Постанова
Іменем України
18 квітня 2019 року
м. Київ
справа № 401/3869/15-к
провадження № 51-9328км18
Верховний Суд колегією суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого Марчука О.П.,
суддів Матієк Т.В., Могильного О.П.,
за участю:
секретаря судового засідання Бражника М.В.,
прокурора Опанасюка О.В.,
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу засудженого ОСОБА_1 на вирок Світловодського міськрайонного суду Кіровоградської області від 05 червня 2018 року та ухвалу Апеляційного суду
Кіровоградської області від 04 вересня 2018 року у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12015120270001310, за обвинуваченням
ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, уродженця та зареєстрованого у АДРЕСА_1, неодноразово судимого, останнього разу - 17 лютого 2012 року вироком Ленінського районного суду
м. Кіровограда за: ст. 391, ст. 71 КК України до позбавлення волі строком на 1 рік 6 місяців. На підставі ст. 75 КК України звільнено ОСОБА_1 від відбування призначеного покарання з випробуванням з іспитовим строком тривалістю
2 роки,
у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України.
Зміст оскаржених судових рішень і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини
За вироком Світловодського міськрайонного суду Кіровоградської області від
19 листопада 2015 року ОСОБА_1 засуджено за ч. 2 ст. 186 КК України до покарання у виді позбавлення волі строком на 4 роки. На підставі ст. 71 КК України до покарання призначеного за даним вироком частково приєднано невідбуте покарання за вироком Світловодського міськрайонного суду Кіровоградської області від 17 грудня 2014 року і за сукупністю вироків визначено ОСОБА_1 остаточне покарання у виді позбавлення волі строком на
4 роки 7 місяців. Строк відбування покарання засудженому ОСОБА_1 ухвалено рахувати з 17 серпня 2015 року.
Вироком Світловодського міськрайонного суду Кіровоградської області від
05 червня 2018 року вказаний вирок щодо ОСОБА_1 на підставі п. 3 ч. 2
ст. 459 КПК України в частині призначеного покарання скасовано.
Ухвалено новий вирок, яким визнано ОСОБА_1 винним у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України та призначено йому покарання у виді позбавлення волі строком на 4 роки.
В іншій частині вирок суду залишено без зміни.
Згідно з вироком суду ОСОБА_1 визнано винним у тому, що він 11 червня 2015 року приблизно о 02:30, прийшов до супермаркету "АТБ", що розташований на вул. Леніна 43 у м. Світловодську Кіровоградської області, де на грунті раптово виниклих неприязних відносин між нимта ОСОБА_2 виникла сварка, при цьому ОСОБА_1, побачив у ОСОБА_2 мобільний телефон та гаманець, які привернули його увагу, як джерело незаконного збагачення.
Так, 11 червня 2015 року, приблизно о 02:30, ОСОБА_1 реалізовуючи свій злочинний задум, не приховуючи свого злочинного наміру, діючи відкрито для сторонніх осіб, ігноруючи волю потерпілого, вдарив потерпілого ОСОБА_2 та повторно, відкрито викрав у потерпілого гаманець вартістю 90 грн, в якому знаходились грошові кошти в сумі 60 грн, та мобільний телефон "Samsung" Е 1202 Duos вартістю 360 грн.
В подальшому ОСОБА_1 з місця скоєння злочину зник, чим спричинив потерпілому матеріальну шкоду на загальну суму 510 грн.
Ухвалою Апеляційного суду Кіровоградської області від 04 вересня 2018 року вирок місцевого суду залишено без зміни.
Вимоги касаційної скарги і узагальнені доводи особи, яка її подала
У касаційній скарзі засуджений просить змінити судові рішення у звʼязку з неправильним застосуванням судами першої та апеляційної інстанцій закону України про кримінальну відповідальність та зарахувати йому у строк покарання строк попереднього увʼязнення за період з 17 серпня 2015 року по 22 грудня
2015 року, а також з 18 липня 2017 року до набрання вироком Світловодського міськрайонного суду Кіровоградської області від 05 червня 2018 року законної сили, тобто по 04 вересня 2018 року з розрахунку один день попереднього увʼязнення за два дні позбавлення волі, відповідно до вимог ч. 5 ст. 72 КК України в редакції Закону України від 26 листопада 2015 року № 838-VIII "Про внесення зміни до Кримінального кодексу України щодо удосконалення порядку зарахування судом строку попереднього увʼязнення у строк покарання" (далі - Закон №838-VIII).
Зазначає, що суд першої інстанції не застосував положення ч. 5 ст. 72 КК України у редакції Закону № 838-VIII та не зарахував йому у строк покарання строк попереднього увʼязнення за період з 17 серпня 2015 року по 22 грудня
2015 року, а також з 18 липня 2017 року до набрання вироком Світловодського міськрайонного суду Кіровоградської області від 05 червня 2018 року законної сили, тобто по 04 вересня 2018 року, з розрахунку один день попереднього увʼязнення за два дні позбавлення волі. Апеляційний суд не дав належної оцінки таким порушенням та не зарахував йому у строк покарання зазначений строк попереднього увʼязнення з розрахунку один день попереднього увʼязнення за два дні позбавлення волі, чим порушив його права.
Позиції інших учасників судового провадження
Від учасників судового провадження заперечення на касаційну скаргу не подавалися.
У судовому засіданні прокурор заперечував проти задоволення касаційної скарги засудженого.
Заслухавши суддю-доповідача, думку прокурора, перевіривши матеріали кримінального провадження, наведені у касаційній скарзі доводи, колегія суддів дійшла висновку, що скарга засудженого підлягає частковому задоволенню з таких підстав.
Мотиви Суду
Відповідно до вимог ст. 438 КПК України підставами для скасування або зміни судових рішень при розгляді справи в суді касаційної інстанції є істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність та невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення й особі засудженого.
Згідно зі ст. 433 КПК України суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального й процесуального права при ухваленні судових рішень у тій частині, в якій їх було оскаржено.
Висновки суду про винність ОСОБА_1 та кваліфікація його дій у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення в касаційній скарзі не оспорюються.
Доводи касаційної скарги засудженого щодо не зарахування йому судами першої та апеляційної інстанцій у строк покарання строк попереднього увʼязнення з
17 серпня 2015 року по 22 грудня 2015 року, з розрахунку один день попереднього увʼязнення за два дні позбавлення волі, відповідно до положень ч. 5 ст. 72 КК України у редакції Закону № 838-VIII, то вони не заслуговують на увагу з огляду
на таке.
Як вбачається з матеріалів кримінального провадження, вироком Світловодського міськрайонного суду Кіровоградської області від
19 листопада 2015 року ОСОБА_1 засуджено за ч. 2 ст. 186 КК України до покарання у виді позбавлення волі строком на 4 роки. На підставі ст. 71 КК України до покарання призначеного за даним вироком частково приєднано невідбуте покарання за вироком Світловодського міськрайонного суду Кіровоградської області від 17 грудня 2014 року і за сукупністю вироків визначено ОСОБА_1 остаточне покарання у виді позбавлення волі строком на
4 роки 7 місяців.
Ухвалою слідчого судді Світловодського міськрайонного суду Кіровоградської області від 17 серпня 2015 року щодо ОСОБА_1 було обрано запобіжний захід у виді тримання під вартою з 16 серпня 2015 року.
Вирок Світловодського міськрайонного суду Кіровоградської області від