Постанова
Іменем України
24 квітня 2019 року
м. Київ
справа № 758/3921/15-ц
провадження № 61-20439св18
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Крата В. І. (суддя-доповідач), Антоненко Н. О., Журавель В. І.,
учасники справи:
позивачі: ОСОБА_4, ОСОБА_6,
відповідач - ОСОБА_7,
третя особа - департамент земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради Київської міської державної адміністрації),
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи ОСОБА_4 та ОСОБА_6 на постанову Апеляційного суду м. Києва від 15 лютого 2018 року у складі колегії суддів: Поліщук Н. В., Білич І. М., Верюової І. М.,
ІСТОРІЯ СПРАВИ
Короткий зміст позовних вимог
У квітні 2015 року ОСОБА_4 та ОСОБА_6 звернулись з позовом до ОСОБА_7 про визнання недійсним та скасування державного акту на право власності на земельну ділянку, визнання відсутності права власності.
Позовна заява обґрунтована тим, що позивачі є співвласниками житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами за адресою: АДРЕСА_1. Відповідачу належить суміжна земельна ділянка за адресою: АДРЕСА_2
З метою приватизації земельної ділянки позивачами замовлено проведення геодезичних робіт для визначення меж земельної ділянки у натурі. Листом № 1012 від 28 грудня 2007 року КП "Київський міський центр земельного кадастру та приватизації землі" повідомило, що в результаті виконання робіт встановлено, що межа земельної ділянки згідно з даними розмірів вказаного підприємства (на плані винесені зеленим кольором) відрізняються від межі, яка занесена в базу даних земельного кадастру (на плані показано синім кольором). Межа суміжної земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_2 (на плані показано червоним кольором) не співпадає з межею встановленої по матеріалам комунального підприємства. Крім того, комунальне підприємство пояснило, що проблема полягає у тому, що при виготовленні державного акту на земельну ділянку по АДРЕСА_2 були допущені помилки в координатах із суміжною межею. Це призвело до неможливості оформлення позивачами прав на землю.
У жовтні 2011 року позивачі звернулись до Окружного адміністративного суду м. Києва із позовом до Головного управління земельних ресурсів виконавчого органу КМР (КМДА), КП "Київський міський центр земельного кадастру та приватизації землі" про визнання дій неправомірними, зобовʼязання вчинити певні дії, за наслідками розгляду якого 17 серпня 2012 року судом прийнято постанову, якою:
визнано неправомірними дії Головного управління земельних ресурсів виконавчого органу КМР (КМДА) та КП "Київський міський центр земельного кадастру та приватизації землі" щодо невиготовлення та невидачі позивачам державних актів на право приватної власності на земельну ділянку за адресою: АДРЕСА_1;
зобовʼязано КП "Київський міський центр земельного кадастру та приватизації землі" в межах повноважень, у спосіб та строк, визначені законодавством, провести дії з виготовлення технічної документації зі складання державних актів на право приватної власності на земельну ділянку за адресою: АДРЕСА_1, за умови, що державний акт на право приватної власності на земельну ділянку за адресою: АДРЕСА_2, є чинним;
зобовʼязано КП "Київський міський центр земельного кадастру та приватизації землі" передати технічну документацію зі складання державних актів на право приватної власності на земельну ділянку за адресою: АДРЕСА_1, на розгляд до Головного управління земельних ресурсів виконавчого органу КМР (КМДА);
зобовʼязано Головне управління земельних ресурсів виконавчого органу КМР (КМДА) на підставі поданої КП "Київський міський центр земельного кадастру та приватизації землі" технічної документації зі складання державних актів на право приватної власності на земельну ділянку за адресою: АДРЕСА_1, розглянути питання щодо видачі позивачам державних актів на право приватної власності на земельну ділянку за адресою: АДРЕСА_1, у строк та порядку, визначені законом.
Позивачі вказували, що постанова від 17 серпня 2012 року предʼявлена до виконання, проте виконана не була.
У 2014 році позивачами замовлено у ПП "ГЄОС" технічний звіт по відновленню зовнішніх меж земельної ділянки по АДРЕСА_1 (обліковий номер 85:635:0017). Під час виконання топографо-геодезичних робіт по встановленню меж земельної ділянки АДРЕСА_2 та АДРЕСА_1 Подільського району м. Києва встановлено: що при нанесенні точок повороту та межі державного акту, зареєстрованого 2012 року згідно свідоцтва про право на спадщину ОСОБА_7 не співпадають з точками повороту та межею земельної ділянки по АДРЕСА_1 (ОСОБА_8, ОСОБА_6) відповідно до матеріалів відведення 1956 року, матеріалів інвентаризації 2009 року. Лінії державного акту ОСОБА_7 проходять по господарській споруді ОСОБА_4 - дана споруда зазначена на плані 1955 року. Площа земельної ділянки ОСОБА_4, яка знаходиться у користуванні ОСОБА_7, дорівнює 56 кв. м.
