Постанова
Іменем України
10 квітня 2019 року
м. Київ
справа № 357/13897/16-ц
провадження № 61-2678св19
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Червинської М. Є.,
суддів: Антоненко Н. О. (суддя-доповідач), Журавель В.І., Коротуна В. М., Крата В. І.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_4,
відповідачі: ОСОБА_5, ОСОБА_6,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу адвоката Кулакова Віталія Вікторовича як представника ОСОБА_5 на заочне рішення Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 07 лютого 2017 року у складі судді Цуранова А. Ю. та постанову Київського апеляційного суду від 23 січня 2019 року у складі колегії суддів: Ігнатченко Н. В., Олійника В. І., Кулішенка Ю. М.,
ВСТАНОВИВ:
1. Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У грудні 2016 року ОСОБА_4 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_5, ОСОБА_6 про стягнення боргу за договором позики.
В обґрунтування позову зазначив про те, що 15 грудня 2015 року між ним та ОСОБА_5 укладено договір позики, за умовами якого останній отримав у нього в борг 400 тис. дол. США зі строком повернення до 01 серпня 2016 року.
В забезпечення належного виконання позичальником зобовʼязань за договором позики між ним та ОСОБА_6 15 грудня 2015 року укладено договір поруки № 1, за умовами якого останній поручився перед кредитором за виконання зобовʼязань боржником у сумі, що дорівнює 200 тис. грн.
Посилаючись на невиконання позичальником умов укладеного кредитного договору, позивач просив стягнути з ОСОБА_5 на свою користь 12 078 400 грн боргу, з яких 10 032 000 грн основна сума боргу, 2 046 400 грн штраф, що передбачений умовами договору за неналежне виконання грошового зобовʼязання; стягнути з ОСОБА_8 на його користь 200 тис. грн заборгованості та вирішити питання про судові витрати у справі.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Заочним рішенням Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 07 лютого 2017 року позов ОСОБА_4 задоволено. Стягнуто з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_4 12 078 400 грн заборгованості за договором позики від 15 грудня 2015 року, яка складається з 10 032 000 грн боргу, 2 046 400 грн штрафу, та судові витрати у справі. Стягнуто з ОСОБА_6 на користь ОСОБА_4 200 тис. грн заборгованості за договором позики. Вирішено питання про судові витрати у справі.
Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що ОСОБА_5 не виконав умови укладеного договору позики, борг у визначений договором строк не повернув, ОСОБА_6 як поручитель має нести солідарно з боржником відповідальність за порушення умов договору позики в межах суми, визначеної договором поруки.
Короткий зміст рішення апеляційного суду
Постановою Київського апеляційного суду від 23 січня 2019 року заочне рішення Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 07 лютого 2017 року залишено без змін.
Постанова апеляційного суду мотивована тим, що рішення суду першої інстанції ухвалено з дотриманням норм процесуального права та правильним застосуванням норм матеріального права. Висновком експертизи, проведеної апеляційний судом за клопотанням адвоката ОСОБА_5, підтверджено належність підпису в договорі позики від 15 грудня 2015 року в графі "позичальник" саме ОСОБА_5 Належних та допустимих доказів на спростування заявлених ОСОБА_4 вимог відповідач не надав.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У касаційній скарзі, поданій 01 лютого 2019 року до Верховного Суду, адвокат Кулаков В. В. як представник ОСОБА_5 просить скасувати заочне рішення Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 07 лютого 2017 року та постанову Київського апеляційного суду від 23 січня 2019 року, і направити справу на новий розгляд до Херсонського міського суду Херсонської області.
Надходження касаційної скарги
Ухвалою Верховного Суду від 08 лютого 2019 року відкрито касаційне провадження у справі та витребувано її матеріали з Білоцерківського міськрайонного суду Київської області.
25 лютого 2019 року справа надійшла до Верховного Суду.
Ухвалою Верховного Суду від 27 березня 2019 року справу призначено до судового розгляду.
Аргументи учасників справи
Касаційна скарга мотивована тим, що рішення судів першої та апеляційної інстанцій є незаконними та несправедливими, ухвалені з порушенням вимог процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права.
Позивач та відповідач ОСОБА_5 проживають у м. Херсоні, однак спір розглянуто Білоцерківським міськрайонним судом Київської області за місцем реєстрації другого з відповідачів ОСОБА_6, не зважаючи на те, що на час звернення з цим позовом ОСОБА_6 знятий з реєстрації за вказаною позивачем адресою, тобто суд першої інстанції порушив правила підсудності, а апеляційний суд цей недолік не виправив. Уклавши на забезпечення договору позики договір поруки з ОСОБА_6, кредитор штучно змінив підсудність.
Суд апеляційної інстанції зобовʼязаний був дослідити обставини укладання договору поруки та належність підпису на ньому ОСОБА_6, оскільки факт не підписання останнім цього договору підтверджується висновком експерта, що міститься в матеріалах справи та знімає питання можливості розгляду справи Білоцерківським міськрайонним судом Київської області, однак цього не зробив.
ОСОБА_5 договір позики не підписував, з ОСОБА_4 не знайомий та жодних відносин з ним ніколи не мав, про що готовий був підтвердити як свідок, однак
апеляційний суд це клопотання проігнорував.
