ПОСТАНОВА
Іменем України
16 квітня 2019 року
Київ
справа №804/16271/15
адміністративне провадження №К/9901/16665/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Хохуляка В.В., суддів: Бившевої Л.І., Шипуліної Т.М.,
при секретарі судового засідання Лисенко О.М.,
за участю представника відповідача Корчинської М.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Дніпропетровської митниці Державної фіскальної служби на постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 13.07.2017 (головуючий суддя Іванов С.М., судді: Панченко О.М., Чередниченко В.Є.) у справі за позовом Публічного акціонерного товариства "Дніпровський металургійний комбінат" до Дніпропетровської митниці Державної фіскальної служби про скасування картки відмови, визнання недійсним та скасування рішення,
ВСТАНОВИВ:
ПАТ "Дніпровський металургійний комбінат" звернулося з позовом до Дніпропетровської митниці ДФС, у якому просило скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 15.06.2015 №110010000/2015/20059.; визнати недійсним та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів від 15.06.2015 №110010000/2015/600392/1.
Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 01.03.2016 у задоволенні адміністративного позову відмовлено.
Постановою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 13.07.2017 рішення суду першої інстанції скасовано та прийнято нове, яким позов задоволено.
Не погодившись з рішенням суду апеляційної інстанції митний орган оскаржив його у касаційному порядку.
В обґрунтування касаційної скарги відповідач посилається на порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального і матеріального права. Митний орган зазначає, що для контролю та митного оформлення декларантом не подано витребувані документи, в тому числі договорів (угод) з третіми особами, що стало однією з підстав для коригування митної вартості. Дніпропетровська митниця ДФС вказує на невідповідність висновку суду апеляційної інстанції фактичним обставинам справи, які, на думку контролюючого органу, полягають у безпідставному визначенні позивачем митної вартості товару за ціною договору, з огляду на ненадання договору із третіми особами, що повʼязаний з контрактом про поставку товарів, оскільки товар імпортовано за непрямим контрактом, укладеним не з виробником оцінюваного товару, а з посередником ТОВ "Русская горно-металлургическая компания", відправником товару значиться ВАТ "Стойленский ГОК"; відсутність в наданих до митного оформлення інвойсах зазначення вмісту Fe, від якого в пропорційному відношенні залежить ціна поставленого товару. Відповідач вважає, що декларантом подано документи, які містять розбіжності стосовно умов поставки оцінюваного товару, що підтверджує висновок про ненадання документів, що підтверджують транспортну складову у вартості оцінюваних товарів. Крім того, відповідач звертає увагу, що в рахунках виробника ціна товару незалежно від вмісту Fe визначена в єдиному розмірі при різному вмісті Fe, що, на думку контролюючого органу, свідчить лише про базову ціну залізорудного концентрату, а не фактичну, яка має встановлюватись у відповідності із контрактом в залежності від вмісту зазначеної речовини, що є суттєвим для обчислення ціни. На думку відповідача, висновки суду апеляційної інстанції, викладені в оскаржуваному судовому рішенні, про те, що обовʼязкові документи, які подані до митного органу не містили розбіжностей - не відповідають фактичним обставинам справи.
У свою чергу, позивачем подані заперечення на касаційну скаргу, ПАТ "Дніпровський металургійний комбінат" вказує на правильність висновку суду апеляційної інстанції про безпідставність коригування митним органом митної вартості товарів за резервним методом, оскільки для підтвердження заявленої митної вартості за основним методом позивачем було надано необхідний пакет підтверджуючих документів, включаючи договір та рахунки, в яких чітко визначена ціна придбаного товару, та з яких не вбачається розбіжностей чи обставин, які впливають на числове значення заявленої митної вартості товару, та з якими законодавство повʼязує право контролюючого органу, маючи обґрунтований сумнів, витребовувати додаткові документи в підтвердження заявленої митної вартості
Згідно з частиною третьою статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.
Ухвалою Верховного Суду від 25.03.2019 розгляд справи призначено у судовому засіданні на 02.04.2019. Судом оголошено перерву до 16.04.2019.
Представник відповідача у судовому засіданні підтримав доводи і обґрунтування, що викладені у касаційній скарзі. Також зазначив про судову практикувирішення спорів, які виникли з аналогічних правовідносин Вищого адміністративного суду України та Верховного Суду.
Розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Дніпропетровської митниці ДФС на постанову суду апеляційної інстанції, судом проголошено вступну та резолютивну частини постанови про задоволення касаційної скарги.
