РІШЕННЯ
Іменем України
17 квітня 2019 року
Київ
справа №9901/85/19
адміністративне провадження №П/9901/85/19
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
Головуючого судді Юрченко В.П.,
Суддів: Бившевої Л.І., Васильєвої І.А., Пасічник С.С., Хохуляка В.В.
секретар судового засідання - Титенко М.П.,
за участю:
представник відповідача - Карлаш Д.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у порядку спрощеного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_2 до Вищої кваліфікаційної комісії суддів України про визнання протиправним, нечинним рішення та зобовʼязання вчинити певні дії,
ВСТАНОВИВ:
18.02.2019 до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду надійшов позов ОСОБА_2 до Вищої кваліфікаційної комісії суддів України (далі - ВККС України), Громадської ради міжнародних експертів, у якому вона просила:
- визнати протиправним, нечинним та скасувати рішення Вищої кваліфікаційної комісії суддів України №65/вс-19 від 21.01.2019, яким встановлено, що "Рішення про те, що кандидат на посаду судді Вищого антикорупційного суду ОСОБА_2 відповідає критеріям, визначеним статтею 8 Закону України "Про Вищий антикорупційний суд", не набрало установленої цією статтею кількості голосів. Визнати кандидата на посаду судді Вищого антикорупційного суду ОСОБА_2 такою, що припинила участь в оголошеному комісією 02.08.2018 конкурсі на посаду судді Вищого антикорупційного суду".
- зобовʼязати Вищу кваліфікаційну комісію суддів України і Громадську раду міжнародних експертів на спеціальному спільному засіданні вирішити питання про відповідність кандидата на посаду судді Вищого антикорупційного суду ОСОБА_2 критеріям, визначеним частиною четвертою статті 8 Закону України "Про Вищий антикорупційний суд", та про її подальшу участь в оголошеному Вищою кваліфікаційною комісією суддів України 02.08.2018 конкурсі на посаду судді Вищого антикорупційного суду, з урахуванням правової оцінки, наданої Верховним Судом у рішенні. Визначити відповідачам розумний строк виконання рішення суду, який не перевищує двадцяти днів із дня набрання рішенням суду законної сили.
На обґрунтування позовних вимог ОСОБА_2 зазначила, що приймала участь у конкурсі на заміщення вакантних посад суддів Вищого антикорупційного суду. 12 та 14 листопада 2018 року вона склала іспит, що включав в себе анонімне письмове тестування та виконання практичного завдання. За результатами першого етапу кваліфікаційного оцінювання "Іспит" набрала 143,75 балів та продовжила участь в конкурсі.
На другому етапі конкурсу 28.12.2018 на її електронну адресу надійшов лист від Громадської ради міжнародних експертів, який містив ряд запитань, відповіді на які було надано 02.01.2019 (граничний строк, - 03.01.2019). 09.01.2019 відбулось друге засідання Громадської ради міжнародних експертів у рамках проведення конкурсу до Вищого антикорупційного суду, на якому було прийнято рішення про ініціювання спеціального спільного засідання відносно неї щодо відповідності критеріям, визначеним у частині четвертій статті 8 Закону України "Про Вищий антикорупційний суд".
15.01.2019 на її електрону адресу надійшла інформаційна записка голови Громадської ради міжнародних експертів ОСОБА_3 щодо її анкети на посаду судді Вищого антикорупційного суду, в якій були висловлено його занепокоєння щодо її доброчесності і практичних навичок, які він хотів би розглянути на спеціальному засіданні ВККС України і Громадської ради міжнародних експертів.
21.01.2019 на відповідному засіданні ВККС України та Громадської ради міжнародних експертів було прийнято оскаржуване нею рішення в даній справі, з яким вона не згодна, так як таке є незаконним і необґрунтованим. Цим Рішенням грубо порушене її субʼєктивне право на участь у конкурсі на посаду судді Вищого антикорупційного суду відповідно до правил, встановлених законами України і прийнятими на їх реалізацію актами ВККСУ. Конкурс передбачає певну процедуру кваліфікаційного оцінювання, за наслідками якого вона мала шанс перемогти і отримати рекомендацію ВККС України про призначення на посаду судді.
При цьому вважає, що вказане рішення ВККС України було прийнято на основі отриманої від Громадської ради міжнародних експертів неперевіреної інформації, а сама Громадська рада міжнародних експертів вийшла за межі наданих їй повноважень, так як керувалась необґрунтованими припущеннями.
