ПОСТАНОВА
Іменем України
24 квітня 2019 року
Київ
справа №808/8678/15
адміністративне провадження №К/9901/12451/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Мороз Л.Л.,
суддів: Гімона М.М., Бучик А.Ю.,
розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами у касаційній інстанції адміністративну справу №808/8678/15
за позовом ОСОБА_2 до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію публічного акціонерного товариства "Банк Камбіо" Додусенка Володимира Івановича про зобовʼязання вчинити певні дії, провадження по якій відкрито
за касаційною скаргою представника ОСОБА_2 - ОСОБА_4 на постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 24 травня 2016 року, ухвалену у складі колегії суддів: головуючого судді Уханенка С.А., суддів: Богданенка І.Ю., Дадим Ю.М.,
в с т а н о в и в :
У листопаді 2015 року ОСОБА_2 звернулась до суду з позовом до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (далі - відповідач 1, Фонд), Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Банк Камбіо" Додусенка Володимира Івановича (далі - відповідач 2, Уповноважена особа Фонду), в якому просила:
- зобовʼязати Уповноважену особу Фонду подати до Фонду додаткову інформацію про вкладника - ОСОБА_2 щодо здійснення їй виплати за договором №ЗФ-05/1373 строкового банківського вкладу (депозиту) "Classic" в національній валюті, зі сплатою процентів, без права поповнення від 12.09.2014 за рахунок Фонду у розмірі 200000,00грн.;
- зобовʼязати Фонд здійснити необхідні дії для включення ОСОБА_2 до загального реєстру вкладників ПАТ "Банк Камбіо", які мають право на відшкодування коштів за рахунок Фонду, за договором №ЗФ-05/1373 строкового банківського вкладу (депозиту) "Classic".
Позовні вимоги обґрунтувала тим, що вона у розумінні норм Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" є вкладником, а тому відповідач, не включивши її до переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб в межах гарантованої суми (200000грн.) припустився бездіяльності та порушив її права та законні інтереси.
Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 13 січня 2016 року позов задоволено частково.
Зобовʼязано Уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Банк Камбіо" Додусенка Володимира Івановича надати до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб додаткову інформацію про вкладника - ОСОБА_2 щодо виплати за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб коштів за договором №ЗФ-05/1373 строкового банківського вкладу (депозиту) "Classic" в національній валюті у розмірі 200000,00 грн.
В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Постановою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 24 травня 2016 року скасовано постанову суду першої інстанції в частині задоволення позовних вимог та ухвалено в цій частині нове рішення про відмову в задоволенні позову. В решті постанову суду першої інстанції залишено без змін.
Суди встановили, що 12 вересня 2014 року між Публічним акціонерним товариством "Банк Камбіо" (банк) та ОСОБА_2 було укладено договір №ЗФ-05/1373 строкового банківського вкладу (депозиту) "Classic" в національній валюті, зі сплатою процентів наприкінці строку, без права поповнення (далі - договір).
На виконання умов вказаного договору на рахунок позивача, відкритий у ПАТ "Банк Камбіо", 12.09.2014 було зараховано 200 000,00 грн., що підтверджується випискою по особовому рахунку, а також платіжним дорученням від 12.09.2014 №1.
Постановою Правління Національного банку України від 25 вересня 2014 року №603/БТ ПАТ "Банк Камбіо" віднесено до категорії проблемних.
Постановою Правління Національного банку України від 4 грудня 2014 року № 782 ПАТ "Банк Камбіо" віднесено до категорії неплатоспроможних.
Рішенням Виконавчої дирекції Фонду №140 від 4 грудня 2014 року у ПАТ "Банк Камбіо" запроваджено тимчасову адміністрацію з 5 грудня 2014 року по 4 березня 2015 року.
На підставі постанови Правління Національного банку України від 27 лютого 2015 року №144 "Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Банк Камбіо", виконавчою дирекцією Фонду 2 березня 2015 року прийнято рішення №46 "Про початок процедури ліквідації ПАТ "Банк Камбіо" та призначено Уповноважену особу Фонду на ліквідацію - Додусенка Володимира Івановича.
Згідно даної постанови припинено здійснення тимчасової адміністрації у ПАТ "Банк Камбіо", розпочато процедуру ліквідації ПАТ "Банк Камбіо" з відшкодуванням за рахунок Фонду коштів за вкладами фізичних осіб з 6 березня 2015 року через банк-агент ПАТ "Укрінбанк".
