Постанова
іменем України
18 квітня 2019 року
м. Київ
справа № 459/1711/16-к
провадження № 51-8146 км 18
Верховний Суд колегією суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого Ємця О.П.,
суддів: Кравченка С.І., Білик Н.В.
за участю:
секретаря судового засідання Гапона В.О.,
прокурора Кулаківського К.О.,
захисника ЛозанаС.І. (у режимі відеоконференції)
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційні скарги прокурора, який брав участь у провадженні в суді першої інстанції, потерпілих ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 на вирок Червоноградського міського суду Львівської області від 6 лютого 2017 року і ухвалу Апеляційного суду Львівської області від 23 травня 2018 року у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12014140000000148 за обвинуваченням
ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, який народився та проживає у місті Львові (АДРЕСА_5),
у вчиненні злочинів, передбачених ч.3 ст.289, ч.4 ст.189, ч.3 ст.146, ч.4 ст.187 КК України.
Зміст оскаржених судових рішень і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини
За вироком Червоноградського районного суду Львівської області від 6 лютого 2017 року ОСОБА_5 засуджено за ч.2 ст.146 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 3 роки, за ч.3 ст.189 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 5 років, без конфіскації майна. Відповідно до ст.70 КК України, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, ОСОБА_5 призначено остаточне покарання у виді позбавлення волі на строк 5 років, без конфіскації майна.
На підставі ст.75 КК України ОСОБА_5 звільнено від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком 2 роки та з покладанням ряду обовʼязків, передбачених ст.76 КК України.
Цим же вироком ОСОБА_5 визнано невинуватим та виправдано за ч.3 ст.289 КК України (за епізодом щодо потерпілих ОСОБА_6, ОСОБА_7), за ч.4 ст.187, ч.3 ст.289 КК України (за епізодами щодо потерпілих ОСОБА_3, ОСОБА_2), за ч.4 ст.189 КК України (за епізодом щодо потерпілого ОСОБА_8).
До набрання вироком законної сили запобіжний захід щодо ОСОБА_5 залишено у вигляді застави.
Згідно з вироком ОСОБА_5 визнано винуватим і засуджено за те, що він діючи за попередньою змовою групою осіб з ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, які засуджені вироком Сихівського районного суду міста Львова від 01 грудня 2015 року, повторно, вимагав передати майно та право на майно потерпілих ОСОБА_3, ОСОБА_2, ОСОБА_4 із застосуванням насильства, небезпечного для життя та здоровʼя, погрозою застосування насильства над близьким родичем потерпілих і незаконно позбавив волі потерпілого ОСОБА_3, з корисливих мотивів, за попередньою змовою групою осіб, що супроводжувалося заподіянням потерпілому фізичних страждань, здійснюване протягом тривалого часу, за наступних обставин.