Зокрема, твердження, що вона придбала у власність квартиру лише за 147120,00 грн. а ринкова ціна була значно вищою, і це викликає обґрунтований сумнів щодо її доброчесності є недостовірним з огляду на те, що для порівняння обʼєктів нерухомості Громадською радою міжнародних експертів використовувались дані оголошень продаж подібних квартир за 2018 рік (придбання квартири було у 2014 році); локація таких обʼєктів абсолютно різна (різні райони міста); квартири є повністю пристосованими до житла (одна із запропонованих до порівняння квартир Громадською радою міжнародних експертів продавалась із меблями); квартири є різними за площами та обсягами кімнат (дві квартири із запропонованих є 3-кімнатні). Власну квартиру вона придбала в забудовника, яка складалась із 2-х кімнат, і без будь-яких наявних умов для проживання в ній одразу, про що було повідомлено Громадську раду міжнародних експертів та ВККС України.
Для підтвердження вказаної позиції Вищій кваліфікаційній комісії суддів України надавались первинні документи щодо підтвердження придбання нею саме квартири вартістю 147120,00 грн., однак такі не були розцінені, а в основу оскаржуваного рішення покладена неправдива інформація, що надана Громадською радою міжнародних експертів. Тому, обґрунтування сумніву щодо її доброчесності є незаконним та неправомірним.
Прийняття до уваги висновків, викладених в інформаційній записці ОСОБА_3 (голова Громадської ради міжнародних експертів), а саме по запитаннях 7 та 8 виходять за межі вимог Закону України "Про Вищий Антикорупційний суд", оскільки звернення нею до суду із позовом в інтересах малолітньої дитини, жодного сумніву щодо її доброчесності,тим більше практичних навичок не здатне викликати, які вона успішно підтвердила під час виконання письмового тестування в рамках першого етапу "Іспит". Занепокоєння ОСОБА_3, які були викладені у інформаційній записці взагалі не були озвучені на засіданні ВККС України.
Таким чином, Громадська рада міжнародних експертів при здійсненні повноважень, наданих їм Законом України "Про Вищий антикорупційний суд" в рамках частини четвертої статті 8, свідомо вийшла за їх межі, порушивши вказані норми з точки зору застосування до неї як кандидата сумнівів, які виникли без достатніх і необхідних для того фактичних підстав, які не обґрунтовані будь-якою інформацією, що підтверджена допустимими і достовірними документами, а також застосування до неї показника "надійність", який не передбачений Законом України "Про Вищий антикорупційний суд".
Що стосується самого спеціального спільного засідання ВККС України і Громадської ради міжнародних експертів, воно також було проведене з порушенням Регламенту Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, затвердженого рішенням ВККСУ 13.10.2016 № 81/зп-16, так як вона була поставлена в нерівні умови в частині надання необхідного часу для надання відповідей на запитання, які зачитувались з інформаційної записки Громадської ради міжнародних експертів, які за часом, як і запитання членів ВККС України, тривали значно довше. Вказане свідчить, що ВККС України навіть не слухала надані нею відповіді, тобто були створені штучні умови, за яких вона була позбавлена можливості висловити свою позицію в достатній мірі з питань зазначених у інформаційній записці Громадської ради міжнародних експертів, що вказує на порушення принципу рівності перед законом.
22.02.2019 провадження за вказаним позовом ухвалою Верховного Суду відкрито, та призначено її до розгляду в судове засідання на 27.03.2019 о 09:30 год., яке було відкладено до 17.04.2019 до 09:30.
У судове засідання позивач не зʼявилась, надавши клопотання про розгляд справи у її відсутності.
