Постанова
Іменем України
17 квітня 2019 року
м. Київ
справа № 309/373/14-ц
провадження № 61-7795св18
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Червинської М. Є.,
суддів: Антоненко Н. О., Коротуна В. М., Крата В. І., Курило В. П. (суддя-доповідач),
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідачі: відділ державної реєстрації виконавчого комітету Хустської міської ради, ОСОБА_2,
третя особа - Хустська державна нотаріальна контораЗакарпатської області,
розглянув у порядку письмового провадження без повідомлення сторін касаційну скаргу ОСОБА_2, подану представником ОСОБА_3, на рішення Хустського районного суду Закарпатської області від 06 липня 2017 року на рішення Хустського районного суду Закарпатської області від 06 липня 2017 року у складі судді Довжанин М. М. та ухвалу апеляційного суду Закарпатської області від 07 листопада 2017 року у складі колегії суддів: Собослой Г. Г., Фазикош Г. В., Готра Т. Ю.,
ВСТАНОВИВ:
Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У січні 2014 року ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до відділу державної реєстрації виконавчого комітету Хустської міської ради Закарпатської області, ОСОБА_2, третя сторона без самостійних вимог - Хустська державна нотаріальна контора Закарпатської області, про усунення перешкод у оформленні спадкового майна, шляхом визнання реєстрації права власності та свідоцтва про право власності незаконними та зобовʼязання вчинення дій.
Позов мотивовано тим, що після смерті ОСОБА_5 (ІНФОРМАЦІЯ_1 року) відкрилась спадщина на 1/2 частини житлового будинку по АДРЕСА_1
Спадкоємцем після смерті ОСОБА_5 була дружина ОСОБА_6, яка фактично проживала у будинку на день смерті спадкодавця. ОСОБА_6 померла ІНФОРМАЦІЯ_2 року.
Спадкоємцями на день смерті ОСОБА_6 були її діти: ОСОБА_1, ОСОБА_7 та ОСОБА_8 У передбачений законом шестимісячний строк заяву про прийняття спадкового майна подав тільки ОСОБА_1, який фактично прийняв спадщину після смерті ОСОБА_6 ОСОБА_7 у визначений шестимісячний строк заяви про прийняття спадкового майна за спадкодавцем - ОСОБА_6 до нотаріальної контори не подавав та на день її смерті разом із нею у будинку АДРЕСА_1 не проживав, тобто фактично у спадщину після смерті ОСОБА_6 не вступив.
ІНФОРМАЦІЯ_3 року ОСОБА_7 помер.
У травні 2011 року позивач дізнався, що Хустським державним бюро технічної інвентаризації Закарпатської області зареєстровано права власності за ОСОБА_7
На підставі рішення Хустського районного суду Закарпатської області від 24 листопада 2010 року ОСОБА_2 отримав свідоцтво про право на спадщину за законом після смерті ОСОБА_7
Посилаючись на те, що проведена реєстрація права власності на будинковолодіння АДРЕСА_1 в бюро технічної інвентаризації за ОСОБА_7 на підставі рішення Хустського районного суду від 23 січня 2004 року є незаконною, оскільки в рішенні Хустського районного суду від 23 січня 2004 року (справа № 2-142/2004 року) відсутнє визнання права власності на спірний будинок за ОСОБА_7 та порушує право позивача на оформлення спадкового майна в нотаріальній конторі після смерті - ОСОБА_6 позивач просив суд:
усунути перешкоди ОСОБА_1 в оформленні спадкового майна шляхом визнання реєстрації права власності Хустським державним підприємством технічної інвентаризації від 29 липня 2009 року за реєстровим № 27730726 на Ѕ частини будинку АДРЕСА_1 за № 4615, в книзі 31, власник - ОСОБА_7, підстава виникнення права - рішення Хустського районного суду Закарпатської області суду від 23 жовтня 2004 року, справа № 2-142/2004 року, незаконною та скасувати її; визнати свідоцтво про право власності на спадщину за законом від 30 грудня 2010 року, видане ОСОБА_2 на Ѕ частину житлового будинку з надвірним спорудами, який розташований по АДРЕСА_1 недійсним та скасувати його; припинити право власності ОСОБА_2 на спадкове майно, а саме на Ѕ частини житлового будинку з надвірними спорудами, який розташований по АДРЕСА_1 Вирішити питання про розподіл судових витрат.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Хустського районного суду від 06 липня 2017 року позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено.
