Постанова
Іменем України
24 квітня 2019 року
м. Київ
справа №607/14495/16-ц
провадження № 61-42314св18
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Висоцької В. С. (суддя-доповідач),
суддів: Лесько А. О., Пророка В. В, Сімоненко В. М., Фаловської І. М.,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження справу за позовом ОСОБА_3до товариства з обмеженою відповідальністю "Тернопільхлібпром" про стягнення заборгованості по заробітній платі, індексації, інфляційних втрат, пені, середньомісячного заробітку та заподіяної моральної шкоди, за касаційною скаргою ОСОБА_3 на рішення Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 07 лютого 2018 року у складі судді
Братасюка В. М. та постанову апеляційного суду Тернопільської області від 10 липня 2018 року у складі колегії суддів: Ходоровського М. В.,
Ткач О. І., Щавурська Н. Б.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_3,
відповідач - товариство з обмеженою відповідальністю "Тернопільхлібпром",
ОПИСОВА ЧАСТИНА
Короткий зміст позовних вимог
1. У грудні 2016 року ОСОБА_3 звернулася в суд із позовом до товариства з обмеженою відповідальністю "Тернопільхлібпром" (далі - ТОВ "Тернопільхлібпром"), у якому, з урахуванням уточнень, просила стягнути заборгованість по заробітній платі, індексації, інфляційні втрати, пені, середньомісячного заробітку та заподіяної моральної шкоди, на загальну суму 1 467 435, 20 грн.
2. Позовна заява мотивована тим, що з 02 лютого 2010 року по 26 квітня 2013 року перебувала в трудових відносинах з TOB "Тернопільхлібпром". Наказом від 26 квітня 2013 року позивач була звільнена з роботи за згодою сторін, однак заробітна плата на дату звільнення в розмірі
27 190,67 грн їй виплачена не була.
3. У подальшому 10 вересня 2013 року заборгованість в розмірі
27 103,19 грн, була частково погашена, проте не виплаченою залишилася сума 87,48 грн.
4. Ураховуючи, що в день звільнення з позивачем не було проведено повний розрахунок, остання вважає, що з відповідача підлягає до стягнення індексація з нарахованої зарплати 87,48 грн у сумі
1 585,48 грн; інфляційне збільшення суми боргу - 87,54 грн; сума пені за період прострочення виплати заборгованості - 349,15 грн; пеня на заборгованість 87,48 грн - 100,63 грн; пеня на заборгованість
21 471,79 грн - 1 145,95 грн; пеня за прострочення виплати зарплати
27 103,19 грн у розмірі 1 392,29 грн; середньомісячний заробіток за період з 26 квітня 2013 року по 24 листопада 2017 року у сумі
1 442 686,68 грн.
5. Позивач також зазначала, що діями відповідача їй завдано моральної шкоди, яка виражається в моральних стражданнях через порушення нормального способу життя, нереагування відповідача на її постійні звернення про виплату заробітної плати, які оцінила в 20 000 грн.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
6. Рішенням Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 07 лютого 2018 року в задоволенні позову відмовлено.
7. Додатковим рішенням Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 04 квітня 2018 року із ОСОБА_3 на користь ТОВ "Тернопільхлібпром" стягнуто 5 000 грн понесених витрат на правничу допомогу.
8. Рішення суду першої інстанції мотивоване недоведеністю наявності заборгованості по зарплаті ОСОБА_3 на суму 87,48 грн, оскільки
11 квітня 2013 року останній готівкою виплачено у касі підприємства у рахунок зарплати 25 грн на подарунок працівника товариства та правомірно утримано із заробітної плати 62,48 грн за придбані позивачем у борг хлібо-булочні вироби.
Короткий зміст рішення суду апеляційної інстанції
9. Постановою апеляційного суду Тернопільської області від 10 липня 2018 року рішення Тернопільського міськрайонного суду від 07 лютого 2018 року в частині вирішення позовних вимог про стягнення невиплаченої заробітної плати 87,48 грн, суми індексації 1 585,48 грн, інфляційне збільшення суми боргу 87,54 грн скасовано, у цій частині ухвалено нове рішення, яким ці вимоги задоволено. У іншій частині рішення суду першої інстанції залишено без змін.
10. Додаткове рішення Тернопільського міськрайонного суду
від 04 квітня 2018 року скасовано та ухвалено нове рішення, яким відмовлено ТОВ "Тернопільхлібпром" у стягненні із ОСОБА_3 витрат на правничу допомогу. Вирішено питання розподілу судових витрат.
11. Постанова апеляційного суду мотивована тим, що факт неотримання позивачем у касі підприємства 25 грн у квітні 2013 року та придбання хлібо-булочних виробів на 62,48 грн підтверджуються наявною у справі відомістю на виплату грошей від 11 квітня 2013 року, де відсутній її підпис про отримання коштів та продукції в борг. Суд вважав вимоги частково доведеними тому позивач має право на стягнення невиплаченої заробітної плати в сумі 87,48 грн, суми індексації в розмірі 1 585,48 грн та87,54 грн інфляційних втрат.
12. Водночас апеляційний суд погодився з висновком місцевого суду про відмову у задоволенні позову про стягнення середньої заробітної плати за затримку розрахунку за період з 26 квітня 2013 року по 24 листопада 2017 року в сумі 1 442 686,68 грн, посилаючись на пропуск позивачем тримісячного строку, визначеного для подання заяви до суду.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
13. У касаційній скарзі, поданій у листопаді 2018 року, ОСОБА_3 просить скасувати ухвалені у справі судові рішення в частині відмови в задоволенні позовних вимог про стягнення середнього заробітку за весь час затримки фактичного розрахунку при звільненні за період з 26 квітня 2013 року по 24 листопада 2017 року у розмірі 1 442 686,68 грн та ухвалити нове рішення про задоволення позовних вимог, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права.
14. Постанова суду апеляційної інстанції в частині задоволення позовних вимог сторонами не оскаржена, тому не перевіряється судом касаційної інстанції.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
15. Доводи касаційної скарги зводяться до того, що суди не врахували, що працівник вправі без обмежень строком звернутися про стягнення компенсаційних виплат згідно статті 117 КЗпП України.
16. Касаційна скарга також містить посилання на безпідставне стягнення судового збору за вимоги про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку.
Доводи інших учасників справи
17. Інші учасники справи не скористалися правом подання до суду відзиву на касаційну скаргу, письмових заперечень щодо її вимог і змісту до суду не направили.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
18. З 02 лютого 2010 року ОСОБА_3 працювала у TOB "Тернопільхлібпром" на посаді бухгалтера.
19. 12 квітня 2013 року ОСОБА_3 заяву про звільнення із займаної посади за згодою сторін.
20. Наказом від 26 квітня 2013 року ОСОБА_3 була звільнено на підставі пункту 1 статті 36 КЗпП України.
21. Відповідно до розрахункового листка за квітень 2013 року ОСОБА_3 до виплати всього було нараховано 27 190,67 грн.
22. Відповідно до відомості перерахунку ТОВ "Тернопільхлібпром"
від 09 вересня 2013 року на картковий рахунок ОСОБА_3 було перераховано 27 103,19 грн, що підтверджується також платіжним доручення від 09 вересня 2013 року та випискою по банківському рахунку за період з 05 по 10 вересня 2013 року.
МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА
Позиція Верховного Суду
23. Згідно із положенням частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
24. Касаційна скарга підлягає частковому задоволенню.
Мотиви, з яких виходив Верховний Суд, та застосовані норми права
25. Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду вирішення справи.
26. Відповідно до вимог частин першої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.