Постанова
Іменем України
22 квітня 2019 року
м. Київ
справа № 500/2834/16-ц
провадження № 61-34787св18
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
Ступак О. В. (суддя-доповідач), Погрібного С. О., Усика Г. І.,
учасники справи:
позивач - Фермерське господарство "Стоянов А. А.",
відповідачі: Фермерське господарство "Дінекс-Агро", ОСОБА_5,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу Фермерського господарства "Стоянов А. А." на рішення Апеляційного суду Одеської області від 04 жовтня 2017 року у складі колегії суддів: Черевка П. М., Журавльова О. Г., Кравця Ю. І.,
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог і рішень судів першої та апеляційної інстанцій
У травні 2016 року Фермерське господарство "Стоянов А. А."
(далі - ФГ "Стоянов А. А.") звернулося до суду з позовом до Фермерського господарства "Дінекс-Агро" (далі - ФГ "Дінекс-Агро"), ОСОБА_5 про визнання недійсним договору оренди.
Позовна заява мотивована тим, що 04 січня 2011 року між ОСОБА_5 та
ФГ "Стоянов А. А." укладений договір оренди земельної ділянки загальною площею 5,22 гектарів. Строк дії договору становить десять років, тобто до 04 січня 2021 року.
Разом із тим державна реєстрація договору не була проведена через зміни у законодавстві, але земельна ділянка була належним чином передана та оброблюється ФГ "Стоянов А. А.", договір не розірваний та не скасований.
Між тим 01 вересня 2014 року між ОСОБА_5 та ФГ "Дінекс-Агро" укладений договір оренди на ту ж саму земельну ділянку у звʼязку із чим позивач просив визнати недійсним договір оренди від 01 вересня 2014 року, укладений між ОСОБА_5 та ФГ "Дінекс-Агро" щодо земельної ділянки загальною площею
5,22 гектарів, скасувати державну реєстрацію договору оренди від 01 вересня
2014 року, укладеного між ОСОБА_5 та ФГ "Дінекс-Агро" щодо земельної ділянки загальною площею 5,22 гектарів.
Рішенням Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 21 березня
2017 року позов ФГ "Стоянов А. А." задоволено. Визнано недійсним договір оренди від 01 вересня 2014 року, укладений між ОСОБА_5 та ФГ "Дінекс-Агро" щодо земельної ділянки загальною площею 5,22 гектарів. Скасовано державну реєстрацію права оренди від 01 вересня 2014 року, укладеного між ОСОБА_5 та ФГ "Дінекс-Агро" щодо земельної ділянки загальною площею 5,22 гектарів.
Рішення мотивоване тим, що на момент підписання оскаржуваного договору оренди землі та подальшої державної реєстрації, існував укладений між ОСОБА_5 та ФГ "Стоянов А. А." договір оренди земельної ділянки від 04 січня 2011 року, у звʼязку із чим оспорюваним правочином порушено права та охоронювані законом інтереси ФГ "Стоянов А. А.".
Рішенням Апеляційного суду Одеської області від 04 жовтня 2017 року апеляційну скаргу представника ФГ "Дінекс-Агро" - Леснічевського Р. Г. задоволено. Рішення Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 21 березня 2017 року скасовано та ухвалено нове рішення про відмову у задоволенні позову. Вирішено питання розподілу судових витрат.
Апеляційний суд мотивував своє рішення тим, що державну реєстрацію договору оренди земельної ділянки, укладеного між ОСОБА_5 та ФГ "Стоянов А. А."
від 04 січня 2011 року не проведено, а оскаржуваний договір оренди земельної ділянки зареєстрований у встановленому законом порядку, а отже, укладений правомірно, тому правових підстав для визнання останнього недійсним із підстав, передбачених частиною першою статті 203, частиною першою статті 215 ЦК України, не має.
Короткий зміст та узагальнені доводи касаційної скарги, позиції інших учасників справи
У листопаді 2017 року ФГ "Стоянов А. А." подало до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ касаційну скаргу на рішення Апеляційного суду Одеської області від 04 жовтня 2017 року, в якій просить скасувати оскаржуване судове рішення та залишити в силі рішення суду першої інстанції, обґрунтовуючи свої вимоги неправильним застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права.
Касаційна скарга мотивована тим, що підписаний між ОСОБА_5 та позивачем договір оренди земельної ділянки (укладений, підписаний до 2013 року, але не зареєстрований) є укладеним та набрав чинності після досягнення згоди з усіх його істотних умов та його підписання сторонами (стаття 638 ЦК України). Таким чином, договір оренди землі, укладений між позивачем та ОСОБА_5 набрав чинності із 01 січня 2013 року.
У грудні 2017 року від представника ФГ "Дінекс-Агро" - Леснічевського Р. Г. надійшли заперечення на касаційну скаргу ФГ "Стоянов А. А.", у яких заявник просить відхилити вказану касаційну скаргу та залишити без змін рішення суду апеляційної інстанцій, посилаючись на те, що касаційна скарга є необґрунтованою і такою, що не підлягає задоволенню.
Рух справи у суді касаційної інстанції
Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 03 листопада 2017 року відкрито касаційне провадження в указаній справі.
15 грудня 2017 року набрав чинності Закон України від 03 жовтня 2017 року "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів", за яким судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд (стаття 388 ЦПК України).
Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Відповідно до підпункту 4 пункту 1 розділу XIII "Перехідні положення" ЦПК України
касаційні скарги (подання) на судові рішення у цивільних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного цивільного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
У червні 2018 року Вищим спеціалізованим судом України з розгляду цивільних і кримінальних справ передано вказану цивільну справу до Верховного Суду.
Відповідно до вимог частин першої і другої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише у межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Згідно із положенням частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Позиція Верховного Суду
Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а оскаржуване судове рішення - без змін, оскільки його ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Судом встановлено, що ОСОБА_5 належить земельна ділянка загальною площею
5,22 гектарів.
04 січня 2011 року між ОСОБА_5 та ФГ "Стоянов А. А." укладений договір оренди земельної ділянки, відповідно до умов пункту 1 якого передбачалась передача ОСОБА_5 у строкове платне користування позивачу спірної земельної ділянки.
Пунктом 3.1 договору оренди земельної ділянки від 04 січня 2011 року передбачено, що договір укладено строком на 10 років, починаючи з часу його державної реєстрації.
Згідно із пунктом 6.1 договору оренди землі від 04 січня 2011 року земельна ділянка передається в оренду згідно з актом приймання-передачі, який оформлюється у строк не пізніше семи днів з моменту державної реєстрації цього договору.
Державну реєстрацію договору оренди земельної ділянки, укладеного між
ОСОБА_5 та ФГ "Стоянов А. А.", не проведено.
01 вересня 2014 року між ОСОБА_5 та ФГ "Дінекс-Агро" укладений договір оренди землі площею 5,22 гектарів, реєстрація якого підтверджена витягом із Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права.
Нормативно-правове обґрунтування
Правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обовʼязків. Правочини можуть бути односторонніми та дво- чи багатосторонніми (договори) (частини перша та друга статті 202 ЦК України).
Зміст правочину не може суперечити ЦК України, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам (згідно із частиною першою статті 203 ЦК України). Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом (частина четверта статті 203 ЦК України).