ПОСТАНОВА
Іменем України
23 квітня 2019 року
Київ
справа № 826/10219/15
провадження № К/9901/3391/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача Коваленко Н.В., суддів: Берназюка Я.О., Гриціва М.І., розглянувши у порядку письмового провадження в касаційному порядку справу за позовом непідприємницького товариства "Відкритий недержавний пенсійний фонд "Резерв Рівненщини" до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, треті особи - уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Південкомбанк" Шторгіна Ірина Вікторівна, Публічне акціонерне товариство "Комерційний банк "Південкомбанк", про визнання дій протиправними, зобовʼязання вчинити дії, за касаційною скаргою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на постанову Київського апеляційного адміністративного суду у складі колегії суддів: Шостака О.О., Желтобрюх І.Л., Мамчура Я.С. від 1 грудня 2015 року,
УСТАНОВИВ:
ІСТОРІЯ СПРАВИ
Короткий зміст позовних вимог
1. Непідприємницьке товариство "Відкритий недержавний пенсійний фонд "Резерв Рівненщини" звернувся до суду з позовом до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, треті особи - уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "Комерційний банк "Південкомбанк" Шторгіна Ірина Вікторівна, ПАТ "Комерційний банк "Південкомбанк", про визнання дій протиправними, зобовʼязання вчинити дії, в якому просило:
- визнати протиправною бездіяльність Фонду гарантування вкладів фізичних осіб щодо неповернення пенсійних активів у розмірі 32000,00 грн, розміщених у ПАТ "Комерційний банк "Південкомбанк" згідно договору банківського вкладу "Стандартний" від 8 квітня 2013 року № 212Д-11Ю;
- зобовʼязати Фонд гарантування вкладів фізичних осіб повернути Непідприємницькому товариству "Відкритий недержавний пенсійний фонд "Резерв Рівненщини" пенсійні активи у розмірі 32000,00 грн, розміщених у ПАТ "Комерційний банк "Південкомбанк" згідно договору банківського вкладу "Стандартний" від 8 квітня 2013 року № 212Д-11Ю.
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
2. Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 24 вересня 2015 року у задоволенні позовних вимог Непідприємницькому товариству "Відкритий недержавний пенсійний фонд "Резерв Рівненщини" було відмовлено.
3. Відмовляючи у задоволенні позовних вимог суд першої інстанції виходив з того, що обовʼязковою умовою для повернення грошових коштів, розміщених в банківській установі недержавним пенсійним фондом, є встановлення факту належності таких коштів до складу пенсійних внесків учасників фонду. Разом з тим, жодних доказів належності коштів до складу пенсійних внесків учасників фонду позивачем суду не надано.
4. Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 1 грудня 2015 року апеляційну скаргу непідприємницького товариства "Відкритий недержавний пенсійний фонд "Резерв Рівненщини" було задоволено.
Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 24 вересня 2015 року скасовано та ухвалено нову постанову, якою позовні вимоги непідприємницького товариства "Відкритий недержавний пенсійний фонд "Резерв Рівненщини" задоволено.
Визнано протиправною бездіяльність Фонду гарантування вкладів фізичних осіб щодо неповернення пенсійних активів у розмірі 37000,00 грн, розміщених у ПАТ "Комерційний банк "Південкомбанк" згідно договору банківського вкладу "Стандартний" від 8 квітня 2013 року № 212Д-11Ю.
Зобовʼязано Фонд гарантування вкладів фізичних осіб повернути непідприємницькому товариству "Відкритий недержавний пенсійний фонд "Резерв Рівненщини" пенсійні активи у розмірі 37000,00 грн, розміщених у ПАТ "Комерційний банк "Південкомбанк" згідно договору банківського вкладу "Стандартний" від 8 квітня 2013 року № 212Д-11Ю.
5. Задовольняючи позовні вимоги суд апеляційної інстанції, виходив з того, що за договором банківського вкладу "Стандартний" від 8 квітня 2013 року № 212Д-11Ю власниками пенсійних коштів та вкладниками в розумінні статті 2 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" є саме фізичні особи-учасники позивача, на яких розповсюджуються гарантії, встановлені цим законом.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
6. Не погоджуючись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, Фонд гарантування вкладів фізичних осіб звернувся із касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 1 грудня 2015 року та залишити в силі постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 24 вересня 2015 року.
СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
7. Судами попередніх інстанцій встановлено, що 8 квітня 2013 року між непідприємницьким товариством "Відкритий недержавний пенсійний фонд "Резерв Рівненщини", від імені та за рахунок діє ПАТ "Компанія з управління активами "Національний резерв" (вкладник) та ПАТ "Комерційний банк "Південкомбанк" (банк) укладено договір банківського вкладу "Стандартний" № 212Д-11Ю.
Відповідно до пунктів 1.1 - 1.6 договору від 8 квітня 2013 року № 212Д-11Ю, на умовах цього договору банк відкриває вкладнику вкладний (депозитний) рахунок № 2651.4.028888.002 в Глибочицькому відділенні Київської філії ПАТ "Комерційний банк "Південкомбанк". Вкладник перераховує грошові кошти у безготівковій формі на рахунок, а банк приймає грошові кошти вкладника в сумі 37000,00 грн. Банк зобовʼязується повернути вкладнику вклад 9 жовтня 2013 року. Строк розміщення вкладу може бути продовжений за взаємною згодою сторін, що оформлюється додатковими угодами до цього договору. За користування коштами банк сплачує вкладнику проценти з розрахунку 20,5 процентів річних. Умовами вкладу не передбачене його поповнення. Дострокове повне або часткове повернення вкладу умовами вкладу не передбачене.
