Постанова
Іменем України
24 квітня 2019 року
м. Київ
справа № 724/240/17-ц
провадження № 61-27743св18
Верховний Суд у складі постійної колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
Олійник А. С. (суддя-доповідач), Кузнєцова В. О., Усика Г. І.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_4,
відповідач - ОСОБА_5,
треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: Колінковецька сільська рада Хотинського району Чернівецької області, Головне управління Держгеокадастру у Чернівецькій області,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_5 на рішення Хотинський районний суд Чернівецької області від 06 червня 2017 року у складі судді Гураль Л. Л. та ухвалу Апеляційного суду Чернівецької області від 22 серпня 2017 року у складі суддів: Яремка В. В., Литвинюк І. М., Перепелюк І. Б.
ВСТАНОВИВ:
Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
06 лютого 2017 року позивач ОСОБА_4 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_5 про усунення перешкод у користуванні майном.
Позов обґрунтовано тим, що ОСОБА_4 є власником земельної ділянки, розташована за межами с. Колінківці. Вказана земельна ділянка розташована одним масивом і підʼїзд до неї проходить через польову дорогу, по якій розташована земельна ділянка, яка перебуває в оренді у ОСОБА_5
Влітку 2014 року відповідач самовільно перекрив дорогу металевими воротами з двох боків навпроти меж земельної ділянки, яку орендує. На перекритій з усіх боків частині дороги відповідач утримує декілька великих собак, що позбавляє можливості відкрити ворота та пройти (проїхати) по цій земельній ділянці.
Щоб проїхати до своєї земельної ділянки позивачу необхідно обʼїжджати перекриту воротами дорогу з іншого боку, що на три кілометри далі. Зазначене створює для позивача значні труднощі та матеріальні витрати, оскільки він декілька разів на день щоденно приїжджає на свою земельну ділянку.
Позивач просить задовольнити позовні вимоги в повному обсязі та усунути перешкоди у користуванні власною земельною ділянкою шляхом демонтування встановлених воріт.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Хотинського районного суду Чернівецької області від 06 червня 2017 року позов задоволено. Зобовʼязано ОСОБА_5 усунути перешкоди ОСОБА_4 в користуванні заїздом (проходом) на земельній ділянці (дорозі) загального користування (комунальної власності) до належної йому на підставі державного акта НОМЕР_1 земельної ділянки площею 0,60 га, що розташована на території Колінковецької сільської ради Хотинського району Чернівецької області, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, шляхом демонтування (знесення) самоправно встановлених воріт на земельній ділянці загального користування (комунальної власності). Вирішено питання щодо розподілу судових витрат.
Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що воротами відповідач перегороджено дорогу загального користування, що створює перешкоди позивачу у користуванні своєю власністю і порушує вимоги пункту "г" частини першої статті 96, частини першої статті 103 Земельного кодексу України (далі - ЗК України), тому на підставі частини другої 152 ЗК України, статті 391 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) позов підлягає задоволенню.
Короткий зміст рішення суду апеляційної інстанції
Ухвалою Апеляційного суду Чернівецької області від 22 серпня 2017 року рішення суду першої інстанції залишено без змін.
Суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що рішення суду першої інстанції ухвалено на підставі повно зʼясованих обставинах справи, належним чином досліджених доказах, з додержанням норм матеріального права.
Посилання відповідача на недоведеність того, що ворота поставив він, суд апеляційної інстанції відхилив, вказуючи, що на підтвердження неправомірних дій відповідача з влаштування металевих воріт на дорозі загального користування позивач надав висновок Хотинського відділу поліції Кельменецького відділу поліції Головного управління Національної поліції в Чернівецькій області від 24 квітня 2016 року (а. с. 4), довідку виконавчого комітету Колінковецької сільської ради від 18 серпня 2016 року № 1725, складених на підставі перевірки та опитування мешканців с. Колінківці, а не на підставі усних пояснень відповідача (а. с. 5). Натомість, відповідач доказів на спростування доводів позивача не надав.
