1. Правова система ipLex360
  2. Судові прецеденти
  3. Постанова суду



ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ



17 квітня 2019 року

м. Київ



Справа № 43/75-15/7-б



Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Жукова С.В. - головуючого, Білоуса В.В., Ткаченко Н.Г.,

за участі секретаря судового засідання Корпусенка А.О.

за участю представників:

скаржник (представник ЗАТ"Виробничо-торгова фірма "Радосинь") -

Амірова Ю.В. (дов. б/н від 16.04.2019);

ліквідатор (ЗАТ"Виробничо-торгова фірма "Радосинь") - Ганюк Т.М. (посв. №1436 від 18.07.2013);

кредитори: (Київська міська філія акціонерно-комерційного банку соціального розвитку "Укрсоцбанк") - Супряга С.О.(дов. №02-03/3063 від 20.12.2018), ДПІ у Деснянському районі ГУ ДФС у м. Києві) - Шелест Ю.В. (дов. №2641/26-15-10-12-06 від 21.11.2018).

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу ліквідатора Закритого акціонерного товариства "Виробничо-торгова фірма "Радосинь" Ганюк Т.М.

на ухвалу господарського суду міста Києва від 01.10.2018

(Колегія суддів у складі: Чеберяк П.П. - головуючий, Мандичев Д.В., Яковенко А.В.)

та постанову Північного апеляційного господарського суду від 17.01.2019

(Колегія суддів у складі: Отрюх Б.В. - головуючий, Остапенко О.М., Пантелієнко В.О.)

у справі

за заявою Закритого акціонерного товариства "Виробничо-торгова фірма "Радосинь"

про банкрутство, -



ВСТАНОВИВ:

1. У провадженні господарського суду м. Києва знаходиться справа № 43/75-15/7-б про банкрутство Закритого акціонерного товариства "Виробничо-торгова фірма "Радосинь", провадження у якій порушено ухвалою від 16.01.2008 у порядку ст. 53 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

2. 25.02.2013 господарським судом ухвалено припинити процедуру санації Закритого акціонерного товариства "Виробничо-торгова фірма "Радосинь" та постановлено визнати боржника банкрутом, відкрити щодо нього ліквідаційну процедуру, ліквідатором призначено арбітражного керуючого Сиротенка О.О. Публікація оголошення щодо цього відбулася 02.03.2013.

3. Ухвалою господарського суду м. Києва від 15.04.2014 було припинено процедуру ліквідації у справі № 43/75-15/7-б та введено процедуру санації Закритого акціонерного товариства "Виробничо-торгова фірма "Радосинь", керуючим санацією призначено арбітражного керуючого Сиротенка О.О. Офіційне оприлюднення повідомлення про введення процедури санації відбулося на веб-сайті Вищого господарського суду України 18.04.2014.

4. 21.05.2014 господарським судом м. Києва припинено процедуру санації та винесено постанову про визнання банкрутом Закритого акціонерного товариства "Виробничо-торгова фірма "Радосинь" з відповідними процесуальними наслідками, ліквідатором призначено арбітражного керуючого Сиротенка О.О.

5. Офіційне оприлюднення повідомлення про визнання боржника банкрутом відбулося 02.07.2014 на веб-сайті Вищого господарського суду України.

6. До господарського суду м. Києва від Державної податкової інспекції у Деснянському районі Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві (далі в тексті - Кредитор) надійшла заява про збільшення кредиторських вимог до боржника на суму 3 315 353 грн. 33 коп. (далі в тексті - Заява про збільшення кредиторських вимог).

Короткий зміст заяви про збільшення кредиторських вимог та рішень судів попередніх інстанцій ухвалених за наслідками розгляду вказаної заяви

7. Заявлені Кредитором вимоги складають консолідовану суму податкового бору з орендної плати з юридичних осіб в розмірі 3 149 293 грн. 80 коп., земельного податку з юридичних осіб в розмірі 2 720 грн. 64 коп., податку на додану вартість в розмірі 149 079 грн. 00 коп., а також збору за спеціальне користування водними ресурсами державного значення в розмірі 1 873 грн. 90 коп.

