Постанова
Іменем України
18 квітня 2019 р.
м. Київ
Справа №357/1/16-к
Провадження № 51-5364км18
Верховний Суд колегією суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого Могильного О. П.,
суддів: Марчука О. П., Наставного В. В.,
секретаря
судового засідання Бражника М. В.,
за участю:
прокурора Пантєлєєвої А. С.,
засуджених ОСОБА_2 (в режимі відеоконференції) і ОСОБА_3,
захисників Бугайова М. М. (в режимі відеоконференції), Ляшенка І. І.
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу засудженого ОСОБА_3 на вирок Білоцерківського районного суду Київської області від 06 листопада 2017 року та ухвалу Апеляційного суду Київської області від 01 березня 2018 року, у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12015110030004649 за обвинуваченням
ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Біла Церква Київської області, громадянина України, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_2, проживаючого за адресою: АДРЕСА_3, раніше неодноразово судимого, останнього разу 15 липня 2011 року за ч. 3 ст. 186, ч.2 ст.185 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 4 роки, звільненого 12 квітня 2015 року по відбуттю покарання,
ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_5, уродженця с. Іванівка,Ставищанського району Київської області, громадянина України, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_4, проживаючого за адресою: АДРЕСА_5, в силу ст.89 КК України такого, що не має судимості,
кожного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 187 КК України.
Зміст оскаржуваних судових рішень і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини
Вироком Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 06 листопада 2017 року, визнано винуватими і засуджено:
ОСОБА_3 за ч. 3 ст. 187 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 8 років з конфіскацією всього майна, належного йому на праві особистої власності.
ОСОБА_2 за ч. 3 ст. 187 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 7 років з конфіскацією всього майна, належного йому на праві особистої власності.
ОСОБА_3 зараховано строк попереднього увʼязнення в строк відбування покарання з 09 листопада 2015 року по 14 червня 2016 року та з 26 липня 2016 року по 20 червня 2017 року включно з розрахунку один день попереднього увʼязнення за два дні позбавлення волі, а з 21 червня 2017 року по 05 листопада 2017 року з розрахунку один день попереднього увʼязнення за один день позбавлення волі.
Ухвалено рахувати строк відбування покарання ОСОБА_2 з 17 червня 2017 року.
Вирішено питання процесуальних витрат та речових доказів.
Ухвалою Апеляційного суду Київської області від 01 березня 2018 року вирок залишено без зміни.
Згідно з вироком суду ОСОБА_3 і ОСОБА_2 засуджено за вчинення кримінального правопорушення за таких обставин.
08 листопада 2015 року приблизно о 12 год. ОСОБА_3 за попередньою змовою з ОСОБА_2, перебуваючи в стані алкогольного спʼяніння, прийшли до квартири АДРЕСА_1, де діючи умисно, з корисливих мотивів, відкрито, здійснили напад з метою заволодіння чужим майном, застосувавши насильство, яке є небезпечним для життя та здоровʼя потерпілого ОСОБА_6, що виразилось у нанесенні декількох ударів руками по обличчю потерпілого, та проникли до житла останнього.
Після цього, не припиняючи свої злочинні дії, ОСОБА_2, перебуваючи у коридорі вищевказаної квартири, наніс удар по обличчю потерпілого ОСОБА_6, внаслідок якого останній впав на підлогу спальної кімнати.
В подальшому, ОСОБА_2, який на той час знаходився у ванній кімнаті квартири, за вказівкою ОСОБА_3 почав відʼєднувати пральну машинку марки "Самсунг".
В свою чергу ОСОБА_3 почав обшукувати спальну кімнату та вимагати у потерпілого повідомити місце схованки грошових коштів, однак останній будь-яку інформацію не надавав, після чого ОСОБА_3 наніс удар ногою в область тулуба потерпілого ОСОБА_6 та виніс телевізор марки "Рейнфорд" до коридору. На вимогу потерпілого, який намагався піднятися з підлоги, припинити злочинні дії ОСОБА_3 і схопив останнього руками за ногу, ОСОБА_3 наніс удар ногою в область тулуба потерпілого ОСОБА_6, а ОСОБА_2, який вийшов з ванної кімнати, наніс ще декілька ударів по тілу потерпілого в область тулуба та голови, внаслідок чого потерпілий втратив свідомість.
