момент виникнення відповідних правовідносин, далі - Закон про третейські суди), який передбачає, що третейські суди позбавлені права розглядати спори щодо захисту прав споживачів, у тому числі споживачів послуг банку (кредитної спілки).


9. Апеляційний суд встановив з наданих ПАТ КБ "ПРИВАТБАНК" документів, що вказана заборгованість стягнута на підставі укладеного між ОСОБА_6 та ПАТ КБ "ПРИВАТБАНК" кредитного договору № SAMDN52000095797120 від 04 липня 2013 року.


10. Враховуючи, що рішення третейського суду від 23 січня 2015 року прийняте після набуття чинності зазначеним пунктом 14, воно підлягає скасуванню відповідно до пункту 1 частини другої статті 458 ЦПК України.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги

11. 18 жовтня 2018 року ПАТ "КБ "ПРИВАТБАНК" подало засобами поштового звʼязку до Верховного Суду апеляційну скаргу на ухвалу Апеляційного суду Дніпропетровської області від 21 серпня 2018 року.


12. В апеляційній скарзі ПАТ "КБ "ПРИВАТБАНК" просить Верховний Суд поновити строк на апеляційне оскарження зазначеного судового рішення Апеляційного суду Дніпропетровської області, скасувати це судове рішення Апеляційного суду Дніпропетровської області та ухвалити нове рішення, відмовивши у задоволенні зазначеної заяви ОСОБА_6


АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ


(1) Узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу


13. ПАТ КБ "ПРИВАТБАНК" вважає, що апеляційний суд не мав підстав для поновлення строку на оскарження рішення третейського суду від 23 січня 2015 року. ОСОБА_6 був повідомлений про третейській розгляд справи № 269/2015 та отримував рішення третейського суду від 23 січня 2015 року, що підтверджується матеріалами третейської справи про направлення відповідних документів та повідомлень третейським судом АДБС ОСОБА_6 Крім того, на підставі рішення третейського суду від 23 січня 2015 року ПАТ КБ "ПРИВАТБАНК" зверталось до Бабушкінського районного суду міста Дніпропетровськ з заявою про видачу виконавчого листа (справа № 200/17415/15-ц), яка була задоволена ухвалою Бабушкінського районного суду міста Дніпропетровськ від 06 жовтня 2015 року. Відповідно до вимог ЦПК України в редакції, яка діяла на момент постановлення цієї ухвали, стаття 389-9 ЦПК України передбачала, що прийняття зазначеного судового рішення судом першої інстанції здійснюється з викликом сторін. Враховуючи зазначене, ОСОБА_6 мав дізнатися раніше про відповідну третейську справу та рішення третейського суду, а тому відсутні поважні причини пропуску ним строку звернення з заявою про скасування рішення третейського суду від 23 січня 2015 року. Також ПАТ КБ "ПРИВАТБАНК" вважає, що до ОСОБА_6 має застосовуватись виключно пункт 1 частини пʼятої статті 454 ЦПК України, оскільки він визначений третейським судом АДБС стороною спору і не є особою, яка не брала участь у справі.

14. Оскаржувана ухвала апеляційного суду суперечить принципу визначеності та остаточності судового рішення, який відображений у частині другій статті 358 ЦПК України.

15. Апеляційний суд неправильно встановив, що третейська справа № 269/2015 є справою щодо захисту прав споживачів. Пункт 14 частини першої статті 6 Закону про третейські суди стосується спорів у справах щодо захисту прав споживачів, а не спорів щодо заборгованості за споживчим кредитом за участі споживача. Те, що ОСОБА_6 в межах розгляду третейської справи № 269/2015 не здійснював жодних дій щодо захисту своїх прав як споживача вказує на те, що ця справа не стосується спору про захист прав споживачів. Також ухвалою Бабушкінського районного суду міста Дніпропетровськ від 06 жовтня 2015 року встановлено, що третейська справа № 269/2015 не є справою про захист прав споживачів.