Представник Вищої кваліфікаційної комісії суддів України у судовому засіданні надав пояснення, аналогічні письмовому відзиву, де зазначив, що Рішенням Комісії від 02 серпня 2018 року № 186/зп-18 оголошено конкурс на зайняття 39 вакантних посад суддів Вищого антикорупційного суду, з яких 27 посад суддів до Вищого антикорупційного суду та 12 посад суддів до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду. ОСОБА_2 звернулася до Комісії із заявою про допуск до участі у конкурсі на зайняття вакантної посади судді Вищого антикорупційного суду та проведення стосовно неї кваліфікаційного оцінювання для підтвердження здатності здійснювати правосуддя у відповідному суді як особа, яка відповідає вимогам пункту 1 частини другої статті 7 Закону України "Про Вищий антикорупційний суд", тобто має стаж роботи на посаді судді не менше пʼяти років. Дослідивши подані кандидатом ОСОБА_2 разом із заявою про допуск до участі у конкурсі документи, Комісія дійшла висновку, що Позивач відповідає вимогам до кандидатів на посади суддів Вищого антикорупційного суду, та вирішила допустити останню до проходження кваліфікаційного оцінювання для участі у конкурсі на зайняття вакантних посад суддів зазначеного суду, прийнявши рішення від 08 жовтня 2018 року № 105/вс-18. Рішенням Комісії від 27 грудня 2018 року № 325/зп-18 затверджено результати складеного іспиту під час кваліфікаційного оцінювання в межах конкурсу на зайняття 27 вакантних посад суддів Вищого антикорупційного суду, згідно з якими ОСОБА_2 отримала 143,75 бала. Цим же рішенням ОСОБА_2 допущено до другого етапу кваліфікаційного оцінювання "Дослідження досьє та проведення співбесіди". 13 грудня 2018 року Комісія передала Громадській раді міжнародних експертів копії досьє 153 кандидатів на посади суддів Вищого антикорупційного суду та Апеляційної палати цього ж суду, зокрема й копію досьє кандидата ОСОБА_2, яка надала згоду Громадській раді міжнародних експертів на повний і безпосередній доступ до матеріалів її досьє. Громадською радою міжнародних експертів ініційовано розгляд питання її відповідності критеріям, визначеним частиною четвертою статті 8 Закону України "Про Вищий антикорупційний суд" на спеціальному спільному засіданні шляхом подання до Комісії відповідного повідомлення, яке містить, зокрема, інформаційну записку про кандидата. Так, в інформаційній записці наведено обставини, які, на думку Громадської ради міжнародних експертів, викликали обґрунтований сумнів щодо відповідності кандидата критеріям передбаченим частиною четвертою статті 8 Закону України "Про Вищий антикорупційний суд". 21 січня 2019 року на спеціальному спільному засіданні Комісії та Ради розглянуто питання про відповідність кандидата на посаду судді Вищого антикорупційного суду ОСОБА_2. критеріям, передбаченим частиною четвертою статті 8 Закону № 2447-VIII. Позивачем стосовно наведених в інформаційній записці обставин надано усні та письмові пояснення, а також підтверджувальні документи. Зокрема, ОСОБА_2 не спростовувала про те, що 147 120 грн. були сумою, значно меншою вартості квартири, порівняно з вартістю такої самої квартири на відкритому ринку на час її придбання. Вона посилалася на те, що підписала договір купівлі-продажу від 06.05.2014, в якому дослівно зазначалося, що згідно зі звітом оцінки, підготовленим ТОВ "Фавор", вартість цієї квартири становить 147120,00 грн., порядок сплати якої 50% в день підписання договору, а решту (50%) до 31.12.2014. ОСОБА_2 не надала жодного рекламного чи іншого відповідного матеріалу стосовно вартості квартири на той час. У своїй доповіді Громадська рада міжнародних експертів зазначила, що еквівалент 147120,00 грн. становив 12500 доларів США. Кандидат ОСОБА_2 поставила під сумнів точність цієї суми в доларах США, заявивши, що вона є значно вищою. Втім, 06.05.2014 курс обміну валют становив 11,70 грн. за долар США. Звідси виливає, що кандидат сплатила 50% ціни в сумі близько 6 287 доларів США. Курс долара США 31 грудня 2014 року становив 15,76 грн. Звідси випливає, що кандидат сплатила ще близько 4 667 доларів США. Отже, загальна сума, сплачена кандидатом, становила близько 11000 доларів США. Кандидат не надала жодних документів, які б засвідчували сплату в сумі, що відповідала зазначеній нею ціні придбання. Вказане залишає обґрунтований сумнів у дійсній вартості квартири та у тому, чи насправді кандидат сплатила за квартиру більше ніж задекларувала. Дії кандидата щодо подання заяви в інтересах своєї малолітньої дитини до Уманського міськрайонного суду Черкаської області, в якому вона обіймала посаду судді та її виправдання таких дій (спір був не між дитиною та її