ПОСТАНОВА
Іменем України
23 квітня 2019 року
Київ
справа №820/11011/15
адміністративне провадження №К/9901/13386/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Бучик А.Ю.,
суддів: Гімона М.М., Мороз Л.Л.,
розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_2 на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 23.12.2015 у складі судді Спірідонов М.О. та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 29.03.2016 у складі колегії суддів Катунова В.В., Бершова Г.Є., Ральченка І.М. у справі №820/11011/15 за позовом ОСОБА_2 до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "Дельта Банк" Кадирова Владислава Володимировича про визнання протиправними дій та зобовʼязання вчинити певні дії,
УСТАНОВИВ:
ОСОБА_2 (надалі по тексту - позивач) звернулась до суду з адміністративним позовом, в якому просила:
- визнати протиправними дії Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації в AT "Дельта Банк" Кадирова В. В. (надалі по тексту - Уповноважена особа) щодо не надання позивачу повідомлення про причини, та не включення суми відшкодування за Договором банківського вкладу № 001-20703-200215 від 20 лютого 2015 року, укладеного між AT "Дельта Банк" та позивачем, до переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами в AT "Дельта Банк" за рахунок Фонду;
- зобовʼязати Уповноважену особу внести зміни до переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів, з визначенням суми відшкодування позивачу за договором вкладу № 001-20703-200215 від 20 лютого 2015 року
- зобовʼязати Уповноважену особу надати зміни до переліку вкладників до виконавчої дирекції ФГВФО для внесення змін до Загального реєстру вкладників для здійснення виплат позивачу.
Постановою Харківського апеляційного адміністративного суду від 23 грудня 2015 року, яка залишена без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 29 березня 2016 року, в задоволенні адміністративного позову відмовлено.
В касаційній скарзі позивач просить скасувати наведенні рішення судів попередніх інстанцій та ухвалити нове, яким позов задовольнити в повній мірі.
В обґрунтування касаційної скарги позивач покликається на те, що при прийнятті судових рішень суди покликались лише на Закон України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" та не прийняли до уваги норми Цивільного кодексу України, яким саме визначені ознаки та підстави недійсності правочинів, чим порушено п. 2 ст. 159 та п. 3 ст. 161 Кодексу адміністративного судочинства України.
В запереченні на касаційну скаргу Фонд гарантування вкладів фізичних осіб вказав, що суди першої та апеляційної інстанції вірно врахували вказані приписи діючого законодавства, правильно застосували наведені норми матеріального права, в результаті чого прийняли обґрунтоване рішення про відмову в задоволенні позову.
Відзиву на касаційну скаргу Уповноваженою особою до суду не подано.
Касаційна скарга підлягає задоволенню з огляду на таке.
У ході розгляду справи судами встановлено, що між ПАТ "Дельта Банк" та позивачем було укладено договір №001-20703-200215 від 20.02.2015 банківського вкладу. Загальна сума коштів на рахунку позивача за вказаним договором на день запровадження тимчасової адміністрації у ПАТ "Дельта Банк" складала 190 000,0 гривень.
На підставі постанови Правління НБУ від 02.03.2015 № 150 "Про віднесення ПАТ "Дельта Банк" до категорій неплатоспроможних", виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних ociб прийнято рішення від 02 березня 2015 року за № 51 "Про запровадження тимчасової адміністрації у ПАТ "Дельта Банк", згідно з яким з 03 березня 2015 року запроваджено тимчасову адміністрацію та призначено уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації у AT "Дельта Банк". Уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних oci6 на здійснення тимчасової адміністрації в AT "Дельта Банк" призначено Кадирова В.В.
Рішенням виконавчої дирекції ФГВФО №71 від 08.04.2015 тимчасову адміністрацію в AT "Дельта Банк" запроваджено на пʼять місяців з 03 березня 2015 року по 02 вересня 2015 року включно.
Рішенням виконавчої дирекції ФГВФО №147 від 03.08.2015 строк здійснення тимчасової адміністрації у AT "Дельта, Банк" продовжено по 02 жовтня 2015 року включно.
Постановою НБУ №664 від 02.10.2015, відкликано банківську ліцензію та ліквідовано AT "Дельта Банк".
Рішенням виконавчої дирекції ФГВФО №181 від 02.10.2015 розпочата процедура ліквідації AT "Дельта Банк" з 05 жовтня 2015 року по 04 жовтня 2017 року включно.
Згодом позивач дізнався що його прізвище не було включено до переліку вкладників, які не мають право на відшкодування коштів за вкладами в АТ "Дельта Банк" за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, про що було зазначено на офіційному сайті АТ "Укрексімбанк", до якого і звернувся позивач.