16. Присутній в судовому засіданні представник ПАТ КБ "ПРИВАТБАНК" доводи апеляційної скарги підтримав, по суті апеляційної скарги додатково пояснив, що cтрок на оскарження рішення третейського суду є присічним і поновленню не підлягає.

(2) Узагальнені доводи та заперечення інших учасників справи

17. 18 січня 2019 року ОСОБА_6 подав відзив на апеляційну скаргу ПАТ КБ "ПРИВАТБАНК". Він вважає, що ухвала Апеляційного суду Чернігівської області від 13 липня 2018 року відповідає вимогам законодавства, зокрема Закону про третейські суди, та є обґрунтованою, тому ця апеляційна скарга має бути залишена без задоволення, а відповідне судове рішення без змін.


18. ОСОБА_6 вважає, що відсутні належні докази того, що він був повідомлений про розгляд справи № 269/2015 третейським судом АДБС та прийняття рішення третейського суду від 23 січня 2015 року, йому не було направлене це рішення, а тому він подаючи свою відповідну заяву про скасування цього рішення виступав як особа, яка не була повідомлена про третейській розгляд справи № 269/2015, що виключає порушення принципу правової визначеності та остаточності судового рішення.


19. ОСОБА_6 звертає увагу суду на те, що не вступав у кредитні стосунки з ПАТ КБ "ПРИВАТБАНК", а відкривав лише зарплатний проект у цьому банку.

20. Присутній в судовому засіданні представник ОСОБА_6 заперечив проти задоволення апеляційної скарги, погодився з висновками суду першої інстанції, пояснив, що у його довірителя відсутні з ПАТ КБ "ПРИВАТБАНК" кредитні правовідносини.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ


(1) Оцінка аргументів учасників справи і висновків суду апеляційної інстанцій як суду першої інстанції


21. Частиною третьою статті 460 ЦПК України передбачено, що ухвала суду про скасування рішення третейського суду або про відмову в його скасуванні може бути оскаржена в апеляційному порядку, передбаченому для оскарження рішень суду.


22. Згідно із частиною другою статті 24 та частиною другою статті 351 ЦПК України Верховний Суд переглядає в апеляційному порядку судові рішення апеляційних судів, ухвалені ними як судами першої інстанції.


23. Суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї (частина перша та друга статті 367 ЦПК України).


24. В суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції (частина шоста статті 367 ЦПК України).

25. Частина третя статті 3 ЦПК України передбачає, що провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

26. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених ЦПК України (згідно із частиною першою статті 81 ЦПК України).


27. Суть доказів, їх належність, допустимість, достовірність та достатність, оцінка їх судом та умови їх розгляду судом визначені статтями 76-80 ЦПК України.


28. Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, обʼєктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний звʼязок доказів у їх сукупності (частина перша та друга статті 89 ЦПК України).


29. Судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно зʼясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні (частини перша, друга та пʼята статті 263 ЦПК України).


30. Угода сторін про передачу спору на розгляд третейського суду допускається. До третейського суду за угодою сторін може бути переданий будь-який спір, який виникає з цивільних правовідносин, крім випадків, передбачених законом (частина четверта статті 4 ЦПК України). Останнє кореспондується зі змістом частини першої статті 21 ЦПК України та частиною першою статті 5 Закону про третейські суди.


31. Юридичні та/або фізичні особи мають право передати на розгляд третейського суду будь-який спір, який виникає з цивільних чи господарських правовідносин, крім випадків, передбачених законом. Спір може бути переданий на розгляд третейського суду за наявності між сторонами третейської угоди, яка відповідає вимогам цього Закону (частина перша статті 5 Закону про третейські суди).


32. Третейська угода - угодасторін про передачу спору на вирішення третейським судом (абзац пʼятий частини першої статті 2 Закону про третейські суди). Третейська угода може бути укладена у вигляді третейського застереження в договорі, контракті або у вигляді окремої письмової угоди (частина перша статті 12 Закону про третейські суди).


................
Перейти до повного тексту