Усунуто перешкоди ОСОБА_1 в оформленні спадкового майна шляхом визнання незаконною та скасування реєстрації від 29 липня 2009 року права власності Хустським державним підприємством технічної інвентаризації за реєстровим № 27730726 на будинок АДРЕСА_1, номер запису 4615, в книзі 31, власник - ОСОБА_7, підстава виникнення права - рішення Хустського районного суду Закарпатської області суду від 23 січня 2004 року у справі № 2-142/2004 року, приватна частка - 1/2.
Скасовано рішення реєстратора про державну реєстрацію прав на нерухоме майно та обтяжень Хустського бюро технічної реєстрації - правонаступник - відділ державної реєстрації речових прав на нерухоме майно реєстраційної служби Хустського районного управління юстиції (відділ державної реєстрації виконавчого комітету Хустської міської ради) від 29 липня 2009 року; реєстраційний номер 27730726; тип обʼєкта: будинок; адреса обʼєкта: АДРЕСА_1; номер запису 4615 в книзі 31, місто Хуст Закарпатська область; власник: ОСОБА_7; підстава виникнення права власності рішення Хустського районного суду від 23 січня 2004 року у справі № 2-142/2004; форма власності: приватна, частка - 1/2.
Свідоцтво про право власності на спадщину за законом від 30 грудня 2010 року, видане ОСОБА_2 на 1/2 частини житлового будинку з надвірними спорудами, який розташований АДРЕСА_1 за відсутністю правової підстави його видачі визнано недійсним.
Скасовано рішення реєстратора - Хустської районної державної нотаріальної контори Закарпатської області, реєстровий № 25791626 від 13 грудня 2010 року про видачу свідоцтва про право на спадщину № 5055974, спадкова справа № 46545751, за спадкодавцем - ОСОБА_7, який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 року. Спадкоємець - ОСОБА_2
Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що проведена бюро технічної інвентаризації реєстрація права власності за ОСОБА_7 від 29 липня 2009 року на Ѕ частини будинку АДРЕСА_1 є незаконною, оскільки в рішенні Хустського районного суду Закарпатської області від 23 січня 2004 року (справа № 2-142/2004 року) визнання за ОСОБА_7 будь-якої частки права власності на спірний будинок відсутнє.
Короткий зміст рішення суду апеляційної інстанції
Ухвалою апеляційного суду Закарпатської області від 07 листопада 2017 року апеляційну скаргу представника ОСОБА_2 - ОСОБА_3 відхилено.
Рішення Хустського районного суду Закарпатської області від 06 липня 2017 року залишено без змін.
Апеляційний суд Закарпатської області погодився із висновками районного суду.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У грудні 2017 року представник відповідача ОСОБА_2 - ОСОБА_3 подала до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ касаційну скаргу в якій просить скасувати рішення Хустського районного суду Закарпатської області від 06 липня 2017 року та ухвалу апеляційного суду Закарпатської області від 07 листопада 2017 року, ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права.
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга мотивована тим, що суди не надали належної правової оцінки встановленим рішенням Хустського районного суду Закарпатської області від 23 січня 2004 року обставинам, а також тому, що позивач ОСОБА_1 та його батько ОСОБА_7 вже реалізували своє право на прийняття спадщини після смерті ОСОБА_6, а тому права позивача не порушено.
Судами не застосовано до спірних правовідносин позовну давність про застосування якої просив відповідач.
Доводи інших учасників справи
У березні 2018 року ОСОБА_1 та його представник - ОСОБА_9 подали до Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду відзив на касаційну скаргу, в якому просили касаційну скаргу залишити без задоволення, рішення Хустського районного суду Закарпатської області від 06 липня 2017 року та ухвалу апеляційного суду Закарпатської області від 07 листопада 2017 року залишити без змін.
Відзив мотивовано тим, що рішенням Хустського районного суду Закарпатської області від 02 квітня 2001 року визнано недійсним та скасовано свідоцтво про право на спадщину за заповітом від 07 вересня 2000 року видане ОСОБА_7 на Ѕ частини житлового будинку АДРЕСА_1, а також встановлено, що ОСОБА_7 спадщину після смерті ОСОБА_5 не прийняв. Рішення набрало законної сили.
Натомість рішенням Хустського районного суду Закарпатської області від 23 січня 2004 року на яке посилається позивач на обґрунтування своїх вимог за ОСОБА_7 не визнавалось право власності на спадкове майно, а лише встановлено порядок користування приміщеннями спадкового будинку, а тому реєстрація за ОСОБА_7 права власності на Ѕ частини спадкового майна - житлового будинку на підставі цього рішення є незаконною.
Позиція Верховного Суду