Постанова
Іменем України
17 квітня 2019 року
м. Київ
справа № 724/179/17
провадження № 51-2858 км 18
Верховний Суд колегією суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого - Кравченка С.І.,
суддів: Ємця О.П., Слинька С.С.,
при секретарі Матушевській Л.О.,
за участю прокурора Ковальчука О.С.,
розглянув у судовому засіданні кримінальне провадження, внесене до ЄРДР за № 42016260000000140 за обвинуваченням
ОСОБА_1,
ІНФОРМАЦІЯ_1, який народився у с. Вашківці Сокирянського району Чернівецької області, проживаючого по АДРЕСА_1, раніше не судимого,
у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 368, ч. 2 ст. 191, ч. 4 ст. 27, ч.1 ст. 366 КК України,
за касаційними скаргами захисника Костіна В.В. в інтересах засудженого ОСОБА_1 та прокурора на ухвалу Чернівецького апеляційного суду від 20 грудня 2018 року.
Зміст оскаржених судових рішень і встановлені судами
першої та апеляційної інстанцій обставини
Вироком Хотинського районного суду Чернівецької області від 14 серпня 2017 року ОСОБА_1 засуджено:
- за ч. 1 ст. 368 КК України до штрафу в розмірі 1500 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 25500,00 грн. з позбавленням права обіймати посади, повʼязані з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських обовʼязків на підприємствах лісового господарства України строком на 1 рік 6 місяців;
- за ч. 2 ст. 191 КК України на 3 роки обмеження волі з позбавленням права обіймати посади, повʼязані з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських обовʼязків на підприємствах лісового господарства України строком на 2 роки;
- за ч. 4 ст. 27, ч. 1 ст. 366 КК України на 2 роки обмеження волі з позбавленням права обіймати посади, повʼязані з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських обовʼязків на підприємствах лісового господарства України строком на 1 рік.
Відповідно до ч. 3 ст. 72 КК України покарання у виді штрафу виконувати самостійно.
На підставі ч. 1 ст. 70 КК України, за сукупністю злочинів, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, ОСОБА_1 остаточно визначено покарання 3 роки обмеження волі з позбавленням права обіймати посади, повʼязані з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських обовʼязків на підприємствах лісового господарства України строком на 2 роки.
Строк відбування покарання ОСОБА_1 рахувати з моменту приведення вироку до виконання.
Вирішено питання про речові докази та судові витрати у кримінальному провадженні.
Ухвалою Чернівецького апеляційного суду від 20 грудня 2018 року вирок Хотинського районного суду Чернівецької області від 14 серпня 2017 року щодо ОСОБА_1 змінено. Ухвалено вважати ОСОБА_1 засудженим:
- за ч. 4 ст. 27, ч. 1 ст. 366 КК України на 2 роки обмеження волі з позбавленням права обіймати посади, повʼязані з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських обовʼязків на підприємствах лісового господарства України строком на 1 рік;
- за ч. 2 ст. 191 КК України на 3 роки обмеження волі з позбавленням права обіймати посади, повʼязані з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських обовʼязків на підприємствах лісового господарства України строком на 2 роки.
На підставі ч. 1 ст. 70 КК України, за сукупністю злочинів, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, ОСОБА_1 остаточно визначено покарання 3 роки обмеження волі з позбавленням права обіймати посади, повʼязані з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських обовʼязків на підприємствах лісового господарства України строком на 2 роки.
За ч. 1 ст. 368 КК України ОСОБА_1 виправдано за відсутності складу злочину.
Зараховано в строк відбуття покарання час попереднього увʼязнення ОСОБА_1 з 29 вересня 2016 року по 3 жовтня 2016 року включно, згідно ч. 5 ст. 72 КК України, із розрахунку один день попереднього увʼязнення за два дні позбавлення волі.
В решті вирок залишено без зміни.
За вироком суду ОСОБА_1, працюючи директором Державного підприємства "Хотинське лісове господарство", на посаді лісничого Колінковецького лісництва Державного підприємства "Хотинське лісове господарство", будучи службовою особою, наділеною владою, а також організаційно-розпорядчими та адміністративно-господарськими функціями, виконуючи обовʼязки бухгалтера (касира), маючи умисел на отримання неправомірної вигоди, 28 та 29 вересня 2016 року отримав від ОСОБА_3 грошові кошти на загальну суму 50000,00 гривень, з яких 19270,40 грн. він одержав в якості визначеної ним неправомірної вигоди, а кошти в сумі 30729,60 грн. в якості коштів, що підлягали внесенню в касу лісництва за фактично відпущену ОСОБА_4 лісодеревину.
При цьому, кошти в сумі 30729,60 грн. в касу лісництва вніс частково, в сумі 5359,30 грн., а решту 25370,30 грн., ОСОБА_1 привласнив із використанням службового становища, в тому числі і завдяки розтраті належної лісгоспу лісодеревини, чим завдав державі, в особі ДП "Хотинське лісове господарство", майнової шкоди на суму 25370,30 грн.
Крім того, ОСОБА_1 28 та 29 вересня 2016 року надав своєму підлеглому працівнику (матеріали відносно якого виділені в окреме провадження), незаконну усну вказівку виписати товарно-супровідні документи та електронні бирки на відпущену ОСОБА_4 деревину із зменшеною кубомасою "Пиловника" та зменшеними діаметрами колод деревини, оскільки деревина меншого діаметру та нижчої сортності становить меншу відпускну вартість.
ОСОБА_1 особисто визначив іншій особі (матеріали відносно якої виділені в окреме провадження), яку кубомасу, якої сортності вказати у документах, та які діаметри, розуміючи при цьому, що надає вказівку внести до офіційних документів завідомо неправдиві відомості.
Також, ОСОБА_1 надав іншій особі (матеріали відносно якої виділені в окреме провадження), вказівку зазначити у відповідних документах на відпуск лісодеревини, в тому числі і товаро-супровідних документах, в якості особи-одержувача деревини одного з лісників цього лісництва, достовірно знаючи при цьому, що передбачений нормативними документами наряд на відпуск лісопродукції цьому ліснику директором ДП "Хотинський лісгосп" не виписувався.
Суд визнав недоведеними та виключив із предʼявленого ОСОБА_1 обвинувачення за ч. 3 ст. 368 КК України вимагання неправомірної вигоди та дійшов висновку, що його дії слід кваліфікувати за ч. 1 ст. 368 КК України, оскільки він отримав неправомірну вигоду в розмірі 19270,40 грн., що з огляду на розмір податкової соціальної пільги станом на 2016 рік - 689,00 грн., не перевищує сто неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що дорівнює 68900,00 грн. та не становить значного розміру.
Апеляційний суд переглядаючи справу в апеляційному порядку 20 грудня 2018 року змінив вирок, дійшовши висновку про відсутність в діях ОСОБА_1 складу злочину, передбаченого ч. 1 ст. 368 КК України.
Вимоги касаційної скарги і узагальнені доводи особи, яка її подала
У касаційній скарзі захисник засудженого ставить питання про скасування ухвали апеляційного суду і призначення нового розгляду в суді апеляційної інстанції у звʼязку з істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону. Зазначає, що в ухвалі відсутні висновки щодо наявності факту провокації і, як наслідок, недопустимості доказів, наявних у справі. Стверджує, що ухвала апеляційного суду не відповідає вимогам ст. 419 КПК України, оскільки апеляційний суд доводи апеляції сторони захисту належно не перевірив, змістовних відповідей на них не надав. Наголошує, що апеляційним судом при новому розгляді не виконані вказівки, викладені в Постанові Верховного суду від 19 червня 2018 року.