ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
17 квітня 2019 року
м. Київ
справа № 192/2772/16-к
провадження № 51-9179км18
Верховний Суд колегією суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого Мазура М. В.,
суддів Матієк Т. В., Могильного О. П.,
за участю:
секретаря судового засідання Миколюка Я. О.,
прокурора Ємця І. І.,
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційні скаргипрокурора на ухвалу Апеляційного суду Дніпропетровської області від 03 липня 2018 року і засудженого ОСОБА_1 на вирок Кіровського районного суду м. Дніпропетровська від 06 березня 2017 року та ухвалу Апеляційного суду Дніпропетровської області від 03 липня 2018 року у кримінальному провадженні № 12016040570000469 за обвинуваченням
ОСОБА_1, який народився ІНФОРМАЦІЯ_2 року в с. Новостепнянське Запорізького району Запорізької області, проживає за адресою: АДРЕСА_1
у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 121 Кримінального кодексу України (далі - КК України).
Рух справи, зміст судових рішень і встановлені судами
першої та апеляційної інстанцій обставини
Вироком Кіровського районного суду м. Дніпропетровська від 06 березня 2017 року встановлено, що ОСОБА_1 вчинив злочин, передбачений ч. 1 ст. 121 КК України за таких обставин.
Як визнав встановленим суд, 20 червня 2016 року близько 13:50 год. ОСОБА_1, приїхав на дачу, розташовану на території ділянки АДРЕСА_2, яка належить ОСОБА_2, у гості до потерпілої ОСОБА_3, де знаходився до 21 червня 2016 року.
В той же вечір, близько 19 год. під час вживання спиртних напоїв у вказаному будинку, між ОСОБА_1 та потерпілим ОСОБА_4 (братом ОСОБА_3.) виникла сварка, в результаті якої потерпілий ОСОБА_4 та потерпіла ОСОБА_3 вигнали ОСОБА_1 з території садівничої ділянки.
ОСОБА_1 на ґрунті виниклих неприязних стосунків із потерпілим ОСОБА_4 та потерпілою ОСОБА_3, керуючись раптово виниклим умислом направленим на умисне заподіяння тяжких тілесних ушкоджень останнім, знайшов деревʼяну палицю довжиною 86,0 см, зайшов через незаперті двері до вищевказаного дачного будинку, та умисно наніс один удар в праву тімʼяну частину голови потерпілого ОСОБА_4, від чого останній втратив свідомість. Після чого він наніс ще не менше 2 ударів вказаною палицею по правій частині грудної клітини лежачому потерпілому ОСОБА_4 Далі він умисно, наніс не менше одного удару деревʼяною палицею в ліву частину голови ОСОБА_3 При цьому остання, захищаючись від удару виставила для захисту голови свою праву руку і удар частково прийшовся на руку та голову від чого вона втратила свідомість, а ОСОБА_1 з місця скоєння злочину зник.
В результаті нанесення ОСОБА_1 ударів палицею: потерпілому ОСОБА_4 і потерпілій ОСОБА_3 були заподіяні тілесні ушкодження, які відносяться до тяжких тілесних ушкоджень за ознакою небезпеки для життя в момент заподіяння.
У звʼязку з цим суд першої інстанції визнав ОСОБА_1 винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України та призначив покарання у виді позбавлення волі на строк 7 років.
Відповідно до ч. 5 ст. 72 КК України в строк покарання ОСОБА_1 зараховано строк попереднього увʼязнення з 24 червня 2016 року по 06 березня 2017 року з розрахунку один день попереднього увʼязнення за два дні позбавлення волі.
Вирішено питання про судові витрати та долю речових доказів.
Ухвалою Апеляційного суду Дніпропетровської області від 03 липня 2018 року вирок Кіровського районного суду м. Дніпропетровська від 06 березня 2017 року щодо ОСОБА_1 залишено без зміни.
Вимоги касаційної скарги і доводи особи, яка її подала
У касаційній скарзі засуджений ОСОБА_1просить судові рішення щодо нього в частині призначеного покарання змінити, призначивши мінімальне покарання в межах кримінально-правової норми.
В обґрунтування наведеного вказує на невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення та особі засудженого, внаслідок суворості.
При цьому зазначає, що апеляційним судом належним чином не розглянуто його апеляційну скаргу, зокрема, залишено поза увагою такі дані, що характеризують його особу: щире каяття, визнання вини, активне сприяння розкриттю злочину, позитивну характеристику з місця проживання, притягнення до кримінальної відповідальності вперше, наявність на утриманні матері пенсіонера-інваліда, а також самозахист з його боку.
У касаційній скарзі прокурор, не оскаржуючи фактичні обставини справи, доведеність винуватості та кваліфікацію дій, просить судове рішення змінити, у звʼязку з істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону, неправильним застосуванням закону України про кримінальну відповідальність. На підставі ч. 5 ст. 72 КК України ( в редакції Закону № 838-VIII №838-VIII від 26 листопада 2015 року) зарахувати ОСОБА_1 у строк покарання строк попереднього увʼязнення з 06 березня 2017 року по 03 липня 2018 року включно, з розрахунку один день попереднього увʼязнення за два дні позбавлення волі.
Позиції учасників судового провадження
У судовому засіданні прокурор заперечив проти касаційної скарги засудженого, вважав рішення законними, а питання, передбачені ч. 5 с. 72 КК України підлягають вирішенню в порядку статей 537, 539 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК України).
Інші учасники судового провадження були належним чином повідомлені про дату, час і місце касаційного розгляду, однак у судове засідання вони не зʼявилися. Клопотань про особисту участь у касаційному розгляді, заперечень або повідомлень про поважність причин їх неприбуття до Верховного Суду від них не надходило.
Мотиви суду
Відповідно до ст. 438 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК України) предметом перегляду справи в касаційному порядку можуть бути істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність, невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення та особі засудженого.
Згідно з вимогами п. 1 ч. 1 ст. 438 КПК України підставою для скасування або зміни судових рішень при розгляді справи в суді касаційної інстанції є, окрім іншого, істотне порушення вимог кримінального процесуального закону. Істотними порушеннями вимог кримінального процесуального закону є такі порушення вимог цього Кодексу, які перешкодили чи могли перешкодити суду ухвалити законне та обґрунтоване судове рішення (ч. 1 ст. 412 КПК України).
У відповідності з вимогами ч. 2 ст. 433 КПК України, суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги.
При цьому відповідно до ч. 1 ст. 433 КПК України суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин і не має права досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в оскарженому судовому рішенні, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.
Таким чином, переглядаючи судові рішення, суд касаційної інстанції виходить із установлених судовими інстанціями фактичних обставин справи.
Заслухавши доповідь судді, пояснення прокурора, перевіривши доводи, наведені у касаційних скаргах засудженого ОСОБА_1 та прокурора, Верховний Суд дійшов наступних висновків.
На підставі обʼєктивно зʼясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду і оціненими судом відповідно до вимог ст. 94 КПК України з точки зору належності, достовірності, допустимості та відповідно достатності, суд першої інстанції дійшов правильного висновку щодо доведеності винуватості ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого йому злочину і правильно кваліфікував його дії за ч. 1 ст. 121 КК України, як умисне тілесне ушкодження, небезпечне для життя в момент заподіяння.