Суд апеляційної інстанції зазначив, що відсутність доказів повідомлення відповідача про дату судового засідання не є самостійною підставою для скасування рішення суду першої інстанції та ухвалення нового рішення про відмову у позові, оскільки про судове засідання 06 червня 2017 року повідомлений його представник, відповідач повідомлявся про попередні судові засідання.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У вересні 2017 року відповідач звернувся до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ із касаційною скаргою на рішення суду першої інстанції та ухвалу суду апеляційної інстанції, в якій просив скасувати зазначені судові рішення, направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
08 вересня 2017 року ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ відкрито касаційне провадження у справі за вказаною касаційною скаргою; зупинено виконання рішення Хотинського районного суду Чернівецької області від 06 червня 2017 року до закінчення касаційного провадження.
19 травня 2018 року вказану справу разом із матеріалами касаційного провадження передано до Верховного Суду.
Відповідно до підпункту 4 пункту 1 розділу XIII "Перехідні положення" ЦПК України, у редакції Закону України від 03 жовтня 2017 року №2147-VІІІ "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів", касаційні скарги (подання) на судові рішення у цивільних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного цивільного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
У касаційній скарзі зазначено, що рішення суду першої та апеляційної інстанцій є незаконним та необґрунтованим, а порушення допущені судом не просто формальними, оскільки призвели до неправильного вирішення справи.
Справа розглянута судом за відсутності відповідача, який належним чином не повідомлений про дату, час та місце розгляду справи, що унеможливили встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи.
Висновок судів першої та апеляційної інстанцій про те, що залізні ворота встановлено відповідачем ґрунтуються на неналежних та недопустимих доказах, оскільки висновок про результати перевірки Хотинським відділом поліції Кельменецького відділу поліції Головного управління Національної поліції в Чернівецькій області від 24 квітня 2016 року здійснено на підставі усних пояснень самого відповідача, яких він не давав. Мешканці села, про опитування яких зазначено у вказаному висновку, як свідки не допитувались.
Доводи позивача, викладені у запереченнях на касаційну скаргу
У запереченнях на касаційну скаргу позивач просить відхилити касаційну скаргу, а оскаржувані судові рішення залишити без змін, оскільки вони є правильними по суті, справедливими, тоді як заявник касаційної скарги не зазначив у чому полягають порушення норм матеріального права, посилається на неправильну оцінку доказів.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
Відповідно до державного акта НОМЕР_1 ОСОБА_4 є власником земельної ділянки площею 0,60 га, що розташована на території Колінковецької сільської ради Хотинського району Чернівецької області, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва (а. с. 6).
20 квітня 2016 року позивач звернувся із заявою до Хотинського відділу поліції Кельменецького відділу поліції Головного управління Національної поліції в Чернівецькій області про те, що громадянин ОСОБА_5 самовільно поставив ворота на польовій дорозі, чим загородив заявнику та іншим односельчанам проїзд до своїх земельних ділянок.
У висновку про результати перевірки від 24 квітня 2016 року зазначено, що від письмових пояснень громадянин ОСОБА_5 відмовився, усно пояснив, що ворота демонтує з дороги, коли йому будуть повернуті кошти, витрачені ним на ремонт польової дороги. При опитуванні жителів с. Колінківці Хотинського району стало відомо, що дійсно вищевказані ворота перешкоджають їм проїхати до своїх земельних ділянок. У цьому випадку відсутній склад кримінального правопорушення, а вбачаються цивільно-правові відносини, які вирішуються в порядку цивільного судочинства (а. с. 4).
Відповідно до довідки № 1725 від 18 серпня 2016 року, виданої Колінковецькою сільською радою, ОСОБА_5 здійснив самозахват земельної ділянки призначення якої - землі сільської ради (проїзна дорога) з 2014 року, а саме встановив металеву огорожу та ворота, збудував вольєр для собак, чим перешкоджає проїзду товаровиробників (а. с. 5).
Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Відповідно до статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції. Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, які є обовʼязковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
Згідно із частиною другою статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.