Постанова
Іменем України
24 квітня 2019 року
м. Київ
справа № 653/656/18
провадження № 61-45675св18
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Висоцької В. С.,
суддів: Лесько А. О., Мартєва С. Ю., Сімоненко В. М. (суддя-доповідач), Пророка В.В.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_2,
відповідач - комунальне підприємство "Генічеське виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства",
розглянув у порядку спрощеного провадження касаційну скаргу ОСОБА_2 на рішення Генічеського районного суду Херсонської області від 18 червня 2018 року у складі головуючого судді Крапівіна О. П. та постанову Апеляційного суду Херсонської області від 06 вересня 2018 року у складі суддів: Ігнатенко П. Я., Воронцової Л. П., Полікарпової О. М.,
ВСТАНОВИВ:
1. Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У березні 2018 року ОСОБА_2 звернулась з позовом про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні та компенсації втрати частини заробітної плати у звʼязку із порушенням строків її виплати на підставі статті 117 Кодексу Законів про працю України (далі - КЗпП України), статті 34 Закону України "Про оплату праці" та положень Закону України від 19 жовтня 2000 року № 2050-III "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у звʼязку з порушенням строків їх виплати" (далі - Закон № 2050-III).
В обґрунтування своїх вимог зазначила, що рішенням Генічеського районного суду Херсонської області від 18 травня 2015 року, ухваленим у справі № 653/537/15-ц за її позовом до комунального підприємства "Генічеське виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства" (далі - КП "Генічеське ВУВКГ") про внесення змін до наказу про звільнення та внесення змін до трудової книжки в частині зміни дати звільнення на дату видачі трудової книжки (10 березня 2015 року) внесено зміни до наказу КП "Генічеське ВУВКГ" від 02 березня 2015 року № 28 про звільнення ОСОБА_2 та визначено 10 березня 2015 року датою її звільнення. Стягнуто на користь ОСОБА_2 середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 22 січня 2015 року по 10 березня 2015 року в сумі 5 тис. 49 грн, а також 1 тис. грн у рахунок відшкодування моральної шкоди.
У звʼязку з невиконанням зазначеного рішення, вона звернулась до суду з позовом про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільнені за період з 10 березня 2015 року. Рішенням Генічеського районного суду Херсонської області від 18 вересня 2017 року у справі № 653/2063/17 стягнуто з КП "Генічеське ВУВКГ" на користь ОСОБА_2 середній заробіток з підстав статті 117 КЗпП України з 18 травня 2015 року по 18 вересня 2017 року у сумі 89 тис. 869 грн 7 коп.
За таких обставин позивачка просила стягнути на свою користь середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні за період з 10 березня 2015 року по 17 травня 2015 року, так як в попередньому рішенні суд цю суму не стягнув, а також за період з 19 вересня 2017 року по день ухвалення рішення суду у справі, виходячи з розрахунку 153 грн 09 коп. за один день.
В ході розгляду справи позивачка заявила клопотання про стягнення на її користь також компенсації в сумі 27722,65 грн. - втрати частини заробітку у звʼязку з порушенням виплат, посилаючись на ст. 34 ЗУ "Про оплату праці" та ЗУ "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у звʼязку з порушенням строків їх виплати" № 2050 від 19 жовтня 2000 року.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Генічеського районного суду Херсонської області від 18 червня 2018 року, залишеним без змін постановою Апеляційного суду Херсонської області від 06 вересня 2018 року, позов ОСОБА_2 задоволено частково, стягнуто на її користь з КП "Генічеське ВУВКГ" середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні з 19 вересня 2017 року по 23 січня 2018 року в сумі 13 тис. 472 грн та компенсацію втрати частини заробітної плати у звʼязку із порушенням строків її виплати за час затримки розрахунку при звільненні з 10 березня 2015 року по 23 січня 2018 року в сумі 2 тис. 138 грн.
В частині стягнення позовних вимог про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку з 10 березні 2015 року по 17 травня 2015року провадження по справі закрито на підставі п.3 ч.1 ст.255 ЦПК України.
У іншій частині позову відмовлено.
Вирішено питання про розподіл судових витрат.
Рішення суду мотивовано тим, що повний розрахунок з позивачем проведено лише 23 січня 2018 року, а тому, відповідно до частини першої статті 117 КЗпП України, з відповідача підлягає стягненню середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні за період з 19 вересня 2017 року по 23 січня 2018 року, за яким середня заробітна плата попереднім судовим рішенням не стягувалась. За таких обставин позовні вимоги про стягнення середнього заробітку за наступний період з 24 січня 2018 року по день ухвалення рішення суду у цій справі - 18 червня 2018 року, задоволенню не підлягають.
Задовольняючи частково позовні вимоги про стягнення компенсації втрати частини заробітної плати у звʼязку із порушенням строків її виплати у розмірі 2138 грн., суд виходив з того, що на користь позивача підлягає стягненню така компенсація на підставі статті 3 Закону України "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у звʼязку з порушенням строків їх виплати" у звʼязку з несвоєчасною виплатою належних працівникові сум за весь період затримки не виплаченої заробітної плати стягнутої за рішенням Генічеського районного суду Херсонської області від 18 травня 2015 року в сумі 5 тис. 49 грн по день фактичного розрахунку, тобто з 10 березня 2015 року по 23 січня 2018 року.
