ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
23 квітня 2019 року
м. Київ
Справа № 904/3565/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Ткач І.В. - головуючий, Стратієнко Л.В., Студенець В.І.,
розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Індустріальні технології Кривбасу"
на постанову Центрального апеляційного господарського суду від 09.01.2019
(головуючий суддя- Антонік С.Г., судді Дармін М.О., Іванов О.Г.)
у справі №904/3565/18 Господарського суду Дніпропетровської області
за позовом Акціонерного товариства "Марганецький гірничо-збагачувальний комбінат"
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Індустріальні технології Кривбасу"
про стягнення 196 423,55 грн,
ВСТАНОВИВ:
ІСТОРІЯ СПРАВИ
1.Короткий зміст позовних вимог
1.1. Акціонерне товариство "Марганецький гірничо-збагачувальний комбінат" звернулося до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Індустріальні технології Кривбасу" штрафних санкцій у розмірі 196 423,55 грн.
1.2. Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем умов Договору №211 від 16.03.2017 щодо своєчасної поставки товару.
2. Короткий виклад обставин справи, встановлених судами попередніх інстанцій
2.1. 16 березня 2017 року між позивачем (покупець) та відповідачем (постачальник) укладено Договір поставки №211 (далі - Договір).
Відповідно до п.1.1 договору з метою здійснення господарської діяльності постачальник зобовʼязується передати у власність покупцеві товар, повне найменування якого (номенклатура, асортимент), марка, вид, сорт, кількісні та якісні характеристики, код товару за УКТ ЗЕД вказуються у специфікаціях (додатках) до договору (далі - Товар), які є його невідʼємною частиною, а покупець зобовʼязується прийняти вказаний товар та оплатити його в порядку і на умовах, передбачених цим Договором.
2.2. Згідно з п.п. 3.1, 3.8 договору постачальник зобовʼязується поставити покупцю товар способом і на умовах, зазначених у специфікаціях (додатках) до цього договору. Умови поставки визначаються відповідно до Міжнародних правил тлумачення торгових термінів Інкотермс 2010. Зобовʼязання постачальника щодо поставки товару вважаються повністю виконаними в момент підпису сторонами договору Акта приймання-передачі товару за якістю (у випадну оплати товару за акредитивною формою - акта приймання-передачі товару за кількістю та якістю).
Відповідно до п.4.6 договору порядок оплати та форма розрахунків вказується сторонами у специфікаціях (додатках) до цього договору.
2.3. Умовами п. 11.2 договору передбачено у разі порушення термінів поставки товару за цим договором покупець має право стягнути з постачальника пеню у розмірі 0,5% від суми непоставленого товару за кожен день прострочення. У разі продовження прострочення понад 10 календарних днів покупець має право додатково стягнути з постачальника штраф у розмірі 10% від суми непоставленого (недопоставленого) товару.
2.4. Відповідно до Специфікації №1 від 16.03.2017 та Додаткової угоди №2 від 23.05.2017 ТОВ "Індустріальні технології Кривбасу" мало поставити товар на загальну суму 468 661,04 грн (з ПДВ) протягом 120 календарних днів з моменту відкриття акредитиву. Умови поставки товару: DDР, склад покупця м. Марганець.
2.5. 23 травня 2017 року банк позивача за заявою АТ "Марганецький ГЗК" відкрив безвідкличний покритий акредитив.
24 липня 2017 року відповідач поставив на адресу позивача товар на загальну суму 226 499,17 грн, що підтверджується відповідною видатковою накладною № 47 від 24.07.2017 та товарно-транспортною накладною № ИТ-47/17 від 24.07.2017.
19 січня 2018 року відповідач поставив позивачу товар на суму 152 461,04 грн, що підтверджується видатковою накладною №10 від 19.01.2018 та товарно-транспортною накладною № ИТ-010/18 від 19.01.2018.
Товар на суму 89 700,83 грн на час звернення позивача до суду поставлено не було. Як встановили суди, зазначені обставини сторонами не оспорюються.
2.6. Позивач, вважаючи, що товар за накладною від 19.01.2018 на суму 152 461,04 грн поставлено з порушенням строку поставки, визначеного договором, нарахував на цю суму та на суму непоставленого товару пеню в сумі 106 722,72 грн та штраф у сумі 89 700,03 грн, стягнення яких і є предметом спору у цій справі.
Суди встановили, що сума нарахованих санкцій відповідачем не оспорюється. Водночас, відповідач вважає, що санкції нараховані безпідставно, оскільки не наступив обовʼязок поставки у звʼязку з неповідомленням про відкриття акредитива та ненадання позивачем технічної документації на виготовлення товару.
3. Короткий зміст рішення та постанови судів попередніх інстанцій
3.1. Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 09.10.2018 у задоволенні позову відмовлено.
3.1.1. Рішення мотивоване тим, що строк поставки продукції не настав, оскільки у матеріалах справи відсутня погоджена належним чином сторонами технічна документація, передбачена п.2.4 Договору, а відповідача не було повідомлено про відкриття та умови акредитиву.
3.1.2. Пункт 11.2 договору в частині стягнення з відповідача пені суперечить приписам Цивільного кодексу України, яким не передбачено стягнення пені за порушення строку поставки товару за правочином. Стягнення пені можливе лише за несвоєчасно виконане грошове зобовʼязання за кожен день прострочення виконання.
3.2. Постановою Центрального апеляційного господарського суду від 09.01.2019 рішення суду першої інстанції скасовано та прийнято нове рішення. Позов задоволено частково.
