Постанова
Іменем України
24 квітня 2019 року
м. Київ
справа № 757/17820/17-ц
провадження № 61-45759св18
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Висоцької В. С.,
суддів: Лесько А. О., Пророка В. В., Сімоненко В. М., Фаловської І. М. (суддя-доповідач),
учасники справи:
| позивач - Київський міський центр зайнятості, відповідач - ОСОБА_1, |
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_1, в інтересах якого діє адвокат Захарченко Сергій Павлович, на рішення Печерського районного суду міста Києва від 21 травня 2018 року у складі судді Підпалого В. В. та постанову Апеляційного суду міста Києва від 13 вересня 2018 року у складі колегії суддів: Саліхова В. В., Прокопчук Н. О., Семенюк Т. А.,
ВСТАНОВИВ:
Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У березні 2017 року Київський міський центр зайнятості (далі - Київський МЦЗ) звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення виплаченої відповідачу допомоги по безробіттю у розмірі 37 623,47 грн.
Позовна заява мотивована тим, що 26 травня 2016 року ОСОБА_1 звернувся до Печерського районного центру зайнятості Київського МЦЗ із заявою про надання йому статусу безробітного.
Наказом Печерського районного центру зайнятості Київського МЦЗ від 01 червня 2016 року ОСОБА_1 надано статус безробітного з 25 червня 2016 року і призначена допомога по безробіттю.
Відповідно до акта розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплат матеріального забезпечення від 13 лютого 2017 року встановлено, що ОСОБА_1 на момент реєстрації як безробітного та в період одержання допомоги по безробіттю в Печерському РЦЗ був зареєстрований як фізична особа-підприємець в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань з 15 березня 2000 року.
Наказом Печерського районного центру зайнятості від 14 лютого 2017 року прийнято рішення щодо повернення відповідачем отриманої допомоги з безробіття в розмірі 37 623,47 грн. 15 лютого 2017 року відповідач особисто отримав лист-повідомлення з пропозицією повернути кошти, але кошти відповідач не повернув.
На підставі вищевикладеного Київський МЦЗ просив стягнути з ОСОБА_1 виплачену йому допомогу у розмірі 37 623,47 грн.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Печерського районного суду міста Києва від 21 травня 2018 року позов задоволено.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Київського МЦЗ виплачену йому допомогу у розмірі 37 623,47 грн.
Вирішено питання про розподіл судових витрат.
Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що відповідач на час звернення до центру зайнятості належав до працевлаштованого населення і не мав права отримувати передбачені законом соціальні послуги та матеріальне забезпечення на випадок безробіття.
Короткий зміст ухвали суду апеляційної інстанції
Постановою Апеляційного суду міста Києва від 13 вересня 2018 року рішення суду першої інстанції залишено без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції мотивована тим, що відповідач не повідомив Київський МЦЗ щодо обставин, які впливають на умови виплати допомоги по безробіттю, а саме, що він на момент звернення до Київського МЦЗ 01 червня 2016 року був зареєстрований як фізична особа -підприємець, отже, не мав права на отримання статусу безробітного, що призвело до безпідставного надання йому статусу безробітного та незаконного отримання допомоги по безробіттю.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У жовтні 2018 року ОСОБА_1, в інтересах якого діє адвокат Захарченко С. П., подав до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просив скасувати оскаржувані судові рішення і ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позову.
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга мотивована тим, що на момент звернення до міського центру зайнятості ОСОБА_1, будучи зареєстрованим у статусі фізичної особи - підприємця, не здійснював підприємницьку діяльність, не отримував прибутку, тому не було умисного невиконання своїх обовʼязків та зловживання ними відповідно до частини третьої статті 36 Закону України "Про загальнообовʼязкове державне соціальне страхування на випадок безробіття".
Доводи інших учасників справи
У січні 2019 року Київський міський центр зайнятості подав відзив на касаційну скаргу, вказуючи на те, що відповідач в добровільному порядку не відшкодував незаконно отримані кошти, тому рішення судів першої та апеляційної інстанцій є законними і обґрунтованими, всі висновки судів про задоволення позовної заяви є правильними і відповідають встановленим обставинам справи, а тому підстав для їх скасування немає.
Рух справи у суді касаційної інстанції
Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 08 листопада 2017 року відкрито касаційне провадження в указаній справі та витребувано цивільну справу.
Згідно зі статтею 388 ЦПК України судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.
16 травня 2018 року справу передано до Верховного Суду.
Ухвалою Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 25 лютого 2019 року справу призначено до розгляду.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
Суди встановили, що 26 травня 2016 року ОСОБА_1 звернувся до Печерського районного центру зайнятості Київського МЦЗ із заявою про надання йому статусу безробітного.
Наказом Печерського районного центру зайнятості Київського МЦЗ від 01 червня 2016 року ОСОБА_1 надано статус безробітного з 25 червня 2016 року і призначена допомога з безробіття.
Відповідно до акта розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплат матеріального забезпечення від 13 лютого 2017 року встановлено, що ОСОБА_1 на момент реєстрації як безробітного та в період одержання допомоги по безробіттю в Печерському РЦЗ був зареєстрований як фізична особа - підприємець в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань з 15 березня 2000 року.
Установлено, що за період з 25 червня 2016 року по 13 лютого 2017 року відповідачу була нарахована та виплачена допомога по безробіттю у розмірі 37 623, 47 грн.
Наказом Печерського районного центру зайнятості від 14 лютого 2017 року прийнято рішення щодо повернення відповідачем отриманої допомоги по безробіттю в розмірі 37 623,47 грн.
15 лютого 2017 року відповідач особисто отримав лист-повідомлення з пропозицією повернути кошти, проте кошти у добровільному порядку не повернув.
Відповідно до наданої інформації Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Державної фіскальної служби України у м. Києві стосовно фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 вбачається, що згідно з відомостями з єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців ОСОБА_1 зареєстрований фізичною особою - підприємцем з 15 березня 2000 року. ФОП ОСОБА_1 за 2000 рікподана декларація про доходи, отримані від підприємницької діяльності, за видом діяльності торгівля та посередницька діяльність, де сума доходу становить нуль гривень (а. с. 83).
Відповідно до трудової книжки ОСОБА_1 вбачається, що останній запис щодо періоду його зайнятостізроблено з 01 січня 2011 року до 11 квітня 2016 року (а. с. 88, а. с. 96).
Згідно з витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб- підприємців та громадських формувань записів щодо ОСОБА_1 не знайдено (а. с. 92).
Відповідно до доданих представником відповідача податкових декларацій про майновий стан і доходи поданих ОСОБА_1 до Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Державної фіскальної служби України у м. Києві вбачається відсутність доходів, які включаються до загального річного оподаткованого доходу (а. с. 101-103).
Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Згідно із частиною другою статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Касаційна скарга підлягає задоволенню.
Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Відповідно до частин першої і другої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Згідно з частинами першою, другою та пʼятою статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.