Постанова
Іменем України
11 квітня 2019 року
м. Київ
справа № 679/1299/17
провадження № 61-3794св19
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:
ЖуравельВ. І. (суддя-доповідач), Антоненко Н. О., Крата В. І.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_4,
відповідач - ОСОБА_5,
треті особи - ОСОБА_6, ОСОБА_7,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу ОСОБА_4 на постанову Хмельницького апеляційного суду від 17 січня 2019 року у складі колегії суддів: Купельського А. В., Янчук Т. О., Ярмолюка О. І.,
ВСТАНОВИВ:
Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У жовтні 2017 року ОСОБА_4 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_5, у якому просив встановити факт проживання його та ОСОБА_8 однією сімʼєю без реєстрації шлюбу з 19 грудня 2001 року до ІНФОРМАЦІЯ_1 року у квартирі АДРЕСА_1, усунути йому перешкоди у користуванні житловим приміщенням за вказаною адресою шляхом вселення до нього.
Свої вимоги обґрунтовував тим, що з 19 грудня 2001 року він проживав з ОСОБА_8 однією сімʼєю як чоловік та дружина без реєстрації шлюбу у квартирі АДРЕСА_1, вели спільне господарство та мали спільний бюджет, мали взаємні права та обовʼязки.
Він вселився до спірного житлового приміщення як член сімʼї ОСОБА_8, яка була власником Ѕ його частини, та набув право користування ним.
У 2008 році ОСОБА_8 захворіла на онкологічне захворювання і він (позивач) здійснював догляд за нею, оскільки її син ОСОБА_5 постійно проживав на території Російської Федерації, витрачав власні кошти на лікування, отримані від продажу своєї квартири.
ІНФОРМАЦІЯ_1 року ОСОБА_8 померла.
ОСОБА_5, який є спадкоємцем після її смерті, прийняв спадщину, до спадкової маси якої увійшла й вищезазначена квартира, замінив замки у вхідних дверях та заборонив йому (позивачу) в ній проживати.
Посилаючись на те, що відповідач чинить йому перешкоди у користуванні спірним житловим приміщенням, просив позов задовольнити.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Нетішинського міського суду Хмельницької області від 12 липня 2018 року позовні вимоги ОСОБА_4 задоволено.
Встановлено факт проживання ОСОБА_4 та ОСОБА_8, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 року, однією сімʼєю без реєстрації шлюбу з 19 грудня 2001 року до дня смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 у квартирі АДРЕСА_1.
Усунуто перешкоди ОСОБА_4 у користуванні квартирою АДРЕСА_1 шляхом його вселення до неї.
Суд першої інстанції виходив із доведеності позивачем факту проживання з ОСОБА_8 однією сімʼєю без реєстрації шлюбу у зазначений період. Оскільки ОСОБА_5, який є спадкоємцем після смерті ОСОБА_8, чинить перешкоди позивачу у користуванні житловим приміщенням, до якого він вселився як член сімʼї власника, відмовляється надати ключі від вхідних дверей та не впускає до квартири, суд усунув перешкоди шляхом вселення позивача до неї.
Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції
Постановою Хмельницького апеляційного суду від 17 січня 2019 року рішення Нетішинського міського суду Хмельницької області від 12 липня 2018 року скасовано та ухвалено нове рішення про відмову у позові.
Вирішено питання про розподіл судових витрат.
Постанова апеляційного суду мотивована недоведеністю позивачем обставин, на які він посилався як на підставу своїх вимог.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
Не погодившись з таким вирішенням спору, ОСОБА_4 подав касаційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування апеляційним судом норм матеріального права і порушення норм процесуального права, просить скасувати постанову апеляційного суду та залишити в силі рішення суду першої інстанції..
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга аргументована тим, що суд неповно дослідив обставини справи, не надав їм належної правової оцінки та дійшов помилкових висновків при вирішенні спору.
Суд безпідставно не застосував до спірних правовідносин норми статті 156, частини другої статті 164 ЖК Української РСР, не врахував, що він постійно проживав з ОСОБА_8, яка була співвласником спірної квартири, як член її сімʼї, вів з нею спільне господарство.
Відзив/заперечення на касаційну скаргу
ОСОБА_5 подав відзив, у якому просить залишити без задоволення касаційну скаргу та без змін оскаржуване судове рішення як таке, що ухвалене з додержанням норм матеріального та процесуального права.
Рух справи у суді касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 28 лютого 2018 року відкрито касаційне провадження у справі за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_5, треті особи - ОСОБА_6, ОСОБА_7, про встановлення факту проживання однією сімʼєю та усунення перешкод в користуванні житлом та витребувано справу з Нетішинського міського суду Хмельницької області.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
Апеляційний суд установив, що ОСОБА_8 на праві власності належала Ѕ частина квартири АДРЕСА_1. Іншим співвласником квартири є її син ОСОБА_5
У зазначеному житловому приміщенні з 03 серпня 2004 року зареєстрований ОСОБА_4, який проживав у ньому з 2001 року до травня 2017 року на підставі договору найму житлового приміщення від 11 вересня 2002 року, укладеного з ОСОБА_8
ІНФОРМАЦІЯ_1 року ОСОБА_8 померла. Спадкоємцями майна померлої є її діти ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, які прийняли спадщину у встановленому законом порядку.
Звертаючись до суду з позовом, ОСОБА_4 посилався на те, що з 19 грудня 2001 року до ІНФОРМАЦІЯ_1 року він проживав з ОСОБА_8 однією сімʼєю без реєстрації шлюбу, вселився до квартири, Ѕ частина якої їй належала на праві власності, як член її сімʼї та набув право користування спірним житловим приміщенням. При цьому, він продав належну йому квартиру АДРЕСА_2, а кошти від її продажу витратив на лікування ОСОБА_8 та купівлю житлового будинку для матері останньої.
Заперечуючи проти позову, ОСОБА_5 зазначав, що ОСОБА_4 є наймачем кімнати площею 9 кв. м у спірній квартирі на підставі договору найму житлового приміщення від 11 вересня 2002 року, а тому не має права на користування нею, так як не проживав з його матірʼю ОСОБА_8, яка померла у ІНФОРМАЦІЯ_1 року, однією сімʼєю. У травні 2017 року позивач, що і сам не заперечував, добровільно залишив спірне житло та переїхав на проживання у АДРЕСА_3. Квартиру АДРЕСА_2, що належала йому на праві власності, ОСОБА_4 не продавав, а подарував ОСОБА_9 згідно з договором дарування від 07 червня 2002 року, жодних коштів на лікування ОСОБА_8 він не надав.
Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Перевіривши доводи касаційної скарги та матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги та скасування оскаржуваного судового рішення.