ПОСТАНОВА
Іменем України
23 квітня 2019 року
Київ
справа №200/22555/17(2-а/200/1450/17)
адміністративне провадження №К/9901/48609/18, К/9901/51481/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого - Шарапи В.М.,
суддів - Бевзенка В.М., Данилевич Н.А.,
розглянув у попередньому судовому засіданні касаційні скарги громадської організації "Дніпропетровський незалежний правозахисний центр", яка діє в інтересах члена своєї громадської організації ОСОБА_1 (далі - Громадська організація) на ухвалу Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська у складі судді Литвиненко І.Ю. від 2 січня 2018 року, ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду у складі колегії суддів: Сухарова А.В. (головуючий), судді: Головко О.В., Ясенова Т.І. від 9 лютого 2018 року та постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду у складі колегії суддів: Сухарова А.В. (головуючий), судді: Головко О.В., Ясенова Т.І. від 11 травня 2018 року у справі за позовом Громадської організації до Управління патрульної поліції в м. Дніпрі про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення,
ОПИСОВА ЧАСТИНА
Короткий зміст позовних вимог і рішень судів першої та апеляційної інстанцій
1. У грудні 2017 року Громадська організація звернулася до суду з зазначеним позовом.
1.1 Бабушкінський районний суд м. Дніпропетровська хвалою від 2 січня 2018 року на підставі пункту 3 частини четвертої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) позовну заяву повернув.
1.2 Не погоджуючись із ухвалою суду першої інстанції, Громадська організація подала апеляційну скаргу.
2. Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд ухвалою від 9 лютого 2018 року повернув апеляційну скаргу на підставі пункту 1 частини четвертої статті 298 КАС України.
2.1 При цьому суд апеляційної інстанції виходив із того, що не доданий документ, який підтверджує представництво ОСОБА_2
2.2. 18 квітня 2018 року Громадська організація повторно подала апеляційну скаргу з клопотанням про поновлення строку на апеляційне оскарження.
3. Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд постановою від 11 травня 2018 року повернув апеляційну скаргу.
3.1 При цьому апеляційний суд виходив із того, що громадськім організаціям не надано право звертатися до суду з адміністративним позовом в інтересах інших осіб.
Короткий зміст вимог та узагальнені доводи касаційної скарги
4. Не погоджуючись із такими рішеннями судів попередніх інстанції, Громадська організація звернулася із касаційними скаргами, у яких просить скасувати ці рішення судів, а справу направити на новий розгляд.
5. На обґрунтування касаційних скарг позивач зазначив, що зазначені судові рішення є незаконними, оскільки судами попередніх інстанцій неправильно витлумачено норми матеріального права при прийнятті оскаржуваних рішень суду про повернення позовної заяви та апеляційних скарг, у звʼязку з чим було обмежено доступ позивача до судочинства.
МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА
Норми права, якими керувався суд касаційної інстанції
6.1 Стаття 8. В Україні визнається і діє принцип верховенства права.
Конституція України має найвищу юридичну силу. Закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй.
Норми Конституції України є нормами прямої дії. Звернення до суду для захисту конституційних прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі Конституції України гарантується.
7. Кодекс адміністративного судочинства України
7.1 Стаття 5. Право на судовий захист
1. Кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю субʼєкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси, і просити про їх захист шляхом:
1) визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень;
2) визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень;
3) визнання дій субʼєкта владних повноважень протиправними та зобовʼязання утриматися від вчинення певних дій;
4) визнання бездіяльності субʼєкта владних повноважень протиправною та зобовʼязання вчинити певні дії;
5) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) субʼєкта владних повноважень;
6) прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1-4 цієї частини та стягнення з відповідача - субʼєкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю.
2. Захист порушених прав, свобод чи інтересів особи, яка звернулася до суду, може здійснюватися судом також в інший спосіб, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших субʼєктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку субʼєктів владних повноважень.
3. До суду можуть звертатися в інтересах інших осіб органи та особи, яким законом надано таке право.
4. Субʼєкти владних повноважень мають право звернутися до адміністративного суду виключно у випадках, визначених Конституцією та законами України.
5. Ніхто не може бути позбавлений права на участь у розгляді своєї справи у визначеному цим Кодексом порядку.
6. Відмова від права на звернення до суду є недійсною.
7. Іноземці, особи без громадянства та іноземні юридичні особи користуються в Україні таким самим правом на судовий захист, що й громадяни та юридичні особи України.
7.2 Стаття 53. Участь у судовому процесі органів та осіб, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб
1. У випадках, встановлених законом, Уповноважений Верховної Ради України з прав людини, державні органи, органи місцевого самоврядування, фізичні та юридичні особи можуть звертатися до адміністративного суду із позовними заявами в інтересах інших осіб і брати участь у цих справах. При цьому Уповноважений Верховної Ради України з прав людини, державні органи, органи місцевого самоврядування повинні надати адміністративному суду документи та інші докази, які підтверджують наявність визначених законом підстав для звернення до суду в інтересах інших осіб.
Висновки суду за результатами розгляду касаційної скарги
8. Перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права, Верховний Суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення касаційних скарг, з огляду на наступне.
9. Суд касаційної інстанції наголошує на тому, що перегляд судових рішень здійснюється в межах доводів та вимог касаційної скарги, перевірка правильності застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права - на підставі встановлених фактичних обставин справи (частина перша статті 341 КАС України).
10. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази (частина друга статті 341 КАС України).