Постанова
Іменем України
22 квітня 2019 року
м. Київ
справа № 175/3747/16-ц
провадження № 61-22949св18
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Ступак О. В. (суддя-доповідач), Погрібного С. О., Усика Г. І.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_4,
відповідачі: ОСОБА_5,
треті особи: Степова сільська рада Дніпровського району Дніпропетровської області, приватний нотаріус Дніпропетровського міського нотаріального округу ЗінковаЮлія Євгенівна, Управління Держгеокадастру у Дніпровському районі Дніпропетровської області,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадженнякасаційну скаргу ОСОБА_5 на рішення Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 06 липня 2017 року у складі судді Озерянської Ж. М. та постанову Апеляційного суду Дніпропетровської області від 14 березня 2018 року у складі колегії суддів: Лаченкової О. В., Варенко О. П., Городничої В. С.,
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог і рішень судів
У вересні 2016 року ОСОБА_4 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_5, треті особи: Степова сільська рада Дніпровського району Дніпропетровської області, приватний нотаріус Дніпропетровського міського нотаріального округу Зінкова Ю. Є., Управління Держгеокадастру у Дніпровському районі Дніпропетровської області, про усунення порушення права власності на землю.
Свої позовні вимоги позивач обґрунтовував тим, що на підставі договору дарування земельної ділянки від 16 жовтня 2002 року, він прийняв у дар земельну ділянку загальною площею 0,183 га, розташовану за адресою: АДРЕСА_1. Площа земельної ділянки підтверджується договором дарування житлового будинку від 15 жовтня 2002 року, який розташований на земельній ділянці за цією ж адресою та Технічним паспортом на житловий будинок, виданим 21 серпня 2002 року Дніпродзержинським БТІ. Відповідно до договору дарування земельної ділянки ним було оформлено та отримано Державний акт на право приватної власності на землю серії НОМЕР_1, що виданий 17 жовтня 2002 року. Починаючи з 15 жовтня 2002 року (з моменту коли він став власником житлового будинку та земельної ділянки) до теперішнього часу, план, розміри та зовнішні межі земельної ділянки з його відома та його згоди не змінювались. Частина його земельної ділянки межує із земельною ділянкою ОСОБА_5 На межах земельних ділянок до 18 червня 2016 року незмінно стояла цілісна огорожа. 11 червня 2016 року йому повідомили, що ця частина земельної ділянки належить ОСОБА_5 18 червня 2016 року ОСОБА_5 самовільно встановив додаткову огорожу на його земельній ділянці, чим фактично розділив її на дві окремі частини. Також в цей же день ОСОБА_5 встановив окремий вихід із свого домоволодіння на відокремлену частину земельної ділянки, чим порушено цілісність існуючої раніше огорожі та вчинено перешкоди у користуванні належною йому земельною ділянкою. ОСОБА_5 постійно чинить супротив у користуванні земельною ділянкою, що у свою чергу призводить до постійних конфліктних ситуацій. Спірній земельній ділянці присвоєний кадастровий номер НОМЕР_2 та 10 червня 2016 року приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу Зінковою Ю. Є. здійснено державну реєстрацію прав/та їх обтяжень на ОСОБА_5 Указаний акт виданий ОСОБА_5 набагато пізніше ніж його Державний акт на право приватної власності на землю серії НОМЕР_1, та до земельної ділянки відповідача включено частину належної йому ділянки. На підставі його заяви та доданих до неї документів, рішенням Степової сільської ради від 15 вересня 2016 року відмінено попереднє рішення від 08 квітня 2016 року № 25-5/УІІ "Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у приватну власність ОСОБА_5". У результаті завідомо недостовірної інформації, наданої відповідачем щодо належності земельної ділянки, а також службової недбалості працівників Степової сільської ради, що полягала в неналежному виконанні своїх службових обовʼязків щодо перевірки відомостей наданих заявником, порушено низку нормативно-правових актів, а тому він звернувся до суду з цим позовом за захистом своїх прав.
Посилаючись на викладене, позивач, з урахуванням уточнених вимог, просив усунути порушення права власності на землю, що є підставою для визнання недійсною та скасування державної реєстрації про право власності на земельну ділянку площею 0,179 га, кадастровий номер НОМЕР_2, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2, № 944932912214 проведену приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу Зінковою Ю. Є. та скасування запису про право власності № 14915385 на земельну ділянку площею 0,179 га, кадастровий номер НОМЕР_2, що знаходиться за вказаною адресою, проведену приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу Зінковою Ю. Є.
У грудні 2016 року ОСОБА_5 звернувся до суду із зустрічним позовом до ОСОБА_4 третя особа: Управління Держгеокадастру у Дніпровському районі Дніпропетровської області, визнання недійсним та скасування державного акту на право приватної власності на землю.