8. Ухвалою господарського суду м. Києва від 01.10.2018, яка залишена без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 17.01.2019, частково задоволено заяву Державної податкової інспекції у Деснянському районі Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві про збільшення кредиторських вимог до боржника на суму 3 315 353 грн. 33 коп. і визнано поточні кредиторські вимоги Державної податкової інспекції у Деснянському районі Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві до Закритого акціонерного товариства "Виробничо-торгова фірма "РАДОСИНЬ" на загальну суму 2 762 567 грн. 30 коп.; зобовʼязано ліквідатора банкрута арбітражного керуючого Ганюк Т.М. включити кредиторські вимоги Державної податкової інспекції у Деснянському районі Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві на загальну суму 2 762 567 грн. 30 коп. до шостої черги реєстру вимог кредиторів Закритого акціонерного товариства "Виробничо-торгова фірма "РАДОСИНЬ".

9. Рішення судів попередніх інстанцій мотивовані наступним:

9.1. Суди попередніх інстанцій встановили, що як вбачається з відзиву на заяву про збільшення кредиторських вимог до боржника, ліквідатором банкрута заявлені кредитором вимоги визнані частково, а саме у сумі 710 594 грн. 29 коп., в тому числі, що включає: заборгованість по податку на додану вартість у сумі 127 797 грн. 00 коп. згідно поданих декларацій № 9034585085 від 19.06.2012, № 9042777073 від 20.07.2012, № 9050324672 від 20.08.2012, № 9057302036 від 20.09.2012, № 9064572680 від 19.10.2012, № 9072780867 від 19.11.2012, № 9080000450 від 19.12.2012, № 9085170046 від 18.01.2013; заборгованість боржника з орендної плати з юридичних осіб у сумі 581 733 грн. 13 коп. згідно поданих декларацій № 9006214706 від 17.02.2012 (період виникнення недоїмки - 30.03.2012 по 30.01.2013); заборгованість боржника по збору за спеціальне використання води у сумі 1 064 грн. 16 коп. згідно розрахунків № 9047249002 від 08.08.2012, № 9069462348 від 07.11.2012, № 9086899150 від 07.02.2013.

9.2. В іншій частині вимог Державної податкової інспекції у Деснянському районі Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві, а саме 2 604 759 грн. 04 коп. (в тому числі пеня - 791 грн. 46 коп.), ліквідатором відмовлено з огляду на те, що вимоги контролюючого органу, повʼязані зі стягненням податкового боргу з платників податків, повинні предʼявлятися протягом 1095 днів з дня виникнення податкового боргу. З чого ліквідатором зроблено висновок, що заявлені кредитором суми вимог, утвореної в період 2008-2009, 01.02.2010 - 30.12.2010, 30.01.2011 - 01.03.2012 ліквідатором не визнані, у звʼязку з закінченням строку давності відповідних вимог та трирічного строку позовної давності.

9.3. З наведеними доводами суди попередніх інстанцій не погодилися, з огляду на те, що кредитор, вимоги якого виникли під час проведення процедур банкрутства, може реалізувати своє процесуальне право та заявити їх до боржника у строк, встановлений ст. 38 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" - в межах ліквідаційної процедури протягом двох місяців з дня офіційного оприлюднення повідомлення про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури. Тому посилання на строки позовної давності, які встановлені Цивільним кодексом України та передбачені Податковим кодексом України, в даному випадку є неправомірними, оскільки в процедурах банкрутства кредитор може реалізувати свої права лише у спосіб, передбачений Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

9.4. Водночас, суди попередніх інстанцій погодилися з позицією ліквідатора щодо відмови у визнанні заявлених кредитором вимог, які нараховані у період з 02.03.2013 по 30.01.2014 у звʼязку з перебуванням боржника в процедурі ліквідації, під час якої згідно приписів ст. 38 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" не здійснюється нарахування податкових зобовʼязань. Зокрема, зважаючи на встановлені обставини, судом не визнаються заявлені кредитором вимоги з орендної плати з юридичних осіб нараховані згідно звітної податкової декларації з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) за 2013 рік № 9003393168 від 31.01.2013 за період з березня 2013 року по грудень 2013 року в розмірі 528 846 грн. 00 коп., заборгованість з податку на додану вартість, нараховану згідно податкової декларації № 9014748421 від 20.03.2013 в розмірі 11 554 грн. 00 коп.