Так, ОСОБА_9 15 листопада 2013 року приблизно о 9 годині, знаходячись біля приміщення бару „Почанга" на вул. Стуса у місті Червоноград Львівської області, під вигаданим приводом попросив раніше знайомого потерпілого ОСОБА_3, відвезти його у м. Рава-Руська Львівської області, на що останній погодився. По прибуттю у зазначене місто на автомобілі марки „Тойота Ленд Крузер Прадо", р.н. НОМЕР_1, який належав ОСОБА_2, ОСОБА_9 запропонував ОСОБА_3 заїхати у готель „Арарат", який знаходиться по вул. Проектній, 1. Погодившись на цю пропозицію, ОСОБА_3 разом з ОСОБА_9 зайшли в один із номерів вказаного готелю, де перебували ОСОБА_5, ОСОБА_12, ОСОБА_10, ОСОБА_13, ОСОБА_11, ОСОБА_14, які схопили ОСОБА_3 і погрожуючи йому застосуванням фізичного насильства, вбивством, незаконно утримуючи в приміщенні даного номеру, не даючи можливості покинути приміщення та вільно пересуватись по готельному номеру, вимагали в останнього передати їм грошові кошти в сумі 10 000 євро. Після того, як ОСОБА_3 відмовився передати грошові кошти, ОСОБА_11 та ОСОБА_14 почали наносити йому удари руками в ділянку голови, ОСОБА_13 погрожував застосуванням зброї - пістолета, а ОСОБА_14 - застосуванням ножа. Засуджений ОСОБА_5 також наніс ОСОБА_3 декілька ударів руками в ділянку голови. У подальшому в ході вимагання зазначені особи заволоділи майном ОСОБА_3 (особистими речами, серед яких окуляри, парфуми та інше) на загальну суму 7 349 грн., грошовими коштами (2 500 грн., 200 доларів США, 450 злотих, 20 євро) на загальну суму 5 437 грн., а також витягнули з кишені куртки ОСОБА_3 два мобільні телефони „Самсунг" та „Айфон 5", посвідчення водія, паспорт громадянина України та закордонний паспорт видані на прізвище ОСОБА_3, ключі від квартири та ключі від автомобіля марки „Тойота Ленд Крузер", кузов № НОМЕР_2, 2008 року випуску р.н. НОМЕР_1.
Дані протиправні дії тривали 15 листопада 2013 року в період часу з 10 до 20 години та весь цей час ОСОБА_3 незаконно, всупереч своєї волі утримувався в готельному номері, при цьому був позбавлений права та змоги покинути даний готельний номер, а також можливості звʼязатись із своїми рідними, оскільки був позбавлений засобів звʼязку.
Крім того, 15 листопада 2013 року приблизно о 13 годині ОСОБА_5, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13 та ОСОБА_14, розуміючи, що потерпілий ОСОБА_3 не погоджується передати їм грошові кошти, розділились на дві групи: ОСОБА_5, ОСОБА_12 та ОСОБА_10 поїхали до місця проживання потерпілої ОСОБА_4, співмешканки ОСОБА_3, на АДРЕСА_1, а ОСОБА_9, ОСОБА_13, ОСОБА_11, ОСОБА_17, продовжували вимагати грошові кошти у ОСОБА_3 в приміщенні готелю „Арарат".
Прибувши за вказаною адресою приблизно о 14 годині, погрожуючи застосуванням насильства до ОСОБА_3 та його вбивством, засуджений ОСОБА_5 спільно з ОСОБА_12 та ОСОБА_10 вимагали від ОСОБА_4 передати їм грошові кошти в сумі 100 000 доларів США. Сприйнявши ці погрози як реальні, побоюючись за життя та здоровʼя ОСОБА_3, потерпіла ОСОБА_4 погодилася на незаконні вимоги та передала ОСОБА_5, ОСОБА_12 та ОСОБА_10 грошові кошти (1 300 доларів США, 1 300 євро) на загальну суму 23 481 грн.
Після цього ОСОБА_5, діючи повторно, разом з ОСОБА_12 та ОСОБА_10 цього ж дня о 14 годині 49 хвилин, знаходячись біля будинку за місцем проживання потерпілої ОСОБА_2 по АДРЕСА_1, повідомили останній, що у її сина ОСОБА_3 є боргові зобовʼязання перед ними та погрожуючи застосуванням насильства і вбивством ОСОБА_3, предʼявили незаконну вимогу переоформити належний їй автомобіль марки „Тойота Ленд Крузер Прадо", кузов № НОМЕР_2, р.н. НОМЕР_1 на іншу особу.
Переживаючи за життя та здоровʼя свого сина ОСОБА_3, ОСОБА_2 погодилася на незаконну вимогу і цього ж дня у приміщенні нотаріальної контори за адресою: АДРЕСА_2, видала генеральну довіреність, відповідно до якої надала ОСОБА_19, який не був обізнаний про вчинення злочинів, право розпоряджатися зазначеним вище автомобілем строком на 1 рік.
Після цього 15 листопада 2013 року ОСОБА_3 відпустили з готелю.
