Постанова
іменем України
17 квітня 2019 року
м. Київ
справа № 234/19198/15
провадження № 51-7351 км 18
Верховний Суд колегією суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого Стороженка С. О.,
суддів Лагнюка М. М., Стефанів Н. С.,
за участю секретаря
судового засідання Крохмаль В. В.,
прокурора Деруна А. І.,
захисника Рябошапки А. М. (в режимі відеоконференції),
розглянула у відкритому судовому засіданні касаційні скарги прокурора, який брав участь у розгляді провадження судами першої та апеляційної інстанцій, захисника Рябошапки А. М. на ухвалу Апеляційного суду Донецької області від 17 квітня 2018 року у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12015050390002100, за обвинуваченням
ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, уродженця м. Ялта Автономної Республіки Крим, жителя АДРЕСА_1, такого, що не має судимості,
у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 115 Кримінального кодексу України (далі - КК).
Зміст оскаржених судових рішень і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини
Краматорський міський суд Донецької області вироком від 30 січня 2017 року визнав невинуватим ОСОБА_3 і виправдав за ч. 1 ст. 115 КК у звʼязку з недоведеністю вчинення цього злочину обвинуваченим.
Апеляційний суд Донецької області ухвалою від 17 квітня 2018 року частково задовольнив апеляційну скаргу прокурора та змінив вирок суду першої інстанції щодо ОСОБА_3 у мотивувальній частині. В решті вирок залишив без зміни.
Органом досудового розслідування ОСОБА_3 обвинувачувався в тому, що він, перебуваючи в стані алкогольного та наркотичного спʼяніння, за обставин, детально викладених у відповідному обвинувальному акті, 02 жовтня 2015 року приблизно о 19 год. 10 хв. на кухні за місцем проживання ОСОБА_4 на АДРЕСА_2 під час спільного вживання спиртних напоїв з останньою на ґрунті раптово виниклих неприязних відносин умисно, з метою заподіяти смерть ОСОБА_4, завдав їй три удари кулаком в обличчя, а потім кухонним ножем завдав один удар в обличчя та один удар в грудну клітину в область розташування життєво важливих органів. Від отриманих тілесних ушкоджень потерпіла померла.
Вимоги касаційної скарги і узагальнені доводи особи, яка її подала
У касаційній скарзі прокурор, посилаючись на істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, ставить вимогу про скасування оскарженої ухвали апеляційного суду щодо ОСОБА_3 та призначення нового розгляду в суді апеляційної інстанції.
Вважає, що в кримінальному провадженні наявні достатні докази винуватості ОСОБА_3 у вчиненні інкримінованого злочину, а суд апеляційної інстанції дійшов безпідставного висновку про недопустимість такого доказу, як дані протоколу слідчого експерименту з ОСОБА_3 від 03 жовтня 2015 року та відеозапису до нього, а також не взяв до уваги дані протоколу проведення слідчого експерименту за участю свідка ОСОБА_5 та показання свідка ОСОБА_6
У касаційній скарзі захисник, посилаючись на істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, ставить вимогу про зміну оскарженої ухвали апеляційного суду щодо ОСОБА_3, оскільки вважає, що апеляційний суд безпідставно визнав належними та допустимими докази, перелічені в резолютивній частині цієї ухвали.
Позиції інших учасників судового провадження
У судовому засіданні прокурор Дерун А. І. підтримав касаційну скаргу прокурора та заперечував проти задоволення скарги захисника. Захисник Рябошапка А. М. підтримав подану ним касаційну скаргу та заперечував проти задоволення скарги прокурора.
Мотиви Суду
Відповідно до ст. 433 Кримінального процесуального кодексу України (далі КПК) суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин і не має права досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в оскарженому судовому рішенні, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу. Суд касаційної інстанції переглядає судові рішення у межах касаційної скарги.
Згідно зі ст. 2 КПК завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
Відповідно до ст. 17 КПК особа вважається невинуватою у вчиненні кримінального правопорушення і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено у порядку, передбаченому цим Кодексом, і встановлено обвинувальним вироком суду, що набрав законної сили. Ніхто не зобовʼязаний доводити свою невинуватість у вчиненні кримінального правопорушення і має бути виправданим, якщо сторона обвинувачення не доведе винуватість особи поза розумним сумнівом.
Згідно п. 2 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод1954 року кожен, кого обвинувачено у вчиненні кримінального правопорушення, вважається невинуватим доти, доки його вину не буде доведено згідно закону.
Відповідно до вимог ст. 91 КПК у кримінальному провадженні наряду з іншим підлягають доказуванню: подія кримінального правопорушення (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення кримінального правопорушення), винуватість обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, форма вини, мотив і мета вчинення кримінального правопорушення.