Постанова
іменем України
18 квітня 2019 р.
м. Київ
справа № 448/1173/15-к
провадження № 51-8217км18
Верховний Суд колегією суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого - Ємця О. П.,
суддів: Кравченка С. І., Білик Н. В.,
секретаря судового засідання Гапона В. О.,
за участю:
прокурора Рибачук Г. А.,
захисника ( в режимі відеоконференції) ПікиМ.Є
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу захисника Піки М.Є. в інтересах засудженого ОСОБА_2 на вирок Городоцького районного суду Львівської області від 03 січня 2018 року та ухвалу Апеляційного суду Львівської області від 05 липня 2018 року у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12013150230000598, за обвинуваченням
ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, уродженця с. Річки Жовківського району Львівської області, жителя АДРЕСА_1,
у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України.
Зміст судових рішень і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини
За вироком Городоцького районного суду Львівської області від 03 січня 2018 року ОСОБА_2 засуджено за ч. 2 ст. 286 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 3 роки без позбавлення права керувати транспортними засобами.
На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_2 звільнено від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком тривалістю 1 рік, з покладенням обовʼязків, передбачених п. п. 1, 2 ч. 1 ст. 76 КК України.
Згідно з вироком ОСОБА_2 визнано винуватим та засуджено за те, що він 06 вересня 2013 року о 22.00 год., керуючи автомобілем "ЗАЗ -110308", рухаючись автодорогою сполученням Львів-Шегині у напрямку м. Мостиська, на 46 км.+ 150 м. вказаної автодороги у Мостиському районі Львівської області, в порушення вимог п. п. 12.2, 12.3 Правил дорожнього руху, не вжив заходів до своєчасного екстреного гальмування свого автомобіля з моменту обʼєктивної можливості виявити пішохода на смузі руху свого автомобіля, та здійснив наїзд на пішохода ОСОБА_3 Унаслідок дорожньо-транспортної пригоди потерпілий отримав тяжкі тілесні ушкодження за ознакою небезпеки для життя в момент заподіяння.
Ухвалою Апеляційного суду Львівської області від 05 липня 2018 року вирок місцевого суду залишено без зміни.
Вимоги касаційної скарги і узагальнені доводи особи, яка її подала
У касаційній скарзі захисник порушує питання про скасування судових рішень щодо ОСОБА_2 та призначення нового розгляду в суді першої інстанції. Вважає, що висновки суду про доведеність винуватості його підзахисного у вчиненні інкримінованого правопорушення не відповідають фактичним обставинам справи, а судовий розгляд проведено неповно та однобічно. Посилається на те, що суд першої інстанції допустив порушення у оцінці висновку судово-автотехнічної експертизи № 4330 як доказу та всупереч вимогам ст. 94 КПК України, не надав оцінки кожному доказу з точки зору належності, допустимості та достовірності. Не погоджується із висновками інших автотехнічних експертиз, які суд поклав в основу обвинувального вироку та вважає, що вони не відповідають вимогам ст. 101 КПК України. Вважає, що аварійну ситуацію створив потерпілий, порушивши Правила дорожнього руху, а в діях ОСОБА_2 відсутній причинний звʼязок між допущеними порушеннями правил безпеки дорожнього руху і наслідками, що настали. Зазначає, що апеляційний суд, у порушення вимог ч. 3 ст. 404 КПК України, безпідставно відмовив у задоволені клопотання про дослідження висновків експертів № 1/628, 1/661 та судово-автотехнічної експертизи № 4330 й додаткової комісійної судово - автотехнічної експертизи № 3317. Окрім того, на думку сторони захисту, апеляційний суд при залишенні його апеляційної скарги без задоволення, належним чином своїх висновків не мотивував та не дав відповіді на всі доводи, які були викладені ним у його апеляційній скарзі, а тому ухвала апеляційного суду не відповідає вимогам ст. 419 КПК України.
Позиції інших учасників судового провадження
Захисник Піка М.Є. підтримав подану скаргу.
Прокурор Рибачук Г. А. вважала, що касаційна скарга є необґрунтованою та просила залишити її без задоволення.
Мотиви Суду
Відповідно до частини 1 статті 433 КПК України суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, а також правильність правової оцінки обставин і не уповноважений досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, яких не було встановлено в оскарженому судовому рішенні, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.
Згідно зі ст. 438 вказаного Кодексу суд касаційної інстанції не вправі скасувати чи змінити оскаржені рішення через неповноту слідства, невідповідність висновків місцевого суду фактичним обставинам кримінального провадження, а при його перегляді виходить з обставин, установлених у вироку.
Як убачається з матеріалів цього провадження, висновок місцевого суду про доведеність винуватості ОСОБА_2 у вчиненні інкримінованого злочину, з яким погодився апеляційний суд, є обґрунтованим, його зроблено на підставі обʼєктивного зʼясування всіх обставин, підтверджених доказами, дослідженими та перевіреними під час судового розгляду з дотриманням ст. 23 КПК України й оціненими відповідно до ст. 94 вказаного Кодексу.