Після цього ОСОБА_3 разом із ОСОБА_2 з ванної кімнати винесли пральну машинку марки "Самсунг" на коридор квартири.
При вчиненні вищевказаних злочинних дій останні були виявлені дружиною потерпілого - ОСОБА_7, яка прийшла до квартири, після чого з місця події втекли.
Вимоги касаційної скарги і узагальнені доводи особи, яка її подала
У касаційній скарзі засуджений ОСОБА_3 висуває вимогу про скасування судових рішень і призначення нового розгляду провадження в суді першої інстанції. На обґрунтування своїх вимог стверджує, що суди першої та апеляційної інстанції неналежно перевірили його твердження про те, що потерпілий ОСОБА_6 мав видимі тілесні ушкодження до початку вчинення злочину та доводи потерпілого про те, що ОСОБА_2, відкривши двері квартири, наніс йому удар не з корисливих мотивів. Зазначає, що у порядку ст. 290 КПК України йому не була відкрита історія хвороби потерпілого, а в матеріалах провадження відсутні процесуальні рішення, на підставі яких отримувалися відповідні докази. Вказує про однобічність і неповноту судового розгляду та невмотивованість вироку, формальність розгляду провадження судом апеляційної інстанції. Просить зарахувати в строк відбування покарання час тримання під вартою з розрахунку один день попереднього увʼязнення за два дні позбавлення волі.
Позиції інших учасників судового провадження
Засуджений ОСОБА_3 та його захисник Бугайов М. В. підтримали доводи касаційної скарги засудженого та просили її задовольнити.
Засуджений ОСОБА_2 і його захисник Ляшенка І. І. також просили задовольнити касаційну скаргу ОСОБА_3
Прокурор Пантєлєєва А. С. висловила доводи, заперечуючи проти задоволення касаційної скарги.
Мотиви Суду
Заслухавши доповідь судді, доводи учасників судового провадження, перевіривши матеріали провадження та доводи, наведені у касаційній скарзі, колегія суддів дійшла такого висновку.
Згідно з вимогами ст. 433 КПК України суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин і не має права досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в оскарженому судовому рішенні, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.
Неповнота та однобічність судового розгляду про які йдеться у касаційній скарзі відповідно до вимог ст. 438 КПК України не є підставою для зміни або скасування судових рішень судом касаційної інстанції.
Висновок суду про доведеність винуватості ОСОБА_3 у вчиненні за попередньою змовою групою осіб нападу з метою заволодіння чужим майном, поєднаного із насильством небезпечним для життя та здоровʼя особи, яка зазнала нападу, поєднаний з проникненням в житло відповідає обставинам, зʼясованим судом, встановлених під час кримінального провадження, підтверджений ретельно перевіреними у судовому засіданні і детально наведеним у вироку доказами, яким суд дав належну оцінку, і є обґрунтованим.
Винуватість ОСОБА_3 у вчиненні злочину, за який його засудженого, доведена, окрім інших детально наведених у вироку доказів, показаннями ОСОБА_3 і ОСОБА_2, які, в межах позиції свого захисту не заперечували, що вони без запрошення прийшли до ОСОБА_6 та вчинили щодо нього злочин, передбачений ст. 125 КК України, показаннями потерпілого ОСОБА_6, який повідомив про механізм вчиненого щодо нього злочину та про роль кожного з засуджених, які, прийшовши до нього в квартиру, почали наносили йому удари та при заволодінні його майном також наносили йому удари, у тому числі ті, від яких він втратив свідомість, даними протоколів слідчого експерименту, даними протоколу огляду місця події, висновку судово-медичної експертизи №459/Д від 27 листопада 2015 року відповідно до яких у ОСОБА_6 виявлені ушкодження, які відносяться до легких тілесних ушкоджень, що потягли короткочасний розлад здоровʼя.
Усі докази у сукупності узгоджуються між собою та підтверджують винуватість ОСОБА_3 у вчиненні злочину.