УХВАЛА
17 квітня 2019 року
м. Київ
Справа № 911/1834/18
Провадження № 12-58гс19
Велика Палата Верховного Суду у складі:
судді-доповідача Уркевича В. Ю.,
суддів Антонюк Н. О., Бакуліної С. В., Британчука В. В., Данішевської В. І.,
Кібенко О. Р., Князєва В. С., Лобойка Л. М., Лященко Н. П., Прокопенка О. Б.,
Рогач Л. І., Саприкіної І. В., Ситнік О. М., Ткачука О. С.,
перевірила наявність підстав для передачі на розгляд Великої Палати Верховного Суду справи № 911/1834/18 за позовом фізичної особи - підприємця Заславець Надії Олександрівни до Борівської селищної ради та Товариства з обмеженою відповідальністю "Проектгенплан", за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача - Товариства з обмеженою відповідальністю "Кегичівське", про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою за касаційною скаргою фізичної особи - підприємця Заславець Надії Олександрівни на постанову Північного апеляційного господарського суду від 18 лютого 2019 року (головуючий суддя Коробенко Г. П., судді Козир Т. П., Тищенко А. І.) та ухвалу Господарського суду Київської області від 08 листопада 2018 року (суддя Саванчук С. О.) та
ВСТАНОВИЛА:
У серпні 2018 року фізична особа - підприємець (далі - ФОП) Заславець Н. О. звернулася до Господарського суду Київської області з позовом до Борівської селищної ради та Товариства з обмеженою відповідальністю "Проектгенплан" про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою (кадастровий номер 3224955300:01:003:0330, розташованою в селищі Борова Фастівського району Київської області на розі вулиць Миру-Франка) шляхом зобовʼязання відповідачів винести червоні лінії у генеральному плані селища міського типу Борова Фастівського району Київської області за межі зазначеної земельної ділянки, належної ФОП Заславець Н. О.
Господарський суд Київської області ухвалою від 08 листопада 2018 року, залишеною без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 18 лютого 2019 року, провадження у справі закрив на підставі пункту 1 частини першої статті 231 Господарського процесуального кодексу України, оскільки спір не підлягає вирішенню за правилами господарського судочинства.
Обґрунтовуючи своє рішення, суд першої інстанції, з висновком якого погодився суд апеляційної інстанції, зазначив, що спір у цій справі не стосується речових прав позивача як власника земельної ділянки, а виник між сторонами щодо затвердження генерального плану населеного пункту (селища міського типу Борова Фастівського району Київської області).
Тобто, як указали суди першої та апеляційної інстанцій, спір у цій справі не є господарським, а є публічно-правовим і підлягає розгляду за правилами адміністративного судочинства, оскільки діяльність відповідача (Борівської селищної ради) з розгляду і затвердження генеральних планів населених пунктів є реалізацією органом місцевого самоврядування його владних управлінських функцій, тоді як безпосередньо генеральний план населеного пункту не має індивідуального характеру, у тому числі, для позивача.
У березні 2019 року ФОП Заславець Н. О. звернулася до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Північного апеляційного господарського суду від 18 лютого 2019 року й ухвалу Господарського суду Київської області від 08 листопада 2018 року та направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду.
Касаційну скаргу мотивовано порушенням судами першої та апеляційної інстанцій норм процесуального права, оскільки ФОП Заславець Н. О. не оскаржує рішення, дії чи бездіяльність субʼєкта владних повноважень (органу місцевого самоврядування), а просить захистити її право власності на земельну ділянку шляхом усунення перешкод у користуванні нею, тому спір у цій справі не є публічно-правовим спором, тому не відноситься до юрисдикції адміністративних судів, а є спором про право, має виключно приватноправовий характер і з огляду на субʼєктний склад сторін підлягає розгляду за правилами господарського судочинства.
Разом з тим у касаційній скарзі ФОП Заславець Н. О. викладено клопотання про передачу цієї справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду на підставі частини шостої статті 302 Господарського процесуального кодексу України з огляду на те, що підставою оскарження постанови суду апеляційної інстанції та ухвали суду першої інстанції є порушення ними правил предметної та субʼєктної юрисдикції.
Касаційний господарський суд у складі Верховного Суду ухвалою від 14 березня 2019 року відкрив касаційне провадження та надав учасникам справи строк для подання відзиву на касаційну скаргу, а ухвалою від 10 квітня 2019 року клопотання ФОП Заславець Н. О. задовольнив і передав цю справу разом з відповідною касаційною скаргою на розгляд Великої Палати Верховного Суду, оскільки підставою оскарження постанови суду апеляційної інстанції та ухвали суду першої інстанції є порушення ними правил предметної юрисдикції.
Відповідно до частини шостої статті 302 Господарського процесуального кодексу України справа підлягає передачі на розгляд Великої Палати Верховного Суду в усіх випадках, коли учасник справи оскаржує судове рішення з підстав порушення правил предметної чи субʼєктної юрисдикції.
З огляду на те, що ФОП Заславець Н. О. оскаржує постанову Північного апеляційного господарського суду від 18 лютого 2019 року й ухвалу Господарського суду Київської області від 08 листопада 2018 року з підстав порушення ними правил предметної юрисдикції, Велика Палата Верховного Суду приймає справу до розгляду.