Внаслідок вищевказаних дій ОСОБА_3 заподіяно легкі тілесні ушкодження, у тому числі з короткочасним розладом здоровʼя.
Наступного дня, а саме 16 листопада 2013 року під час спроби ОСОБА_19 зняти з реєстрації у МРЕВ ДАІ міста Червоноград належний потерпілій ОСОБА_2 автомобіль, такий був виявлений та вилучений працівниками міліції та повернутий власнику.
У подальшому належне ОСОБА_3, ОСОБА_2 та ОСОБА_4 майно, яким заволодів ОСОБА_5 та вказані вище особи, було також повернуто потерпілим.
Крім того, як зазначено у вироку, органом досудового розслідування ОСОБА_5 обвинувачувався у вчиненні злочинів, передбачених ч.3 ст.289 КК України (за епізодом щодо потерпілих ОСОБА_6, ОСОБА_7), ч.3 ст.146, ч.4 ст.187, ч.4 ст. 189, ч.3 ст. 289 КК України (за епізодом щодо потерпілих ОСОБА_3, ОСОБА_2, ОСОБА_4) КК України, ч.4 ст.189 КК України (за епізодом щодо потерпілого ОСОБА_8) за обставин, детально наведених у вироку.
Так, згідно з обвинувальним актом, діючи як один з виконавців у складі очолюваної ОСОБА_9 організованої групи, з умислом на вчинення корисливих злочинів, ОСОБА_5 спільно з ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11 та ОСОБА_12 в період з 06 червня 2013 року по 15 листопада 2013 року заволоділи майном потерпілих та завдали збитків на загальну суму 790 990 грн.
Зокрема, 06 червня 2013 року в період часу з 14 години 40 хвилин по 15 годину 40 хвилин, знаходячись на території кафе-бару "Сихівський міст", що по вул. Луганській, 10а у місті Львові, діючи у складі організованої групи, з корисливих мотивів та реалізуючи спільний умисел на заволодіння чужим майном, ОСОБА_9 разом з ОСОБА_5, ОСОБА_11, ОСОБА_10 та попередньо залучивши ОСОБА_20, ОСОБА_21, ОСОБА_22, із застосуванням фізичного насильства щодо ОСОБА_23 незаконно заволоділи транспортним засобом моделі БМВ Х6, 2008 року, д.н.з. НОМЕР_3, номер кузова НОМЕР_4, який фактично з 04 червня 2013 року належав ОСОБА_7, чим завдали останньому матеріальної шкоди в розмірі 50 000 доларів США, що еквівалентно 399 500 грн.
Крім того, 10 серпня 2013 року приблизно о 17 годині організатор групи ОСОБА_9, маючи умисел на заволодіння чужим майном, діючи з корисливих мотивів в складі організованої групи спільно з ОСОБА_5, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12 та залучивши попередньо ОСОБА_24, знаходячись неподалік кінотеатру "Довженка", розташованого по пр. Червоної Калини, 81 у місті Львові, вимагали у ОСОБА_8 передати членам організованої групи грошові кошти в сумі 30 000 грн., при цьому застосовуючи щодо потерпілого фізичне насильство, яке виразилось у нанесенні тілесних ударів в різні частини тіла. Після цього, використовуючи автомобіль "Шкода Октавія" який належить ОСОБА_24, завезли ОСОБА_8 в ліс поблизу с. Давидів Пустомитівського району Львівської області, де продовжили застосовувати фізичне насильство та погрожуючи при цьому вбивством, поставили вимогу перед потерпілим передати їм зазначену суму грошових коштів до 20 вересня 2013 року. У подальшому, діючи з корисливих мотивів, ОСОБА_24, який був залучений до злочину, користуючись мобільним звʼязком з 20 вересня по 7 листопада 2013 року, за вказівкою ОСОБА_9, здійснював дзвінки ОСОБА_8 та незаконно вимагав сплатити учасникам організованої групи грошові кошти в сумі 30 000 грн., а 07 листопада 2013 року приблизно о 9 годині ОСОБА_24, діючи спільно з ОСОБА_10, згідно відведеної їм ролі в складі організованої злочинної групи, маючи умисел на заволодіння чужим майном, з корисливих мотивів, прибули за місцем проживання ОСОБА_8 у АДРЕСА_3, де на сходовому майданчику будинку, погрожуючи ОСОБА_8 вбивством, продовжили вимагати передачі 30 000 грн. членам організованої групи ОСОБА_9, ОСОБА_5, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12 та ОСОБА_24 до 10 грудня 2013 року.
