ПОСТАНОВА
Іменем України
24 квітня 2019 року
Київ
справа №П/811/34/17
адміністративне провадження №К/9901/38888/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Мороз Л.Л.,
суддів: Гімона М.М., Бучик А.Ю.,
розглянувши у порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами у касаційній інстанції адміністративну справу № П/811/34/17
за позовом ОСОБА_2 до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Банк Михайлівський" Гриценка Володимира Володимировича про визнання протиправною бездіяльності та зобовʼязання вчинити дії, провадження по якій відкрито
за касаційною скаргою представника ОСОБА_2 - адвоката Шепеленко Анастасії Олександрівни на постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 19 вересня 2017 року, ухвалену у складі колегії суддів: головуючого судді Дадим Ю.М., суддів: Богданенка І.Ю., Уханенка С.А.,
в с т а н о в и в :
ОСОБА_2 звернулась до суду з позовом до Уповноваженої особи Фонд гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "Банк Михайлівський" Гриценко Володимира Володимировича, в якому просила:
- визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо не включення її до переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, щодо гарантованої суми у розмірі 132445.72 грн.;
- зобовʼязати відповідача включити її до переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.
Вимоги обґрунтувала тим, що вона у розумінні норм Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" є вкладником, а тому відповідач, не включивши її до переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб в межах гарантованої суми (200000грн.) припустився бездіяльності та порушив її права та законні інтереси.
Постановою Кіровоградського окружного адміністративного суду від 6 червня 2017 року позов задоволено.
Постановою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 19 вересня 2017 року скасовано постанову суду першої інстанції та ухвалено нове рішення про відмову в задоволенні позову.
Суди встановили, що 09.12.2014 між позивачем та ПАТ "Банк Михайлівський" був укладений договір банківського рахунку "Поточний рахунок "Ощадний".
21.04.2016 між позивачем та ТОВ "Кредитно-інвестиційний центр" був укладений інвестиційний договір №980-009-000225331, відповідно до умов якого, Сторона-1 (позивач) передає Стороні-2 (Товариство) грошові кошти в розмірі, порядку та на строк, передбачені цим договором, а Сторона-2 зобовʼязується повернути кошти Стороні-1 та виплатити проценти, в порядку та на умовах, встановлених цим договором.
На виконання умов вказаного договору, позивач перерахувала кошти в сумі 130000,00 грн. на рахунок Товариства, що підтверджується платіжним дорученням від 21.04.2016 №5168970.
19.05.2016 ТОВ "Кредитно-інвестиційний центр" кошти в сумі 132445,72 грн. було повернуто на рахунок позивача, відкритий в ПАТ "Банк Михайлівський", що підтверджується випискою по особовому рахунку ОСОБА_2 № НОМЕР_1.
У подальшому, на підставі рішення Національного банку України від 23 травня 2016 року № 14/БТ "Про віднесення ПАТ "Банк Михайлівський" до категорії неплатоспроможних" Виконавчою дирекцією Фонду гарантування прийнято рішення від 23 травня 2016 року №812 "Про затвердження тимчасової адміністрації у ПАТ "Банк Михайлівський" та делегування повноважень тимчасового адміністратора", яким розпочато процедуру виведення ПАТ "Банк Михайлівський" з ринку, шляхом запровадження в ньому тимчасової адміністрації на один місяць з 23 травня 2016 року до 22 червня 2016 року.
13 червня 2016 року Виконавчою дирекцією Фонду гарантування прийнято рішення №991 "Щодо продовження строку тимчасової адміністрації у ПАТ "Банк Михайлівський", відповідно до якого продовжено строки тимчасової адміністрації у ПАТ "Банк Михайлівський" з 23 червня 2016 року до 22 липня 2016 року. Уповноваженою особою Фонду на здійснення тимчасової адміністрації в ПАТ "Банк Михайлівський" призначено Ірклієнка Ю.П.