9.5. Також суди попередніх інстанцій погодилися з рішенням ліквідатора щодо відмови у визнанні заявлених кредитором вимог, які складають пеню в розмірі 791 грн. 46 коп., оскільки згідно ч. 3 ст. 19 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" протягом дії мораторію на задоволення вимог кредиторів: не нараховується неустойка (штраф, пеня), не застосовуються інші фінансові санкції за невиконання чи неналежне виконання зобовʼязань.

Короткий зміст вимог касаційної скарги з узагальненими доводами особи, яка подала касаційну скаргу

10. До Верховного Суду від ліквідатора Закритого акціонерного товариства "Виробничо-торгова фірма "Радосинь" Ганюк Т.М. (далі в тексті - Скаржник) надійшла касаційна скарга у якій Скаржник просить суд скасувати ухвалу суду першої інстанції в частині визнання поточних кредиторських вимог Кредитора та скасувати повністю постанову суду апеляційної інстанції і ухвалити нове рішення, яким визнати поточні кредиторські вимоги Державної податкової інспекції у Деснянському районі Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві до Закритого акціонерного товариства "Виробничо-торгова фірма "Радосинь" на загальну суму 710 594 грн. 29 коп і зобовʼязати ліквідатора банкрута включити зазначені кредиторські вимоги Державної податкової інспекції у Деснянському районі Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві на загальну суму 710 594 грн. 29 коп. до шостої черги реєстру вимог кредиторів Закритого акціонерного товариства "Виробничо-торгова фірма "РАДОСИНЬ".

11. В обґрунтування підстав для часткового скасування ухвали суду першої інстанції і повного скасування постанови суду апеляційної інстанції з ухваленням нового рішення в частині кредиторських вимог Державної податкової інспекції у Деснянському районі Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві, Скаржник у касаційній скарзі наводить наступні доводи:

11.1. Суди попередніх інстанцій не взяли до уваги ту обставину, що в разі спливу 1095 денного строку з дня виникнення податкового боргу, такий борг визнається безнадійним та підлягає списанню.

Узагальнений виклад позиції інших учасників у справі

12. До Верховного Суду не надходили відзиви на касаційну скаргу.

Позиція Верховного Суду

13. Ухвалою Верховного Суду від 04.03.2019 відкрито касаційне провадження у справі № 43/75-15/7-б за касаційною скаргою ліквідатора Закритого акціонерного товариства "Виробничо-торгова фірма "Радосинь" Ганюк Т.М. на ухвалу господарського суду міста Києва від 01.10.2018 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 17.01.2019 у вказаній справі; призначено до розгляду касаційну скаргу ліквідатора Закритого акціонерного товариства "Виробничо-торгова фірма "Радосинь" Ганюк Т.М. на 17 квітня 2019 року у відкритому судовому засіданні у приміщенні Касаційного господарського суду.

14. Заслухавши 17.04.2019 у відкритому судовому засіданні доповідь судді доповідача та пояснення представників учасників справи, дослідивши наведені у касаційній скарзі доводи, перевіривши матеріали справи, Верховний Суд вважає, що касаційну скаргу необхідно задовольнити частково, оскаржувані судові рішення слід скасувати, а справу в частині розгляду заяви Державної податкової інспекції у Деснянському районі Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві про збільшення кредиторських вимог до боржника на суму 3 315 353 грн. 33 коп. слід направити на новий розгляд до суду першої інстанції виходячи з наступного.

15. Відповідно ст. 300 Господарського процесуального кодексу України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази. У суді касаційної інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції. Зміна предмета та підстав позову у суді касаційної інстанції не допускається. Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, які є обовʼязковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.


................
Перейти до повного тексту