ОСОБА_2 28.09.2015 звернулась до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію на ліквідацію ПАТ "Банк Камбіо" Додусенка В.І. із заявою про включення її до реєстру вкладників ПАТ "Банк Камбіо".
На вказану заяву, листом від 06.10.2015 № 19/4797 Уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "Банк Камбіо" Додусенком В.І. було повідомлено позивача про те, що операції по рахунку за заявою позивача підпадають під ознаки, перелічені в статті 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", а також зазначено, що після отримання відповіді про законність операцій по рахунку позивача, Фондом будуть вжиті заходи щодо розблокування виплат та включення їх до відповідного реєстру.
Позивач, вважаючи такі дії протиправними, звернулась до суду з даним позовом.
Задовольняючи частково позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що позивач є вкладником у розумінні положень статті 26 Закону України "Про гарантування вкладів фізичних осіб", але відповідач протиправно не вчинив дій щодо включення її до переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за рахунок Фонду. Зміст укладеного позивачем з банком правочину не суперечить актам цивільного законодавства, при цьому договір банківського вкладу було укладено до визнання банку проблемним.
Скасовуючи постанову суду першої інстанції в частині задоволення позовних вимог та ухвалюючи в цій частині нове рішення про відмову в позові, апеляційний суд дійшов висновку, що обставини блокування відповідачем коштів на рахунку позивача та наявність порушеного кримінального провадження свідчать про те, що відповідачем вживались дії щодо перевірки правочинів, укладених банком, та обставин, які впливають на рішення про відшкодування коштів за рахунок Фонду. Щодо порушених прав позивача, зазначено, що відповідачем не направлялось позивачу відповідне повідомлення про визнання правочину нікчемним та не було включено позивача до переліку вкладників, кошти яких не підлягають відшкодуванню Фондом, а тому в діях відповідача відсутня протиправна бездіяльність.
Позивач не погодилась із рішенням суду апеляційної інстанції і через свого представника подала касаційну скаргу з вимогами про його скасування та залишення в силі рішення суду першої інстанції.
Касаційна скарга обґрунтована тим, що Уповноважена особа зобовʼязана не тільки перевірити договори на предмет виявлення нікчемності, а й провести таку перевірку за відповідними критеріями, визначеними статтею 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб". Разом з тим, лист відповідача не містить посилань на встановлені законом ознаки нікчемності правочинів. Реєстрація кримінального провадження та досудове розслідування не є доказами наявності в діях осіб кримінального правопорушення. Належним доказом в даному випадку може бути лише вирок суду.
У поданих запереченнях на касаційну скаргу Уповноважена особа просила залишити її без задоволення, а рішення суду апеляційної інстанції - без змін, як законне та обґрунтоване. Зауважено, що на виконання приписів чинного законодавства відповідачем було здійснено перевірку правочинів та встановлено, що кошти на рахунок позивача надійшли від іншої фізичної особи, що свідчить про те, що кошти надійшли внаслідок "дроблення" рахунку іншого клієнта.
Верховний Суд переглянув судове рішення у межах касаційної скарги, зʼясував повноту фактичних обставин, встановлених судами, та правильність застосування норм матеріального та процесуального права і дійшов висновку про задоволення скарги з огляду на таке.
Правові, фінансові та організаційні засади функціонування системи гарантування вкладів фізичних осіб, повноваження Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, порядок виплати Фондом відшкодування за вкладами встановлені, зокрема, Законом України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" (тут і далі - у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин; Закон № 4452-VI).
Пунктами 3 та 4 частини першої статті 2 Закону № 4452-VI визначено, що вклад - кошти в готівковій або безготівковій формі у валюті України або в іноземній валюті, які залучені банком від вкладника (або які надійшли для вкладника) на умовах договору банківського вкладу (депозиту), банківського рахунку або шляхом видачі іменного депозитного сертифіката, включаючи нараховані відсотки на такі кошти;
вкладник - фізична особа (у тому числі фізична особа - підприємець), яка уклала або на користь якої укладено договір банківського вкладу (депозиту), банківського рахунку або яка є власником іменного депозитного сертифіката.