Відповідно до рішення Правління Національного банку України № 124-рш від 12 липня 2016 року "Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію ПАТ "Банк Михайлівський" виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення № 1213 від 12 липня 2016 року, згідно з яким розпочато процедуру ліквідації ПАТ "Банк Михайлівський" з 13 липня 2016 року по 12 липня 2018 року включно, призначено уповноваженою особою Фонду та делеговано всі повноваження ліквідатора ПАТ "Банк Михайлівський" Ірклієнку Ю.П. строком на два роки з 13 липня 2016 року по 12 липня 2018 року.
У звʼязку з цим, з 18 липня 2016 року Фонд гарантування вкладів фізичних осіб розпочав виплати гарантованого відшкодування вкладникам ПАТ "Банк Михайлівський" згідно Загального реєстру вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду.
Проте, звернувшись до Фонду, позивач дізналась про відсутність інформації щодо неї у Загальному реєстрі вкладників.
У звʼязку з цим, 19.07.2016 позивач звернулась до Уповноваженої особи з заявою про включення її до Переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за рахунками за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.
Однак, відповіді на вказаний лист Позивач не отримала.
Позивач, вважаючи таку бездіяльність протиправною, звернулась до суду з даним позовом.
Задовольняючи позов, суд першої інстанції мотивував своє рішення тим, що договір банківського рахунку "Поточний рахунок "Ощадний" не є нікчемним та не визнаний у судовому порядку недійсним, а бездіяльність відповідача щодо не включення позивача до переліку вкладників ПАТ "Банк Михайлівський", які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, є протиправною. Зазначив, що рішення Національного банку України про віднесення банку до категорії проблемного є банківською таємницею, а тому позивач не могла знати про віднесення Банку до категорії проблемних.
Апеляційний суд, скасовуючи постанову суду першої інстанції та ухвалюючи нове рішення про відмову в задоволенні позову, виходив з того, що транзакції були здійснені під час дії обмежень, запроваджених постановою Правління Національного банку України від 22 грудня 2015 року № 917/БТ "Про віднесення Публічного акціонерного товариства "Банк Михайлівський" до категорії проблемних та запровадження особливого режиму контролю за діяльністю банку" із змінами, внесеними постановою від 27 квітня 2016 року № 295/БТ, а тому операції на банківському рахунку позивача, які мали місце 19 травня 2016 року, мають ознаки нікчемності. Апеляційний суд дійшов висновку, що гарантії Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" не поширюється на позивача, оскільки кошти в сумі 132445.72 грн. зараховані на її рахунок 19.05.2016 на підставі нікчемного правочину.
Позивач не погодилась із рішенням суду апеляційної інстанції і через свого представника подала касаційну скаргу з вимогами про його скасування та залишення в силі рішення суду першої інстанції.
Зазначає, що кошти на рахунок позивача були повернуті до прийняття рішення Національним банком України від 23 травня 2016 року №14/БТ "Про віднесення ПАТ "Банк Михайлівський" до категорії неплатоспроможних", а тому у розумінні Закону № 4452-VI остання є вкладником і підпадає під гарантії, визначені даним Законом.
Заперечення на касаційну скаргу не надходили.
Верховний Суд переглянув судове рішення у межах касаційної скарги, зʼясував повноту фактичних обставин, встановлених судами, та правильність застосування норм матеріального та процесуального права і дійшов висновку про задоволення скарги з огляду на таке.
Правові, фінансові та організаційні засади функціонування системи гарантування вкладів фізичних осіб, повноваження ФГВФО, порядок виплати Фондом відшкодування за вкладами встановлені, зокрема, Законом України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" (тут і далі - у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин; Закон № 4452-VI).
Частиною першою статті 3 Закону № 4452-VI визначено, що Фонд є установою, що виконує спеціальні функції у сфері гарантування вкладів фізичних осіб та виведення неплатоспроможних банків з ринку.