Постанова
Іменем України
24 квітня 2019 року
м. Київ
справа № 535/919/17
провадження № 61-13053св18
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Висоцької В. С.,
суддів: Лесько А. О. (суддя-доповідач), Мартєва С. Ю., Пророка В. В., Штелик С. П.,
учасники справи:
позивач - відповідач - ОСОБА_4,
відповідач - позивач - товариство з обмеженою відповідальністю "Агрофірма "Маяк",
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційні скарги ОСОБА_4 та товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма "Маяк" на постанову Апеляційного суду Полтавської області від 12 лютого 2018 року у складі колегії суддів: Лобова О. А., Гальонкіна С. А., Кузнєцової О. Ю.,
ВСТАНОВИВ:
ІСТОРІЯ СПРАВИ
У жовтні 2017 року ОСОБА_4 звернулася до суду з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма "Маяк" (далі - ТОВ "Агрофірма "Маяк") про визнання договору про надання права користування чужою земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітебзис) недійсним та зобовʼязання повернути земельну ділянку.
Позовна заява мотивована тим, що 18 травня 2010 року між нею та ТОВ "Агрофірма "Маяк" укладено договір про надання права користування чужою земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис) на земельну ділянку площею 11,44 га, яка надана для ведення товарного сільськогосподарського виробництва та належить їй на підставі державного акту на право приватної власності на землю серія НОМЕР_2, виданого на підставі рішення 13 сесії 23 скликання Козлівщинської сільської ради від 13 квітня 2000 року № 28, терміном на 10 років. Зазначений договір відповідно до вимог статті 210 ЦК України не був зареєстрований в установленому законом порядку. Відповідач на її неодноразові вимоги повернути належну їй земельну ділянку відмовляє.
Після уточнення вимог, позивач просила визнати недійсним договір від 18 травня 2010 року, укладений між нею та ТОВ "Агрофірма "Маяк", про надання права користування чужою земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис) та зобовʼязати ТОВ "Агрофірму "Маяк" повернути їй земельну ділянку.
У жовтні 2017 року ТОВ "Агрофірма "Маяк" звернулось із зустрічним позовом до ОСОБА_4 та просило визнати дійсним договір про надання права користування чужою земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис) від 18 травня 2010 року, укладений між ОСОБА_4 та ТОВ "Агрофірма "Маяк" щодо земельної ділянки площею 11,44 га, яка розташована на території Козлівщинської сільської ради Котелевського району Полтавської області (за межами населених пунктів) та стягнути з ОСОБА_4 на його користь надмірно сплачені кошти за користування земельною ділянкою в розмірі 33 031,21 грн.
Зустрічна позовна заява мотивована тим, що договір емфітевзису укладено у встановленому порядку, з моменту укладення і по даний час сторони користувались правами і виконували обовʼязки за укладеною угодою. Крім того, за час користування землею орендодавцю сплачені кошти у більшому розмірі, ніж це передбачено договором.
КОРОТКИЙ ЗМІСТ СУДОВИХ РІШЕНЬ
Рішенням Котелевського районного суду Полтавської області від 23 листопада 2017 року у задоволенні позовної заяви ОСОБА_4 до ТОВ "Агрофірма "Маяк" про визнання договору про надання права користування чужою земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис) недійсним та зобовʼязання повернути земельну ділянку відмовлено.
У задоволенні зустрічної позовної заяви ТОВ "Агрофірма "Маяк" до ОСОБА_4 про визнання договору про надання права користування чужою земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис) дійсним та стягнення надмірно сплачених коштів за користування земельною ділянкою відмовлено.
Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що спірний договір не є укладеним у розумінні закону, отже він не може бути визнаний недійсним з підстав, передбачених статтею 203, статтею 215 ЦК України. Відсутні правові підстави для задоволення вимоги про визнання дійсним договору оренди землі, оскільки такий спосіб захисту порушеного права передбачений законом для укладених договорів і у конкретно визначених законом випадках, зокрема частиною другою статті 220 ЦК України. Інші вимоги є похідними та мають бути вирішені з інших правових підстав (статті 1212-1215 ЦК України), які не заявлені учасниками спору.
Постановою Апеляційного суду Полтавської області від 12 лютого 2018 року рішення Котелевського районного суду Полтавської області від 23 листопада 2017 року скасовано в частині відмови в задоволенні позовних вимог про повернення ОСОБА_4 її земельної ділянки та в частині відмови в задоволенні позовних вимог ТОВ "Агрофірма "Маяк" про стягнення на його користь надмірно сплачених коштів за користування земельною ділянкою в розмірі 33 031,21 грн.
Позовні вимоги ОСОБА_4 про зобовʼязання повернути земельну ділянку задоволено.
Зобовʼязано ТОВ "Агрофірму "Маяк" повернути ОСОБА_4 земельну ділянку площею 11,44 га, яка надана для ведення товарного сільськогосподарського виробництва та належить їй на підставі державного акту на право приватної власності на землю серія НОМЕР_2, виданого на підставі рішення 13 сесії 23 скликання Козлівщинської сільської ради від 13 квітня 2000 року № 28.
Стягнуто з ТОВ "Агрофірма "Маяк" на користь ОСОБА_4 витрати, понесені останньою у розмірі 1 555,51 грн.
Позовні вимоги ТОВ "Агрофірма "Маяк" про стягнення надміру сплачених коштів задоволено частково.
Стягнуто з ОСОБА_4 на користь ТОВ "Агрофірма "Маяк" 32 187,16 грн надміру сплачених коштів за користування земельною ділянкою.
В іншій частині рішення Котелевського районного суду Полтавської області від 23 листопада 2017 року залишено без змін.