Стягнуто з ТОВ "Індустріальні технології Кривбасу" на користь АТ "Марганецький гірничо-збагачувальний комбінат" пеню в сумі 86 103,68 грн, штраф у сумі 12 108,09 грн та витрати по сплаті судового збору в сумі 7 365,53 грн.
3.2.1. Апеляційний господарський суд зазначив, що у Специфікації № 1 сторони встановили строк поставки - 120 календарних днів з моменту відкриття акредитиву.
Згідно з даними, наданими ПАТ "Банк Кредит Дніпро", 23.05.2017 позивачем було відкрито акредитив на користь відповідача на суму 468 661,04 грн. Про відкриття акредитива позивач повідомив відповідача листами від 24.05.2017, 16.06.2017 та від 05.07.2017.
Суд також зазначив, що здійснення відповідачем часткової поставки продукції, передбаченої умовами договору, вказує на обізнаність ТОВ "Індустріальні технології Кривбасу" щодо відкриття акредитиву та строків поставки товару, оскільки оплата за поставлений товар здійснюється банком відповідача на підставі наданих ним документів (які зазначені у специфікації) після поставки товару.
Таким чином, врахувавши умови укладених сторонами Специфікації №1 від 16.03.2017 та Додаткової угоди №2 суд зазначив, що поставка товару повинна була бути здійснена відповідачем у строк до 20.09.2017.
3.2.2. Щодо погодження сторонами технічної документації суд зазначив таке. У разі виготовлення індивідуального товару саме на постачальнику лежить обовʼязок виготовити технічну документацію і погодити її з покупцем. Строк поставки, визначений сторонами у договорі, не залежить від дати погодження документації, а залежить лише від дати відкриття акредитива.
Господарський суд першої інстанції не дав належної оцінки цим умовам договору, у звʼязку з чим дійшов неправильного висновку, що зобовʼязання щодо поставки товару відповідачем не наступило.
Таким чином, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про обгрунтованість позовних вимог АТ "Марганецький ГЗК".
3.2.3. При цьому суд зазначив, що заявлений позивачем до стягнення розмір штрафних санкцій обраховано арифметично правильно, проте під час розгляду справи судом першої інстанції було заявлено клопотання про зменшення розміру штрафних санкцій.
Взявши до уваги матеріальні інтереси обох сторін, відсутність негативних наслідків для позивача у звʼязку з несвоєчасною поставкою товару, невідповідність заявленого до стягнення надмірно великого розміру пені та штрафу наслідкам порушення, в силу положень ст. 233 Господарського кодексу України суд вважав можливим зменшити розмір штрафу та пені за несвоєчасну поставку товару на 50%, а саме: пеню до 86 103,68 грн та штраф до 12 108,09 грн
4. Короткий зміст вимог касаційної скарги та аргументи учасників справи
4.1. Не погоджуючись з вищезазначеною постановою, відповідач звернувся до суду з касаційною скаргою, в якій просить постанову суду апеляційної інстанції скасувати та залишити в силі рішення суду першої інстанції про відмову в позові.
4.2. В обґрунтування зазначених вимог скаржник зазначає таке.
4.2.1. Суд апеляційної інстанції невірно застосував норми матеріального права та безпідставно зазначив, що поставка товару свідчить про обізнаність продавця про відкриття акредитиву саме 23.05.2017.
Скаржник наполягає на тому, що позивач не виконав умову п.8.15 Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженої постановою Національного банку України №22 від 21.01.2004, а саме не повідомив бенефіціара про відкриття та умови акредитиву. Отже, на думку скаржника, неможливо визначити строк поставки товару за договором.
4.2.2. У матеріалах справи відсутня належним чином погоджена технічна документація (креслення, ТУ, опитувальні листи тощо) на товар, зазначений у специфікації №1, яка є передумовою виконання зобовʼязань за договором.
Оскільки сторонами не погоджувалась у письмовому вигляді технічна документація на товар, зазначений у специфікації №1 до договору, то і зобовʼязань щодо поставки товару у постачальника не виникло, у звʼязку з чим розрахунок штрафних санкцій за несвоєчасну поставку є безпідставним.
4.2.3. У порушення ч.5 ст.236 та ч.1 ст.269 ГПК України суд апеляційної інстанції не надав правової оцінки можливості стягнення пені за негрошове зобовʼязання, доводи сторін, викладені в апеляційній скарзі та відзиві на апеляційну скаргу не розглянув.
4.3. У відзиві на касаційну скаргу позивач заперечує проти доводів та вимог касаційної скарги ТОВ "Індустріальні технології Кривбасу" та просить відмовити скаржнику у задоволенні його касаційної скарги, а постанову суду апеляційної інстанції просить залишити без змін.
Доводи та аргументи позивача в цілому ґрунтуються на висновках, здійснених апеляційним господарським судом у постанові, що оскаржується.
Щодо стягнення пені позивач зазначає, що можливість одночасного стягнення пені та штрафу за порушення окремих видів господарських зобовʼязань передбачено ч.2 ст.231 ГК України. Одночасне стягнення з учасника господарських відносин штрафу та пені не суперечить ст.61 Конституції України.
4.4. Склад суду касаційної інстанції змінено у звʼязку з відпусткою судді Мамалуя О.О., що підтверджується наявним у справі протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи (касаційної скарги, апеляційної скарги, заяви) між суддями від 17.04.2019.
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
5. Оцінка аргументів учасників справи і висновків судів першої та апеляційної інстанцій
5.1. Щодо меж розгляду справи судом касаційної інстанції
5.1.1. Відповідно до частини 1 ст. 300 Господарського процесуального кодексу України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
5.1.2. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази (ч.2 ст. 300 ГПК України).