Закриваючи провадження у справі в частині позовних вимог про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні за період з 10 березня 2015 року по 17 травня 2015 року, суд виходив з того, що зазначені позовні вимоги до того ж самого відповідача вже були предметом розгляду цивільної справи № 653/2063/17, за результатами розгляду якої ухвалено рішення Генічеського районного суду Херсонської області від 18 вересня 2017 року, яке набрало законної сили.
Короткий зміст рішення суду апеляційної інстанції
Постановою Апеляційного суду Херсонської області від 06 вересня 2018 року рішенням Генічеського районного суду Херсонської області від 18 червня 2018 року залишено без змін.
Постанова апеляційного суду мотивована тим, що рішення суду першої інстанції ухвалено з дотриманням норм матеріального та процесуального права; суд першої інстанції повно, всебічно дослідив і оцінив обставини у справі, надані сторонами докази, правильно визначив юридичну природу спірних правовідносин, закон який їх регулює та дійшов обґрунтованого висновку про часткове задоволення позовних вимог та стягнення з відповідача на користь позивачки середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільнення з 19 вересня 2017 року по 23 січня 2018 року в сумі 13 тис. 472 грн, а також компенсацію втрати частини заробітної плати у звʼязку із порушенням строків її виплати за час затримки розрахунку при звільненні в сумі 2 тис. 138 грн; доводи апеляційної скарги правильність висновків суду не спростовують.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У касаційній скарзі ОСОБА_2, посилаючись на порушенням норм матеріального та процесуального права, просить скасувати зазначені судові рішення та ухвалити нове рішення про задоволення позову в повному обсязі.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 23 жовтня 2018 року відкрито провадження у справі та витребувано справу № 653/656/18 із Генічеського районного суду Херсонської області.
У листопаді 2018 року справа надійшла до Верховного Суду.
Ухвалою Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 22 березня 2019 року справу за позовом ОСОБА_2 до КП "Генічеське виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства" про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку, компенсації втрати частини заробітку призначено до судового розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи, у складі колегії з пʼяти суддів.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга мотивована тим, що фактично невиплата заробітної плати звільненому працівникові не відбулась з дня її звільнення - 10 березня 2015 року, що встановлено рішенням Генічеського районного суду Херсонської області від 18 травня 2015 року у справі № 653/2063/17, а тому суд безпідставно відмовив в задоволенні позовних вимоги в частині стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільнення за період з 10 березня 2015 року по 18 травня 2015 року. Посилаючись на обґрунтованість висновків суду про стягнення компенсації за невиплату заробітної плати за весь період затримки виплати по день фактичного розрахунку, а саме з 10 березня 2015 року по 23 січня 2018 року, ОСОБА_2 не погоджується з обрахованою судами сумою в розмірі 2 тис. 138 грн, яка, на думку скаржниці, не відповідає індексу інфляції за вказаний період.
Доводі на спростування висновків суду про стягнення середнього заробітку за час затримку виплати розрахунку при звільнені у розмірі 13472 грн у касаційній скарзі не наведено.
Короткий зміст відзиву на касаційну скаргу
У відзиві на касаційну скаргу КП "Генічеське ВУВКГ" просить касаційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити частково, а справу направити на новий розгляд, посилаючись на те, що позивачка обрала невірний спосіб захисту своїх прав. Крім того підприємство зазначає, що позивачка умисно не отримувала грошову суму, оскільки мала на меті в подальшому звернутися до суду з позовом про стягнення грошових коштів за час затримки виплати в порядку, передбаченому статтями 116, 117 КЗпП України.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
Судами встановлено, що рішенням Генічеського районного суду Херсонської області від 18 травня 2015 року (справа №653/537/15-ц) позовні вимоги ОСОБА_2 до КП "Генічеське ВУВКГ" про зобовʼязання внесення змін до наказу про звільнення та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та відшкодування моральної шкоди, задоволено частково. Внесено зміни до наказу від 02 березня 2015 року КП "Генічеське ВУВКГ" про звільнення ОСОБА_2 за згодою сторін, та ухвалено вважати датою звільнення 10 березня 2015 року. Стягнуто з КП "Генічеське ВУВКГ" на користь позивача середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 22 січня 2015 року по 10 березня 2015 року в сумі 5 049 грн, а також 1 000 грн у рахунок відшкодування моральної шкоди.
Вказане рішення суду першої інстанції було скасовано рішенням Апеляційного суду Херсонської області від 07 липня 2015 року та ухвалено нове, яким в позові ОСОБА_2 відмовлено. Однак, ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 21 червня 2017 року скасовано рішення апеляційного суду, та залишено в силі рішення Генічеського районного суду Херсонської області від 18 травня 2015 року, яке виконано 23 січня 2018 року, що підтверджується платіжним дорученням №38.
Заочним рішенням Генічеського районного суду Херсонської області від 18 вересня 2017 року, залишеним без змін постановою Апеляційного суду Херсонської області від 07 лютого 2018 року, позов ОСОБА_2 про стягнення середнього заробітку задоволено. Стягнуто на користь позивача з КП "Генічеське ВУВКГ" середній заробіток з підстав статті 117 КЗпП України за період затримки розрахунку з 18 травня 2015 року по 18 вересня 2017 року у сумі 89 869 грн 07 коп.
2. Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Згідно із положенням частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Перевіривши доводи касаційної скарги, обговоривши питання застосування за встановлених фактичних обставин норм матеріального права та тлумачення цих норм у судовій практиці, Верховний суд у складі колегії суддів Другої судової палати касаційного цивільного суду дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Відповідно до вимог частин першої і другої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Частиною першою статті 402 ЦПК України передбачено, що у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу.
Згідно з частинами першою, другою та пʼятою статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.