ф
ПОСТАНОВА
Іменем України
23 квітня 2019 року
Київ
справа №822/1819/17
адміністративне провадження №К/9901/17112/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Бучик А.Ю.,
суддів: Гімона М.М., Мороз Л.Л.,
розглянувши в попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації Публічного акціонерного товариства "Банк Михайлівський" Смолія Б.В. на постанову Хмельницького окружного адміністративного суду в складі судді Касап В.М. від 16.08.2017 та ухвалу Вінницького апеляційного адміністративного суду в складі колегії суддів: Сапальової Т.В., Боровицького О.А., Матохнюка Д.Б. від 02.11.2017 у справі №822/1819/17 за позовом ОСОБА_4 до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації Публічного акціонерного товариства "Банк Михайлівський" Смолія Б.В. про визнання бездіяльності протиправною та зобовʼязання вчинити дії,
УСТАНОВИВ:
В червні 2017 року ОСОБА_4 звернувся до суду з адміністративним позовом до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації Публічного акціонерного товариства "Банк Михайлівський" Волкова Олександра Юрійовича, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - Фонд гарантування вкладів фізичних осіб про визнання протиправною бездіяльності Уповноваженої особи фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації публічного акціонерного товариства Публічного акціонерного товариства "Банк Михайлівський", що полягає у відмові включення даних про грошові вимоги ОСОБА_4, ідентифікаційний код НОМЕР_1, до четвертої черги реєстру акцептованих вимог кредиторів Публічного акціонерного товариства "Банк Михайлівський" суми, що перевищує встановлений законом граничний розмір відшкодування коштів за вкладами, включивши до акцептованих вимог кредиторів ПАТ "Банк Михайлівський"; зобовʼязання уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "Банк Михайлівський" Волкова Олександра Юрійовича внести зміни до реєстру акцептованих вимог кредиторів Публічного акціонерного товариства "Банк Михайлівський", включивши до четвертої черги акцептованих вимог кредиторів ПАТ "Банк Михайлівський" грошові вимоги ОСОБА_4, ідентифікаційний код НОМЕР_1 в сумі вкладу 966 031,40 гривень та подати зміни, внесені до реєстру акцептованих вимог кредиторів ПАТ "Банк Михайлівський", на затвердження до виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.
Постановою Хмельницького окружного адміністративного суду від 16 серпня 2017 року, залишеною без змін ухвалою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 02 листопада 2017 року, позов задоволено повністю.
Не погоджуючись із рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, відповідач оскаржив їх в касаційному порядку. В скарзі просив скасувати рішення судів попередніх інстанцій, ухваливши нове рішення про відмову в задоволенні позову.
Заслухавши доповідь судді, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з огляду на наступне.
Судами встановлено, що між позивачем та ПАТ "Банк Михайлівський" укладено договір банківського вкладу "Поточний рахунок для обслуговування строкового вкладу (депозиту)" №980-050-000000684 від 10.09.2015 року.
Відповідно до п.1 вказаного договору банк за ініціативою клієнта відкриває на його імʼя поточний рахунок НОМЕР_2 в гривні для зберігання грошей клієнта і здійснює його розрахунково-касове обслуговування за допомогою платіжних документів, а клієнт зобовʼязується сплачувати послуги банку.
Між позивачем та ТОВ "Інвестиційно - розрахунковий центр" укладено договори, в яких поручителем виступає ПАТ "Банк Михайлівський", №980-050-000161714 від 14.12.2015 р., відповідно до якого позивач передає у власність грошові кошти у розмірі 366651,86 грн. на строк 367 днів, розмір процентів за користування коштами складає 35,04 %.; №980-050-000161151 від 11.12.2015 р., відповідно до якого позивач передає у власність грошові кошти у розмірі 290414,82 грн. на строк 367 днів, розмір процентів за користування коштами складає 35,04%.; №980-050-000141024 від 22.10.2015 р., відповідно до якого позивач передає у власність грошові кошти у розмірі 203094,72 грн. на строк 182 дні, розмір процентів за користування коштами складає 34,4 %.; №980-050-000162901 від 15.12.2015 р., відповідно до якого позивач передає у власність грошові кошти у розмірі 305870 грн. на строк 367 днів, розмір процентів за користування коштами складає 35,04 %.
