У Х В А Л А
17 квітня 2019 року
м. Київ
Справа № 826/4469/17 (К/9901/3271/19)
Провадження № 11-339апп19
ВеликаПалата Верховного Суду у складі:
судді-доповідача СаприкіноїІ. В.,
суддів: Антонюк Н. О., Бакуліної С. В., Британчука В. В., Данішевської В. І., Кібенко О. Р., Князєва В. С., Лобойка Л. М., Лященко Н. П., Прокопенка О. Б., Рогач Л. І., Ситнік О. М., Ткачука О. С., Уркевича В. Ю.,
перевіривши наявність підстав для передачі на розгляд Великої Палати Верховного Суду справи за касаційною скаргою уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації Публічного акціонерного товариства комерційного банку "Євробанк" на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 24 вересня 2018 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 15 січня 2019 року у справі за позовом ОСОБА_3 до уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації Публічного акціонерного товариства комерційного банку "Євробанк" Кононця ВадимаВалерійовича, третя особа Фонд гарантування вкладів фізичних осіб, про визнання протиправною бездіяльності та зобовʼязання вчинити певні дії,
ВСТАНОВИЛА:
У березні 2017 року ОСОБА_3 звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом, у якому просив:
- визнати протиправною бездіяльність уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації ПАТ КБ "Євробанк" Кононця В. В. щодо невключення ОСОБА_3 до переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб;
- зобовʼязати уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації ПАТ КБ "Євробанк" Кононця В. В. подати до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб додаткову інформацію щодо ОСОБА_3 як вкладника, який має право на відшкодування коштів у сумі 197 715, 95 грн;
Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 24 вересня 2018 року, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 15 січня 2019 року, позов задоволено.
Не погодившись із такими судовими рішеннями, 28 січня 2019 року уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації ПАТ КБ "Євробанк" подала до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду касаційну скаргу, в якій просить скасувати рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 24 вересня 2018 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 15 січня 2019 року. В обґрунтування касаційної скарги, серед іншого, зазначає, що спірні правовідносини підлягають розгляду в порядку цивільного, а не адміністративного судочинства.
Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 03 квітня 2019 року вказану вище справу передано на розгляд Великої Палати Верховного Суду. Цю ухвалу мотивовано тим, що в касаційній скарзі уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації ПАТ КБ "Євробанк", серед іншого, посилається на порушення судами правил предметної юрисдикції.
Відповідно до ч. 6 ст. 346 КАС України справа підлягає передачі на розгляд Великої Палати Верховного Суду в усіх випадках, коли учасник справи оскаржує судове рішення з підстав порушення правил предметної юрисдикції.
Оскільки уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації ПАТ КБ "Євробанк" оскаржує судові рішення першої та апеляційної інстанцій, в тому числі і з підстав порушення правил предметної юрисдикції, ВеликаПалата Верховного Суду дійшла висновку про наявність правових підстав для прийняття цієї справи до розгляду.
Разом з тим скаржник просить провести розгляд справи за його участю.
Згідно із ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року (далі - Конвенція) однією з істотних гарантій справедливого судового розгляду є публічний судовий розгляд.
Водночас Європейський суд з прав людини у своєму рішенні від 26 травня 1988 року в справі "Екбатані проти Швеціїї" зазначив, що якщо розгляд справи у суді першої інстанції був публічним, відсутність "публічності" при розгляді справи у другій та третій інстанціях може бути виправданою особливостями процедури по цій справі. Якщо апеляційна скарга стосується виключно питання права, залишаючи осторонь фактичні обставини справи, то вимоги ст. 6 Конвенції можуть бути дотримані і тоді, коли заявнику не було надано можливості бути заслуханим у апеляційному чи касаційному суді особисто.