ПОСТАНОВА
Іменем України
24 квітня 2019 року
м.Київ
справа №2040/5642/18
адміністративне провадження №К/9901/67822/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
Головуючої судді - Желтобрюх І.Л.,
суддів: Білоуса О.В., Стрелець Т.Г.
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін касаційну скаргу Головного управління Державної міграційної служби України в Харківській області на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 07 серпня 2018 року (суддя: Сагайдак В.В.) та постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 12 листопада 2018 року (судді: Бегунц А.О., Резнікова С.С., Старостін В.В.) у справі №2040/5642/18 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Державної міграційної служби України в Харківській області про визнання протиправним та скасування рішення,
УСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 (далі - Позивач) звернувся до суду з адміністративним позовом до Головного управління Державної міграційної служби України в Харківській області (далі - ГУ ДМС України в Харківській області, Відповідач), в якому просив: визнати протиправним та скасувати рішення ГУ ДМС України в Харківській області від 28 жовтня 2016 року про скасування рішення про набуття ним громадянства України, унаслідок подання свідомо неправдивих відомостей на підставі статті 21 Закону України "Про громадянство України" від 18.01.2001 № 2235-III (далі - Закон № 2235-III), а також про визнання паспорта Громадянина України серії НОМЕР_1, виданого позивачу 16.11.2006 року Печенізьким РВ ГУМВС України в Харківській області, - недійсним.
Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 07 серпня 2018 року, залишеною без змін постановою Харківського апеляційного адміністративного суду від 12 листопада 2018 року, позов задоволено в повному обсязі.
Не погоджуючись із такими судовими рішенням відповідач звернувся із касаційною скаргою, в якій посилаюсь на порушення норм процесуального права, неправильне застосування норм матеріального права, просив скасувати рішення судів попередніх інстанцій та ухвалити нове про відмову у задоволенні позовних вимог в повному обсязі. В обґрунтування вимог касаційної скарги посилається на те, що судами неповно зʼясовано та не доведено обставини, що мають значення для справи, а висновки, викладені в оскаржуваних рішеннях, не відповідають обставинам справи.
Також, відповідачем до касаційної скарги були додані додаткові докази на підтвердження надання позивачем завідомо неправдивих відомостей при набутті громадянства України, які не були і не могли були бути дослідженні судами попередніх інстанцій, оскільки були отримані у відповідь на запит, який було сформовано після прийняття рішень у справі.
Відзиву на касаційну скаргу до суду не надходило.
Так, в ході розгляду справи судами попередніх інстанцій було встановлено, що 06 листопада 2006 року Позивач звернувся із заявою до Чугуївського РВ ГУМВС України в Харківській області про оформлення набуття громадянства України відповідно до частини першої статті 8 Закону № 2235-III.
Згідно змісту вказаної заяви, підставою для набуття громадянства визначено постійне проживання на території України, до 24.08.1991 року, матері позивача, - ОСОБА_4.
За результатами розгляду заяви та доданих до неї документів, 14 листопада 2006 року відповідачем прийнято рішення про оформлення набуття громадянства України за територіальним походженням.
16 Листопада 2006 року позивачу було видано паспорт громадянина України серії НОМЕР_2.
В подальшому, до ГУДМС України в Харківській області з Головного управління Національної поліції в Харківській області (управління кримінальної поліції) надійшов запит про перевірку законності набуття громадянства України окремими особами, у тому числі ОСОБА_1
За результатами проведеної службової перевірки на виконання вищеозначеного запиту відповідачем складено висновок від 27.10.2016, яким рекомендовано підготувати подання про скасування рішення ГУМВС України в Харківській області від 14.11.2006 про набуття позивачем громадянства України за територіальним походженням, а після прийняття відповідного рішення, паспорт громадянина України серії НОМЕР_1, виданий ОСОБА_1 16.11.2006 Печенізьким РВ ГУМВС України в Харківській області, відповідно до статті 24 Закону № 2235-III вважати таким, що підлягає вилученню та знищенню у встановленому порядку.
На підставі означеного вище висновку, 28 жовтня 2016 року відповідачем прийнято рішення про скасування рішення ГУМВС України в Харківській області про набуття громадянства України за територіальним походженням громадянином ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, у звʼязку з тим, що громадянство України було набуто внаслідок подання свідомо неправдивих відомостей.
Не погоджуючись із вказаним рішенням позивач звернувся до суду з даним позовом.
