Постанова
Іменем України
11 квітня 2019 року
м. Київ
справа № 348/2282/17
провадження № 61-4055св19
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: ЖуравельВ. І. (суддя-доповідач), Антоненко Н. О., Крата В. І.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_4,
відповідач - ОСОБА_5,
третя особа - Служба у справах дітей Надвірнянської районної державної адміністрації,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу ОСОБА_4 на рішення Надвірнянського районного суду Івано-Франківського апеляційного суду від 13 листопада 2018 року у складі судді Флоряк Д. В. та постанову Івано-Франківського апеляційного суду від 22 січня 2019 року у складі колегії суддів: Девляшевського В. А., Бойчука І. В., Фединяка В. Д.,
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог
У листопаді 2017 року ОСОБА_4 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_5, третя особа - Служба у справах дітей Надвірнянської районної державної адміністрації та просила позбавити ОСОБА_5 батьківських прав відносно його малолітніх дітей: дочки ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, та дочки ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_2.
Позовна заява мотивована тим, що сторони перебували у зареєстрованому шлюбі, в якому народилися діти ОСОБА_6 та ОСОБА_7 Зазначала, що з 2009 року батько дітей стосунків з ними не підтримує, не цікавиться їх фізичним та духовним розвитком, ухиляється від виконання своїх обовʼязків по вихованню, додаткових коштів на утримання дітей окрім аліментів не надає.
Короткий зміст рішення суду першої та апеляційної інстанції
Рішенням Надвірнянського районного суду Івано-Франківської області від 13 листопада 2018 року, залишеним без змін постановою Івано-Франківського апеляційного суду від 22 січня 2019 року, у задоволенні позову ОСОБА_4 відмовлено.
Ухвалюючи рішення, суд першої інстанції, з висновками якого погодився апеляційний суд, виходив із того, що позивачем не надано належних та допустимих доказів умисного ухилення відповідачем від виконання своїх батьківських обовʼязків без поважних причин, тому відсутні підстави, передбачені пунктом 2 частини першої статті 164 СК України, для позбавлення його батьківських прав.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У лютому 2019 року ОСОБА_4 подала касаційну скаргу, у якій, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просила скасувати рішення Надвірнянського районного суду Івано-Франківської області від 13 листопада 2018 року та постанову Івано-Франківського апеляційного суду від 22 січня 2019 року і ухвалити нове рішення про задоволення позову.
В обґрунтування касаційної скарги зазначає, що суди неповно дослідили обставини справи, не надали належної правової оцінки доказам, які свідчать про ухилення відповідача від виконання батьківських обовʼязків, та дійшли помилкових висновків про відмову у задоволенні позову.
Позиція Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду
Частинами першою, другою статті 400 ЦПК України передбачено, що під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Частиною другою статті 389 ЦПК України встановлено, що підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Суди встановили, що ОСОБА_4 та ОСОБА_5 перебували у зареєстрованому шлюбі, який розірваний на підставі рішення Надвірнянського районного суду Івано-Франківської області від 19 березня 2010 року.
У шлюбі ІНФОРМАЦІЯ_1 року народилася дочка ОСОБА_6, а ІНФОРМАЦІЯ_2 року - дочка ОСОБА_7
Після припинення стосунків та сумісного проживання сторін, їх малолітні діти залишилася проживати разом із матірʼю.
Рішенням Надвірнянського районного суду Івано-Франківської області від 04 січня 2010 року зі ОСОБА_5 стягнуто аліменти на користь ОСОБА_8 на утримання дочок ОСОБА_6 та ОСОБА_7 в розмірі 1/3 частини усіх видів його доходу, але не менше 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно до досягнення дітьми повноліття.
Відповідно до висновку Надвірнянської районної державної адміністрації від 23 жовтня 2017 року, державна адміністрація з урахуванням висновків комісії з питань захисту прав дитини органу опіки та піклування Надвірнянської районної державної адміністрації вважає за доцільне позбавити ОСОБА_5 батьківських прав.
Підстави позбавлення батьківських прав передбачені частиною першою статті 164 СК України.
Відповідно до пункту 2 частини першої статті 164 СК України ухилення від виконання своїх обовʼязків по вихованню дитини може бути підставою для позбавлення батьківських прав лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обовʼязками.