Свої вимоги обґрунтовував тим, що 16 грудня 2015 року державним нотаріусом Третьої дніпродзержинської державної нотаріальної контори Дніпродзержинського МНО Дніпропетровської області Посипанко А. А. видано йому свідоцтво про право на спадщину за законом на 1/2 частини майна, а саме житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами, розташованого по АДРЕСА_2, реєстровий № 3-1261. 16 лютого 2016 року відповідно до договору дарування, посвідченого державним нотаріусом Третьої дніпродзержинської державної нотаріальної контори Дніпродзержинського МНО Дніпропетровської області ОСОБА_8, він отримав від ОСОБА_9 у дар 1/2 частини житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами, розташованого за цією ж адресою. 22 лютого 2016 року Степовою сільською радою йому надано згоду на відновлення меж земельної ділянки та розроблення технічної документації. Після завершення розроблення технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельних ділянок в натурі (на місцевості) для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд він звернувся до Степової сільської ради щодо затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у приватну власність. Рішенням Степової сільської ради від 08 квітня 2016 року затверджений проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки у приватну власність та передано йому у приватну власність земельну ділянку розміром 0,179 га, кадастровий номер НОМЕР_2, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 за рахунок земель населеного пункту Степової сільської ради для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка). Під час виготовлення технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельних ділянок в натурі (на місцевості), 23 лютого 2016 року складений акт прийомки-передачі межових знаків на зберігання у присутності ОСОБА_10 (виконавець робіт) та власників (користувачів) суміжних земельних ділянок у тому числі і ОСОБА_4, який на час підписання не заперечував проти меж та про наявність будь-яких документів, що надають йому право користування або власності не згадував. Після погіршення добросусідських відносин ОСОБА_4 пошкодив паркан та почав наполягати на тому щоб він передав йому у власність належну частину земельної ділянки. Після отримання відмови, ОСОБА_4 почав застосовувати різні міри психологічного впливу та перешкоджати користуватися належною йому на праві власності земельною ділянкою, неодноразово погрожував йому та його матері ОСОБА_9 Крім того, ОСОБА_11 особисто розбила паркан, про що повідомлено правоохоронні органи. У 2002 році ОСОБА_4 до землекористувачів та власників суміжних земельних ділянок не звертався та акт погодження земельних ділянок не складав. Вважає, що Державний акт на право приватної власності на землю від 17 жовтня 2002 року НОМЕР_1, отриманий ОСОБА_4 з порушенням вимог Інструкції та законодавству України.
Посилаючись на викладене, ОСОБА_5 визнати недійсним та скасувати Державний акт приватної власності на землю НОМЕР_1 виданий Дніпропетровською районною Радою народних депутатів, зареєстрований в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю від 17 жовтня 2002 року за № 1127 ОСОБА_4
Рішенням Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 06 липня 2017 року позов ОСОБА_4 задоволено. Усунуто порушення права власності ОСОБА_4 на землю шляхом визнання недійсною та скасування державної реєстрації про право власності ОСОБА_5 на земельну ділянку площею 0,179 га, кадастровий номер НОМЕР_2, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2, № 944932912214 проведену приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу Зінковою Ю. Є. та скасування запису про право власності № 14915385 на земельну ділянку площею 0,179 га, кадастровий номер НОМЕР_2, що знаходиться за вказаною адресою, проведену приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу Зінковою Ю. Є.
У задоволенні зустрічного позову ОСОБА_5 відмовлено.
Ухвалюючи рішення, суд першої інстанції виходив із того, що Степовою сільською радою порушені норми статті 141 ЗК України, де міститься виключний перелік підстав для припинення права користування земельною ділянкою, а тому виходячи з позиції Верховного Суду України, Степова сільська рада порушила норми земельного законодавства при видачі ОСОБА_5 рішення про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, адже одночасно й передала частину земельної ділянки ОСОБА_4, яка раніше, ще в 2002 році, передана позивачу належним чином із встановленням меж земельних ділянок у натурі (на місцевості), про що свідчить акт про перенесення в натурі меж земельної ділянки на імʼя ОСОБА_4 від 17 жовтня 2002 року.
Постановою Апеляційного суду Дніпропетровської області від 14 березня 2018 року рішення суду першої інстанції залишено без змін.
Залишаючи рішення суду першої інстанції без змін, суд апеляційної інстанції погодився із висновком суду першої інстанції про те, що Степова сільська рада порушила вимоги земельного законодавства та передала ОСОБА_5 частину земельної ділянки, яка належить ОСОБА_4
Короткий зміст та узагальнюючі доводи касаційної скарги
У травні 2018 року ОСОБА_5 подав до Верховного Суду касаційну скаргу на рішення Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 06 липня 2017 року та постанову Апеляційного суду Дніпропетровської області від 14 березня 2018 року, в якій просить скасувати оскаржувані судові рішення та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позову ОСОБА_4 та задоволення його зустрічного позову, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права. Вказує на те, що акт на земельну ділянку від 17 жовтня 2002 року НОМЕР_1 г є тільки в одному примірнику у ОСОБА_4, що ставить під сумнів правомірність виготовлення такого акта, адже такі акти виготовлялись відразу у декількох примірниках маючи відповідні ідентифікуючі данні і саме для цього законодавець передбачив зберігання іншого примірника в органі, що видав такий акт. Судами не надано жодної оцінки показанням свідка ОСОБА_15, який зазначив, що ніколи не підписував акт встановлення меж земельної ділянки. Документ під назвою "Справа про відведення земельної ділянки в приватну власність", який є тільки у ОСОБА_4 не відповідає законодавчо закріпленим нормам, що були чинні на час його оформлення. У цьому документі містяться виправлення, заштриховування, замазування коректором, цей факт встановлено в судовому засіданні.
У червні 2018 року представник ОСОБА_4 - ОСОБА_13 подала відзив на касаційну скаргу, згідно з яким Степова сільська рада за невідомих причин та підстав прийняттям свого рішення про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, а також службову недбалість працівників без належних правових підстав перерозподілила вже виділену раніше земельну ділянку на користь ОСОБА_5
Рух справи у суді касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 14 травня 2018 року відкрито касаційне провадження у справі, та надано строк для подання відзиву на касаційну скаргу.
Згідно із частиною другою статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
За змістом частини першої статті 410 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Позиція Верховного Суду
Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін, оскільки їх ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права. Судові рішення судів першої й апеляційної інстанцій відповідають вимогам статей ЦПК України щодо законності та обґрунтованості.