Задовольняючи адміністративний позов суд першої інстанції, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що виявивши допущене порушення процедурних норм посадовою особою державного органу та не довівши жодним чином протиправності дій позивача, відповідач застосував негативні наслідки саме для позивача, що є неприпустимим.
Колегія суддів Верховного Суду погоджується з таким висновком судів попередніх інстанцій, з огляду на наступне.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобовʼязані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Правовий зміст громадянства України, підстави і порядок його набуття та припинення, повноваження органів державної влади, що беруть участь у вирішенні питань громадянства України, порядок оскарження рішень з питань громадянства, дій чи бездіяльності органів державної влади, їх посадових і службових осіб визначено Законом № 2235-III.
За приписами пункту другого статті 6 Закону №2235-ІІІ громадянство України набувається, серед іншого, за територіальним походженням.
Відповідно до частини першої статті 8 Закону №2235-ІІІ особа, яка сама чи хоча б один з її батьків, дід чи баба, рідні (повнорідні та неповнорідні брат чи сестра, син чи дочка, онук чи онука народилися або постійно проживали до 24 серпня 1991 року на території, яка стала територією України відповідно до Закону України "Про правонаступництво України", або яка сама чи хоча б один з її батьків, дід чи баба, рідні (повнорідні та неповнорідні) брат чи сестра народилися або постійно проживали на інших територіях, що входили на момент їх народження або під час їх постійного проживання до складу Української Народної Республіки, Західноукраїнської Народної Республіки, Української Держави, Української Соціалістичної Радянської Республіки, Закарпатської України, Української Радянської Соціалістичної Республіки (УРСР), і є особою без громадянства або іноземцем, який подав зобовʼязання припинити іноземне громадянство, та подала заяву про набуття громадянства України, а також її неповнолітні діти реєструються громадянами України.
В той же час, відповідно до приписів статті 21 Закону №2235-ІІІ рішення про оформлення набуття громадянства України скасовується, якщо особа набула громадянство України відповідно до статей 8 та 10 цього Закону шляхом обману, внаслідок подання свідомо неправдивих відомостей або фальшивих документів, приховування будь-якого суттєвого факту, за наявності якого особа не може набути громадянство України.
Згідно із статтею 24 Закону №2235-ІІІ центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері громадянства, здійснює повноваження щодо: 1) встановлення належності до громадянства України відповідно до статті 3 цього Закону; 2) прийняття заяв разом із необхідними документами щодо прийняття до громадянства України, щодо виходу з громадянства України дітей у випадках, передбачених частинами десятою дванадцятою статті 18 цього Закону, перевірки правильності оформлення документів, наявності умов для прийняття до громадянства України і відсутності підстав, з яких особа не приймається до громадянства України, наявності підстав для виходу з громадянства України і відсутності підстав, з яких не допускається вихід з громадянства України, надсилання заяв разом зі своїм висновком на розгляд Комісії при Президентові України з питань громадянства; 3) підготовки подань про втрату особами громадянства України і разом із необхідними документами надсилання їх на розгляд Комісії при Президентові України з питань громадянства; 4) прийняття рішень про оформлення набуття громадянства України особами з підстав, передбачених пунктами 1, 2, 4-10 статті 6 цього Закону; 5) скасування в межах повноважень прийнятих рішень про оформлення набуття громадянства України у випадках, передбачених статтею 21 цього Закону; 6) виконання рішень Президента України з питань громадянства; 7) видання особам, які набули громадянство України, паспортів громадянина України, тимчасових посвідчень громадянина України, довідок про реєстрацію особи громадянином України; 8) вилучення в осіб, громадянство яких припинено або стосовно яких скасовано рішення про оформлення набуття громадянства України, паспортів громадянина України, тимчасових посвідчень громадянина України, паспортів громадянина України для виїзду за кордон та видання довідок про припинення громадянства України; 9) ведення обліку осіб, які набули громадянство України, та осіб, які припинили громадянство України.
Центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері громадянства в Україні є Державна міграційна служба України.
Відповідно до положень п. 7 Положення про Державну міграційну службу України, затвердженого Указом Президента України "Питання Державної міграційної служби України" №405/2011 від 06.04.2011, ДМС України здійснює свої повноваження безпосередньо та через головні управління (управління) міграційної служби в областях, управління, відділи (сектори) міграційної служби в районах, районах у містах, містах обласного, республіканського (Автономної Республіки Крим) значення.