Постанова
Іменем України
18 квітня 2019 року
м. Київ
справа № 405/2130/16-ц
провадження № 61-47452св18
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Журавель В. І. (суддя-доповідач), АнтоненкоН. О., Крата В. І.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_4,
відповідачі: прокуратура Кіровоградської області, управління Міністерства внутрішніх справ України в Кіровоградській області, Державна казначейська служба України,
розглянув у попередньому судовому засіданні в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу Державної казначейської служби України на рішення Ленінського районного суду міста Кіровограда від 25 квітня 2018 року у складі судді Іванової Л. А. та постанову Кропивницького апеляційного суду від 01 листопада 2018 року у складі колегії суддів: Авраменко Т. М., Суровицької Л. В., Черненка В. В.,
Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У березні 2016 року ОСОБА_4 звернувся до суду з позовом до прокуратури Кіровоградської області, управління Міністерства внутрішніх справ України в Кіровоградській області (далі - УМВС України в Кіровоградській області), Державної казначейської служби України (далі - ДКС України) про відшкодування майнової та моральної шкоди.
Вимоги обґрунтовував тим, що 21 серпня 2008 року старшим слідчим слідчого відділу прокуратури Кіровоградської області винесено постанову про порушення відносно нього кримінальної справи за ознаками злочину, передбаченого частиною другою статті 368 КК України.
03 листопада 2008 року його звільнено з посади головного державного податкового ревізора-інспектора відділу контролю за розрахунковими операціями управління податкового контролю юридичних осіб Державної податкової адміністрації в Кіровоградській області на підставі пункту 1 частини першої статті 40 КЗпП України.
Вироком Петрівського районного суду Кіровоградської області від 29 квітня 2010 року його засуджено за частиною другою статті 368 КК України до 5 років позбавлення волі зі звільненням від відбування покарання на підставі статті 75 КК України та іспитовим строком 2 роки з позбавленням права займати посади в органах державної податкової інспекції.
У подальшому вказаний вирок судом касаційної інстанції скасовано, при новому розгляді кримінальної справи його знову притягнуто до кримінальної відповідальності - засуджено за частиною другою статті 368 КК України до 5 років позбавлення волі зі звільненням від відбування покарання на підставі статті 75 КК України з іспитовим строком.
Ухвалою апеляційного суду Кіровоградської області від 03 липня 2013 року кримінальна справа повернута для проведення додаткового розслідування.
Вироком Петрівського районного суду Кіровоградської області від 02 жовтня 2014 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Кіровоградської області від 25 березня 2015 року, його виправдано за відсутністю в його діях складу злочину, передбаченого частиною другою статті 368 КК України.
Зазначав, що перебував під слідством і судом 79 місяців та зазнав значних психоемоційних страждань.
Він втратив заробіток, не мав можливості повноцінно забезпечувати матеріально себе та свою сімʼю.
Крім того, погіршився стан його здоровʼя.
У звʼязку з наведеним позивач просив відшкодувати йому втрачений заробіток у розмірі 439 620 грн 78 коп. та грошову компенсацію моральної шкоди в розмірі 1 000 000 грн.
Короткий зміст рішення та постанови судів попередніх інстанцій
Справа розглядалася судами неодноразово.
Останнім рішенням Ленінського районного суду міста Кіровограда від 25 квітня 2018 року, залишеним без змін постановою Кропивницького апеляційного суду від 01 листопада 2018 року, позов ОСОБА_4 задоволено частково.
Стягнуто з ДКС України за рахунок коштів Державного бюджету України шляхом списання коштів з єдиного казначейського рахунку Державного бюджету України на користь ОСОБА_4 300 000 грн у рахунок відшкодування моральної шкоди.
В іншій частині позову ОСОБА_4 відмовлено.
Вирішено питання про розподіл судових витрат.
Суди зробили висновки про доведеність факту завдання позивачеві моральної (немайнової) шкоди внаслідок тривалого незаконного перебування під слідством і судом.
Відмовляючи у стягненні майнової шкоди (втрачено заробітку) суди попередніх інстанцій виходили з необґрунтованості таких вимог.
Короткий зміст касаційної скарги
У листопаді 2018 року до суду касаційної інстанції від ДКС України надійшла касаційна скарга, у якій його представник, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати оскаржені судові рішення та ухвалити нове рішення про відмову ОСОБА_4 у задоволенні позову.
Рух справи у суді касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 22 січня 2019 року відкрито касаційне провадження у даній справі та витребувано її з суду першої інстанції.
Аргументи учасників справи
Доводи особа, яка подала касаційну скаргу
Заявник вважає, що суди зробили помилкові висновки про наявність підстав для часткового задоволення позову - стягнення грошової компенсації моральної шкоди в розмірі 300 000 грн, оскільки позивач не довів належними та допустимими доказами факт завдання йому такої шкоди.
Зазначає, що, враховуючи положення частин першої та другої статті 12 Закону України "Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури і суду", даний позов повинен був розглядати Петрівський районний суд Кіровоградської області, оскільки саме цей суд виправдав позивача.
Крім того, не погоджується з розміром стягнутої компенсації моральної шкоди, оскільки, на його переконання, він є очевидно завищеним.
Обставини справи
Суди встановили, що 21 серпня 2008 року старшим слідчим слідчого відділу прокуратури Кіровоградської області винесені постанови про порушення відносно ОСОБА_4 кримінальної справи за ознаками злочину, передбаченого частиною другою статті 368 КК України, за фактом одержання хабаря, обрано запобіжний захід - підписку про невиїзд.
Наказом Державної податкової адміністрації в Кіровоградській області від 03 листопада 2008 року позивача звільнено з посади головного державного податкового ревізора-інспектора відділу контролю за розрахунковими операціями управління податкового контролю юридичних осіб Державної податкової адміністрації в Кіровоградській області на підставі пункту 1 частини першої статті 40 КЗпП України у звʼязку зі скороченням штату.
Вироком Петрівського районного суду Кіровоградської області від 29 квітня 2010 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Кіровоградської області від 20 липня 2010 року, ОСОБА_4 засуджено за частиною другою статті 368 КК України до 5 років позбавлення волі зі звільненням від відбування покарання на підставі статті 75 КК України та іспитовим строком 2 роки з позбавленням права займати посади в органах державної податкової інспекції.
У подальшому ухвалою Верховного Суду України від 21 квітня 2011 року вказаний вирок та ухвалу скасовано, справу передано на новий судовий розгляд.
При новому розгляді кримінальної справи вироком Петрівського районного суду Кіровоградської області від 27 грудня 2012 року позивача притягнуто до кримінальної відповідальності - засуджено за частиною другою статті 368 КК України до 5 років позбавлення волі зі звільненням від відбування покарання на підставі статті 75 КК України з іспитовим строком.