9 жовтня 2013 року між сторонами укладено додаткову угоду № 1 до договору від 8 квітня 2013 року № 212Д-11Ю, якою пункт 1.3 договору викладено у наступній редакції: "Банк зобовʼязується повернути вкладнику вклад 18 квітня 2014 року".
Відповідно до постанови Правління Національного банку України від 24 вересня 2014 року № 598 "Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію ПАТ "Комерційний банк "Південкомбанк" виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення від 26 вересня 2014 року № 101 "Про початок процедури ліквідації ПАТ "Комерційний банк "Південкомбанк" та призначення уповноваженої особи Фонду на ліквідацію банку", згідно з яким було розпочато процедуру ліквідації ПАТ "Комерційний банк "Південкомбанк" та призначено уповноважену особу Фонду на ліквідацію ПАТ "Комерційний банк "Південкомбанк"строком на 1 рік.
Позивач листом від 3 березня 2015 року звернувся до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб з проханням повернення коштів, розміщених Недержавним пенсійним фондом в ПАТ "Комерційний банк "Південкомбанк" за договором банківського вкладу.
Фонд гарантування вкладів фізичних осіб листом від 8 квітня 2015 року № 21-10217/15 повідомив позивача, що 29 грудня 2014 року виконавчою дирекцією Фонду гарантування прийнято рішення про затвердження реєстру акцептованих вимог кредиторів ПАТ "Комерційний банк "Південкомбанк". Відповідно до статті 49 Закону вимоги кредиторів, що надійшли після закінчення вищезазначеного строку, вважаються погашеними. Кредитори, що подали заяви з кредиторськими вимогами до ПАТ "Комерційний банк "Південкомбанк" можуть звертатись за отриманням довідки щодо акцептування їх кредиторських вимог за адресою: м. Київ, просп. Червонозоряний, 82 (5 поверх).
8. Не погоджуючись з таким рішенням відповідача, Непідприємницьке товариство "Відкритий недержавний пенсійний фонд "Резерв Рівненщини" звернулось до суду з позовом.
ДОВОДИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
9. Касаційна скарга обґрунтована тим, що судом апеляційної інстанції було порушено норми статті 1063 Цивільного кодексу України, внаслідок чого безпідставно встановлено, що договір банківського вкладу "Стандартний" № 212Д-11Ю 8 квітня 2013 року укладено на користь фізичних осіб. Фонд також вказав на те, що зобовʼязуючи відповідача повернути пенсійні активи безпосередньо позивачу, суд порушив норми статей 26, 27 та 28 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб". Фонд наголосив, що судом апеляційної інстанції було порушено норми статті 20 вищезазначеного Закону щодо використання коштів відповідача, які не можуть витрачатися на повернення пенсійних активів банків, що перебувають в процесі ліквідації.
10. Відзиву на касаційну скаргу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 1 грудня 2015 року непідприємницьким товариством "Відкритий недержавний пенсійний фонд "Резерв Рівненщини", уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "Комерційний банк "Південкомбанк", ПАТ "Комерційний банк "Південкомбанк" не подано.
20 липня 2016 року ПАТ "Комерційний банк "Південкомбанк" подано заяву про закриття провадження у справі, оскільки зазначений спір не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
11. Частиною 1 статті 6 Кодексу адміністративного судочинства України (у редакції, чинній на час звернення до суду з позовом) кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю субʼєкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.
Згідно із частиною 1 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України (у редакції, чинній на час звернення до суду з позовом) завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших субʼєктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.
12. Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України (у редакції, чинній на час звернення до суду з позовом) справа адміністративної юрисдикції - це переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший субʼєкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
13. Згідно з правилами визначення юрисдикції адміністративних судів щодо вирішення адміністративних справ за статті 17 Кодексу адміністративного судочинства України (у редакції, чинній на час звернення до суду з позовом) юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема, спори фізичних чи юридичних осіб із субʼєктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.
14. До адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність субʼєктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження (частина друга статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України (у редакції, чинній на час звернення до суду з позовом).
15. Згідно із частиною 2 статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України (у редакції, чинній на час звернення до суду з позовом) юрисдикція адміністративних судів поширюється на всі публічно-правові спори, крім спорів, для яких законом установлений інший порядок судового вирішення.
Оцінка доводів учасників справи і висновків судів першої та апеляційної інстанції
16. Суди попередніх інстанцій, розглядаючи справу по суті, виходили з того, що цей спір є адміністративним.
17. Колегія суддів з такими висновками судів попередніх інстанцій, які виходили з того, що спір у цій справі є публічно-правовим та належить до юрисдикції адміністративних судів, не погоджується з огляду на таке.
18. У цій справі оскаржується бездіяльність Фонду гарантування вкладів фізичних осіб щодо неповернення коштів, розміщених на депозитному рахунку. При цьому, на думку позивача, ці кошти є пенсійними активами, розміщеними у банку, і не можуть у процедурі ліквідації банку, яку здійснює Фонд гарантування вкладів фізичних осіб, включатися до ліквідаційної маси зберігача пенсійного фонду та інших банків.
19. Законом України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" установлені правові, фінансові та організаційні засади функціонування системи гарантування вкладів фізичних осіб, порядок виплати Фондом відшкодування за вкладами. Цим Законом також регулюються відносини між Фондом, банками, НБУ, визначаються повноваження та функції Фонду щодо виведення неплатоспроможних банків з ринку і ліквідації банків.
20. Відповідно до пункту 17 частини 1 статті 2 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" уповноважена особа Фонду - працівник Фонду, який від імені Фонду та в межах повноважень, передбачених цим Законом, виконує дії із забезпечення виведення банку з ринку під час здійснення тимчасової адміністрації неплатоспроможного банку та/або ліквідації банку.