На підставі рішення Національного банку України від 23.05.2016 р. № 14/БТ "Про віднесення Публічного акціонерного товариства "Банк Михайлівський" до категорії неплатоспроможних" виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення від 23.05.2016 № 812 "Про запровадження тимчасової адміністрації у ПАТ "Банк Михайлівський" та делегування повноважень тимчасового адміністратора банку" та рішення від 13.06.2016 року № 991 "Щодо продовження строку тимчасової адміністрації у ПАТ "Банк Михайлівський".
Рішенням Правління Національного банку України № 124-рш від 12.07.2016 року оголошено про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію ПАТ "Банк Михайлівський".
Рішенням Виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб № 1702 від 01.09.2016 року призначено Уповноваженою особою Фонду гарантування та делеговано всі повноваження ліквідатора ПАТ "Банк Михайлівський" Волкову О.Ю. з 05.09.2016 року.
Позивач звертався до відповідача з заявами про включення інформації щодо нього до переліку осіб, які мають право на відшкодування коштів за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб та виплати йому 1166031,40 грн.
Відповідно до довідки про наявність рахунків в АТ "ТАСКОМБАНК" №384/8 від 23.06.2017 року, виданої гр. ОСОБА_4 (РНОКПП НОМЕР_1), в Хмельницькому відділенні №47 ПАТ "ТАСКОМБАНК" 13.02.2017 року позивачем отримана виплата в сумі 200000,00 грн. від Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.
Згідно з відповіддю на заяву позивача від 20.04.2017 року №20.04.17/03 Уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб у ПАТ "Банк Михайлівський" вказано, що правочин щодо переказу коштів (трансакцій), згідно з якими грошові кошти в сумі 1166031,40 грн. перераховані ТОВ "Інвестиційно - розрахунковий центр" на поточний рахунок позивача НОМЕР_2, є нікчемним.
Вважаючи відмову протиправною, позивач звернувся до суду з вказаним позовом.
Розглядаючи даний спір, суди першої та апеляційної інстанцій прийшли до висновку, що дані відносини є публічно-правовими, а справа належить до юрисдикції адміністративного суду.
Однак із даним висновком колегія суддів Верховного Суду не погоджується з огляду на наступне.
Згідно зі статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (далі - Конвенція) кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Європейський суд з прав людини у пункті 24 рішення від 20 липня 2006 року у справі "Сокуренко і Стригун проти України" зазначив, що фраза "встановлений законом" поширюється не лише на правову основу самого існування суду, але й на дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність. Термін "судом, встановленим законом" у пункті 1 статті 6 Конвенції передбачає усю організаційну структуру судів, включно з питаннями, що належать до юрисдикції певних категорій судів.
Кожна особа має право в порядку, встановленому КАС України, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю субʼєкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси (частина перша статті 6 цього Кодексу у редакції, чинній на час ухвалення оскаржуваних судових рішень).
Згідно з частиною першою статті 2 КАС України (у зазначеній редакції) завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших субʼєктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 3 згаданого Кодексу справа адміністративної юрисдикції - це переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший субʼєкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
За правилами визначення юрисдикції адміністративних судів, закріплених статтею 17 КАС України (у редакції, чинній на час ухвалення оскаржуваних судових рішень), юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема, спори фізичних чи юридичних осіб із субʼєктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності; спори між субʼєктами владних повноважень з приводу реалізації їхньої компетенції у сфері управління, у тому числі делегованих повноважень.
До адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність субʼєктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження (частина друга статті 2 цього Кодексу).