Постанова
Іменем України
22 квітня 2019 року
м. Київ
справа № 752/13679/15-ц
провадження № 61-12644св18
Верховний Суд у складі постійної колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
Олійник А. С. (суддя-доповідач), Кузнєцова В. О., Усика Г.І.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_4,
відповідач - ОСОБА_5,
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - Служба у справах дітей Голосіївської районної у м. Києві державної адміністрації,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_5на ухвалу Апеляційного суду м. Києва від 01 лютого 2017 року у складі судді Немировської О. В.,
ВСТАНОВИВ:
Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У серпні 2015 року ОСОБА_4 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_5, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - Служба у справах дітей Голосіївської районної у м. Києві державної адміністрації про визначення місця проживання дитини.
Позов обгрунтовано тим, що сторони з 09 жовтня 2009 року перебувають у зареєстрованому шлюбі, від якого мають дочку ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_1. У листопаді 2012 року відповідач обманним шляхом вивіз дитину з України, пообіцявши її повернути через пʼять місяців після завершення курсу щеплень, розпочатого у Сполучених Штатах Америки, однак дитину станом на сьогодні не повернув.
Відповідач, який є громадянином України, на території України не проживає з 2009 року, а згідно з інформацією Міністерства внутрішніх справ України перебуває у розшуку за скоєння злочину.
Проживання дитини з матірʼю відповідає інтересам дитини, оскільки вона має можливість створити необхідні умови для проживання та належного розвитку дочки, задовольнити її гармонійний розвиток особистості у атмосфері любові, моральної та матеріальної забезпеченості.
Дитина знаходиться під впливом відповідача, тому позивач просить визначити місце проживання дитини разом з нею.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Голосіївського районного суду м. Києва від 18 листопада 2016 року позов задоволено. Визначено місце проживання дитини ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_1, разом з матір`ю ОСОБА_4 за адресою: АДРЕСА_1. Відібрано дитину ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_1, від батька ОСОБА_6 і повернуто матері ОСОБА_4 за попереднім місцем проживання за адресою: АДРЕСА_1. Допущено негайне виконання рішення в частині відібрання дитини ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_1, від батька ОСОБА_6 і повернення її матері ОСОБА_4 за попереднім місцем проживання.
Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що відповідач фактично змінив місце проживання дитини без згоди її матері, що відповідно до частини першої статті 162 СК України є підставою для відібрання дитини і повернення її за попереднім місцем проживання.
Короткий зміст судового рішення суду апеляційної інстанції
Ухвалою Апеляційного суду м. Києва від 01 лютого 2017 року відмовлено у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою представника ОСОБА_5 - ОСОБА_7 на рішення Голосіївського районного суду м. Києва від 18 листопада 2016 року.
Ухвалу суду апеляційної інстанції мотивовано тим, що вказані представником ОСОБА_5 підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження, зокрема те, що представник відповідача за довіреністю юридичної освіти не має, у звʼязку з чим вимушена була звернутися до юриста ОСОБА_9, який у звʼязку з тяжким станом здоровʼя сприйняв оскаржуване рішення як заочне, не можуть бути визнані судом поважними. Під час звернення до суду з апеляційною скаргою представник позивача не надав доказів на підтвердження того, що він не мав можливості у встановлений законом строк звернутися за юридичною допомогою до інших фахівців та оскаржити рішення суду першої інстанції. Інших поважних причин заявником не наведено.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У березні 2017 року ОСОБА_5 звернувся до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ з касаційною скаргою на ухвалу суду апеляційної інстанції, у якій просить скасувати оскаржуване судове рішення та передати справу на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
18 квітня 2017 року ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ відкрито касаційне провадження у справі за касаційною скаргою ОСОБА_5
У серпні 2017 року до суду касаційної інстанції надішли заперечення ОСОБА_4 на касаційну скаргу ОСОБА_5
У березні 2018 року справу разом із матеріалами касаційного провадження передано до Верховного Суду.
Відповідно до підпункту 4 пункту 1 розділу XIII "Перехідні положення" ЦПК України, у редакції Закону України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів" касаційні скарги (подання) на судові рішення у цивільних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного цивільного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційну скаргу мотивовано тим, що судом апеляційної інстанції залишено поза увагою, що представником ОСОБА_7 на виконання умов ухвали Апеляційного суду м. Києва від 28 грудня 2016 року про залишення апеляційної скарги без руху надано аргументоване клопотання про поновлення строку на оскарження судового рішення суду першої інстанції.
Суддя Голосіївського районного суду м. Києва правильно встановив, що рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку, тому повинен був переслати апеляційну скаргу до суду апеляційної інстанції.
Голосіївський районний суд м. Києва проявив надмірний формалізм, про що неодноразово наголошував Європейський суд з прав людини.
Доводи особи, яка подала заперечення на касаційну скаргу
Заперечення на касаційну скаргу мотивовано тим, що під час звернення до суду з апеляційною скаргою відповідач не довів неможливість звернення до відповідного фахівця у галузі права у строк, встановлений для апеляційного оскарження.
Відповідачу вчасно надіслано рішення суду першої інстанції, тому відсутні підстави для поновлення пропущеного ним строку на апеляційне оскарження.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
Судом апеляційної інстанції встановлено, що рішенням Голосіївського районного суду м. Києва від 18 листопада 2016 року позов задоволено. Визначено місце проживання дитини ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_1, разом з матір`ю ОСОБА_4 за адресою: АДРЕСА_1. Відібрано дитину ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_1, від батька ОСОБА_6 і повернуто матері ОСОБА_4 за попереднім місцем проживання за адресою: АДРЕСА_1. Допущено негайне виконання рішення в частині відібрання дитини ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_1, від батька ОСОБА_6 і повернення її матері ОСОБА_4 за попереднім місцем проживання.
Не погоджуючись з вказаним рішенням, 19 грудня 2016 року представник ОСОБА_6 - ОСОБА_7 подала апеляційну скаргу на вказане рішення суду, у якій зазначала, що копію рішення відповідач отримав 01 грудня 2016 року та просила поновити строк на апеляційне оскарження, посилаючись на те, що відповідач вважав оскаржуване рішення заочним, у звʼязку з чим відповідач подав заяву про його перегляд, однак вказану заяву повернуто судом, оскільки справу розглянуто у загальному порядку.