ПОСТАНОВА
Іменем України
24 квітня 2019 року
Київ
справа №826/5655/16
адміністративне провадження №К/9901/43535/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Мороз Л.Л.,
суддів: Гімона М.М., Бучик А.Ю.,
розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами у касаційній інстанції адміністративну справу №826/5655/16
за позовом ОСОБА_2 до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" Кадирова Владислава Володимировича, третя особа - Фонд гарантування вкладів фізичних осіб, про визнання протиправним та скасування рішення, визнання протиправними дій, зобовʼязання вчинити певні дії, провадження по якій відкрито
за касаційною скаргою представника ОСОБА_2 - ОСОБА_4 на постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 26 жовтня 2017 року, ухвалену у складі колегії суддів: головуючого судді Грибан І.О., суддів: Беспалова О.О., Парінова А.Б.,
в с т а н о в и в :
ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" Кадирова Владислава Володимировича, Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, в якому просив:
- визнати протиправним та скасувати рішення Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" Кадирова Владислава Володимировича про нікчемність договору банківського вкладу (депозиту) від 26.02.2015 №007-28520-260215, укладеного між позивачем і ПАТ "Дельта Банк", та застосування наслідків недійсності правочину, яке оформлене наказом від 16.09.2015 №813 (зі змінами згідно наказу від 22.09.2015 №836);
- зобовʼязати Уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації ПАТ "Дельта Банк" подати до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб додаткову інформацію про позивача як вкладника, якому необхідно здійснити виплату відшкодування на підставі договору банківського вкладу (депозиту) від 26.02.2015 №007-28520-260215 за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (в межах гарантованої суми відшкодування - 200000,00 грн.).
Вимоги обґрунтував тим, що визнаючи правочин, укладений між ним та ПАТ "Дельта Банк" нікчемним, що стало підставою для відмови у включені позивача до реєстру вкладників, які мають право на відшкодування коштів за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, Уповноважена особа Фонду діяла протиправно та всупереч вимогам чинного законодавства.
Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 8 вересня 2017 року позов задоволено в повному обсязі.
Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 26 жовтня 2017 року скасовано постанову суду першої інстанції та ухвалено нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог.
Суди встановили, що 26.02.2015 між позивачем та ПАТ "Дельта Банк" укладено договір банківського вкладу (депозиту) "Найкращий" у доларах США № 007-28520-260215, сума вкладу 2100 доларів США зі сплатою 5,5 % річних строком до 28.03.2015 та відкрито вкладний (депозитний) рахунок № НОМЕР_1.
26.02.2015 між ПАТ "Дельта Банк" та позивачем було укладено додаткову угоду № 1 до договору банківського вкладу (депозиту) "Найкращий" у доларах США від 26.02.2015 №007-28520-260215, згідно якої сторони домовились викласти пункт 1.8 Договору у наступній редакції: " 1.8. Зарахування Вкладу на Рахунок здійснюється з власного поточного або вкладного (депозитного) рахунку Вкладника, відкритого в Банку, або шляхом перерахування з відкритого в Банку поточного рахунку іншої фізичної особи - резидента, або готівкою через касу Банку в день укладання Сторонами цього Договору".
На виконання умов вказаного договору та додаткової угоди до нього, платіжним дорученням в іноземній валюті для фізичної особи, яка не здійснює підприємницької діяльності від 26.02.2015 № 46488718 на вкладний (депозитний) рахунок позивача ОСОБА_5 перераховано кошти в розмірі 2100 доларів США.
Правління Національного банку України (далі - НБУ) постановою від 30 жовтня 2014 року №692/БТ відніс Банк до категорії проблемних строком до 180 днів.
Цією постановою вирішено з дня її прийняття до кінця строку запровадити для банку обмеження, зокрема: здійснювати залучення коштів від фізичних осіб в обсязі, що не перевищує обсяг таких операцій на дату прийняття цієї постанови (у розрізі валюти), та за процентними ставками, не вищими, ніж середні по банківській системі; не допускати проведення будь-яких операцій, за результатами яких збільшується гарантована сума відшкодування за вкладами фізичних осіб Фондом гарантування вкладів фізичних осіб, окрім договорів, укладених до набрання чинності цією постановою, умовами яких передбачено поповнення вкладів фізичних осіб за рахунок відсотків.
Банк наказом від 3 листопада 2014 року №2650 з метою стабілізації діяльності банку запровадив з 4 листопада 2014 року ряд обмежень, серед іншого: не допускати проведення будь-яких операцій, за результатами яких збільшується гарантована сума відшкодування за вкладами фізичних осіб Фондом, крім договорів, укладених до 4 листопада 2014 року, умовами яких передбачено поповнення вкладів фізичних осіб за рахунок відсотків.
