Постанова
Іменем України
03 квітня 2019 року
м. Київ
справа № 753/11812/17
провадження № 61-19162св18
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Червинської М. Є.,
суддів: Антоненко Н. О. (суддя-доповідач), Журавель В.І., Коротуна В. М., Крата В. І.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_4,
відповідач - ОСОБА_5,
третя особа - Центр надання адміністративних послуг Дарницької районної у м. Києві державної адміністрації,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу ОСОБА_4 на рішення Дарницького районного суду м. Києва від 13 грудня 2017 року у складі судді Колесника О. М. та постанову Апеляційного суду м. Києва від 14 лютого 2018 року у складі колегії суддів: Слюсар Т. А., Панченка М. М., Волошиної В. М.,
ВСТАНОВИВ:
1. Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У червні 2017 року ОСОБА_4 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_5 про визнання його таким, що втратив право користування квартирою АДРЕСА_1, яка є її особистою власністю та зняття його з реєстрації у цій квартирі.
В обґрунтування заявлених вимог посилалася на те, що з 06 жовтня 2011 року сторони перебували у шлюбі, який розірвано 25 травня 2015 року, після чого ОСОБА_5 добровільно виїхав з квартири, однак знятися з реєстраційного обліку за вказаною адресою не бажає, мотивуючи відмову законним вселенням.
Такі дії відповідача є протиправними та обмежують її у реалізації права власності на спірну квартиру.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Дарницького районного суду м. Києва від 13 грудня 2017 року в задоволенні позову відмовлено.
Рішення районного суду мотивовано тим, що відповідач як колишній член сімʼї власника з поважних причин не проживає у квартирі позивача, що не дає підстав для позбавлення його права користування нею.
Короткий зміст рішення апеляційного суду
Постановою Апеляційного суду м. Києва від 14 лютого 2018 року рішення Дарницького районного суду м. Києва від 13 грудня 2017 року залишено без змін.
Постанова апеляційного суду мотивована тим, що суд першої інстанції, правильно встановивши обставини справи, дійшов обґрунтованого висновку про відмову в задоволенні позову.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У касаційній скарзі, поданій 13 березня 2018 року до Верховного Суду, ОСОБА_4 просить скасувати рішення Дарницького районного суду м. Києва від 13 грудня 2017 року та постанову Апеляційного суду м. Києва від 14 лютого 2018 року.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції та відзиву на неї
Ухвалою Верховного Суду від 25 квітня 2018 року відкрито касаційне провадження у справі та витребувано її матеріали з Дарницького районного суду м. Києва.
08 травня 2018 року справа надійшла до Верховного Суду.
21 травня 2018 року до Верховного Суду надійшов відзив ОСОБА_5 на касаційну скаргу.
Ухвалою Верховного Суду від 10 жовтня 2018 року справу призначено до судового розгляду.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала скаргу та доводи відзиву на касаційну скаргу
Касаційна скарга мотивована тим, що рішення судів першої та апеляційної інстанцій ухвалені з порушенням норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права. Відмовляючи у задоволенні позову, суди фактично надали дозвіл сторонній особі безперешкодно і безстроково користуватися приватною власністю позивача без її згоди, що порушує її права.
Відзив ОСОБА_5 на касаційну скаргу мотивований тим, що ухвалені у справі судові рішення є законними та обґрунтованими. Він добровільно не відмовлявся від свого права користування спірною квартирою, а був позбавлений такого права проти його волі, до такого ж висновку дійшов Дарницький районний суд м. Києва у своєму рішенні від 30 листопада 2016 року ухваленому у справі № 753/2307/16-ц, яким у задоволенні позовних вимог ОСОБА_4 про його виселення відмовлено.
Фактичні обставини справи
Суди встановили, що з 06 жовтня 2011 року ОСОБА_6 та ОСОБА_5 перебували у зареєстрованому шлюбі, який рішенням Дарницького районного суду м. Києва від 25 травня 2015 року розірвано.
ОСОБА_6 є власником квартири АДРЕСА_1 на підставі договору купівлі-продажу від 14 грудня 2011 року, проти чого не заперечував ОСОБА_5, що підтверджується ухвалою Дарницького районного суду м. Києва від 08 липня 2015 року про затвердження мирової угоди від 01 липня 2015 року, укладеної між ОСОБА_4 та ОСОБА_5, про визнання права особистої приватної власності на квартиру АДРЕСА_1 за ОСОБА_4
У вказаній квартирі зареєстровані: ОСОБА_6 (власник), ОСОБА_5 (колишній чоловік), ОСОБА_7 (дочка), ОСОБА_8 (син).
18 січня 2016 року ОСОБА_5 отримав від позивача свої особисті речі.
Рішенням Дарницького районного суду м. Києва від 30 листопада 2016 року, ухваленим у справі за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_5 про усунення перешкод у користуванні приватною власністю шляхом виселення, відмовлено у задоволенні позову.
2. Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Згідно з положенням частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Колегія суддів дійшла висновку про наявність передбачених законом підстав для часткового задоволення касаційної скарги з огляду на наступне.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Відповідно до вимог частин першої, другої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недоведеність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.