Крім того, 15 листопада 2013 року приблизно о 17 годині, діючи з умислом на заволодіння чужим майном, ОСОБА_5 разом з ОСОБА_12 та ОСОБА_10 знаходячись поблизу будинку АДРЕСА_4, в якому проживає ОСОБА_16, погрожуючи застосуванням насильства та вбивством ОСОБА_3, який є родичем останнього, вимагали передати їм грошові кошти в сумі 100 000 доларів США. ОСОБА_16 усвідомлюючи, що невиконання ним незаконних вимог учасників кримінального правопорушення може призвести до застосування фізичного насильства до ОСОБА_3 або вбивства останнього, переживаючи за його життя та здоровʼя, погодився на вимогу ОСОБА_12, ОСОБА_5 та ОСОБА_10, і передав їм грошові кошти в сумі 6 000 євро, що складає 60 438 грн.
Апеляційний суд Львівської області ухвалою від 23 травня 2018 року вирок місцевого суду залишив без змін.
Вимоги касаційних скарг і узагальнені доводи осіб, які їх подали
У касаційній скарзі прокурор просить скасувати судові рішення та призначити новий розгляд у суді першої інстанції. Прокурор не погоджується з рішенням про виправдання ОСОБА_5 за ч.4 ст.187 КК України по епізоду щодо потерпілого ОСОБА_3 та вважає, що суд надав неправильну оцінку обставинам справи, дійшовши необґрунтованого висновку, що дії ОСОБА_5 охоплювались складом злочину, передбаченого ч.3 ст.189 КК України. Також прокурор вважає, що при виправданні ОСОБА_5 за ч.3 ст.289 КК України по епізоду щодо потерпілих ОСОБА_3 та ОСОБА_2, суд не врахував, що виправданий діючи у складі організованої групи, фактично заволодівши автомобілем і ключами від нього, отримав доступ та почав користуватися цим транспортним засобом без законного права, а в подальшому спільно з іншими особами змусив потерпілу видати генеральну довіреність на розпорядження цим автомобілем. Крім того, на думку прокурора, висновки суду про невинуватість ОСОБА_5 за ч.3 ст.289 КК України за епізодом щодо потерпілих ОСОБА_6 та ОСОБА_7 не відповідають фактичним обставинам справи, оскільки всі особи, причетні до цього злочину, діяли зі спільним умислом, направленим на заволодіння майном потерпілого. Не погоджується прокурор також з висновком суду про недостатність доказів на підтвердження винуватості ОСОБА_5 у вчиненні злочину, передбаченого ч.4 ст.189 КК України за епізодом щодо ОСОБА_8, оскільки його вина доведена показаннями самого потерпілого, а також даними, що містяться у протоколах впізнання та слідчих експериментів. Крім того, прокурор вважає безпідставним рішення суду про виключення з обвинувачення кваліфікуючої ознаки "вчинення злочину у складі організованої групи". До того ж, на думку прокурора, застосування щодо ОСОБА_5 положень ст. 75 КК України призвело до невиправданої мʼякості призначеного йому покарання за вчинені злочини. Наведені порушення, як зазначає прокурор, залишились поза увагою суду апеляційної інстанції, який безпідставно відмовив у задоволенні апеляційної скарги сторони обвинувачення.