Позивачі вказували, що при видачі власнику земельної ділянки по АДРЕСА_2, ОСОБА_9, правонаступником якого є відповідач ОСОБА_7, державного акту на право власності на земельну ділянку, відбулось порушення їхніх прав, відтак цей акт є недійсним та підлягає скасуванню.
ОСОБА_4 та ОСОБА_6 просили:
визнати недійсним та скасувати державний акт на право приватної власності на землю від 01 червня 2000 року за № 85-2-00436;
визнати відсутність у ОСОБА_7 права власності на земельну ділянку орієнтовною площею 0,0056 га у відповідності до Абрису земельної ділянки, виготовленого "ГЕОС" по АДРЕСА_1, якою на сьогоднішній день користуються позивачі.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Заочним рішенням Подільського районного суду м. Києва від 13 червня 2017 року позовні вимоги ОСОБА_4 та ОСОБА_6 задоволено частково. Визнано недійсним державний акт на право приватної власності на землю серії НОМЕР_1 від 01 червня 2000 року, виданий ОСОБА_9 на земельну ділянку по АДРЕСА_2, право власності на яку зареєстроване за ОСОБА_7 на підставі Свідоцтва про право на спадщину від 15 грудня 2011 року, виданого державним нотаріусом Четвертої Київської державної нотаріальної контори, зареєстрованим за №2-224. В іншій частині вимог відмовлено. Вирішено питання про розподіл судових витрат.
Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що державний акт на право приватної власності на землю видано з допущенням технічних помилок, що перешкоджає позивачам у реалізації їхніх прав на земельну ділянку. Чинність державного акту на право власності на землю перешкоджає реалізувати права позивачів отримати свої правовстановлюючі документи на земельну ділянку по АДРЕСА_1 через "накладення" координат земельної ділянки відповідача на земельну ділянку позивачів, суд приходить до висновку, що захист таких прав позивачів можливий шляхом визнання акту відповідача недійсним.
Короткий зміст рішення суду апеляційної інстанції
Постановою Апеляційного суду м. Києва від 15 лютого 2018 року заочне рішення Подільського районного суду м. Києва від 13 червня 2017 року скасовано та ухвалено нове рішення, яким у задоволенні позову відмовлено. Вирішено питання про розподіл судових витрат.
Постанова апеляційного суду мотивовано тим, що спір про визнання недійсним державного акту на право на земельну ділянку має бути вирішено за участю органу, до повноважень якого віднесено прийняття рішення щодо видачі такого акту. Суд першої інстанції не встановив коло субʼєктів спірного матеріального правовідношення, залишив поза увагою, що державний акт є документом, що посвідчує право власності й видається на підставі відповідних рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень.
Аргументи учасників справи
У березні 2018 року ОСОБА_4 та ОСОБА_6 подали касаційну скаргу на постанову Апеляційного суду м. Києва від 15 лютого 2018 року, у якій, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просять скасувати постанову суду апеляційної інстанції та залишити в силі рішення суду першої інстанції.
Касаційна скарга обґрунтована тим, що апеляційним судом не зазначено про яких конкретно осіб йдеться, які не були залучені до участі у справі та про які саме їх права, свободи, інтереси та (або) обовʼязки було прийнято рішення судом першої інстанції. Вимога позивачів про визнання недійсним та скасування державного акту на право приватної власності на землю від 01 червня 2000 року жодним чином не порушує та/або не вирішує права, свободи, інтереси та (або) обовʼязки Київської міської ради, яка на підставі статей 10, 17 Земельного кодексу України від 18 грудня 1990 року (діяв на момент виникнення спірних правовідносин) була розпорядником земель у м. Києві та прийняла рішення від 07 липня 1998 року №65, на підставі якого було видано оспорюваний державний акт. Вказане рішення приймалось на підставі статті 17 ЗК, Декрету Кабінету Міністрів України від 26 грудня 1992 року "Про приватизацію земельних ділянок", а отже земельні ділянки передавались у власність в даному випадку шляхом їх приватизації (передача у власність земельної ділянки, що була раніше надана громадянину). І лише після прийняття рішення Київської міської ради про передачу у власність земельної ділянки, зацікавлена особа замовляла у Київському міському управлінні земельних ресурсів (правонаступником якого є третя особа) складання державного акту на право приватної власності на землю, а Київське міське управління земельних ресурсів забезпечувало виготовлення та видачу власникам земельних ділянок державних актів шляхом визначення державної чи іншої землевпорядної організації для виконання робіт з перенесення меж земельної ділянки в натурі (на місцевість) та організовувало видачу державного акту. Помилки при видачі оспорюваного державного акту виникли як раз на стадії виготовлення технічної документації для складання акту. Повноваження Київської міської ради (а разом з ними і її права, свободи, інтереси та (або) обовʼязки), в даному випадку, закінчились після прийняття рішення Київською міською радою від 07 липня 1998 року і невірна видача оспорюваного державного акту жодним чином не залежала вже від її рішення, волі і повноважень. Окрім цього, третя особа є структурним підрозділом виконавчого органу Київської міської ради та є підзвітним та підконтрольним Київській міській раді.