Судами попередніх інстанцій встановлено, 29.04.2015 між ПАТ "Дніпровський металургійний комбінат ім.Ф.Е.Дзержинського" (покупцем) та ООО "Русская горно-металлургическая компания", м.Москва, Росія (продавець) укладено контракт №15-0835-12 (далі - Контракт), відповідно до умов якого продавець зобовʼязується передати покупцю, а покупець прийняти та своєчасно оплатити товар, найменування, кількість, вартість, умови і строки поставки якого визначаються даними Контрактом, Додатками (Специфікаціями) і додатковими угодами до нього, які є невідʼємною частиною даного Контракту.
Згідно пунктів 2.3, 2.4 Контракту якість товару по даному Контракту повинна відповідна технічним умовам продавця, нормативно-технічній документації, СТО 00186826-026-2015 - концентрат залізорудний агломераційний ОАО "Стойленский ГОК", СТО 00186826-029-2015 - руда залізна агломераційна ОАО "Стойленский ГОК", а також підтверджуватись сертифікатом якості, виданим виробником товару. Сертифікати якості видаються окремо по кожному маршруту.
Згідно Додатку від 27.05.2015 №4 до Контракту від 29.04.2015 №15-0835-12 продавець - ООО "Русская горно-металлургическая компания" - зобовʼязаний у червні 2015 року поставити залізорудний концентрат, СТО 00186826-026-2015, у кількості - 80 000 тон за ціною 1977,84 рублів РФ за тону на загальну суму 158 227 200,00 руб. РФ при вмісті Fе 66%, на умовах поставки: СРТ - станція Дніпродзержинськ, Придніпровської залізниці, Україна; вантажовідправник: ОАО "Стойленский ГОК", Росія, Белгородська область, виробник: ОАО "Стойленский ГОК", Росія, Белгородська область, м.Старий Оскол.
На підставі положень контракту від 29.04.2015 №15-0835-12 та додатку від 27.05.2015 №4 продавцем на митну територію України для покупця було ввезено вантаж - Залізорудний концентрат. Концентрат залізорудний агломераційний, з вмістом Fе203-66,0%, Si02 - 7,3%; волога - 9,93%, 9,96% одержаний методом магнітної сепарації СТО 00186826-026-2015. Застосовується при виробництві агломератів у агломераційному цеху. Використовується у металургійному виробництві для власних потреб.
15.06.2015 позивач звернувся до Дніпропетровської митниці ДФС для здійснення митного оформлення товару.
Вищевказаний товар заявлено до митного оформлення шляхом подання МД №110010000/2015/021225; митна вартість товару заявлена декларантом за ціною договору (основний метод) та визначена на рівні 1,908руб./кг.
Для підтвердження заявленої митної вартості імпортованого товару декларантом було подано до митного органу пакет документів.
З причин певного ступеню ризиковості операції та за наявності розбіжностей у наданих до митного оформлення документах з метою здійснення вичерпного переліку форм та обсягів митного контролю для унеможливлення декларування недостовірної митної вартості посадовою особою контролюючого органу за МД від 27.05.2015 №110010000/2015/021225 сформовано профіль ризику "Можливе заниження митної вартості товару.
За результатами контролю митним органом встановлено, що документи, які підтверджують числові значення складових митної вартості, містять розбіжності,
Оскільки декларантом надано документи, що містять розбіжності стосовно умов поставки оцінюваного товару та, відповідно, вартості зазначеного товару згідно таких умов, необхідне надання відомостей щодо транспортної складової з метою проведення перевірки числового значення заявленої митної вартості.
З метою здійснення контролю за правильністю та повнотою визначення декларантом митної вартості товару, посадовою особою митниці сформовано електронне повідомлення із зазначенням переліку документів, що підлягають наданню на вимогу митного органу.
Листом від 15.06.2015 вих.№062Д/1556 ПАТ "Дніпровський металургійний комбінат " проінформовано митний орган про неможливість надання додаткових документів у встановлений термін.
Також, сторонами проведено консультацію з приводу обрання методу визначення митної вартості під час якої Дніпропетровською митницею ДФС прийнято рішення про коригування митної вартості товарів від 15.06.2015 №110010000/2015/600392/1, відповідно до якого митну вартість товару скориговано до 2,9508 руб./кг із застосуванням другорядного методу (2-г) Митного кодексу України та оформлено картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 15.06.2015 №110010000/2015/20059.
Підставою для коригування митної вартості товару слугував висновок митного органу про наявність розбіжностей в документах та відсутність в останніх всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена чи підлягає сплаті за ці товари.