чоловіком, а саме між нею та чоловіком з питання надання дозволу на виїзд дитини за кордон без його супроводу), а також її посилання на Конвенцію про права дитини суперечать Цивільному процесуальному кодексу України, згідно приписів якого підсудність цивільних справ, у яких однією із сторін є суд або суддя цього суду, визначається ухвалою судді суду вищої інстанції без виклику сторін. Вказане залишає обґрунтований сумнів щодо її доброчесності та практичних навичок. Стосовно порушення порядку автоматизованого розподілу справ в Уманському міськрайонному суді Черкаської області ОСОБА_2 в письмових поясненнях зазначала, що на той час вона нічого про це не знала. Під час спеціального спільного засідання кандидатка підтвердила свої письмові пояснення і повідомила, що вона працювала в іншій будівлі суду та не мала жодного відношення до системи автоматичного розподілу справ. Таким чином, за результатами спеціального засідання, заслухавши доповідача - члена Ради, кандидата на посаду судді, дослідивши інформаційну записку про кандидата, надані ним усні та письмові пояснення, інші обставини, обговорені під час засідання, у членів Комісії та Ради лишилися обґрунтовані сумніви щодо відповідності ОСОБА_2 критеріям, передбаченим частиною четвертою статті 8 Закону України "Про Вищий антикорупційний суд". На спільному засіданні, за результатами голосування членів Комісії та Громадської ради міжнародних експертів рішення щодо відповідності кандидата на посаду судді Вищого антикорупційного суду ОСОБА_2 критеріям, визначеним статтею 8 Закону України "Про Вищий антикорупційний суд", не набрало установленої цією статтею кількості голосів, що стало підставою для прийняття спірного у даній справі рішення. Приймаючи дане рішення, Комісія, у відповідності до частини другої статті 19 Конституції України, діяла на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією і законами України, з дотриманням процедури та передбачених частиною другою статті 2 КАС України критеріїв для його прийняття, а тому твердження ОСОБА_2 про те, що Комісією прийнято рішення, з порушенням процедури та визначених частиною другою статті 2 КАС України критеріїв для його прийняття є безпідставними, необґрунтованими та не підтвердженими належними доказами. Позивачем не доведено належними та допустимими доказами порушення Комісією її прав, а тому позовні вимоги задоволенню не підлягають.
Громадська рада міжнародних експертів явку свого представника у судове засідання не забезпечила.
Ухвалою Верховного Суду від 17.04.2019 вирішено закрити провадження в цій справі щодо позовних вимог до Громадської ради міжнародних експертів.
Заслухавши доповідь головуючого судді, представника відповідача, встановивши обставини справи та перевіривши їх доказами, Суд приходить до висновку, що позов не підлягає задоволенню, з таких підстав.
Судом встановлено такі факти та відповідні їм правовідносини.
Рішенням Комісії від 02.08.2018 № 186/зп-18 оголошено конкурс на зайняття 39 вакантних посад суддів в Вищий антикорупційний суд, з яких 27 посад суддів у Вищому антикорупційному суді та 12 посад суддів - в Апеляційній палаті Вищого антикорупційного суду.
Заявою від 07.09.2018 (зареєстрована 10.09.2018, вх. № 32дж-561/18) ОСОБА_2 звернулася до Комісії із проханням про допуск до участі у конкурсі на зайняття вакантної посади судді Вищого антикорупційного суду та проведення кваліфікаційного оцінювання для підтвердження здатності здійснювати в ньому правосуддя як особа, яка відповідає вимогам пункту 1 частини другої статті 7 Закону України "Про Вищий антикорупційний суд", тобто має стаж роботи на посаді судді не менше пʼяти років.
Згідно із протоколом розподілу між членами Комісії від 10.09.2018 заяву позивача було розподілено на члена ВККС України ОСОБА_7 Протоколом повторного розподілу між членами Комісії заяву позивача було розподілено на ВККС України ОСОБА_8 Підстава, - рішення Комісії від 12.12.2018 № 314/зп-18.
Комісією 08.10.2018 ухвалено рішення № 105/вс-18, яким, серед іншого, вирішено допустити ОСОБА_2 до проходження кваліфікаційного оцінювання.
Рішенням Комісії від 27.12.2018 № 325/зп-18 затверджено результати іспиту, складеного під час кваліфікаційного оцінювання, згідно з якими ОСОБА_2 отримала 143,755 бала. Відповідно до цього ОСОБА_2 допущено до другого етапу кваліфікаційного оцінювання "Дослідження досьє та проведення співбесіди" в межах оголошеного 02.08.2018 конкурсу до Вищого антикорупційного суду.
Згідно з вимогами частини першої статті 9 Закону України "Про Вищий антикорупційний суд" рішенням ВККС України від 06.11.2018 №249/зп-18 призначено 6 членів Громадської ради міжнародних експертів.