Звільнено ОСОБА_4 від обовʼязку сплачувати ТОВ "Агрофірма "Маяк" частину судового збору.
Стягнуто з ОСОБА_4 на користь держави 1 516,00 грн недоплаченого судового збору за подачу позову до суду та 1 622,71 грн недоплаченого судового збору за подачу апеляційної скарги, а разом 3 138,71 грн.
Стягнуто з ТОВ "Агрофірма "Маяк" на користь держави 1 643,19 грн недоплаченого судового збору за подачу позову до суду та 1 622,71 грн недоплаченого судового збору за подачу апеляційної скарги, а разом 3 265,90 грн.
Рішення апеляційного суду мотивовано тим, що з 18 травня 2010 року ТОВ "Агрофірма "Маяк" користується за згодою ОСОБА_4 належною їй земельною ділянкою на підставі договору, який не вчинений у розумінні закону та, відповідно, не породив жодних взаємних прав та обовʼязків між сторонами. Отже, земельна ділянка, якою користується ТОВ "Агрофірма "Маяк" є безпідставно набутим майном у розумінні приписів статті 1212 ЦК України. З аналогічних підстав грошові кошти, отримані ОСОБА_4 від ТОВ "Агрофірма "Маяк" понад обумовлені розміри, також є безпідставно набутим майном.
КОРОТКИЙ ЗМІСТ ДОВОДІВ КАСАЦІЙНИХ СКАРГ
У касаційній скарзі, поданій у березні 2018 року до Верховного Суду, ОСОБА_4, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права і порушення норм процесуального права,просить скасувати рішення апеляційного суду в частині стягнення з неї надміру сплачених коштів у розмірі 32 187, 16 грн, стягнення з ТОВ "Агрофірма "Маяк" на її користь судових витрат у розмірі 1 555,51 грн та стягнення з неї судового збору за подання апеляційної скарги у розмірі 1 622,71 грн та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог про стягнення надміру сплачених коштів, стягнути з ТОВ "Агрофірма "Маяк" на її користь судові витрати у розмірі 5 112,80 грн та звільнити її від сплати недоплаченого судового збору у розмірі 1 622,71 грн.
Касаційна скарга мотивована тим, що апеляційним судом не враховано, що розрахунки орендної плати проводилися щорічно безпосередньо ТОВ "Агрофірма "Маяк" відповідно до нормативної грошової оцінки з урахуванням щорічних коефіцієнтів індексації на території Козлівщинської сільської ради (КСП ім. Войкова) та у відповідності до постанови Кабінету Міністрів України від 31 жовтня 2011 року № 1185. Таким чином апеляційним судом безпідставно застосовано до спірних правовідносин норми статей 1212-1214 ЦК України. Також судом не враховано, що рішення суду першої інстанції було нею оскаржено в частині повернення земельної ділянки, тобто судовий збір підлягав сплаті лише за майнову вимогу.
У касаційній скарзі, поданій у березні 2018 року до Верховного Суду, ТОВ "Агрофірма "Маяк", посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права і порушення норм процесуального права, просить скасувати рішення апеляційного суду в частині задоволення позовних вимог ОСОБА_4 про повернення земельної ділянки, в іншій частині рішення залишити без змін.
Касаційна скарга мотивована тим, що апеляційним судом безпідставно задоволено позовні вимоги ОСОБА_4 про повернення земельної ділянки, оскільки між сторонами відповідно до вимог статей 627, 628 ЦК України досягнуто згоди щодо всіх істотних умов договору, по даний час жодних претензій зі сторони позивача щодо його виконання не було.
АРГУМЕНТИ ІНШИХ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
Відзиви на касаційні скарги не надходили.
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
Перевіривши доводи касаційних скарг та матеріали справи, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга ТОВ "Агрофірма "Маяк"не підлягає задоволенню, а касаційна скарга ОСОБА_4 підлягає частковому задоволенню, з огляду на наступне.
Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Відповідно до положень частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Частиною першою статті 400 ЦПК України передбачено, що під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Судами установлено, що ОСОБА_4 є власником земельної ділянки площею 11,44 гектарів, розташованої на території Козлівщинської сільської ради Котелевського району Полтавської області, в межах згідно з планом, із цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, на підставі державного акту на право власності на земельну ділянку серія НОМЕР_2 від 08 липня 2000 року (а. с. 9).
Згідно копії свідоцтва про шлюб серія НОМЕР_1 від 17 жовтня 2009 року ОСОБА_5 одружилась з ОСОБА_4 та змінила прізвище на прізвище ОСОБА_4 (а. с. 74).
18 травня 2010 року ОСОБА_4 уклала з ТОВ "Агрофірма "Маяк" договір про надання права користування чужою земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис) (а. с. 7-8).
В цей же день, згідно акту передачі та прийняття земельної ділянки в користування, передала належну їй на праві власності земельну ділянку ТОВ "Агрофірма "Маяк" (а. с. 8 зворот).
Пунктом 1.1 вказаного договору передбачено, що землевласник надає, а землекористувач одержує право користування земельною ділянкою для ведення товарного сільськогосподарського виробництва з метою отримання сільськогосподарської продукції та доходів від неї (а. с. 7).
Пунктом 2.1. договору визначено, що право користування передається на земельну ділянку загальною площею 11,44 гектари, яка розташована на території Козлівщинської сільської ради (за межами населеного пункту) Котелевського району Полтавської області, у тому числі рілля 11,44 га (а. с. 7).
Пунктом 3.1 визначено строк дії договору - 10 років.
Плата за користування земельною ділянкою здійснюється у розмірі 3 відсотків нормативної вартості земельної ділянки, що складає 2 602,38 грн за рік (пункт 4.1).