ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
18 квітня 2019 року
м. Київ
Справа № 905/1739/17
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Ткаченко Н.Г. - головуючого, Білоуса В.В., Жукова С.В.
розглянувши у письмовому провадженні касаційну скаргу Акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі Регіональної філії "Придніпровська залізниця" акціонерного товариства "Українська залізниця"
на постанову Східного апеляційного господарського суду від 19.12.2018
та на рішення Господарського суду Донецької області від 12.09.2018
у справі № 905/1739/17
за позовом Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі Регіональної філії "Придніпровська залізниця" Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця"
до Приватного підприємства "Камерон"
про стягнення 267 693,58 грн.
ВСТАНОВИВ:
У липні 2017 ПАТ "Українська залізниця" в особі Регіональної філії "Придніпровська залізниця" звернулося до Господарського суду Донецької області з позовом до ПП "Камерон" про стягнення 267 693,58 грн., з яких: пеня - 132 004,81 грн., штраф - 135 688,77 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем умов Договору №ПР/Т-16693/НЮ від 26.09.2016 в частині строків поставки вугілля з посиланням на ст.ст. 525, 526, 530 ЦК України.
Позивач зазначив, що на виконання умов договору ПП "Камерон" повинен був поставити вугільну продукцію не пізніше 10 робочих днів з моменту отримання заявки залізниці, однак строки поставки відповідачем були порушені.
07.12.2016 за №НЗТ-9/548 відповідачу була заявлена претензія з вимогою сплатити пеню та штраф у відповідності до пункту 9.2. Договору. Проте, листом від 13.12.2016 №114 відповідач повідомив, що заявка не мала юридичної сили, а поставку було здійснено згідно Специфікації до договору, в якому вказано строк поставки 3 - 4 квартал 2016 року.
На думку позивача, Специфікація до Договору не може замінити собою заявку на поставку вугілля, оскільки таке суперечитиме умовам пункту 5.2. Договору, відповідно до якого поставка вугілля відбувається виключно на підставі письмової заявки Позивача, яка містить відомість про кількість товару, що підлягає до поставки, та є підтвердженням готовності до прийому товару та здійснення оплати за нього.
Рішенням Господарського суду Донецької області від 12.12.2017, залишеним без змін постановою Донецького апеляційного господарського суду від 21.02.2018, у задоволені позовних вимог відмовлено.
Судові рішення першої та апеляційної інстанції мотивовані безпідставністю заявлених вимог щодо стягнення пені та штрафу на підставі пункту 9.3 договору поставки вугілля № ПР/Т-16693/НЮ від 26.09.2016 з огляду на встановлення судом факту не направлення на адресу відповідача належним чином оформленої заявки, на виконання пункту 5.2. Договору.
Постановою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 05.06.2018 рішення Господарського суду Донецької області від 12.12.2017 та постанову Донецького апеляційного господарського суду від 21.02.2018 у справі №905/1739/17 скасовано, справу передано на новий розгляд до Господарського суду Донецької області.
Касаційний господарський суд визнав помилковими висновки судів попередніх інстанцій, що в розумінні пунктів 5.1, 5.2 договору № ПР/Т-16693/НЮ, відповідач мав здійснити поставку не пізніше ніж 31.12.2016, тобто на протязі 10 днів з дня вручення претензії про сплату пені та штрафу від 07.12.2016, яка була отримана відповідачем 20.12.2016.
Для встановлення дати останнього дня поставки, суди першої та апеляційної інстанцій повинні були встановити на підставі якої заявки було поставлено товар, дату заявки і дату її отримання відповідачем, чого не було зроблено. Твердження позивача, та докази, подані в обґрунтування цих тверджень, не оцінювалося судами попередніх інстанцій та не були враховані під час винесення спірних рішення та постанови
За результатами нового розгляду рішенням Господарського суду Донецької області від 12.09.2018 у справі № 905/1739/17 у задоволені позову відмовлено.
Постановою Східного апеляційного господарського суду від 19.12.2018 рішення Господарського суду Донецької області від 12.09.2018 у справі № 905/1739/17 залишено без змін.
За висновком апеляційного та місцевого господарських судів, повне та своєчасне виконання ПП "Камерон" своїх зобовʼязань за договором поставки вугілля № ПР/Т-16693/НЮ від 26.09.2016 з огляду на ненадання ПАТ "Укрзалізниця" належних та допустимих доказів щодо направлення заявки покупця, передбаченої п.5.2. Договору, свідчить про відсутності правових підстав для покладання штрафних санкцій на відповідача, що як наслідок зумовлює відмову в задоволенні позовних вимог.
Не погоджуючись з рішеннями судів попередніх інстанцій, АТ "Українська залізниця" в особі Регіональної філії "Придніпровська залізниця" АТ "Українська залізниця" звернулося до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Східного апеляційного господарського суду від 19.12.2018 та рішення Господарського суду Донецької області від 12.09.2018 у справі № 905/1739/17, ухвалити нове рішення, яким задовольнити позов.