У звʼязку із чим, ВККС України передала Громадській раді міжнародних експертів копії досьє 153 кандидатів на посади суддів Вищого антикорупційного суду та Апеляційної палати цього ж суду, зокрема й копію досьє кандидата ОСОБА_2, яка надала згоду Громадській раді міжнародних експертів на повний і безпосередній доступ до матеріалів її досьє.
Судом встановлено, що на електронну пошту ОСОБА_2 від Секретаріату Громадської ради міжнародних експертів направлено лист, до якого долучений вкладенням окремим документом в якому поставлено 8 запитань, на які мають бути надані відповіді, підтверджені належними документами не пізніше 17:00 год. 03.01.2019.
Питання 1, 5,6, 7, 8 були наступного змісту:
" 1. У декларації за 2015 рік Ви вказали, що 06.05.2014 придбали квартиру у м. Умань загальною площе. 57,7 кв.м вартістю 147120 грн. (що еквівалентно 12 500 доларів на момент купівлі).
Чи погоджуєтесь Ви із цим твердженням? Якщо ні, чому.
Якщо так, будь ласка поясніть, чому задекларована Вами вартість значно нижча вартості на подібні обʼєкти нерухомості на ринку на той час, з огляду на падіння курсу гривні щодо долара з 2014 року (до прикладу: ІНФОРМАЦІЯ_1). Надайте усі документи щодо купівлі квартири, включно з будь-якими документами від ріелторів.
5. 9 березня 2018 року Громадська рада доброчесності (ГРД) затвердила та оприлюднила висновок про Вашу невідповідність критеріям доброчесності та професійної етики (ІНФОРМАЦІЯ_2). Підставою для висновку, зокрема, стали Ваші дії під час розгляду справи громадянина ОСОБА_10.
Ви погоджуєтесь із висновком ГРД? Якщо ні, надайте будь ласка детальні пояснення щодо змісту висновку.
6. Надайте будь ласка вичерпні пояснення щодо причин Вашого звільнення з посади судді Уманського міськрайонного суду Черкаської області у 2018 році. Чи Ваше рішення про звільнення повʼязане із висновком ГРД 9 березня 2018 року? Поясніть будь ласка, чому наразі Ви є безробітною, та працювали лише 5 днів після звільнення з посади судді.
7. У рішенні від 7 лютого 2017 року суддя Уманського міськрайоного суду Черкаської області задовольнив Ваш позов та надав дозвіл на тимчасовий виїзд за межі України малолітньому ОСОБА_3, ІНФОРМАЦЯ_І, без згоди та супроводу батька ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_3, а саме: на відпочинок до Єгипту строком до 21 дня в період з 15 березня до 15 червня 2017 року (ІНФОРМАЦІЯ_3).
Чи погоджуєтесь Ви із цим твердженням? Якщо ні, чому.
Якщо так, чи Ви погоджуєтесь, що відповідно до положень Цивільного процесуального кодексу України суддя, що розглядав справу, з огляду на те, що Ви є суддею того ж суду, був зобовʼязаний звернутись із запитом до вищестоящого суду для вирішення питання про передачу справи на розгляд до іншого суду? Якщо ні, то чому. Якщо так, чи мало місце таке звернення судді до вищестоящого суду, і якщо ні, то чому. Надайте усі документи.
8. У червні 2016 року Державна судова адміністрація України (ДСА) здійснила аудит відповідності окремих питань в Уманському міськрайонному суді Черкаської області, за результатами якого підготувала доповідь. У доповіді зазначено, що у період з 01.01.2015 по 31.03.2016 (на момент, коли Ви працювали у цьому суді) у 48365 випадках мало місце втручання в роботу автоматизованої системи розподілу справ, через що розподіл справ не здійснювався випадково.
Чи Ви погоджуєтесь із цим твердженням? Якщо ні, то чому. Якщо так, якою була Ваша роль у втручанні? Чи було Вам відомо про втручання? Чи покривали Ви колег або чи приховували факти втручання? Скільки суддів були залучені до втручання та скільки суддів всього працювали в суді? Чи брав суддя, який надав Вашому малолітньому сину тимчасовий дозвіл на виїзд закордон, участь в якийсь спосіб у втручанні?"
Відповідь на вказаний лист позивачем була надана шляхом заповнення форми, в якій були поставлені питання, що направлена на електронну пошту Громадської ради міжнародних експертів.
