ПОСТАНОВА
Іменем України
22 квітня 2019 року
Київ
справа №815/6242/17
адміністративне провадження №К/9901/54313/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Гончарової І.А., суддів - Олендера І.Я., Ханової Р.Ф.,
розглянувши в попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Одеської митниці ДФС
на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 18 січня 2018 року (суддя Завальнюк І.В.)
та постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 24 травня 2018 року (колегія суддів: головуючий суддя - Єщенко О.В., судді - Димерлій О.О., Домусчі С.Д.)
у справі № 815/6242/17
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "100 шин+"
до Одеської митниці ДФС
про визнання протиправними дій, скасування рішень,
В С Т А Н О В И В:
У грудні 2017 року Товариства з обмеженою відповідальністю " 100 шин+" (далі - Товариство) звернулося до суду з адміністративним позовом до Одеської митниці ДФС (далі - Митниця), в якому просило:
- визнати протиправними дії Митниці щодо відмови у застосуванні митної вартості товарів, заявленої позивачем за першим методом митної оцінки - за ціною договору щодо товарів, які імпортуються;
- скасувати картку відмови у прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA500030/2017/00316 та рішення про коригування митної вартості товарів від 09 листопада 2017 року № UA00030/2017/000040/2.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що Товариство при здійсненні митного оформлення товару надало всі необхідні та достатні документи, передбачені частиною другою статті 53 Митного кодексу України (далі - МК України), які чітко ідентифікували товар та містили всі відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів. Натомість Митниця в порушення норм МК України безпідставно прийняла оскаржувані рішення та неправомірно застосувала резервний метод визначення митної вартості товару, імпортованого позивачем.
Одеський окружний адміністративний суд рішенням від 18 січня 2018 року, залишеним без змін постановою Одеського апеляційного адміністративного суду від 24 травня 2018 року, позов Товариства задовольнив повністю: визнав протиправними дії Митниці щодо відмови у застосуванні митної вартості товарів, заявленої позивачем за першим методом митної оцінки - за ціною договору щодо товарів, які імпортуються, за митною декларацією від 08 листопада 2017 року №UA500030/2017/017337; визнав протиправними та скасував картку відмови у прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA500030/2017/00316 та рішення про коригування митної вартості товарів від 09 листопада 2017 року №UA00030/2017/000040/2.
Судові рішення мотивовані тим, що позивачем під час митного оформлення товару надано всі необхідні документи, які відповідали вимогам частини другої статті 53 МК України та чітко ідентифікували оцінюваний товар, не містили жодних розбіжностей щодо даних, які підлягають обчисленню при визначенні митної вартості, що свідчить про відсутність підстав для коригування митної вартості товару; натомість відповідачем не обґрунтовано, у чому полягали обʼєктивні сумніви у заявленій декларантом митній вартості товару, та не доведено неможливості застосування Товариством методу визначення митної вартості за ціною договору.
Не погодившись із судовими рішеннями, Митниця звернулася до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального та процесуального права, просила їх скасувати та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову Товариства відмовити з огляду на правомірність прийняття спірних картки відмови та рішення про коригування митної вартості товарів.
Товариство подало відзив на касаційну скаргу, в якому просило залишити касаційну скаргу без задоволення з огляду на законність та обґрунтованість судових рішень.
Касаційний розгляд справи проведено в попередньому судовому засіданні відповідно до статті 343 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).
Суди першої та апеляційної інстанцій встановили, що 01 серпня 2017 року між позивачем та Компанією "QINGDAO ODYKING TYRE CO., LTD" (КНР) укладено зовнішньоекономічний контракт №100Т-ODY (далі - Контракт) про закупку імпортного товару "Грузові шини та Легкові шини" у кількості, визначеній у комерційному інвойсі, який є невідʼємною частиною даного Контракту. Згідно з умовами вказаного договору продавець передає товар - грузові та легкові шини в асортименті і бренду, вказаному в комерційному інвойсі, виробництва компанії "QINGDAO ODYKING TYRE CO., LTD".
Відповідно до пункту 4 Контракту № 100Т-ODY базові умови поставки визначаються умовами, вказаними в Комерційному Інвойсі, умови поставки повинні відповідати правилам "Інкотермс 2010". Термін поставки товару - 30 календарних днів з дати виконання пункту 5.1 даного договору.
Згідно з пунктами 5.1, 5.2 Контракту покупець здійснює оплату за товар продавцю банківським перерахунком на розрахунковий рахунок продавця. Порядок оплати товару здійснюється в Рахунку-проформі на кожну поставку товару.
В інвойсі від 19 вересня 2017 року № OD17X0768B сторони Контракту узгодили номенклатуру, ціну та кількість товару (загальна кількість 240 одиниць вартістю 30 349,60 доларів США).
08 листопада 2017 року для здійснення митного оформлення товару позивачем подана до Митниці електронна митна декларація № UA500030/2017/017337 разом із документами: зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу № 100Т-ODY від 01.08.2017; пакувальний лист б/н від 19.09.2017; рахунок-проформа OD17X0768 від 01.08.2017; рахунок-фактура (інвойс) OD17X0768B від 19.09.2017; коносамент EGLV140701116574 від 23.09.2017; навантажувальний документ № 66696 від 08.11.2017; сертифікат походження товару № 17C3702M3772/00123 від 26.09.2017; банківський платіжний документ, що стосується товару б/н від 16.08.2017, від 30.10.2017; прейскурант (прайс-лист) виробника товару б/н від 19.09.2017; розрахунок ціни (калькуляція) OD17X0768B від 19.09.2017; копія митної декларації країни відправлення № 431020170000093668 від 20.09.2017.
Митна вартість товару визначена за першим методом: за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються.
09 листопада 2017 року на підставі вимоги митного органу про надання додаткових документів позивачем також подані такі документи: лист-пояснення б/н від 09.11.2017 та лист постачальника та QINGDAO ODYKING TYRE CO., LTD від 09.11.2017, переклад митної декларації країни відправлення.
За результатами опрацювання митної декларації та наданих документів відповідачем відмовлено у митному оформленні (випуску) товару за заявленої митною вартістю та прийнято рішення про коригування митної вартості товарів від 09 листопада 2017 року № UA00030/2017/000040/2, яким митну вартість за одиницю товару визначено за резервним методом.
Переглянувши судові рішення в межах касаційної скарги, перевіривши повноту встановлення судами фактичних обставин справи та правильність застосування ними норм матеріального та процесуального права, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду дійшов висновку, що зазначена касаційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступних мотивів.
Митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, відповідно до статті 49 МК України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобовʼязані, зокрема, подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на обʼєктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню (частина друга статті 52 МК України).
Відповідно до статті 53 МК України, у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення. Перелік документів, які підтверджують митну вартість товарів, визначений у частині другій статті цієї статті.
Як визначено у частині третій статті 53 МК України, у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобовʼязані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) додаткові документи відповідно до переліку, наведеному в даній нормі.