2 березня 2015 року Правління НБУ ухвалило постанову №150 про віднесення Банку до категорії неплатоспроможних та визнало такою, що втратила чинність, постанову Правління НБУ від 30 жовтня 2014 року №692/БТ "Про віднесення ПАТ "Дельта Банк" до категорії проблемних".
Також, 2 березня 2015 року виконавча дирекція Фонду ухвалила рішення №51, відповідно до якого з 3 березня 2015 року розпочинається процедуру виведення ПАТ "Дельта Банк" з ринку шляхом запровадження в ньому тимчасової адміністрації. Тимчасову адміністрацію запроваджено на 3 місяці з 3 березня по 2 червня 2015 року.
15 вересня 2015 року відбулося засідання Комісії з перевірки правочинів (договорів) за вкладними операціями, призначеної наказом Уповноваженої особи Фонду від 29.05.2015 №408.
За наслідками засідання прийнято рішення, яким запропоновано рекомендувати Уповноваженій особі Фонду видати наказ щодо виявлення банківських вкладів (депозитів), які є нікчемними.
Згідно з наказом від 16.09.2015 №813 (із змінами згідно наказу №823 від 22.09.2015), виданим тимчасовою адміністрацією Банку, у звʼязку із виявленням Комісією з перевірки правочинів (договорів) за вкладними операціями Банку нікчемних правочинів відповідно до частини третьої статті 38 Закону України від 23 лютого 2012 року № 4452-VІ "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" (далі - Закон №4452-VІ), а саме договорів банківського вкладу (депозиту), перелік яких надано у додатку №1 до цього наказу, застосовуються наслідки нікчемності договорів банківського вкладу (депозиту), що є нікчемними з підстав, визначених пунктом 7 частини третьої статті 38 Закону №4452-VІ та перелік яких наведено у Додатку №1 до цього наказу.
Застосовано наслідки нікчемності договорів банківського вкладу (депозиту), що є нікчемними з підстав, визначених пунктом 7 частини третьої статті 38 №4452-VІ, за якими було здійснено перерахування коштів на вклади як третіми особами, так і власниками депозитного рахунку та перелік яких наведено у додатку до якого включено договір, укладений між позивачем і Банком.
Відповідно до постанови Правління НБУ від 2 жовтня 2015 року №664 "Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію ПАТ "Дельта Банк" виконавча дирекція Фонду прийняла рішення від 2 жовтня 2015 року №181, "Про початок процедури ліквідації АТ "Дельта Банк" та делегування повноважень ліквідатора банку".
Згідно із зазначеним рішенням розпочато процедуру ліквідації Банку, призначено Уповноважену особу Фонду та делеговано всі повноваження ліквідатора Банку, визначені статтями 37, 38, 51, частинами першою та другою статті 48 Закону №4452-VІ, провідному професіоналу з питань врегулювання неплатоспроможності банків відділу запровадження процедури тимчасової адміністрації та ліквідації департаменту врегулювання неплатоспроможності банків Кадирову Владиславу Володимировичу на два роки з 5 жовтня 2015 року по 4 жовтня 2017 року включно.
На офіційному веб-сайті Фонду (http://www.fg.gov.ua) розміщено оголошення, що Фонд розпочне виплати вкладникам Банку за Загальним реєстром (незалежно від часу закінчення строку депозитного договору) з 8 жовтня 2015 року.
Позивач, вважаючи протиправним рішення відповідача про визнання нікчемним укладеного Договору банківського вкладу (депозиту), оскільки воно суперечить вимогам Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" та порушує його право на отримання гарантованої суми вкладу, звернувся до суду з даним позовом.
Задовольняючи позов, суд першої інстанції мотивував своє рішення тим, що договір банківського вкладу (депозиту) "Найкращий" у доларах США від 26.02.2015 не є нікчемним та не визнаний у судовому порядку недійсним, а бездіяльність відповідача щодо не включення позивача до переліку вкладників ПАТ "Дельта Банк", які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, є протиправною.
Апеляційний суд, скасовуючи постанову суду першої інстанції та ухвалюючи нове рішення про відмову в задоволенні позову, виходив з того, що мав місце переказ коштів в іноземній валюті від третьої особи, а не внесення коштів особисто вкладником, договір банківського вкладу (депозиту), укладений між позивачем та Банком, після віднесення цього Банку до категорії проблемних, тобто після 30 жовтня 2014 року, є порушенням постанови Правління НБУ від 30 жовтня 2014 року №692/БТ. З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про правомірність дій відповідача.
Позивач не погодився із рішенням суду апеляційної інстанції і через свого представника подав касаційну скаргу з вимогами про його скасування та залишення в силі рішення суду першої інстанції.