Підставами для скасування оскаржуваних рішення та постанови позивач зазначає порушення та неправильне застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права.
Обґрунтовуючи касаційну скаргу, АТ"Українська залізниця" в особі Регіональної філії "Придніпровська залізниця" АТ "Українська залізниця" посилається на те, що оскаржувані судові рішення суперечать нормам Закону України "Про публічні закупівлі", а саме п. 16) ч. 2 ст. 22 в частині незастосування визначення тендерною документацією організатора закупівель посадової особи замовника, уповноваженої здійснювати звʼязок з учасниками закупівлі.
На думку заявника касаційної скарги, електронна заявка позивача хоча і не підписана електронним цифровим підписом, однак була прийнята відповідачем до виконання, оскільки інших доказів направлення заявки на поставку вугілля матеріали справи не містять.
За приписами ч. 13 ст. 8 ГПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.
Ухвалою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 18.02.2019 у справі №905/1739/17 відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою АТ "Українська залізниця" в особі Регіональної філії "Придніпровська залізниця" акціонерного товариства "Українська залізниця" та призначено розгляд справи у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи.
Відзив на касаційну скаргу АТ "Українська залізниця" в особі Регіональної філії "Придніпровська залізниця" акціонерного товариства "Українська залізниця" від ПП "Камерон" до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду не надходив.
Перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.
Господарськими судами установлено, що 26.09.2016 між Публічним акціонерним товариством "Українська залізниця" (Покупець) та Приватним товариством "Камерон" (Постачальник) укладено договір поставки вугілля № ПР/Т-16693/НЮ (надалі - Договір № ПР/Т-16693/НЮ) за умовами якого, постачальник зобовʼязався поставити покупцю вугілля згідно зі специфікацією №1. Рік виготовлення - 2016.
Пунктами 2.1, 2.2, 2.3 Договору № ПР/Т-16693/НЮ сторони визначили, що кількість Товару, що підлягає закупівлі, становить 1300 тонн, яка зазначається у відповідній Специфікації №1 до цього Договору.
Пунктом 5.1 Договору № ПР/Т-16693/НЮ сторони погодили, що товар, зазначений у Специфікації до цього Договору (Додаток 1) поставляється протягом III-IV кварталів 2016 року на умовах DDP згідно з Міжнародними правилами інтерпретації комерційних термінів "ІНКОТЕРМС" у редакції 2010 року, з урахуванням умов, положень, і застережень, що містяться у Договорі, але не пізніше 10 робочих днів від дня одержання постачальником заявки покупця, яка є підтвердженням готовності покупця до прийому товару.
При цьому, пунктом 5.2 Договору № ПР/Т-16693/НЮ визначено, що поставка відбувається виключно при наявності письмової заявки покупця, яка містить відомість про кількість товару, що підлягає до поставки, та є підтвердженням готовності до прийому товару та здійснення оплати за нього.
Відповідно до пункту 9.3 Договору № ПР/Т-16693/НЮ, за несвоєчасну поставку вугілля постачальник сплачує покупцеві пеню у розмірі 0,1% від суми непоставленої в строк продукції за кожен день прострочення, а за прострочення понад 30 днів додатково сплачується штраф у розмірі 7% від вказаної суми.
Пунктом 12.1 Договору № ПР/Т-16693/НЮ встановлено, що договір діє до повного виконання сторонами своїх зобовʼязань в частині розрахунків. Також Договором передбачена цивільно-правова відповідальність за невиконання взятих сторонами зобовʼязань.
Договір підписаний сторонами у встановленому порядку та скріплений печатками підприємств.
У Специфікації № 1 до договору визначені найменування товару ("вугілля камʼяне" (код ДК 021-2015 -011100-1 "Вугілля"), ДГ (13-100), показники якості (зольність, вологість), кількість тонн (1300), ціна однієї тонни без ПДВ та сума, без ПДВ; термін поставки - III-IV кварталів 2016 року.
Як вбачається з матеріалів справи пунктом 5.1 Договору № ПР/Т-16693/НЮ сторони погодили, що товар, зазначений у Специфікації до цього Договору (Додаток 1) поставляється протягом III-IV кварталів 2016 року на умовах DDP згідно з Міжнародними правилами інтерпретації комерційних термінів "ІНКОТЕРМС" у редакції 2010 року, з урахуванням умов, положень, і застережень, що містяться у Договорі, але не пізніше 10 робочих днів від дня одержання постачальником заявки покупця, яка є підтвердженням готовності покупця до прийому товару.
При цьому, пунктом 5.2 Договору № ПР/Т-16693/НЮ визначено, що поставка відбувається виключно при наявності письмової заявки покупця, яка містить відомість про кількість товару, що підлягає до поставки, та є підтвердженням готовності до прийому товару та здійснення оплати за нього.
Як встановлено ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобовʼязується передати у власність у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не повʼязаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобовʼязується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
Згідно ст. 692 Цивільного кодексу України покупець зобовʼязаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. У разі прострочення сплати за товар продавець має право вимагати сплати товару.