У Х В А Л А
17 квітня 2019 року
м. Київ
Справа № 917/2005/16
Провадження № 12-55зг19
Велика Палата Верховного Суду у складі:
судді-доповідача Рогач Л. І.
суддів Антонюк Н. О., Бакуліної С. В., Британчука В. В., Данішевської В. І., Кібенко О. Р., Князєва В. С., Лобойка Л. М., Лященко Н. П., Прокопенка О. Б., Саприкіної І. В., Ситнік О. М., Ткачука О. С., Уркевича В. Ю.
розглянула клопотання Фермерського господарства "Горобець С. Г." про перегляд Великою Палатою Верховного Суду постанови Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 6 листопада 2018 року у справі № 917/2005/16 за позовом Селянського (фермерського) господарства "С.Г.М." до Фермерського господарства "Горобець С. Г.", треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - Луценко Віталій Іванович та Мошуль Алла Станіславівна, про стягнення 30000,00 грн та
ВСТАНОВИЛА:
Селянське (фермерське) господарство "С.Г.М." (далі - СФГ "С.Г.М.") звернулося до Господарського суду Полтавської області з позовом про стягнення з Фермерського господарства "Горобець С. Г." (далі - ФГ "Горобець С. Г.") 30000,00 грн збитків та 5000,00 грн витрат, понесених на проведення незалежної оцінки ринкової вартості врожаю озимої пшениці, 5040,00 грн витрат, повʼязаних з оплатою послуг адвоката.
Справа розглядалася судами неодноразово.
Рішенням від 15 лютого 2018 року Господарський суд Полтавської області позов задовольнив повністю. Стягнув з ФГ "Горобець С. Г." на користь СФГ "С.Г.М." 30000,00 грн збитків, витрати з оплати судового збору та послуг адвоката, а також 5000,00 грн витрат, понесених на проведення незалежної оцінки ринкової вартості врожаю озимої пшениці.
Харківський апеляційний господарський суд постановою від 29 травня 2018 року рішення Господарського суду Полтавської області від 15 лютого 2018 року скасував. Прийняв нове рішення, яким у задоволенні позову відмовив.
Касаційний господарський суд у складі Верховного Суду постановою від 6 листопада 2018 року касаційну скаргу СФГ "С.Г.М." задовольнив, постанову Харківського апеляційного господарського суду від 29 травня 2018 року у цій справі скасував, а рішення Господарського суду Полтавської області від 15 лютого 2018 року залишив в силі.
20 грудня 2018 року до Великої Палати Верховного Суду надійшла заява ФГ "Горобець С. Г.", іменована заявником як "клопотання", про перегляд цієї справи Великою Палатою Верховного Суду, у якій заявник просив вирішити справу шляхом постановлення рішення.
Ухвалою від 26 грудня 2018 року Велика Палата Верховного Суду відмовила заявникові у прийнятті заяви до розгляду, розʼяснивши, що чинним законодавством не передбачено процесуального інституту перегляду Верховним Судом судових рішень суду касаційної інстанції.
11 квітня 2019 року ФГ "Горобець С. Г." повторно звернувся до Великої Палати Верховного Суду із вказаною вище заявою (клопотанням), додавши супровідний лист, в якому звернув увагу суду на те, що клопотання про передання справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду подається в порядку статті 43 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод від 4 листопада 1950 року.
Перевіривши заяву ФГ "Горобець С. Г." та додані до неї матеріали, Велика Палата Верховного Суду повторно зазначає таке.
Відповідно до частини другої статті 6 і частини другої статті 19 Конституції України органи законодавчої, виконавчої та судової влади здійснюють свої повноваження у встановлених цією Конституцією межах і відповідно до законів України та зобовʼязані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
15 грудня 2017 року набрав чинності Закон України "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів" від 3 жовтня 2017 року № 2147-VIII, яким Господарський процесуальний кодекс України (далі - ГПК України) викладено в новій редакції, і розпочав роботу Верховний Суд.
Відповідно до статті 286 ГПК України в редакції Закону України від 3 жовтня 2017 року № 2147-VIII судом касаційної інстанції у господарських справах є Верховний Суд.
Верховний Суд є найвищим судом у системі судоустрою України, який здійснює правосуддя як суд касаційної інстанції. У складі Верховного Суду діють, зокрема Касаційний господарський суд і Велика Палата Верховного Суду (частина перша та пункт 2 частини другої статті 36, пункти 1, 3 частини другої статті 37 Закону України "Про судоустрій і статус суддів").
В силу приписів частин першої та третьої статті 317 ГПК України (у вказаній редакції) постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття й оскарженню не підлягає, про що зазначено у резолютивній частині постанови Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 11 липня 2018 року.
Випадки, коли розгляд справи в межах господарського судочинства здійснюється Великою Палатою Верховного Суду, визначено частиною пʼятнадцятою статті 32, частинами третьою-шостою статті 302, частиною шостою статті 321, підпунктами 2, 5, 7 пункту 1 Перехідних положень ГПК України.
Підстави для передачі справи на розгляд Великої Палати передбачені статтею 302 ГПК України, зокрема, частинами третьою-шостою встановлено, що суд, який розглядає справу в касаційному порядку у складі колегії суддів, палати або обʼєднаної палати передає справу на розгляд Великої Палати, якщо така колегія (палата, обʼєднана палата) вважає за необхідне відступити від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного в раніше ухваленому рішенні Верховного Суду у складі колегії суддів (палати, обʼєднаної палати) іншого касаційного суду; суд, який розглядає справу в касаційному порядку у складі колегії суддів, палати або обʼєднаної палати, передає справу на розгляд Великої Палати Верховного Суду, якщо така колегія (палата, обʼєднана палата) вважає за необхідне відступити від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного в раніше ухваленому рішенні Великої Палати; суд, який розглядає справу в касаційному порядку у складі колегії або палати, має право передати справу на розгляд Великої Палати Верховного Суду, якщо дійде висновку, що справа містить виключну правову проблему і така передача необхідна для забезпечення розвитку права та формування єдиної правозастосовчої практики; справа підлягає передачі на розгляд Великої Палати Верховного Суду у всіх випадках, коли учасник справи оскаржує судове рішення з підстав порушення правил предметної чи субʼєктної юрисдикції.