Ухвалюючи рішення про відмову у задоволенні адміністративного позову, суд першої інстанції керувався тим, що контролюючий орган мав обґрунтовані сумніви відносно правильного визначення позивачем митної вартості товарів, які не були спростовані Товариством шляхом надання додатково витребуваних контролюючим органом документів, а тому відповідач обґрунтовано здійснив коригування митної вартості товарів із застосуванням резервного методу.
Постановою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 13.07.2017 рішення суду першої інстанції скасовано та прийнято нове, яким позов задоволено.
Задовольняючи адміністративний позов, суд апеляційної інстанції посилався на те, що митним органом неправомірно відмовлено позивачу у визнанні задекларованої ним митної вартості товару за основним методом митної вартості, безпідставно визначивши митну вартість за резервним методом, оскільки правильність визначення позивачем митної вартості товару за ціною договору, а також обʼєктивна неможливість застосування першого методу не були спростовані митним органом.
Відповідач просить суд скасувати постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 13.07.2017 та залишити в силі постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 01.03.2016.
Переглядаючи постанову суду апеляційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, перевіряючи дотримання судом апеляційної інстанції норм процесуального права при встановленні фактичних обставин у справі та правильність застосування норм матеріального права, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню, з огляду на наступне.
Згідно з частиною першою статті 51, частиною першою статті 52 Митного кодексу України митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу; заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою.
Як встановлено частиною другою статті 52 Митного кодексу України, декларант зобовʼязаний: заявляти митну вартість, визначену ним самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом; подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на обʼєктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; нести всі додаткові витрати, повʼязані з коригуванням митної вартості або наданням митному органу додаткової інформації.
Згідно з частинами першою, другою статті 53 Митного кодексу України у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення. Документами, які підтверджують митну вартість товарів, зокрема, є: декларація митної вартості та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є обʼєктом купівлі-продажу); якщо рахунок сплачено - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару.
У частині другій цієї статті наведений перелік документів, які підтверджують митну вартість товарів.
Судами першої та апеляційної інстанцій зʼясовано, що на підтвердження заявленої митної вартості товару декларантом було подано митному органу наступні документи: контракт від 29.04.2015 №15-0835-12; додаток від 27.05.2015 №4 до Контракту; рахунок фактуру (інвойс) від 07.06.2015 №БЕЛ00082 разом з додатком до нього; рахунок фактуру (інвойс) від 07.06.2015 №БЕЛ00084 разом з додатком до нього; лист ПАТ "ДМКД" від 10.06.2015 №062Д/1516, залізнична накладна від 09.06.2015 №46909263; залізнична накладна від 07.06.2015 №АЦ643228; залізнична накладна від 09.06.2015 №46919627; два рахунки фактури від 07.06.2015 б/н; сертифікат про походження товару форми СТ-1 від 10.06.2015 №RUUA 5086000782 4491341; сертифікат про походження товару форми СТ-1 від 10.06.2015 №RUUA 5086000783 4491342; сертифікат про походження товару форми СТ-1 від 10.06.2015 №RUUA 5086000784 4491343; сертифікат якості від 07.06.2015 №72; сертифікат якості від 07.06.2015 №73; лист від 12.06.2015 №062Д/1540; копія митної декларації країни відправлення від 28.05.2015 №10101100/070515/0000576.
Відповідно до частини третьої статті 53 Митного кодексу України у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобовʼязані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) додаткові документи.
Згідно з положенням частини четвертої вказаної статті, у разі якщо митний орган має обґрунтовані підстави вважати, що існуючий взаємозвʼязок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу, крім документів, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, подає (за наявності) визначені в ній документи.
Статтею 54 Митного кодексу України встановлено, що контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.
Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.
За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.
Відповідно до положень статті 57 Митного кодексу України, визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний. При цьому кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.
Частиною четвертою статті 57 Митного кодексу України встановлено, що застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між органом доходів і зборів та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій орган доходів і зборів та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.
При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу.
Правила визначення митної вартості за ціною договору встановлені статтею 58 Митного кодексу України.
Аналіз наведених норм дає підстави вважати, що митні органи мають право здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом, зокрема, витребовування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей. Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів, порівнянням рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено, і таке інше.
Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву у правильності визначення митної вартості є обовʼязковою умовою, оскільки з цією обставиною закон повʼязує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.
При цьому, витребувати необхідно лише ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 Митного кодексу України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.
Обставини справи свідчать, що контролюючим органом відповідно до статті 54 Митного кодексу України здійснено контроль наявності в підтверджуючих документах усіх відомостей в кількісному виразі, використаних при обчисленні митної вартості, та у звʼязку з виявленими розбіжностями декларанту запропоновано було надати додаткові документи.