Постанова
Іменем України
18 квітня 2019 року
м. Київ
справа № 796/91/2018
провадження № 61-35575ав18
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Кузнєцова В.О. (суддя-доповідач), Олійник А. С., Усика Г. І.,
учасники справи:
позивач - Публічне акціонерне товариство "Укрсоцбанк",
відповідач - ОСОБА_4,
представник відповідача - АврамовВячеслав Панасович,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_4, подану представником Аврамовим Вячеславом Панасовичем, на ухвалу Апеляційного суду міста Києва від 05 квітня 2018 року у складі судді Оніщук М. І. у справі за заявою ОСОБА_4 про скасування рішення Постійно діючого Третейського суду при Асоціації українських банків від 13 червня 2014 року у справі за позовом Публічного акціонерного товариства "Укрсоцбанк" до ОСОБА_4 про стягнення заборгованості,
ВСТАНОВИВ:
У квітні 2018 року ОСОБА_4 в особі представника Аврамова В. П. звернулася до суду з заявою, у якій просила скасувати рішення Постійно діючого Третейського суду при Асоціації українських банків від 13 червня 2014 року у справі за позовом Публічного акціонерного товариства "Укрсоцбанк" (далі - ПАТ "Укрсоцбанк") до ОСОБА_4 про стягнення заборгованості.
Заява мотивована тим, що вказане вище рішення Постійно діючого Третейського суду при Асоціації українських банків від 13 червня 2014 року ухвалено з порушенням прав заявника як споживача послуг банку.
Аргументуючи пропуск строку подачі заяви про скасування вказаного рішення, заявник посилалась на те, що про існування даного рішення третейського суду їй стало відомо лише 05 лютого 2018 року, після ознайомлення її представника з матеріалами справи № 260-14.
Із урахуванням зазначеного, ОСОБА_4 просила поновити строк на оскарження рішення Постійно діючого Третейського суду при Асоціації українських банків у справі від 13 червня 2014 року, а також скасувати вказане рішення в частині стягнення з неї суми заборгованості.
Ухвалою Апеляційного суду міста Києва від 05 квітня 2018 року, як судом першої інстанції, заяву ОСОБА_4, в інтересах якої на підставі ордеру діє адвокат Аврамов В. П. повернуто особі, яка її подала.
Ухвала апеляційного суду мотивована тим, що заява про скасування рішення третейського суду подана після закінчення строків, встановлених частиною пʼятою статті 454 ЦПК України, і суд з урахуванням положень частини 7 цієї статті не наділений правом вирішувати питання про поновлення пропущеного строку на подання заяви про скасування рішення третейського суду, у звʼязку з чим підлягає поверненню.
Не погоджуючись із вказаною ухвалою, ОСОБА_4 в особі представника Аврамова В. П. звернулася до Верховного Суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу Апеляційного суду м. Києва від 05 квітня 2018 року, справу передати на новий розгляд апеляційного суду за підсудністю, обґрунтовуючи свої вимоги тим, що оскаржувана ухвала апеляційного суду постановлена із порушенням норм матеріального та процесуального права.
Доводи апеляційної скарги зводяться до того, що суд не врахував той факт, що пропуск заявником строку звернення до суду зумовлено ненаправленням в передбачений строк та спосіб на її адресу матеріалів третейської справи, належним чином завіреної копії оскаржуваного рішення третейського суду. Заявник вважає, що наведена обставина свідчить про поважність причини пропуску.
Апеляційна скарга також містить посилання на те, що при вирішенні спору третейський суд не врахував, що даний спір не відноситься до категорії компетентного суду, тому спір щодо стягнення кредитної заборгованості не підвідомчий такому суду, а прийняте третейським судом рішення є незаконним.
Частиною другою статті 24, частиною другою статті 351 ЦПК України передбачено, що Верховний Суд переглядає в апеляційному порядку судові рішення апеляційних судів, ухвалені ними як судами першої інстанції.
Відповідно до частини другої статті 369 ЦПК України розгляд апеляційної скарги на ухвалу суду про повернення заяви заявникові проводиться без повідомлення учасників справи.
Згідно частини тринадцятої статті 7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.