Зокрема по питаннях 1, 5, 6, 7, 8 відповіді позивача були наступного змісту:
" 1. Дійсно, у моїх деклараціях вказано про купівлю мною 06.05.2014 року квартири в м. Умань Черкаської області загальною площею 57,7 кв.м. вартістю 147120,00 грн.
Згідно договору купівлі-продажу від 06 травня 2014 року (копія додаю), я придбала у ТОВ "ОЗОН-7" квартиру в АДРЕСА_1 загальною площею 57,7 кв.м. за суму -147120,00 гривень.
Як зазначено в самому договорі купівлі-продажу: "… Згідно звіту про оцінку майна, виготовлену СП ТОВ "Фавор" 25.12.2013 року оціночна вартість вказаної квартири становить 147120 гривень 00 коп…".
Так як оціночна вартість даної квартири складала саме 147120,00 гри., то продавець ТОВ "ОЗОН-7" і погодився продати квартиру саме за таку суму.
Я ж у свою чергу знаючи, що згідно, зазначеного вище, звіту про оцінку майна, дана квартира коштувала саме 147120,00 гривень погодилась її купити, саме за її реальну вартість, а не ту яку могли б пропонувати на вторинному ринку перекупники чи інші сумнівні продавці.
Питання щодо продажу обʼєкта нерухомості на ринку за реальну чи завищену ціну - є право власника обʼєкту нерухомості.
Для того, щоб покупець не був введений з оману щодо реальної ціни майна, що пропонується для продажу і проводиться незалежна оцінка даного майна та встановлюється реальна власність обʼєкта нерухомості. У разі якщо саме така ціна влаштовує обидві сторони договору купівлі-продажу договір укладається.
5. Скорочено: Наразі ознайомившись із висновком ГРД від 09 березня 2018 року пояснюю наступне. Я цілком і повністю не погоджуюсь із вказаним висновком та вважаю, що члени ГРД були введенні в оману громадянином ОСОБА_10, який був не згоден з рішенням суду і таким чином вирішив помститись мені подавши скаргу на сайт ГРД. Адже, на скільки мені відомо, жодного дисциплінарного провадження відносно мене за скаргою ОСОБА_10 в провадженні ВККСУ, ВРП - не було, хоча громадянин ОСОБА_10, зважаючи на звернення до ГРД, мав можливість звернутись до ВККСУ, ВРП з відповідною скаргою.
6. Скорочено: Що стосується причин мого звільнення з посади судді Уманського міськрайонного суду Черкаської області то вони є суто особистими. Так, у грудні 2017 року після того, як виконуючою обовʼязків голови Уманського міськрайонного суду Черкаської області стала суддя ОСОБА_13., між суддями Уманського міськрайонного суду була створена різко негативна робоча атмосфера. Зваживши, що створена негативна робоча атмосфера в суді тільки погіршується, звернення колег до Ради суддів та ВРП, нічого не дали, я прийняла рішення про звільнення. Можу цілком запевнити, що моє рішення про звільнення, ніяк не було повʼязане із висновком ГРД від 09 березня 2018 року так як моя заява про звільнення за власним бажанням до ВРП була подана ще 09 лютого 2018 року, тобто за місяць до того як ГРД затвердила відповідний висновок (копію заяви додаю)."
7. Так, 07 лютого 2017 року згідно рішення Уманського міськрайонного суду Черкаської області справа № 705/47/17 було задоволено позов ОСОБА_2 до ОСОБА_11, третя особа орган опіки та піклування Уманської міської ради про надання дозволу на тимчасовий виїзд за кордон неповнолітньої дитини без згоди батька.
Відповідно до вимог ЦПК України підсудність справи, у якій однією зі сторін є суд або суддя суду, до підсудності якого віднесена ця справа за загальними правилами,визначається ухвалою суду вищої інстанції,постановленою без повідомлення сторін.
В даному випадку, я вважаю, до суду з позовом звернулась не суддя суду ОСОБА_2 для захисту свій прав судді, до суду звернулась громадянка України ОСОБА_2, мати, діючи виключно в інтересах свого малолітнього сина ОСОБА_12, для захисту, передбачених Конституцією та законами України, прав дитини, так як мій син не міг самостійно звернутись до суду з позовом.
Конвенцією про права дитини, прийнятої 20 листопада 1989 року, передбачено, що в усіх діях щодо дітей, незалежно від того здійснюються вони державними чи приватними установами що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини. Дитині забезпечується такий захист і піклування, які необхідні для її благополуччя, беручи до уваги права й обовʼязки її батьків, опікунів чи інших осіб, які відповідають за неї за законом.