Частиною першою статті 3 Закону № 4452-VI передбачено, що Фонд є установою, що виконує спеціальні функції у сфері гарантування вкладів фізичних осіб та виведення неплатоспроможних банків з ринку.
Відповідно до частини першої статті 26 Закону № 4452-VI Фонд гарантує кожному вкладнику банку відшкодування коштів за його вкладом. Фонд відшкодовує кошти в розмірі вкладу, включаючи відсотки, нараховані на день початку процедури виведення Фондом банку з ринку, але не більше суми граничного розміру відшкодування коштів за вкладами, встановленого на дату прийняття такого рішення, незалежно від кількості вкладів в одному банку. Сума граничного розміру відшкодування коштів за вкладами не може бути меншою 200000 гривень. Адміністративна рада Фонду не має права приймати рішення про зменшення граничної суми відшкодування коштів за вкладами.
Виконання зобовʼязань Фонду перед вкладниками здійснюється Фондом з дотриманням вимог щодо найменших витрат Фонду та збитків для вкладників у спосіб, визначений цим Законом, у тому числі шляхом передачі активів і зобовʼязань банку приймаючому банку, продажу банку, створення перехідного банку протягом дії тимчасової адміністрації або виплати відшкодування вкладникам після ухвалення рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідації банку.
Згідно з положеннями статті 27 Закону № 4452-VI Уповноважена особа Фонду складає перелік вкладників та визначає розрахункові суми відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду відповідно до вимог цього Закону та нормативно-правових актів Фонду станом на день отримання рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.
Уповноважена особа Фонду протягом трьох днів з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку формує повний перелік вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду, із визначенням сум, що підлягають відшкодуванню.
Уповноважена особа Фонду зазначає у переліку вкладників суму відшкодування для кожного вкладника, яка розраховується виходячи із сукупного обсягу всіх його вкладів у банку та нарахованих процентів. Нарахування процентів за вкладами припиняється з дня прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.
Інформація про вкладника в переліку вкладників має забезпечувати його ідентифікацію відповідно до законодавства.
Протягом шести днів з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку виконавча дирекція Фонду затверджує реєстр вкладників для здійснення виплат відповідно до наданого уповноваженою особою Фонду переліку вкладників. Фонд публікує оголошення про відшкодування коштів вкладникам у газетах "Урядовий курʼєр" або "Голос України" та на своїй офіційній сторінці в мережі Інтернет не пізніше ніж через сім днів з дня прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.
Системний аналіз наведених правових норм дає підстави дійти до висновку про те, що держава гарантує фізичним особам, які на момент прийняття рішення Національним банком України про віднесення банку до категорії неплатоспроможних, мали у такому банку вклад, відшкодування суми коштів, розміщених на цьому вкладі, включаючи нараховані відсотки, за рахунок коштів ФГВФО у межах суми, встановленої адміністративною радою Фонду, яка не може бути меншою 200000 грн. Фактична виплата гарантованої суми відшкодування здійснюється ФГВФО відповідно до затверджених виконавчою дирекцією Фонду реєстрів вкладників, сформованих на підставі переліку вкладників з визначенням суми відшкодування для кожного з них, що складаються уповноваженою особою Фонду.
Суд касаційної інстанції зауважує, що підставою для поширення на особу гарантій, передбачених Законом №4452-VI щодо відшкодування вкладу, є наявність у такої особи залишку коштів на банківському рахунку, що відкритий на її імʼя, тобто наявність вкладу та статусу вкладника у особи. При цьому положення чинного законодавства не повʼязують визначення статусу вкладника банку та виникнення у нього права на отримання гарантованої суми відшкодування вкладу із походженням на відповідному вкладному (депозитному, поточному) рахунку коштів.
Як встановлено судами попередніх інстанцій та підтверджено матеріалами справи, на дату прийняття постанови Правління НБУ від 25 вересня 2014 року №603/БТ "Про віднесення ПАТ "Банк Камбіо" до категорії проблемних", прийняття Правлінням Національного банку України постанови від 4 грудня 2014 року №782 "Про віднесення ПАТ "Банк Камбіо" до категорії неплатоспроможних" на вкладному (депозитному) рахунках позивача, відкритому відповідно до укладеного з ПАТ "Банк Камбіо" договору, знаходились грошові кошти у розмірі 200000 грн.