Таким чином, заявнику не було виплачено кошти у розмірі 190 000,0 грн. з його поточного рахунку за договором №001-20703-200215 від 20.02.2015 банківського вкладу, що на думку позивача є порушенням його прав на зняття з банківського рахунку власних коштів за укладеним з банком договором №001-20703-200215 від 20.02.2015 банківського вкладу.
Також судами встановлено, що з метою дотримання вимог Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" Уповноваженою особою створено Комісію з перевірки правочинів (договорів) за вкладними операціями АТ "Дельта Банк".
В ході проведення перевірки Комісією було виявлено наявність ознак нікчемності у ряді договорів банківського вкладу (депозиту) між фізичними особами-клієнтами та Банком, yклaдeними після 16.01.2015 включно, в тому числі і в Договорі, укладеному між ЛТ "Дельта Банк" та позивачем, з огляду на те, що залучення коштів на вклад позивача відбулося шляхом переказу коштів у сумі 190 000,00 грн. від ОСОБА_5, про що свідчить копія платіжного доручення № 46195941 від 20.02.2015.
Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суди попередніх інстанцій покликались на те, що укладання між Банком та позивачем, після 16.01.2014 договорів банківського вкладу, за якими здійснювалося зарахування коштів на вкладні рахунки від фізичних осіб (ОСОБА_5), який є кредитором Банку, та який не міг розраховувати на відшкодування коштів за рахунок Фонду з огляду на перевищення залишків на рахунках граничної суми відшкодування, мало наслідком надання Банком кредиторам - фізичним особам переваги перед іншими кредиторами. При цьому така перевага полягала у можливості отримати відшкодування коштів за рахунок Фонду через третіх осіб. У звʼязку з цим суди погодились з доводами Уповноваженої особи про нікчемність правочинів, укладених між Банком та позивачем, відповідно до п.7 ч. 3 ст. 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних ociб".
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, колегія суддів виходить з наступного.
Правові, фінансові та організаційні засади функціонування системи гарантування вкладів фізичних осіб, повноваження Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, порядок виплати Фондом відшкодування за вкладами встановлені, зокрема, Законом України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" (тут і далі - у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин; Закон № 4452-VI).
Частиною першою статті 3 Закону № 4452-VI визначено, що Фонд є установою, що виконує спеціальні функції у сфері гарантування вкладів фізичних осіб та виведення неплатоспроможних банків з ринку.
Відповідно до частини першої статті 26 Закону № 4452-VI Фонд гарантує кожному вкладнику банку відшкодування коштів за його вкладом. Фонд відшкодовує кошти в розмірі вкладу, включаючи відсотки, нараховані на день початку процедури виведення Фондом банку з ринку, але не більше суми граничного розміру відшкодування коштів за вкладами, встановленого на дату прийняття такого рішення, незалежно від кількості вкладів в одному банку. Сума граничного розміру відшкодування коштів за вкладами не може бути меншою 200000 гривень. Адміністративна рада Фонду не має права приймати рішення про зменшення граничної суми відшкодування коштів за вкладами.
Виконання зобовʼязань Фонду перед вкладниками здійснюється Фондом з дотриманням вимог щодо найменших витрат Фонду та збитків для вкладників у спосіб, визначений цим Законом, у тому числі шляхом передачі активів і зобовʼязань банку приймаючому банку, продажу банку, створення перехідного банку протягом дії тимчасової адміністрації або виплати відшкодування вкладникам після ухвалення рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідації банку.
Згідно з положеннями статті 27 Закону № 4452-VI Уповноважена особа Фонду складає перелік вкладників та визначає розрахункові суми відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду відповідно до вимог цього Закону та нормативно-правових актів Фонду станом на день отримання рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.
Уповноважена особа Фонду протягом трьох днів з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку формує повний перелік вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду, із визначенням сум, що підлягають відшкодуванню.
Уповноважена особа Фонду зазначає у переліку вкладників суму відшкодування для кожного вкладника, яка розраховується виходячи із сукупного обсягу всіх його вкладів у банку та нарахованих процентів. Нарахування процентів за вкладами припиняється з дня прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.
Інформація про вкладника в переліку вкладників має забезпечувати його ідентифікацію відповідно до законодавства.
Протягом шести днів з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку виконавча дирекція Фонду затверджує реєстр вкладників для здійснення виплат відповідно до наданого уповноваженою особою Фонду переліку вкладників. Фонд публікує оголошення про відшкодування коштів вкладникам у газетах "Урядовий курʼєр" або "Голос України" та на своїй офіційній сторінці в мережі Інтернет не пізніше ніж через сім днів з дня прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.