Постанова
Іменем України
17 квітня 2019 року
м. Київ
Справа № 345/4410/15-к
Провадження № 51-6589км18
Верховний Суд колегією суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого Могильного О. П.,
суддів: Мазура М.В., Наставного В. В.,
секретаря
судового засідання Тімчинської І. О.,
за участю:
прокурора Чабанюк Т. В.,
захисника Дутки Р. В.
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційні скарги засудженого ОСОБА_3 на вирок Апеляційного суду Тернопільської області від 25 квітня 2018 року та прокурора, який брав участь у розгляді кримінального провадження в суді апеляційної інстанції, на ухвалу Апеляційного суду Тернопільської області від 25 квітня 2018 року у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12015090170001008 за обвинуваченням
ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, уродженця с. Кропивник Калуського району Івано-Франківськоїобласті, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1,в силу ст. 89 КК України не судимого,
у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 15, ч. 3 ст. 185, ч. 4 ст. 296 КК України,
ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_4, громадянина України, уродженця с. Кропивник Калуського району Івано-Франківськоїобласті, проживаючого за адресою:АДРЕСА_2, раніше не судимого,
ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_6, громадянина України, уродженця м. Калуша Івано-Франківської області, проживаючого за адресою: АДРЕСА_3, раніше не судимого,
ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_9, громадянина України, уродженця м. Калуша Івано-Франківської області, проживаючого за адресою: АДРЕСА_4, раніше не судимого,
кожного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 15, ч. 3 ст. 185 КК України.
Зміст оскаржуваних судових рішень і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини
Вироком Калуського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 18 квітня 2016 року
ОСОБА_3визнано винуватим у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 15, ч. 3 ст. 185, ч. 4 ст. 296 КК України, та засуджено
- за ч. 3 ст. 15 ч. 3 ст. 185 КК України із застосуванням ст. 69 КК України до покарання у виді обмеження волі на строк 2 роки;
- за ч. 4 ст. 296 КК України із застосуванням ст. 69 КК України до покарання у виді обмеження волі на строк 3 роки 6 місяців.
На підставі ст.70 КК України за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим остаточно призначено ОСОБА_3 покарання у виді обмеження волі на строк 3 роки 6 місяців.
ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 кожного визнано винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 15, ч. 3 ст. 185 КК України, та засуджено кожного за ч. 3 ст. 15 ч. 3 ст. 185 КК України із застосуванням ст. 69 КК України до покарання у виді обмеження волі на строк 2 роки.
Вирішено питання цивільного позову.
25 квітня 2018 року Апеляційним судом Тернопільської області вказаний вирок місцевого суду щодо ОСОБА_3 участині призначеного покарання скасовано та ухвалено свій вирок, за яким ОСОБА_3 засуджено:
- за ч. 3 ст. 15, ч. 3 ст. 185 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 3 роки;
- за ч.4 ст. 296 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 3 роки 2 місяці.
На підставі ст.70 КК України за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим остаточно призначено ОСОБА_3 покарання у виді позбавлення волі на строк 3 роки 2 місяці.
У решті вирок місцевого суду залишено без змін.
Ухвалою Апеляційного суду Тернопільської області від 25 квітня 2018 року вирок Калуського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 18 квітня 2016 року щодо ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 змінено та на підставі ст. 75 КК України звільнено кожного від відбування покарання з випробовуванням з встановленням іспитового строку кожному тривалістю 1 рік із покладенням певних обовʼязків, передбачених ст. 76 КК України.
Цим же вироком, залишеним без зміни ухвалою Апеляційного суду Тернопільської області від 25 квітня 2018 року, було засуджено ОСОБА_7 за ч. 5 ст. 27, ч. 3 ст. 15, ч. 3 ст. 185 КК України із застосуванням ст. 69 КК України до покарання у виді обмеження волі на строк 1 рік 6 місяців, а на підставі ст.75 КК України звільнено від відбування покарання з випробовуванням з встановленням іспитового строку тривалістю 1 рік із покладенням певних обовʼязків, передбачених ст. 76 КК України.