Зазначає, що відповідно до статті 75 Закону №4452-VІ рішення НБУ про віднесення банку до категорії проблемного є банківською таємницею, а тому позивачу не було і не могло бути відомо про будь-які додаткові обмеження та вимоги. Негативні наслідки при невиконанні Банком рішень НБУ щодо обмеження чи припинення операцій настають саме для Банку, а не для його клієнтів, тому позивач не може нести відповідальність за дії (бездіяльність) фінансової установи та зазнавати будь-яких негативних їх наслідків. Вказує, що зазначений договір банківського вкладу не містить в собі жодних умов, які б передбачали платіж чи передачу іншого майна з метою надання окремим кредиторам переваг (пільг), прямо не встановлених для них законодавством чи внутрішніми документами банку, а отримання певних переваг перед іншими вкладниками стосуються не позивача, а іншої особи, а відтак, не можуть бути враховані при вирішенні даної справи. Доказів на підтвердження факту того, що дії третьої особи щодо перерахунку коштів з власного банківського рахунку на рахунок позивача суперечить закону відповідачем не надано.
Заперечення на касаційну скаргу не надходили.
Верховний Суд переглянув судове рішення у межах касаційної скарги, зʼясував повноту фактичних обставин, встановлених судами, та правильність застосування норм матеріального та процесуального права і дійшов висновку про часткове задоволення скарги з огляду на таке.
Правові, фінансові та організаційні засади функціонування системи гарантування вкладів фізичних осіб, повноваження Фонду, порядок виплати Фондом відшкодування за вкладами встановлені, зокрема, Законом України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" (далі - Закон № 4452-VI; у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).
Частиною першою статті 3 Закону № 4452-VI визначено, що Фонд є установою, що виконує спеціальні функції у сфері гарантування вкладів фізичних осіб та виведення неплатоспроможних банків з ринку.
Відповідно до частини першої статті 26 Закону № 4452-VI Фонд гарантує кожному вкладнику банку відшкодування коштів за його вкладом. Фонд відшкодовує кошти в розмірі вкладу, включаючи відсотки, нараховані на день прийняття рішення Національним банком України про віднесення банку до категорії неплатоспроможних та початку процедури виведення Фондом банку з ринку, але не більше суми, встановленої адміністративною радою Фонду на дату прийняття такого рішення незалежно від кількості вкладів в одному банку. Сума граничного розміру відшкодування коштів за вкладами не може бути меншою 200000,00 грн.
За приписами частини четвертої статті 26 Закону Фонд не відшкодовує кошти: 1) передані банку в довірче управління; 2) за вкладом у розмірі менше 10 гривень; 3) за вкладом, підтвердженим ощадним (депозитним) сертифікатом на предʼявника; 4) розміщені на вклад у банку особою, яка була членом спостережної (наглядової) ради, правління (ради директорів), ревізійної комісії банку, якщо з дня її звільнення з посади до дня прийняття Національним банком України рішення про віднесення такого банку до категорії неплатоспроможних не минув один рік; 5) розміщені на вклад у банку особою, яка надавала банку професійні послуги як аудитор, юридичний радник, субʼєкт оціночної діяльності, якщо ці послуги мали безпосередній вплив на виникнення ознак неплатоспроможності банку і якщо з дня припинення надання послуг до дня прийняття Національним банком України рішення про віднесення такого банку до категорії неплатоспроможних не минув один рік; 6) розміщені на вклад власником істотної участі банку; 7) розміщені на вклад особою, яка на індивідуальній основі отримує від банку проценти за вкладом на більш сприятливих договірних умовах, ніж звичайні, або має інші фінансові привілеї від банку; 8) за вкладом у банку, якщо такий вклад використовується вкладником як засіб забезпечення виконання іншого зобовʼязання перед цим банком, у повному обсязі вкладу до дня виконання зобовʼязань; 9) за вкладами у філіях іноземних банків; 10) за вкладами у банківських металах.
Згідно з положеннями статті 27 Закону № 4452-VI Уповноважена особа Фонду складає перелік вкладників та визначає розрахункові суми відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду відповідно до вимог цього Закону та нормативно-правових актів Фонду станом на день отримання рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.
Уповноважена особа Фонду протягом трьох днів з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку формує повний перелік вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду, із визначенням сум, що підлягають відшкодуванню.
Уповноважена особа Фонду зазначає у переліку вкладників суму відшкодування для кожного вкладника, яка розраховується виходячи із сукупного обсягу всіх його вкладів у банку та нарахованих процентів. Нарахування процентів за вкладами припиняється з дня прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.
Інформація про вкладника в переліку вкладників має забезпечувати його ідентифікацію відповідно до законодавства.