Постанова
Іменем України
22 квітня 2019 року
м. Київ
справа № 456/1978/17
провадження № 61-41075св18
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Курило В. П. (суддя-доповідач), Коротуна В. М.,
Червинської М. Є.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_4,
відповідач - ОСОБА_5,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_5 на рішення Стрийського міськрайонного суду Львівської області від 17 листопада 2017 року у складі судді Яніва Н. М. та постанову апеляційного суду Львівської області від 19 червня 2018 року у складі колегії суддів: Шандри М. М.,
Левика Я. А., Струс Л. Б.,
ІСТОРІЯ СПРАВИ:
Короткий зміст позовних вимог:
У червні 2017 року ОСОБА_4 звернулась до суду з позовом до
ОСОБА_5 про визнання угоди недійсною.
Позовна заява, з урахуванням уточнень, мотивована тим, що 22 травня
2015 року ОСОБА_4 уклала з ОСОБА_5 договір дарування, який був нотаріально посвідчений державним нотаріусом Стрийської державної нотаріальної контори Костур У. Т. та зареєстрований у державному реєстрі за № 1309. Перед укладенням договору між сторонами було обумовлено, що ОСОБА_4 дарує ОСОБА_5 квартиру, а за це він їй надаватиме матеріальну допомогу, так як вона є особою похилого віку, одинокою, тобто, буде утримувати її до дня смерті. Відразу після дарування квартири відповідач відвернувся від неї, зник з міста Стрий, перестав до неї навідуватися і взагалі їй невідомо місце його перебування. Договір дарування не відповідав її внутрішній волі, так як вона мала укласти договір довічного утримання. Вона допустила помилку і почала відразу її виправляти, зверталась у поліцію, до прокуратури за захистом своїх прав.
ОСОБА_4, з урахуванням уточнень, просила визнати договір дарування, укладений між ОСОБА_4 та ОСОБА_9 22 травня 2015 року та зареєстрований за № 1309 недійсним.
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій:
Рішенням Стрийського міськрайонного суду Львівської області
від 17 листопада 2017 року позовні вимоги задоволено.
Визнано недійсним договір дарування від 22 травня 2015 року, укладений між ОСОБА_4 та ОСОБА_5, посвідчений державним нотаріусом Стрийського державної нотаріальної контори Костур У. Т. та зареєстрованим в реєстрі за № 1309.
Стягнуто з ОСОБА_5 в дохід держави судовий збір в розмірі 640,00 грн.
Рішення суду мотивовано тим, що під час укладення такого з боку позивачки мала місце помилка щодо правової природи договору.
Постановою апеляційного суду Львівської області від 19 червня 2018 року апеляційну скаргу ОСОБА_5 залишено без задоволення.
Рішення Стрийського міськрайонного суду Львівської області від 17 листопада 2017 року залишено без змін.
Залишаючи апеляційну скаргу ОСОБА_5. без задоволення, апеляційний суд погодився з висновком суду першої інстанції.
Короткий зміст вимог та доводів касаційної скарги:
19 липня 2018 року ОСОБА_5 через засоби поштового звʼязку подав до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій просить скасувати рішення Стрийського міськрайонного суду Львівської області від
17 листопада 2017 року та постанову апеляційного суду Львівської області
від 19 червня 2018 року та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити, мотивуючи свої вимоги неправильним застосуванням судами норм матеріального та порушенням норм процесуального права.
Касаційна скарга мотивована тим, що суд першої інстанції в порушення норм процесуального права прийняв до розгляду заяву про уточнення позовних вимог, якою було змінено підстави позову, уже після початку розгляду справи по суті, що у подальшому потягло за собою прийняття незаконних судових рішень.
Заявлені позовні вимоги є безпідставними. Судами не в повній мірі досліджено докази, наявні в матеріалах справи.
Доводи інших учасників справи:
Відзив на касаційну скаргу не надійшов.
Рух касаційної скарги:
Ухвалою Верховного Суду від 06 серпня 2018 року відкрито касаційне провадження у даній справі та витребувано матеріали цивільної справи з Стрийського міськрайонного суду Львівської області.
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ У СКЛАДІ КОЛЕГІЇ СУДДІВ ДРУГОЇ СУДОВОЇ ПАЛАТИ КАСАЦІЙНОГО ЦИВІЛЬНОГО СУДУ:
Перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення з огляду на наступне.
Положеннями частини другої статті 389 ЦПК України передбачено, що підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Вимогами частин першої та другої статті 400 ЦПК України визначено, що під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Оцінка аргументів учасників справи й висновків судів попередніх інстанцій:
Судами встановлено, що квартира АДРЕСА_1 належала на праві приватної власності позивачці у справі - ОСОБА_4, що підтверджується копією свідоцтва про право власності на квартиру (будинок) від 19 листопада 1993 року (а. с. 3).
Відповідно до договору дарування від 22 травня 2015 року, посвідченого державним нотаріусом Стрийської державної нотаріальної контори
Костур У. Т. та зареєстрованого в реєстрі за № 1309, ОСОБА_4 подарувала ОСОБА_5. квартиру АДРЕСА_1.
ОСОБА_5 є двоюрідним онуком ОСОБА_4
Звертаючись до суду з даним позовом та, з урахуванням уточнень,
ОСОБА_4 посилалася на те, що під час укладення спірного правочину з її боку мала місце помилка, оскільки, укладаючи даний договір, позивач помилялася щодо його правової природи, вважаючи, що такий є договором довічного утримання, а відповідно всі права на її майно перейдуть до відповідача тільки після її смерті за умови здійснення за нею постійного догляду (довічного утримання).
ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, є пенсіонеркою, інвалідом війни першої групи.
Згідно інформаційного листа № 02к-20/136 від 04 вересня 2017 року наданого Стрийським міським територіальним центром соціального обслуговування, ОСОБА_4 перебувала на обслуговуванні відділення соціальної допомоги вдома № 1 територіального центру з 01 квітня 2014 року по 28 лютого