Судові рішення щодо ОСОБА_7 у касаційному порядку не оскаржені.
Відповідно до вироку суду ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 визнано винуватими і засуджено за вчинення злочинів за таких обставин.
19 жовтня 2015 року приблизно о 00.30 ОСОБА_3, діючи за попередньою змовою з ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, за пособництвом ОСОБА_7, який здійснював охорону ДП "Калійний завод" ВАТ "Оріана", незаконно проникли на територію вказаного підприємства та намагалися викрасти трансформаторне мастило на загальну суму 124000 грн, тобто у значному розмірі, однак не довели злочин до кінця з причин, що не залежали від їх волі, оскільки були затримані працівниками міліції.
17 листопада 2015 року приблизно о 17.40 ОСОБА_3, керуючи автомобілем марки Opel Vectra, державний номерний знак НОМЕР_1, неподалік будинку № 59 по вул. І. Франка у с. Кропивник Калуського району побачив раніше незнайомого ОСОБА_8 та, діючи з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжувались особливою зухвалістю, вийшов з автомобіля та безпричинно, з хуліганських спонукань, застосовуючи спеціальний засіб травматичної дії, провів у його напрямку два постріли, спричинивши останньому легкі тілесні ушкодження, що потягли короткочасний розлад здоровʼя.
Вимоги касаційної скарги і узагальнені доводи особи, яка її подала
У касаційній скарзі засуджений ОСОБА_3 просить вирок Апеляційного суду Тернопільської областівід 28 квітня 2018 року змінити, помʼякшити призначене покарання, застосувавши ст. 69 КК України. Стверджує, що призначене покарання без застосування ст. 69 КК України не відповідає тяжкості вчиненого злочину та даним про його особу внаслідок суворості. Посилається на те, що при призначенні йому покарання апеляційний суд належним чином не врахував помʼякшуючі покарання обставини: добровільне зʼявлення із зізнанням, щире каяття, активне сприяння розкриттю злочину та відшкодування заподіяної шкоди, ті обставини, що він є особою молодого віку, одружений, утримує малолітню дитину, має стійкі соціальні звʼязки, постійне місце проживання та роботи, де позитивно характеризувався, а потерпілий ОСОБА_8 подав клопотання з проханням не призначати суворого покарання. Вказує, що він повністю визнав вину, злочин, передбачений ч. 3 ст. 15, ч. 3 ст. 185 КК України, вчинив внаслідок збігу тяжких обставин, після призначення Апеляційним судом Івано-Франківської області покарання із застосуванням ст. 75 КК України протиправних діянь не вчиняв, виконуючи покладені обовʼязки, передбачені ст. 76 КК України.
Долучив до касаційної скарги клопотання потерпілого ОСОБА_8 про призначення ОСОБА_3 покарання із застосуванням статей 69, 75 КК України.
У касаційній скарзі прокурор, який брав участь у розгляді провадження судом апеляційної інстанції, порушує питання про скасування ухвали апеляційного суду щодо ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 іпризначення нового розгляду в суді апеляційної інстанції у звʼязку з невідповідністю призначеного судом покарання ступеню тяжкості кримінальних правопорушень та даним про особи засуджених через мʼякість, неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність, істотне порушення вимог кримінального процесуального закону. Вказує на те, що суд апеляційної інстанції, змінюючи вирок суду першої інстанції не надав відповіді на доводи апеляційної скарги сторони обвинувачення, постановивши ухвалу, яка не відповідає вимогам ст. 419 КПК України. Стверджує, що рішення про одночасне застосування статей 69 і 75 КК України при призначенні покарання не ґрунтується на вимогах закону. Зазначає про безпідставність визнання як помʼякшуючих покарання обставин - щирого каяття та активного сприяння розкриттю злочинів та не врахування при призначенні покарання загальної вартості трансформаторного мастила, яке засуджені намагалися викрасти.
На касаційну скаргу прокурора подано заперечення від захисника засудженого ОСОБА_5 адвоката ОСОБА_9
Позиції інших учасників судового провадження