Постанова
Іменем України
19 квітня 2019 року
м. Київ
справа № 638/19338/13-ц
провадження № 61-35561св18
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:
Лесько А. О. (суддя-доповідач), Мартєва С. Ю., Штелик С. П.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_4,
відповідачі: публічне акціонерне товариство "Укрсоцбанк", Дзержинський відділ Державної виконавчої служби м. Харкова Головного територіального Управління юстиції у Харківській області, ОСОБА_5,
третя особа - приватна фірма "Квант",
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження справу за касаційною скаргою ОСОБА_4 на постанову Апеляційного суду Харківської області від 04 квітня 2018 року,
ВСТАНОВИВ:
У листопаді 2013 року ОСОБА_4 звернувся до суду з позовом до публічного акціонерного товариства "Укрсоцбанк" (далі - ПАТ "Укрсоцбанк"), Дзержинського відділу Державної виконавчої служби м. Харкова Головного територіального Управління юстиції у Харківській області (далі - Дзержинський ВДВС ), ОСОБА_5, третя особа - приватна фірма "Квант", про визнання публічних торгів недійсними, скасування протоколу про проведення прилюдних торгів по реалізації нерухомого майна, скасування акту державного виконавця, припинення права власності, визнання права власності.
Позовна заява мотивована тим, що 14 грудня 2007 року між ним та Акціонерно-комерційним банком соціального розвитку "Укрсоцбанк" укладено договір іпотеки № 830/27/14-3/29/7-096, відповідно до умов якого він передав в іпотеку банку нерухоме майно, а саме: чотирикімнатну квартиру № 262 загальною площею 97,4 кв. м, що розташована за адресою: АДРЕСА_1. В подальшому від співробітників Акціонерно-комерційного банку соціального розвитку "Укрсоцбанк" він дізнався про те, що його квартиру реалізовано приватним підприємством "НИВА-В.Ш." на прилюдних торгах на підставі виконавчого листа, виданого Дзержинським районним судом м. Харкова 20 травня 2011 року.
При цьому приватне підприємство "НИВА-В.Ш." не повідомило його про визначення оцінки майна, про дату проведення прилюдних торгів, внаслідок чого він був позбавлений можливості реалізувати своє право, а саме виконати боргові зобовʼязання.
Уточнивши позовні вимоги, позивач просив суд визнати недійсними прилюдні торги від 25 жовтня 2013 року з реалізації арештованого нерухомого майна - квартири № 262 загальною площею 97,4 кв. м, що розташована за адресою: АДРЕСА_1; скасувати протокол проведення прилюдних торгів з реалізації арештованого нерухомого майна; скасувати акт державного виконавця від 08 грудня 2013 року з реалізації предмета іпотеки; припинити право власності ОСОБА_5 на чотирикімнатну квартиру № 262 загальною площею 97,4 кв. м, що розташована за адресою: АДРЕСА_1; визнати за ним право власності на вищевказану квартиру; стягнути з відповідачів понесені ним судові витрати.
Заочним рішенням Дзержинського районного суду м. Харкова від 06 квітня 2017 року позов задоволено.
Визнано недійсними публічні торги від 25 жовтня 2013 року з реалізації нерухомого майна - чотирикімнатної квартири АДРЕСА_1 загальною площею 97,4 кв. м, переможцем яких оголошено ОСОБА_5
Скасовано протокол про проведення прилюдних торгів з реалізації арештованого нерухомого майна - предмета іпотеки, чотирикімнатної квартири АДРЕСА_1 загальною площею 97,4 кв. м, за № 2113200 від 25 жовтня 2013 року, який затверджено приватним підприємством "НИВА-В.Ш.".
Скасовано акт державного виконавця Дзержинського відділу Державної виконавчої служби м. Харкова Харківського міського управління юстиції від 08 грудня 2013 року з реалізації предмета іпотеки, чотирикімнатної квартири АДРЕСА_1, загальною площею 97,4 кв. м.
Припинено право власності ОСОБА_5 на чотирикімнатну квартиру АДРЕСА_1, загальною площею 97,4 кв. м. Поновлено порушене право ОСОБА_4 та визнано за ним право власності на чотирикімнатну квартиру АДРЕСА_1 загальною площею 97,4 кв. м.
Стягнуто з ПАТ "Укрсоцбанк", Дзержинського відділу Державної виконавчої служби м. Харкова Головного територіального Управління юстиції у Харківській області, ОСОБА_5 на користь ОСОБА_4 судові витрати по сплаті судового збору 229,41 грн в рівних частках по 76,47 грн з кожного.
Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що заборгованість за кредитним договором позивачем погашена в повному обсязі, тому у банку були відсутні правові підстави для задоволення своїх вимог за рахунок звернення стягнення на предмет іпотеки.
Постановою Апеляційного суду Харківської області від 04 квітня 2018 року заочне рішення Дзержинського районного суду м. Харкова від 06 квітня 2017 року скасовано та ухвалено нове рішення про відмову у задоволенні позову. Стягнуто ОСОБА_4 на користь ОСОБА_5 126, 18 грн судового збору за подачу апеляційної скарги.
Рішення апеляційного суду мотивоване тим, що дії організатора торгів є належними та такими, що відповідають вимогам Тимчасового положення про порядок проведення прилюдних торгів з реалізації арештованого нерухомого майна", затвердженого Наказом Міністерства юстиції України від 27 жовтня 1999 року за № 68/5, Закону України "Про іпотеку", тому прилюдні торги з реалізації квартири АДРЕСА_1 не можуть бути визнаними недійсними. Оскільки прилюдні торги є правомірними, не підлягають задоволенню і позовні вимоги ОСОБА_4 щодо припинення права власності ОСОБА_5, поновлення порушеного права ОСОБА_4 та визнання за ним права власності, які є похідними.
У червні 2018 року ОСОБА_6 звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального та процесуального права, просить рішення апеляційного суду скасувати та залишити в силі рішення суду першої інстанції.
Касаційна скарга мотивована тим, що апеляційним судом не враховано, що публічні торги, протокол про проведення прилюдних торгів та акт державного виконавця, які є предметом позову у цій справі, вчинені відповідачами під час реалізаціїі іпотечного майна на підставі виконавчого листа, виданого на виконання заочного рішення Дзержинського районного суду м. Харкова від 24 лютого 2011 року у справі № 2-1746/11. Проте, ухвалою Дзержинського районного суду м. Харкова від 28 листопада 2014 року вищезазначене заочне рішення скасовано, тому і підстава для продажу іпотечного майна з прилюдних торгів, відпала. Крім того, прилюдні торги були проведені без його повідомлення про дату, час та місце їх проведення, стартову ціну реалізації майна. Борг за договором кредитування ним сплачено в повному обсязі, тому підстави для звернення стягнення на предмет іпотеки відсутні.
Перевіривши доводи касаційної скарги та матеріали справи, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає.
Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Відповідно до положень частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
У частині першій статті 400 ЦПК України зазначено, що під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Судами встановлено, що 14 грудня 2007 року між Акціонерно-комерційним банком соціального розвитку "Укрсоцбанк", правонаступником якого є ПАТ "Укрсоцбанк", та приватною фірмою "Квант" укладено кредитний договір невідновлювальної кредитної лінії № 830/27/14-3/15/7-051, згідно умов якого банк надав приватній фірмі "Квант" у тимчасове користування на умовах строковості, платності та цільового характеру використання грошові кошти в сумі 307 000,00 грн зі сплатою 15 % річних та кінцевим терміном погашення основної заборгованості до 31 січня 2008 року.
В забезпечення виконання вищевказаного кредитного договору 14 грудня 2007 року між ОСОБА_4 та Акціонерно-комерційним банком соціального розвитку "Укрсоцбанк" укладено договір іпотеки № 830/27/14-3/29/7-096, відповідно до умов якого ОСОБА_4 передав в іпотеку банку нерухоме майно, а саме, чотирикімнатну квартиру загальною площею 97,4 кв. м, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1.
Згідно з пунктом 2.4.3. іпотечного договору іпотекодержатель має право в разі невиконання або неналежного виконання позичальником основного зобовʼязання, задовольнити свої забезпечені іпотекою вимоги шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки.
Відповідно до пункту 2.2.1. іпотечного договору іпотекодавець має право після повного виконання позичальником всіх забезпечених іпотекою вимог без будь-яких обмежень розпоряджатися предметом іпотеки.
Заочним рішенням Дзержинського районного суду м. Харкова від 24 лютого 2011 року позовні вимоги Акціонерно-комерційним банком соціального розвитку "Укрсоцбанк" до ОСОБА_4 про звернення стягнення на предмет іпотеки задоволено.
На підставі вищевказаного судового рішення Дзержинським районним судом м. Харкова видано виконавчий лист № 2-1746/11 від 20 травня 2011 року, відкрито виконавче провадження та здійснено відповідні виконавчі дії.