Матеріали справи містять висновок експерта Українського центру судових експертиз, згідно з яким під сумнів ставиться належність підпису у договорі позики в графі "позикодавець" ОСОБА_4, що дозволяє ставити під сумнів висновок суду про встановлення факту передачі грошових коштів саме ОСОБА_4 ОСОБА_5, в тому числі укладання такого договору та підписання процесуальних документів. Однак апеляційний суд не надав оцінки такому висновку та не задовольнив їх клопотання про виклик ОСОБА_4 в судове засідання для допиту в якості свідка.
У разі необхідності суд може призначити декілька експертиз, додаткову чи повторну експертизу, однак незважаючи на те, що висновки раніше проведеної експертизи суперечать матеріалам справи, апеляційний суд відмовив у задоволенні клопотання про призначення повторної експертизи.
На час розгляду справи Верховним Судом заперечення/відзиви на касаційну скаргу не надходили.
Фактичні обставини справи
Суди встановили, що 15 грудня 2015 року між ОСОБА_4 та ОСОБА_5 укладено договір позики, за умовами якого позивач (позикодавець) передав, а відповідач (позичальник) отримав у борг грошові кошти в розмірі 400 тис. дол. США, що за курсом НБУ на день укладення договору складало 9 524 000 грн, зі строком повернення до 01 серпня 2016 року.
Пунктом 10 договору позики установлено, що цей договір уважається укладеним і набирає чинності з моменту передання позики позичальникові.
Підписання цього договору позичальником підтверджує факт одержання ним від позикодавця позики. Належним чином підписаний договір є доказом передання грошей від позикодавця до позичальника (пункти 9, 9.1 договору позики).
Відповідно до пункту 4 договору позики позичальник зобовʼязується повернути позикодавцю позику в строк та на умовах, передбачених цим договором. За прострочення повернення позики позичальник сплачує позикодавцю штраф у розмірі 20 % від несвоєчасно поверненої суми (пункт 6.1. договору позики).
З метою належного виконання позичальником умов договору позики 15 грудня 2015 року між ОСОБА_4 та ОСОБА_6 укладено договір поруки № 1, за умовами якого поручитель відповідає перед кредитором за виконання зобовʼязання боржником за основним договором у сумі, що дорівнює 200 тис. грн (пункт 2.2 договору поруки).
Ухвалою апеляційного суду Київської області від 06 вересня 2017 року за клопотанням ОСОБА_5 у справі призначено судову технічно-почеркознавчу експертизу, проведення якої доручено експерту КНДІСЕ.
За результатом проведення судової почеркознавчої експертизи складено висновок експерта від 28 листопада 2017 року № 17539/17540/17-32, а за результатом проведення судової технічної експертизи документів - висновок експертів від 11 жовтня 2018 року № 17538/17-34/21666?21669/18-34/21670?21672/18-31.
Висновком експерта КНДІСЕ від 28 листопада 2017 року № 17539/17540/17-32 установлено, що підпис від імені ОСОБА_5 в договорі позики від 15 грудня 2015 року, укладеного між ОСОБА_4 та ОСОБА_5, в розділі цього договору "Підписи сторін" в графі "Позичальник" виконано рукописним способом, а саме кульковою ручкою, без попередньої технічної підготовки та застосування технічних засобів. Підпис від імені ОСОБА_5 в договорі позики в розділі цього договору "Підписи сторін" в графі "Позичальник" виконаний ОСОБА_5
Висновком експертів КНДІСЕ від 11 жовтня 2018 року № 17538/17-34/21666?21669/18-34/21670?21672/18-31 встановлено, що підписи в графі "Позикодавець" від імені ОСОБА_4 та підпису в графі "позичальник" від імені ОСОБА_5, які містяться в досліджуваному договорі позики, укладеному між ОСОБА_4 та ОСОБА_5, датованому 15 грудня 2015 року, виконані рукописно кульковими ручками, спорядженими пастами синьо-фіолетового кольору різних відтінків. Друкований текст в договорі позики, укладеному між ОСОБА_4 та ОСОБА_5, датованому 15 грудня 2015 року, нанесений електрофотографічним способом з використанням друкуючого пристрою (пристроїв) з лазерним способом друку тонером чорного кольору. Підпис від імені ОСОБА_5 виконаний після нанесення друкованого тексту на зворотній сторінці договору позики, укладеного між ОСОБА_4 та ОСОБА_5, датованого 15 грудня 2015 року. Встановити період виконання підпису в графі "Позикодавець" від імені ОСОБА_4 та підпису в графі "Позичальник" від імені ОСОБА_5 та період виготовлення договору позики неможливо, у тому числі і через відсутність у експертів впроваджених у судово-експертну практику України методик встановлення часу виконання друкованих текстів, нанесених використанням друкуючих пристроїв з лазерним способом друку.
2. Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Згідно з положенням частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального
права чи порушення норм процесуального права.
Колегія суддів дійшла висновку про наявність передбачених законом підстав для часткового задоволення касаційної скарги з огляду на наступне.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Відповідно до частин першої, другої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Згідно зі статтею 109 ЦПК України (в чинній на час вирішення судом першої інстанції питання про відкриття провадження у справі) позови до фізичної особи предʼявляються в суд за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем її проживання або за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем її перебування.